Зміни в антикорупційному законодавстві: на що сподіватися фармбізнесу?
Не можна не помітити, як віднедавна змінюється ситуація у вітчизняній фармацевтиці. Представники бізнесу зауважують, що на ринку посилюється активність контролюючих органів, а надто Антимонопольного комітету України. Водночас змінюється законодавча база у цій сфері. Гравці ринку частіше переймаються питанням забезпечення добросовісної конкуренції та протидії корупції. Нині фармацевтичний бізнес дуже цікавиться, як грати за новими правилами та до чого варто готуватися у майбутньому. Прояснити ситуацію намагалися в рамках круглого столу «Актуальні питання захисту від недобросовісної ділової практики на фармацевтичному ринку»
Наразі важко спрогнозувати, як позначаться на діяльності представників бізнесу та держави законодавчі зміни на фармацевтичному ринку. Одне можна сказати точно: від такої ситуації найбільше сьогодні виграють фахівці в галузі права, без яких неможливо розібратися в тонкощах нових правил. Перед підприємцями стоять питання у різних площинах діяльності ринку, і поки що вирішити їх не можна навіть в рамках кількох круглих столів, семінарів і конференцій.
Однією з актуальних тем для фармацевтичного бізнесу залишається питання тендерних закупівель, замовником яких є держава. Свій погляд на ситуацію, що нині склалася в цій сфері, висловив Сергій Шкляр, президент української Асоціації протидії недобросовісній конкуренції, член міжнародної ліги конкурентного права. За його словами, гострим залишається питання антиконкурентних дій учасників тендерів. Від початку прийняття нового закону щодо державних закупівель кожне 3-є рішення майже з 500 закупівель скасовується. Часто причиною цього є розкриття фактів створення картелів, тобто змови правопорушників під час участі в тендерах.
— Це одне з найсерйозніших правопорушень конкурентного законодавства у будь-якій країні, зокрема, й нашій, — зауважив С. Шкляр. — Наше законодавство побудоване так, що за створення картелю учасники можуть бути покарні без доведення АМКУ факту зговору. Комітет звітує про викриття багатьох картелів. Проте часто це — так звана паралельна поведінка, яка на Заході не карається. І тому там притягують до відповідальності максимум три картелі за рік.
Покарання за створення картелю може бути досить суворим — наприклад, штраф до 10% від реалізації продукції. Мало того, платити доведеться частку від прибутків усієї групи компаній, а не лише порушника. Такий штраф може вбити бізнес. Як розповів Сергій Шкляр, нинішня політика АМКУ така, що за великими штрафами не женуться. Він також звернув увагу на проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції». Його прийняття надасть комітету ширші повноваження: змогу самостійно заходити на об’єкти, вилучати документи й матеріали тощо. Водночас у даному документі є й позитив для бізнесу.
— У проекті пропонується конкретизувати порядок проведення розслідування, — зазначив С. Шкляр. — Це буде позитивна зміна, бо зараз порядок проведення перевірок і розслідування АМКУ не дуже чіткий. Часто рішення не мають твердої аргументації та необхідних доказів. Подекуди позиція комітету така: якщо щось погано довели або не було часу нормально провести розслідування, то треба пропонувати невеликий штраф. Суб’єкт господарювання погоджується заплатити цю невелику суму, навіть якщо не винен або вина його не доведена, адже він не хоче накладення більшого штрафу.
Участь у державних тендерах беруть як вітчизняні, так і іноземні компанії. Останні подекуди зіштовхуються з рядом проблем під час тендерних змагань. Про те, якою є ситуація на фармацевтичному ринку для іноземного бізнесу, розповіла Лана Синичкіна, юрисконсульт GlaxoSmithKline Ukraine. За її словами, усі розуміють, що фармацевтичний бізнес — одна з небагатьох індустрій, де кожна дія регулюється також і антимонопольним законодавством. Така практика існує в багатьох країнах. Але в Україні компаніям варто бути особливо уважними. Л. Синичкіна зауважила, що компанії не мають змоги прорахувати можливі ризики, бо розрахунки штрафів, які накладає АМКУ, неформалізовані. Поки нема чіткої системи визначення, інколи компанія-правопорушник має сплатити 1% прибутку, а інколи — 10%. Ризики слід враховувати і під час співпраці з дистриб’юторами.
— Виробники часто не беруть безпосередню участь у тендері, основні учасники — дистриб’ютори, — розповідає Л. Синичкіна. — Такі стосунки регулюються договорами купівлі-продажу. Але проблема в тому, що часто в тендерній документації висуваються вимоги, яких законодавство не потребує. Дистриб’ютори просять включати в договори положення про їхній статус представника, а це створює ризики для виробника. По-перше, початкова юридична природа стосунків інша, по-друге, таке представництво на тендерному ринку може спричинити проблеми. Якщо дистриб’ютор порушив законодавство, наприклад, вступив у зговір, тоді у виробника можуть виникнути проблеми. Є випадки, коли виробник був предметом розслідування, це позначається на іміджі компанії та спричиняє інвестиційні ризики.
Л. Синичкіна також висловила занепокоєння у зв’язку із законодавчими змінами, зокрема стосовно спільного наказу АМКУ та МВС № 79/470 від 15 липня 2011 р. За словами юрисконсульта, спільні перевірки двох органів не завжди можуть проводитися з чітким дотриманням законодавства.
На зміни, що зараз відбуваються у АМКУ, також звернув увагу Тимур Бондарів, керуючий партнер компанії Arzinger: «Це був орган, який можна було переконувати і з яким ми часто домовлялися. Сьогодні комітет набуває нових повноважень і, думаю, найближчим часом АМКУ стане в один ряд із державною податковою службою та митницею».
Враховуючи зміни, які сьогодні зазнає фармацевтичний ринок, Т. Бондарєв радить дуже ретельно аналізувати ситуацію на ньому. Особливу увагу слід звернути на те, яке місце займає товар компанії в конкретному сегменті. Може статися так, що через вдалий маркетинг частка товару на ринку зросте до 20%, і тоді компанія потрапить у поле зору АМКУ.
Поки законодавче регулювання діяльності фармацевтичного ринку остаточно не сформоване, гравцям нічого іншого не залишається, як уважно слідкувати за внесенням змін до чинних законів і прислухатися до порад юристів.
