ЗАХИСТ ЛАБОРАТОРНИХ ТВАРИН
Коли йдеться про використання тварин для лабораторних експериментів, дуже складно залишатися байдужим. Їх захисники навіть вдавалися до екотероризму, обстоюючи права лабораторних тварин. Однак багато хто вважає, що випробування все ж таки краще проводити на тваринах, ніж на людях. А що робити фахівцям, яким доводиться перевіряти нові лікарські препарати та медичні засоби на лабораторних тваринах?
Неминучий етап
Медичні досліди на тваринах практикували ще давні римляни та греки. Стверджують, що за всіх часів медицина розвивалася саме завдяки таким експериментам. Починаючи з XX ст. законодавство більшості країн потребує обов’язкового тестування нових ліків на тваринах. До стадії клінічних досліджень препарати допускають лише після отримання позитивних результатів доклінічних експериментів in vitro та на лабораторних тваринах. Дані Інституту досліджень лабораторних тварин США свідчать, що поки що цей етап неможливо замінити комп’ютерними та лабораторними моделями, які не враховують усі складні взаємодії в живому організмі. Методом подвійного сліпого, плацебо-контрольованого дослідження тваринам уводять речовини у різних дозах, що тестують, для отримання попередніх даних про токсичність, фармакокінетику та метаболізм препарату, який вивчають. Європейське законодавство вимагає проведення тестів як мінімум на двох видах ссавців із використанням різних способів уведення препарату. Організації, які відстоюють права тварин, сумніваються у необхідності проведення таких дослідів та намагаються захистити їх від жорстокого поводження.
Принципи етичного поводження з тваринами
Керівні принципи етичного поводження з тваринами під час тестування та експериментів були вперше сформульовані Вільямом Расселлом та Рексом Берчем у 1959 р. У своїй роботі «Принципи гуманної методики експерименту» британські вчені представили концепцію «трьох R»: Replacement (заміна), Reduction (зменшення) та Refinement (уточнення). Ця концепція закріпилася в американському посібнику з догляду та використання лабораторних тварин 1996 р. (Guide for the care and use of laboratory animals). Закон США про добробут тварин свідчить, що їх можна піддавати різним експериментам за наявності відповідного наукового обґрунтування. Для цього необхідно проконсультуватися з експертами «Комітетів з утримання та використання тварин» (IACUC), які створені при всіх фінансованих з бюджету науково-дослідних центрів. Експеримент дозволяють, якщо він дійсно має наукову цінність і не дублюється з іншими дослідженнями. При цьому необхідно ретельно проаналізувати всі можливі альтернативи та задіяти тварин лише у випадку, якщо без цього справді ніяк не обійтися. Експерти IACUC контролюють, щоб піддослідні тварини були забезпечені знеболювальними при необхідності. Європейські дослідження регламентуються Директивою 2010/63/ЄУ Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу з охорони тварин, що використовуються в наукових цілях. Розведення та імпорт лабораторних тварин здійснюються відповідно до Консульської директиви 86/609/EEC. В Україні тварини захищені цивільним та кримінальним кодексом, а також спеціальним законом «Про захист тварин від жорстокого поводження». Однак окремого законодавчого документа, що регламентує гуманне поводження з лабораторними тваринами, поки що, на жаль, не існує.
Пошук альтернативи — > Replacement
Перш ніж залучати у дослідження лабораторних тварин, слід переконатися, що це дійсно необхідно. Можливо, знайдеться відповідна альтернатива in silico чи in vitro? Сучасні цифрові технології дозволяють моделювати велику кількість процесів і прогнозувати результати на підставі обробки величезних масивів інформації, які зібрані у відповідні бази даних. Для багатьох випробувань підійдуть штучно вирощені в лабораторії клітинні фракції, культури клітин, тканини, моделі органів або інші продукти тваринного походження, одержані без шкоди їхнім власникам. Але якщо не знайдеться достатньо досконалих технологій in silico або in vitro і використання тварин ніяк не уникнути, то дослідник повинен пам’ятати про другий принцип гуманної методики експерименту — Reduction (зменшення).
24 квітня — Всесвітній день захисту лабораторних тварин (World Day for Laboratory Animals), заснований Національним антівівісекційним товариством (NAVS) у 1979 р. та підтриманий ООН. Всесвітня декларація прав тварин була прийнята Генеральною асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. і має на меті припинення експлуатації та вбивства тварин. Тож у цей день відзначають також Всесвітній день прав тварин
Досконалість у мінімалізмі — > Reduction
Вочевидь, будь-яким лабораторним дослідженням передує ретельний аналіз літератури. На жаль, до наукових публікацій рідко потрапляють відомості про невдалі результати експериментів. А шкода! Це допомогло б уникнути непотрібного повторення тупикових напрямів досліджень. Величезній кількості лабораторних тварин вдалося б продовжити життя, якби вчені рапортували не лише про успіхи, а й про невдачі. Для зменшення використання тварин у експериментах рекомендують:
- 1) не перевищувати мінімальної статистично необхідної кількості піддослідних;
- 2) спільно використовувати тварин у різних експериментах та лабораторіях;
- 3) застосовувати розумні стратегії розведення тварин, щоб уникнути надмірної репродукції.
Якщо не вдалося уникнути застосування тварин у дослідженнях, та ще й невблаганна статистика потребує значної кількості експериментальних даних для підтвердження достовірності результатів, тоді набирає чинності третє правило — Refinement (уточнення).
Милосердя — > Refinement
Персонал лабораторії повинен мати відповідну підготовку для дбайливого поводження з тваринами. Вони мають вміти розпізнавати больові та стресові сигнали у тварин, розуміти їхню фізіологію та поведінку. Розроблено стандартні посібники та правила для мінімізації болю і стресу у тварин та застосування негайних заходів для їхнього запобігання. Розробляють чіткий план проведення експерименту в найбільш стислі терміни усунення небажаних наслідків від маніпуляцій. Протоколи визначають відповідні кінцеві точки та критерії завершення експериментів, а у разі потреби — щадні методи евтаназії. Рекомендовано застосовувати якнайбільше неінвазивних експериментальних процедур. Для випробуваних тварин використовують відповідні анальгетики, анестетики та транквілізатори. Багато ресурсів та зусиль спрямовано на вдосконалення методів зменшення болю та страждань лабораторних тварин, покращання умов їхнього утримання. Але якщо йдеться про збереження якості життя та благополуччя тварин, то це того варте.
Рятують життя та дарують надію
Лабораторні тварини допомагають у боротьбі з широким спектром хвороб, завдяки чому було врятовано величезну кількість людських життів. Тільки за останні десятиліття в результаті експериментів з тваринами було зроблено велику кількість відкриттів і проривів у медицині та фармацевтиці. Крім валідації ліків, вакцин та інших медичних засобів, тварин використовують у фундаментальних генетичних, молекулярних, цитологічних, біохімічних, фізіологічних, поведінкових та еволюційних дослідженнях. Особливу роль у цих дослідженнях грають спеціально виведені миші, щури і хом’яки, які вільні від патогенних мікроорганізмів (Specific Pathogen Free — SPF). За допомогою системи CRISPR/Cas вже отримано низку мутантних лабораторних тварин (мишей, щурів, жаб, риб), які дають змогу дослідити роль конкретних генів у функціонуванні окремих клітин та всього організму загалом. Трансгенні миші дозволяють створювати живі моделі важких генетичних захворювань людини. За допомогою цілеспрямованих мутацій та спеціальної низькокалорійної дієти вдалося збільшити тривалість життя круглого хробака Caenorhabditis elegans, мушки Drosophila melanogaster та миші Mus musculus. Це дає надію на продовження молодості у людей. На жаль, не завжди вдається екстраполювати результати досліджень з тваринами на людину.
Їхній подвиг не забутий
Більшість людей, яким доводилося працювати з лабораторними тваринами, переймаються особливим ставленням. У Японії щорічно під час свята поминання мертвих Обон проводиться буддійський молебень на честь лабораторних тварин. Їм споруджують пам’ятники не лише в Японії, Китаї та Південній Кореї, а й у всьому світі. У XIX ст. біля Пастерівського інституту в Парижі було встановлено пам’ятник жабі. Увічнені піддослідні собаки у Лондоні, Гродно і Уфі, а в Санкт-Петербурзі зведено монумент на честь собаки Павлова і кішці з написом на постаменті: «Людство має бути нескінченно вдячним кішці, яка подарувала світу безліч першорядних відкриттів у фізіології». На території НДІ експериментальної патології та терапії АН Абхазії стоїть скульптура ватажка гамадрилів Сухумського розплідника з переліком хвороб, вивчених та переможених завдяки досвідам над мавпами. Не забуті і лабораторні миші, а особливо примітна бронзова миша в окулярах біля Інституту цитології та генетики у Новосибірську, яка тримає в лапках спиці та в’яже подвійну спіраль ДНК. В Україні теж є пам’ятники тваринам — свиням, гусям, козам, котам, їжачкам, жабам, рибам, бджолам, мурахам і навіть комару хіромініду, але поки що не встановлено жодної скульптури на честь лабораторних тварин. А шкода — вони на це заслуговують.
Стрімкий розвиток біотехнологій вселяє надію, що використання лабораторних тварин колись стане анахронізмом. Але поки що реалії такі, що без їхньої допомоги у фармацевтичних та медичних дослідженнях ніяк не обійтися. Залишається сподіватися, що принцип 3R неухильно дотримуватиметься, а українське законодавство найближчим часом поповниться спеціальними документами про гуманне поводження з лабораторними тваринами
Тетяна Кривомаз, д-р техн. наук, канд. біол. наук, професор
