Прихована епідемія: як попередити розвиток пневмонії
За даними ВООЗ, пандемія COVID-19 може призвести до підвищення щорічної смертності від пневмонії на 1,9 млн осіб
Пневмонія (або запалення легенів) — це форма респіраторного захворювання, яке має переважно інфекційне походження. Замість повітря легені заповнюються рідиною або гнійними виділеннями, що робить дихання болісним, обмежує надходження кисню, провокує появу кашлю з мокротинням, підвищення температури тіла, озноб та утруднене дихання.
Спричинити пневмонію можуть бактерії, віруси та гриби. Найпоширенішою причиною бактеріальної пневмонії є пневмокок (Streptococcus pneumoniae), вірусної — респіраторно-синцитіальна інфекція (ГРВІ), коронавірус, вірус герпесу, грипу та аденовіруси.
Згідно з інформацією ВООЗ, пневмонія входить до переліку 10 найпоширеніших причин смертності в усьому світі, в тому числі 15% дітей віком до 5 років. У доповіді, підготовленій під егідою Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), пневмонію названо прихованою епідемією.
Попередження розвитку пневмонії у дітей є одним із ключових завдань у сфері глобальної охорони здоров’я. З огляду на те, що захворювання може бути ускладненням кору, кашлюку, гемофільної інфекції типу b, пневмококової інфекції, ефективною є вакцинопрофілактика. Завдяки вакцинам можна попередити розвиток серйозних ускладнень, знизити ризик госпіталізації і запобігти прийому антибіотиків.
Оскільки ресурси системи охорони здоров’я спрямовані насамперед на боротьбу з пандемією, у багатьох країнах світу спостерігається зменшення охоплення вакцинацією. ВООЗ і ЮНІСЕФ закликають до продовження планових кампаній.
Під час лікування бактеріальних пневмоній особливо важливим є раціональне призначення антибіотиків задля уникнення розвитку антибіотикорезистентності. ВООЗ визнає важливість вакцинації як одного з найбільш економічно ефективних заходів системи охорони здоров’я та підкреслює її роль у зниженні антимікробної резистентності.
В Україні дані дослідження SOAR — масштабного міжнародного проєкту, проведеного компанією GSK, залишаються єдиним джерелом інформації щодо резистентності основних збудників позалікарняних інфекцій дихальних шляхів і, зокрема пневмокока, до антибіотиків. Згідно з опублікованими у 2020 р. результатами третього етапу дослідження SOAR 2016–2017 рр. в Україні 100% штамів Streptococcus pneumoniae виявилися чутливими до амоксициліну клавуланату, амоксициліну та препаратів групи резерву — фторхінолонів за критеріями CLSI. Серед проаналізованих в дослідженні цефалоспоринів 3-го покоління 98% штамів Streptococcus pneumoniae чутливі до цефтріаксону, 83% — до цефподоксиму і цефдиніру (критерії CLSI), 77% — до цефіксиму (критерії ФК/ФД). Активність усіх трьох проаналізованих макролідів відносно Streptococcus pneumoniae в Україні продовжує знижуватися і становить 78% для азитроміцину, 77% для кларитроміцину та еритроміцину (критерії CLSI). Дослідження продемонструвало подальше зростання резистентності Streptococcus pneumoniae до більшості молекул антибіотиків, що свідчить про важливість раціонального використання антибактеріальних препаратів у нашій країні [1]. Через підвищення резистентності до макролідів в Україні, що показали результати дослідження SOAR, експерти віднесли їх до альтернативних препаратів для амбулаторних пацієнтів [1].
Література
1. Уніфікований протокол надання допомоги дорослим хворим на негоспітальну пневмонію. Негоспітальна пневмонія у дорослих: етіологія, патогенез, діагностика, антибактеріальна терапія і профілактика. — 2019.
“Фармацевт Практик”#12′ 2020
