ПсихологіяСтатті

Є така хвороба – співзалежність. Поради дружинам алкоголіків і не тільки…

Алкоголізм — це страшна хвороба. І якщо не серед своїх близьких, то в найближчому оточенні ми обов’язково знайдемо когось, хто потерпає від цієї недуги. З віком ми можемо скласти власний трагічний перелік скалічених доль, зруйнованих сімей, загублених життів… Сьогодні ми поговоримо про те, що рідні алкоголіків також хворі. Вони страждають на співзалежність (інакше — співузалежненість, коалкоголізм). За даними досліджень встановлено, що один алкоголік може спровокувати стан співзалежності до 10 осіб зі свого найближчого оточення. Але найбільше страждають дружини алкоголіків…

Жінка, у якої чоловік хворий на алкоголізм, глибоко нещасна. Ця біда позбавляє її спокою, сімейного щастя, матеріального благополуччя, калічить її психіку. Така жінка переживає постійне нервове напруження, її переслідує почуття сорому, провини, відчаю…

Часом вона змиряється зі станом речей заради дітей, які продовжують любити батька і не завжди розуміють відчай матері. А іноді живе лише мрією вирватися з кола обставин, які примушують її все це терпіти… Постійне напруження шукає свого виходу, все частіше жінка зривається і влаштовує скандали, які нічого не змінюють на краще. А яку наругу терплять її почуття! Адже це справжня трагедія — спостерігати поступове падіння і деградацію чоловіка, зносити від нього образи і знущання. Жінку роздирають протиріччя, вона емоційно нестабільна: її почуття коливаються від співчуття до роздратування, від надії до відчаю, від кохання до ненависті…

Іноді любляча жінка, щоб втримати чоловіка в сім’ї, починає з ним випивати. Це жахливий шлях — адже алкоголізм у жінок розвивається набагато швидше…

Але навіть якщо жінка алкоголіка взагалі не вживає спиртного, вона теж хвора. Психологи розцінюють близьких тих, хто п’є, як співзалежнених від алкоголю, а на подальших стадіях — як хворих на коалкоголізм. І перший крок до психічного здоров’я — це усвідомити свою хворобу.

Читайте також поради психолога: Алкозалежність: короткий лікнеп

Співзалежність — це хворобливий, на рівні манії, болісний патологічний стан, що характеризується сильною емоційною, соціальною та навіть фізичною залежністю від іншої людини. Найчастіше термін вживають стосовно родичів і близьких алкоголіків, наркоманів та людей з будь-якими іншими залежностями… Співзалежна людина не намагається позбутися негативного впливу партнера, не робить реальних результативних спроб змінити ситуацію на краще (іноді підсвідомо).

Як свідчать дані досліджень, лише 24% дружин розуміють, що алкоголізм чоловіка напряму пов’язаний з її ставленням до ситуації і що вона може допомогти чоловікові, лише кардинально змінивши свою поведінку.

Що ж робити? Насамперед важливо визнати факт своєї хвороби. Ви співзалежні від алкоголіка, якщо:

• непокоєтесь з приводу кількості спиртного, що він вживає;
• маєте фінансові проблеми, пов’язані з його пияцтвом;
• хвилюєтесь через його пізні повернення додому;
• відчуваєте сором через те, що він п’є, приховуєте його хворобу від оточуючих;
• почуваєте себе винною з різних причин: вам здається, що він п’є через вас, що ви не можете його врятувати, що вчасно його не покинули, не убезпечили дітей…
• допомагаєте йому долати негаразди, пов’язані з пияцтвом;
• переконані, що в пиятиках винен не він, а друзі, колеги, родичі… чи, приміром, обставини, важке життя, характер роботи…
• часом думаєте про самогубство;
• вдаєтесь до погроз розлученням;
• завжди намагаєтесь визначити факт вживання алкоголю та оцінюєте міру сп’яніння;
• шукаєте заховане спиртне;
• переконані, що він самотужки може покинути пити, якщо справді цього захоче;
• уникаєте дратівливих моментів у спілкуванні;
• відмовляєтесь від домашніх свят або запрошень у гості;
• почуваєте себе нещасною, переконані, що саме алкоголізм близької людини зіпсував вам життя;
• обмежуєте спілкування з друзями та колегами;
• зриваєте злість на комусь іншому, хоча насправді роздратовані через його поведінку;
• переконані, що оточуючі не розуміють всю міру ваших страждань через життя з алкоголіком.

Читайте також поради психолога: После АТО. Угрозы мирной жизни

Поради співзалежним

• Не дозволяйте ілюзіям, що чоловік стане пити менше або й зовсім покине, впливати на ваше життя. Алкоголізм — це хвороба, за якої насамперед порушується самоконтроль. Сподівайтесь на краще, але вибудовуйте своє життя з урахуванням того, що ви живете з алкоголіком.
• Не намагайтесь самотужки долати проблеми, пов’язані з пиятикою вашого чоловіка. Шукайте лікувальні центри, фахівців, подруг по нещастю, групи підтримки.
• Усвідомте, що лікуватись вам доведеться одночасно: чоловікові — від алкоголізму, а вам — від співзалежності. Якщо вам не вдасться кардинально змінити свою поведінку, він ніколи не одужає.
• Не приховуйте від оточуючих пияцтво чоловіка. Спокійно всім пояснюйте, що він у вас хворий на алкоголізм. Поводьте себе так само, якби ваш чоловік був хворий на будь-яку іншу недугу.
• Навіть не допускайте думки, що це ви винні в тому, що ваш чоловік п’є (це одне з улюблених виправдань питущого). Не намагайтесь знайти витоки його схильності до спиртного.
• Запам’ятайте, що причина не в сімейних негараздах, не в проблемах на роботі, не в поганій компанії, а в хворобливому потягу вашого чоловіка до алкоголю.
• Проаналізуйте своє життя. Продумайте та запишіть всі «за» та «проти» щодо вашого спільного проживання з алкоголіком. І який би варіант ви не обрали — покинути алкоголіка чи продовжувати з ним жити — це ваше рішення. Тому спокійно сприймайте усі негаразди, з ним пов’язані: ви більше не жертва, а людина, що зробила свідомий вибір.
• Не лякайте чоловіка розлученням — навряд чи він повірить. Якщо життя поряд з алкоголіком стало нестерпним або ви маєте надію, що цим його зупините, ставте питання руба: «Або я, або пляшка». Але лише за умови, що ви дійсно готові до розриву. Якщо чоловік в черговий раз пообіцяє покинути пити, тримайте зібрані речі напоготові, щоб піти за першого ж зриву.

• Змініть своє ставлення до чоловіка. «Відпустіть» його, перекладіть на нього відповідальність за його власну долю. Дайте йому можливість самому відповідати за свої вчинки. Спостерігайте за ним спокійно, ніби за сторонньою людиною (приміром, сусідом). Не намагайтесь його контролювати, штучно утримувати від пиятики, сварити. Ніколи не прибирайте за ним, якщо він щось накоїв у стані сп’яніння. Нехай наступного дня він побачить наслідки своєї поведінки. Не платіть його борги, не прикривайте перед начальством, колегами, друзями, сусідами. «Вийдіть з гри», залиште його наодинці зі своєю хворобою.
• Уникайте сварок, особливо якщо маєте дітей: їхню психіку більше руйнує ваша болісна реакція, аніж поведінка батька.
• Не стримуйте штучно момент, коли настане криза. Дайте чоловікові можливість «відштовхнутися від дна». Криза — це поворотний момент, коли він або загине, або врятується. Саме в кризовий момент хворий може свідомо піти на лікування або просто кинути пити.
• Ваше завдання — не загинути разом із чоловіком. Врятувати потопаючого можна лише за умови, що ви самі дістанетесь берега.
• Проаналізуйте власне життя. Відверто зізнайтесь собі, у чому ви стали залежні від алкоголізму вашого чоловіка, від чого відмовились. Подумайте, що б ви могли змінити на краще. Крок за кроком відвойовуйте своє право на нормальне життя. Ходіть без чоловіка в гості, бувайте десь разом з дітьми, слідкуйте за собою. Шукайте подруг та знайомих, з якими ви б могли відволікатися від важких домашніх вражень. Дозвольте собі радіти життю.
• Якщо ви матеріально залежні від чоловіка, шукайте шляхів виходу з такої ситуації.
• Подумайте, як ви будете жити, коли ваш чоловік кине пити. Чим буде наповнене ваше життя? Чи не відчуєте ви порожнечу, чи не бракуватиме вам адреналіну і яскравих (хоч і не занадто приємних) відчуттів? Найбільша загроза — це коли алкоголік реально кидає пити, а інші члени сім’ї підсвідомо цьому опираються.
• Будьте готові до довгострокової роботи з психологом.
• Шукайте групи взаємодопомоги для родичів алкоголіків, які називаються Ал-Анон і відомі по всьому світі аналогічно до груп АА (Анонімні Алкоголіки). Ці групи довели свою ефективність упродовж багатьох десятиліть. Члени Ал-Анон виходять у своїй діяльності з тези, що алкоголізм — це сімейна хвороба, а зміна ставлення до алкоголіка може сприяти одужанню. Сором, відчай і страх, який постійно відчувають співзалежнені люди, може бути подоланий, якщо його «вивести назовні», висловити у колі людей, які тебе зрозуміють.

Деякі поради можуть здатися, на перший погляд, неприйнятними, навіть жорстокими, але вони стали результатом багаторічної роботи фахівців та груп взаємодомоги. Це вже доведено: допомогти алкоголіку можна лише визнавши свою співзалежність і кардинально змінивши поведінку. Одужати можна лише разом.

Читайте також: Як навести лад у своїй домівці і своєму житті?

Марія Кириленко
Києво-Святошинський центр соціально-психологічної реабілітації населення
www.boyarka.cspr.info

“Фармацевт Практик” #4′ 2017