Захворювання органів травлення: галактоземія

Чому і в кого?

— Галактоза надходить до організму дитини у складі молочного цукру (лактози), — пояснює д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри дитячих хвороб медичного факультету Ужгородського національного університету Олеся Горленко. — У кишечнику за допомогою ферменту лактази відбувається розщеплення лактози на 2 мономери: глюкозу та галактозу. Ці мономери всмоктуються у кров. Глюкоза утилізується клітинами, а галактоза в печінці перетворюється за допомогою ферментів Г1ФУТ і галактокінази в глюкозу. Коефіцієнт перетворення становить 0,6, тобто з 1 г галактози утворюється 0,6 г глюкози.

Виділяють 3 форми захворювання: класична — галактоземія I типу, обумовлена недостатністю Г1ФУТ; галактоземія II типу розвивається внаслідок дефіциту ферменту галактокінази; галактоземія III типу виникає через брак уридиндифосфатгалактозо-4-епімерази.

Основні принципи дієтотерапії

• Раннє призначення дієтичного харчування
• (із першого годування новонародженого, якщо є підозра на галактоземію).
• Наявність повноцінного замінника жіночого молока, що не містить лактози.
• Поступове додавання до раціону дитини відповідно до віку різноманітних дозволених продуктів.
• Обмеження вживання молока й молочних продуктів вагітними з високим ризиком народження дитини з галактоземією. Якщо в родині були випадки захворювання на галактоземію, майбутня мама не повинна споживати горох, боби, сочевицю, сою, молоду картоплю, какао, шоколад, печінку та інші субпродукти

При класичній галактоземії клінічні ознаки захворювання, ймовірно, пов’язані з безпосередньою токсичністю цього метаболіту. Нестача ферменту до хвороби не призводить, але при потраплянні в організм молока недорозщеплені продукти галактози (галактозо-1-фосфат) накопичуються у крові, нирках, печінці, головному мозку, кишечнику, надниркових залозах, серці, кришталику ока й уражають як окремі органи, так і організм у цілому.

До прикладу, у результаті перетворення надлишку галактози в галакислотитол у кришталику ока може розвинутися катаракта. Важкі наслідки дефекту (Г1ФУТ) виявляють у печінці — це гепатомегалія, жирова дистрофія печінки. У крові хворого знижується рівень глюкози (гіпоглікемія), що є причиною порушення росту й розвитку дитини.

Тяжкі форми перебігу галактоземії пояснюють імовірним ушкодженням дитячого організму продуктами обміну галактози ще внутрішньоутробно, якщо майбутня мама споживала багато молока.

Клінічні прояви

При важкій формі захворювання кожного разу після вживання молока виникають блювання, пронос, дитина швидко втрачає масу тіла. Практично завжди спостерігається жовтяниця. Підвищується вміст прямого (кон’югованого) й непрямого (вільного) білірубіну крові. Симптоми жовтяниці можуть минати протягом 2–3 тижнів після народження (як при фізіологічній жовтяниці немовлят) або зберігатися до 8 місяців. Печінка у немовляти збільшується поступово та досягає доволі великих розмірів. Незначно збільшується селезінка. Живіт здутий, на ньому видно розширені вени. До кінця першого місяця життя розвивається дистрофія вираженого ступеня. Діти з галактоземією мляві та відмовляються від їжі.

У більш ніж половині випадків у малюків діагностують катаракту, яку можна виявити вже наприкінці першого місяця життя.

У хворої дитини знижуються сухожильні рефлекси, вона довго не тримає голівку; навіть можуть спостерігатися судоми й сіпання очних яблук. Як правило, важка форма галактоземії розвивається в перші тижні й навіть дні життя, натомість при легкій формі можливе блювання лише після вживання молока. Проте навіть при легкому перебігу хвороби продукти обміну галактози негативно впливають на печінку, що спричиняє її хронічні захворювання.

У неонатальний період у дітей із галактоземією підвищується ризик розвитку сепсису, викликаного кишковою паличкою, нерідко з летальним кінцем.

У науковій літературі описана й безсимптомна форма галактоземії, яку виявляють випадково під час біохімічного дослідження крові. При цьому батьки стверджують, що маля справді не любить молока й не хоче його пити. Відомі випадки, коли діти категорично відмовляються від материнського молока.

Якщо діагноз галактоземії встановлений пізніше 4-тижневого віку дитини, у подальшому тяжке відставання у розумовому розвитку неминуче. Відновлення нормального функціонування центральної нервової системи, зокрема, кори головного мозку, неможливе.

Щоб поставити діагноз галактоземії, необхідно отримати лабораторне підтвердження — підвищення рівня галактози у крові до 0,8 г/л. За допомогою методу хроматографії галактозу виявляють і в сечі. Прогноз захворювання при гострому перебігу несприятливий: смерть може настати невдовзі після народження дитини від виснаження (кахексії) та цирозу печінки. Але при легких формах хвороба сумісна з життям.

Дієтотерапія — основний метод лікування

Якщо лікування галактоземії розпочати з перших днів життя, цироз печінки не розвивається, дитина також має шанс уникнути катаракти та олігофренії. При патології печінки й відставанні в розумовому розвитку хворобу можна призупинити, не допускаючи її прогресування, за допомогою дієтотерапії. На жаль, розраховувати на цілковите одужання вже не доводиться.

Основним методом лікування галактоземії є дієтотерапія, що передбачає пожиттєву відмову від продуктів, які містять галактозу й лактозу. Необхідно повністю усунути з раціону хворої дитини молоко, у тому числі грудне, коров’яче, козине, дитячі молочні суміші, інші молочні продукти, а згодом — продукти і страви з додаванням молока (хліб, випічку, сосиски, ковбаси, карамель, солодощі, маргарин). Забороняються низьколактозне молоко й суміші.

Деякі продукти рослинного походження містять олігосахариди — галактозиди (рафіноза, стахіоза), а тваринного походження — нуклеопротеїди, які є потенційним джерелом галактози. Так, на галактозиди багаті бобові (горох, боби, квасоля, сочевиця), молода картопля, соя (але не ізолят соєвого білка), шпинат, какао, шоколад, горіхи. Нуклеопротеїди входять до складу субпродуктів (печінка, нирки, мозок), печінкового паштету, ліверної ковбаси, яєць.

Складність лікувального харчування полягає в тому, що немовля необхідно позбавити грудного молока в перші дні життя, ще до того, як з’являться основні симптоми захворювання, інакше негативні зміни в організмі будуть незворотними.

На сьогодні максимально сувора дієта без галактози/лактози є єдиним способом зменшити накопичення токсичних компонентів галактозо-1-фосфату в тканинах хворого на класичну галактоземію та галакислотитолу у хворих із дефіцитом галактокінази. При галактоземії, зумовленій дефіцитом уридиндифосфатгалактозо-4-епімерази, доцільною є низьколактозна дієта у відповідності з допустимою кількістю галактози в раціоні під контролем її рівня в сироватці крові.

При складанні лікувального раціону для дітей першого року життя енергетична цінність і кількість основних харчових інгредієнтів мають бути наближені до фізіологічних норм: допустима кількість галактози коливається в межах 50–200 мг на добу. Лікувальними продуктами вибору для дітей першого року життя з галактоземією є суміші на основі ізоляту соєвого білка, в яких повністю відсутні рослинні галактозиди. За наявності у дітей грудного віку алергічної реакції на соєвий білок їм призначають суміші на основі гідролізату казеїну. Залежно від стану дитини можна застосовувати соєві суміші та суміші на основі гідролізату казеїну у співвідношенні 1:1.

Безлактозні молочні суміші, які містять у складі білкового компонента 50–60% сироваткових білків, не можна використовувати для дієтотерапії у дітей грудного віку з галактоземією, оскільки вони можуть містити слідову кількість галактози. Доцільним є застосування казеїнпредомінантних безлактозних молочних сумішей.

А що у прикормі?

Із 4-місячного віку раціон хворої на галактоземію дитини розширюють за рахунок фруктів і соків (яблучний, грушевий, сливовий). Починаючи з 5–10 крапель, поступово збільшують об’єм до 30–50 мл на добу, до кінця року — до 100 мл. У віці 4,5 місяця в меню вводять фруктові пюре, кількість яких збільшують аналогічно. Перший прикорм — овочеве пюре з натуральних овочів або плодоовочевих консервів для дитячого харчування без додавання молока (які не мають у складі бобових) — починають із 5 місяців. У віці 5,5 місяця вводять другий прикорм — безмолочні каші промислового виробництва на основі кукурудзяного, рисового або гречаного борошна. Для розведення каш використовують суміші, які дитина отримувала раніше. М’ясний прикорм дають у 6 місяців. Перевагу віддають спеціалізованим дитячим м’ясним консервам промислового виробництва без молока та його похідних.

При виборі продуктів промислового виробництва для прикорму слід звертати увагу на вміст галактози (за маркуванням на етикетці). Безпечними вважаються страви із вмістом галактози не більше 5 мг на 100 г. Якщо вміст галактози становить від 5 до 20 мг на 100 г продукту, його використовують з обережністю, під контролем вмісту загальної галактози в сироватці крові. А якщо у складі продукту понад 20 мг галактози на 100 г, його взагалі не використовують.

Галактоземія і ліки

Під час лікування галактоземії необхідно звертати увагу на вміст лактози в лікарських засобах, її нерідко використовують як допоміжну речовину. Хворим із галактоземією протипоказані будь-які гомеопатичні препарати (під час їх приготування застосовують лактозу), а також настоянки та спиртові лікарські форми (етанол гальмує елімінацію галактози з печінки).

Контроль адекватності терапії здійснюється за допомогою визначення вмісту загальної галактози (галактоза + галактозо-1-фосфат) у сироватці крові 1 раз на 3 місяці. Рівень тотальної галактози не повинен перевищувати 3–5 мг.

Підготувала Лариса Дедишина