Зберігаючи здоров’я дітей
Закарпатська обласна дитяча лікарня, яка знаходиться в Мукачеві, відома далеко за межами краю завдяки тісній співпраці з багатьма міжнародними благодійними організаціями та провідними медичними спеціалістами світу. З ініціативи головного лікаря Єлизавети Біров у цьому медичному закладі впроваджено три європейські проекти транскордонного співробітництва, які дали можливість підняти надання медичної допомоги дітям на новий якісний рівень
Рука, що колихає колиску
Посол Євросоюзу Жозе Мануель Пінту Тейшейра та представники посольств 10 європейських країн, які побували в Закарпатській обласній дитячій лікарні після завершення першого проекту, присвяченого реабілітації дітей із порушеннями ЦНС, високо оцінили професійний рівень українських лікарів і матеріально-технічну базу медичного закладу.
Нині в Мукачевому впроваджуються ще два європейські проекти, в яких з українського й угорського боку беруть участь по два партнери зі схожими проблемами й однією метою. Так, партнером Закарпатської обласної дитячої лікарні у проекті «Європейська колиска» стала лікарня угорського міста Кішвард. Спільна проблема — дитяча смертність та інвалідність у ранньому віці, рівень яких у вибраних регіонах був вищим за середній в Україні та Угорщині.
Окрім того, більшої актуальності цей проект набув після змін в українському законо-давстві термінів реєстрації живо-народженої дитини — із 1000 г і 28 тижнів гестації на 500 г і 22 тижні гестації відповідно до європейських норм. Мета проекту — зберег-ти дитині життя та забезпе-чити його подальшу якість.
За словами Єлизавети Біров, проект «Європейська колиска» передбачає не лише забезпечення лікарень обладнанням, хоча саме на устаткування виділяється найбільше коштів. Без висококваліфікованого персо-налу навіть дороге новітнє обладнання нічого не варте. Саме тому в рамках проекту на базі Закарпатської обласної дитячої лікарні відбувається циклове навчання лікарів-реаніматологів і неонатологів, які працюють у районах. Для фахівців цих спеціальностей підготовлено практичні рекомендації щодо догляду за новонародженими і надання їм першої допомоги на місці ще до транспортування до обласної лікарні.
Аркадій Ольчедаївський, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених, зазначає, що, як і партнери з лікарні міста Кішвард в Угорщині, у рамках проекту «Європейська колиска» Закарпатська обласна дитяча лікарня отримала від ЄС 12 полі-функціональних моніторів, центральний сервер яких акумулює всі основні показники життєдіяльності маленьких пацієнтів (артеріальний тиск, температура тіла, частота серцевих скорочень) і мережею Wi-Fi передає їх в ординаторську, а також спеціальну систему відеоспостереження (відеокамери високої роздільної здат-ності), що встановлена біля реанімаційних ліжок. Дані системи теж передаються в ординаторську та зберігаються в пам’яті комп’ютера впродовж трьох тижнів.
Таке обладнання, за словами Аркадія Володимировича, істотно підвищило рівень надання медичної допомоги немовлятам. Загалом, рівень здоров’я закарпатців із року в рік знижується, тому в новона-роджених реєструється чимало патологій. Часто на світ з’являються глибоко недо-ношені діти. Зростає кількість різноманітних уроджених вад розвитку, що потребують оперативного втручання на черевній порож-нині, органах грудної клітки, серці. Збільшується кількість уражень центральної нервової системи, гіпоксій. Особливо це стосується представників національних меншин, які компактно проживають на Закарпатті та традиційно народжують по 8–10 дітей.
За статистикою, серед па-цієнтів реанімаційного відділення малюки з гіпо-ксіями становлять 40%, із вродженими вадами розвитку — близько 15%, із внутрішньо-утробними інфекціями — 12–15%. За минулий рік через реані-маційне відділення Закарпатської обласної дитячої лікарні, розраховане на 12 ліжок, пройшло понад 480 дітей.
Максимально недоношена дитина, яку вдалося виходити мукачівським лікарям, мала при народженні вагу 580 г.
Надання медичної допомоги недоношеним новонародженим потребує особливих умов. Оскільки в таких дітей дуже вразлива нервова система, яскраве світло та гучні звуки можуть спричиняти різні небажані усклад-нення. Ось чому нове дихальне обладнання, яке працює від стисненого повітря або стисненого кисню, встановлене таким чином, аби функціонувати безшумно. Це стало можливим завдяки фінансовій допомозі облдержадміністрації, коли два роки тому в напівпідвальному приміщенні під реані-мацією встановили прилади з гене-рації кисню та повітряний компресор.
У Закарпатській обласній дитячій лікарні проводяться всі види названих операцій, окрім серцевих. Малеча, якій необхідна операція на серці, власним лікарняним транс-портом доправляється до столиці.
Угорські хірурги — закарпатським дітям
Роман Юрса, лікар-хірург дитячого хірургічного відділення, зазначив, що спів-праця українських та угорських фахівців розпочалася у 2006 р. з іні-ціативи Іштвана Сіладі — американського священика, угорця за походжен-ням, голови благодійної організації SARA та отця-реформатора. Власне, багато прихильників цієї церкви прожи-вають в Угорщині й на Закарпатті. І якраз отець Іштван, образно кажучи, перекинув місточок між університетською клінікою міста Пейч (Угорщина) та Закарпатською обласною дитячою лікарнею.
Угорських медиків зацікавив один із напрямків дитячої хірургії, а саме — щелепно-лицьовий, адже багато малих закарпатців, народжених із розщеп-леною губою чи розщепленим під-небінням, потребували їхньої допомоги. За статисти-кою, на Закарпатті кожного року з’являються на світ 15–20 діток із «заячою губою» і «вовчою пащею».
Як пояснює Роман Романович, розщеплення губи або піднебіння — це не-повне зрощення шкіри, м’язів і кісток, що відбувається в період ембріонального розвитку дитини. Причини виникнення розщеплення верхньої губи й піднебіння достеменно невідомі. У деяких дітей, які народилися з такими дефектами, ці аномалії і раніше спостерігалися в сім’ї, а в інших родинах нічого подібного не було. Проте, за спостереженнями мукачівських хірургів, частіше такі патології виявляють у соціально неблаго-надійних родинах. Ці дефекти майже завжди очевидні при на-родженні, а на УЗД діагностуються вже на третьому тижні внутрішньоутробного розвитку плода. Іноді часткове розщеплення піднебінної завіски (м’якої задньої частини піднебіння) виявляється в пізньому дитинстві.
Розщеплена верхня губа сама по собі або разом із розщепленим піднебінням зустрічається переважно у хлопчиків. На кожну тисячу новонароджених припадає одне не-мовля з такою патологією. Розщеплене піднебіння як окрема патологія зустріча-ється пере-важно в дівчаток: на 2500 ново-народжених припадає один із такою аномалією розвитку. Розщеп-лення верхньої губи й піднебіння іноді поєднується з іншими вродже-ними дефектами. У дітей із вродже-ними розщепленнями, особливо з «вовчою пащею», можуть спосте-рігатися аномалії розвитку зубів. Як розщеп-лена губа, так і розщеплене під-небіння заважають виконанню природних функцій організму, оскільки рот має бути за-критим і порожнім, щоб дитина могла нормально говорити, пити й жувати.
Розщеплення верхньої губи та піднебіння ліквідовуються лише хірургічним шляхом. Після хірургічного втручання замість розщепленої губи залишається невеликий шрам на верхній губі, мовлення не порушується. У прооперованих із приводу розщеплення піднебіння, як правило, спостерігається порушення мовлення, хоча понад 80% дітей із відновленим піднебінням домагаються нормального розвитку.
Отже, спершу на двотижневе стажування до університетської клініки міста Пейч поїхали хірурги Закарпатської обласної дитячої лікарні. Потім до Мукачевого приїздив угорський доктор Оттила Ваштіан, а згодом до нього приєднався Акош Кішш, завідувач дитячого хірургічного відділення лікарні в місті Мішкольц, надзвичайно талановитий і досвід-чений хірург, який свого часу стажувався в ба-гатьох провідних клініках світу. Доктор Кішш довго очолював Асоціацію дитячих хірургів Угорщини та був головним республіканським дитячим хірургом. Він охоче передає свій досвід і уміння мукачівським хірургам.
А згодом трапилася ще одна неочікувана історія. Дві американки, емігрантки з Угорщини, побачивши телепрограму про українсько-угорську співпрацю на телеканалі «Тиса», що, виявляється, транслюють в Америці, пожертвували кошти, на які доктор Кішш придбав для Закарпатської обласної дитячої лікарні частину необхідних інструментів і коагулятори. Тепер раз на півроку угорські фахівці разом з українськими колегами оперують дітей із «заячою губою» та «вовчою пащею» в Мукачевому, привозять із собою інструменти, лікарські препарати та підвищують професійну майстерність українських лікарів.
Лариса Дедишина
“Фармацевт Практик” #02′ 2013