ЖИТТЯ БЕЗ НЮХУ
Як це, жити без нюху, попри незначну поширеність аносмії, впродовж останніх трьох років дізналося чимало людей у всьому світі. Адже втрата нюху – один з основних симптомів коронавірусної інфекції. Втім, відомо що порушення нюху може бути першою ознакою, характерною для низки складних захворювань головного мозку, таких, як хвороба Альцгеймера, деменція з тільцями Леві, хвороба Паркінсона
Аносмія (нюхова дисфункція) – це повна втрата нюху, іншими словами, людина не відчуває і не розрізняє запахів. Патологія частіше зустрічається у чоловіків, однак у представників обох статей може бути транзиторним (перехідним) станом чи зберігатися протягом тривалого часу.
Ідея відзначення Дня обізнаності про аносмію належить Даніелю Шейну, фахівцю з нюхової дисфункції. У 2012 р. його підтримали на міжнародному рівні відповідні медичні і освітні організації, тож щорічні заходи у лютому стали традиційними.
Даніель Шейн, який потерпає від аносмії з народження, повідомив, що акцію «Поінформованість про аносмію» розпочав з метою об’єднання зусиль всіх, хто цікавиться цією патологією, заохочення досліджень проблеми і розповсюдження отриманої інформації.
Причини аносмії
До 2019 р. лікарі-отоларингологи зустрічалися з проявами аносмії зрідка. Цей стан вважається тимчасовим, і в міру відновлення структур нюхового аналізатора поступово минає. Поза тим, розрізняють аносмію, пов’язану з ринітом (нежить), викликану різними іншими вірусами (не COVID-19), умовно патогенними або патогенними бактеріями. Порушення сприйняття запахів пояснюється набряком слизової носа і блокуванням нюхових рецепторів.
Умовно виділяють 3 механізми розвитку аносмії.
- – Ураження слизової носової порожнини і патологічні процеси на рівні нюхових рецепторів – наприклад, сезонна алергія, поліпи в порожнині носа і придаткових пазухах, респіраторні вірусні інфекції, негативний вплив токсичних речовин на дихальні шляхи, тривале застосування судинозвужувальних крапель.
- – Залучення до патологічного процесу нюхових центрів головного мозку у разі черепно-мозкових травм, хвороби Альцгеймера, розсіяного склерозу, інфекційного ураження мозку, гіпертонічної енцефалопатії.
- – У вкрай рідкісних випадках аносмія може свідчити про наявність злоякісного процесу в головному мозку, порожнині носа чи параназальних пазухах.
За видом аносмію поділяють на однобічну і двобічну.
Симптоми аносмії
Нюхова дисфункція може поєднуватися з такими симптомами:
- – проблеми з пам’яттю;
- – двоїння в очах;
- – утруднене ковтання;
- – утруднене мовлення;
- – нежить;
- – кашель;
- – загальна слабкість.
Залежно від того, як комбінуються симптоми, можна діагностувати периферичну або центральну аносмію. Периферична аносмія – це порушення на рівні нюхових рецепторів і нервових волокон, а центральна аносмія пов’язана з ураженням головного мозку на рівні нюхового центру.
Чи можна вилікувати аносмію?
У науковій літературі зустрічаються суперечливі дані стосовно лікування аносмії. Європейське ринологічне товариство і Асоціація оториноларингологів Великобританії не рекомендують пацієнтам з нюховою дисфункцією призначати системні кортикостероїди. Також Європейське ринологічне товариство не схвалює використання назальних кортикостероїдів у пацієнтів з нюховою дисфункцією без закладеності носа. У випадку використання місцевих кортикостероїдів рекомендовано їх вводити за допомогою довгого аплікатора задля досягнення нюхової щілини.
Сприяє подоланню постінфекційної нюхової дисфункції застосування цинку і місцеве використання вітаміну А з метою формування адекватної імунної відповіді. Окремі дані підтверджують потенційну користь ліпоєвої кислоти і омега-3 для лікування нюхових розладів.
Для усунення аносмії, пов’язаної з утворенням поліпів, застосовують хірургічне ендоскопічне лікування.
