Знай цифри свого артеріального тиску
Артеріальна гіпертензія є настільки значущою проблемою у цілому світі, що для боротьби з нею створено низку міжнародних організацій, зокрема таких як Всесвітня ліга боротьби з гіпертонією та Міжнародне товариство гіпертонії, які під егідою ВООЗ щороку в травні проводять Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертензією
Артеріальна гіпертензія: невесела статистика
Артеріальна гіпертензія вважається одним із найпоширеніших захворювань, що вражає людей як у розвинутих країнах, так і в тих, що розвиваються, виникаючи на тлі нервово-емоційного напруження. Так, у багатьох країнах у понад 50% людей старших за 60 років підвищений артеріальний тиск (АТ), проте лише третина з них отримують адекватне лікування, причому під постійним лікарським наглядом перебувають тільки 12% осіб. Близько 45% людей взагалі не знають про те, що у них підвищений артеріальний тиск.
В Україні поширеність артеріальної гіпертензії серед захворювань системи кровообігу в дорослих становить 46,8%, тобто майже половина пацієнтів з такими недугами потерпають від підвищеного артеріального тиску.
За даними епідеміологічних досліджень встановлено, що стандартизований за віком показник поширеності артеріальної гіпертензії у міській популяції становить 29,6% як у чоловіків, так і у жінок. У сільській популяції поширеність артеріальної гіпертензії вища — 36,3%, у тому числі серед чоловіків — 37,9%, серед жінок — 35,1%.
При аналізі структури артеріальної гіпертензії за рівнем артеріального тиску у 50% хворих виявлено артеріальну гіпертензію 1-го ступеня, у кожного третього — 2-го ступеня, у кожного п’ятого — 3-го ступеня.
Серед осіб з підвищеним артеріальним тиском знають про наявність захворювання 67,8% сільських і 80,8% міських мешканців, лікуються відповідно 38,3 та 48,4% з них. Ефективність лікування становить відповідно 8,1 та 18,7%.
Сіль, надмірна маса тіла, куріння
Артеріальний тиск частіше підвищується у людей, які зловживають соленою і жирною їжею, алкоголем, багато курять. Таке явище також спостерігається при низькій фізичній активності чи підвищеному рівні холестерину, а також може бути зумовлено спадковими чинниками.
Близько 45% людей взагалі не знають про те, що у них підвищений артеріальний тиск.
Вплив надлишку солі на рівень артеріального тиску достовірно доведено. Натрію хлорид — важливий компонент здорового організму. В 1 л плазми крові міститься у розчиненому вигляді 8,5 г кухонної солі, яка утримує воду в організмі завдяки осмотичному тиску. За даними досліджень визначено, що надмірне споживання солі з їжею спричиняє затримку рідини у тканинах і крові, підвищує вміст натрію у стінках судин та збільшує серцевий викид, внаслідок чого і зростає рівень артеріального тиску.
Надмірна маса тіла і ожиріння підвищують ризик високого артеріального тиску. Понад те, тиск зростає у міру збільшення маси тіла людини: кожен понаднормовий кілограм підвищує артеріальний тиск на 1–3 мм рт. ст. Схуднення навіть на 4,5 кг забезпечить зниження тиску. Вплив схуднення на зниження тиску особливо помітний у людей з надмірною масою тіла.
Вкрай негативно звичка курити відображається на серцево-судинній системі, порушуючи роботу серця, судин та змінюючи нормальний рівень АТ. Одна викурена сигарета здатна підвищити тиск на 10–30 мм рт. ст.
У процесі надходження нікотину в кров судини звужуються, виникає спазм, внаслідок чого кров ними проходить утруднено. Своєю чергою, це спричиняє 
прискорене серцебиття і підвищення рівня артеріального тиску. Проте його зростання не пояснюється тільки звуженням і спазмом судин. У той момент, коли нікотин потрапляє у кров, відбувається потужний викид адреналіну, що також змушує серце битися пришвидшено. Через пошкоджені і закупорені артерії відбувається затримка рідини, що обумовлює поступове підвищення рівня холестерину в крові, утворення холестеринових бляшок і закупорювання кровоносних судин.
Поза тим, до підвищення артеріального тиску може призвести високий рівень холестерину в крові — вище 5 ммоль/л. У людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, ризик розвитку артеріальної гіпертензії на 20–50% вищий, ніж у тих, хто приділяє фізичній активності щонайменше 30 хв на день, тобто не менше 150 хв на тиждень.
Ризик розвитку ускладнень артеріальної гіпертензії істотно підвищується, якщо у рідних жіночої статі інфаркт міокарда та інсульт виникли у віці до 65 років, а у родичів чоловічої статі — до 55 років.
Стабільне підвищення рівня артеріального тиску вперше може бути виявлено у будь-якому віці, навіть у дітей. Однак у людей літнього віку артеріальну гіпертензію діагностують значно частіше, ніж у молодих. До прикладу, серед 20–30-річних осіб підвищення тиску виявляють у кожного десятого, серед 40–50-річних — у кожного п’ятого, серед людей старших за 60 років двоє із трьох мають артеріальну гіпертензію. Визначити, коли саме може проявитися це захворювання, практично неможливо.
Наслідки незнання про наявність артеріальної гіпертензії
— Вчасне виявлення артеріальної гіпертензії — перший і найважливіший крок, 
який зможе допомогти у подальшому тримати цю недугу під контролем, — зазначає лікар загальної практики-сімейний лікар вищої категорії Амбулаторії сімейної медицини № 1 комунальної 5-ї МКП (м. Львів) Наталія П’єх. — Для цього кожній людині необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск, причому не тільки якщо вона почувається погано, але й коли не відчуває жодного нездужання. Ось чому було б добре, якби будь-хто міг виміряти артеріальний тиск не тільки на прийомі у лікаря, а й в кожній аптеці, торгових центрах, навчальних закладах, тобто там, де скупчується багато людей.
Серед 20–30-річних осіб підвищення тиску виявляють у кожного десятого, серед 40–50-річних — у кожного п’ятого, серед людей старших за 60 років двоє із трьох мають артеріальну гіпертензію
Окрім високого тиску, артеріальна гіпертензія більше не проявляється ніякими
симптомами, але вражає життєво важливі органи, так звані органи-мішені — головний мозок, серце, кровоносні судини, сітківку ока, нирки. Відтак, артеріальна гіпертензія є одним із найбільш поширених чинників ризику розвитку інфаркту міокарда і порушення мозкового кровообігу.
При стійкому артеріальному тиску понад 150 мм рт. ст. інсульт виникає втричі частіше, а інфаркт міокарда — в 2,5 разу частіше, ніж за нормальних показників.
Вимірювання 
артеріального тиску
Існують певні правила щодо вимірювання артеріального тиску. Робити це необхідно двічі на день в один і той самий час (вранці і ввечері) щонайменше через 30 хв після фізичного напруження, куріння, вживання їжі, чаю чи кави. Вимірювати артеріальний тиск належить сидячи у зручному положенні: рука
має лежати на столі і знаходитись на рівні серця.
Манжету накладають на плече так, щоб її нижній край був на 2 см вище від ліктьового згину. Тиск вимірюють послідовно 2–3 рази з інтервалами 1–2 хв після повного стравлювання повітря з манжети. Середнє значення двох чи трьох вимірів, виконаних на одній руці, точніше відобразить рівень артеріального тиску, ніж однократна маніпуляція. Результати виміру доцільно фіксувати у щоденнику.
Рівень артеріального тиску не повинен перевищувати показник 140/90 мм рт. ст. у будь-якому віці, а рівень 120/80 мм рт. ст. вважається оптимальним для будь-якого віку.
Без змін не обійтися
Людям, які входять до груп ризику щодо розвитку артеріальної гіпертензії, рекомендують прості та ефективні заходи, спрямовані на зміну поведінки і способу життя:
- нормалізація маси тіла за рахунок зменшення загальної калорійності їжі і підвищення рівня фізичної активності;
- щоденні динамічні аеробні фізичні навантаження протягом 30–60 хв (піші прогулянки швидким кроком, плавання, лижі, велосипед);
- обмежене вживання кухонної солі (до 5 г на добу). Зменшення використання солі при приготуванні страв, відмова від продуктів, які її містять у великій кількості (вуджені продукти, сосиски, ковбаси, консерви, чіпси);
- доцільно урізноманітнювати щоденний раціон продуктами, що багаті на кальцій (молоко, кефір, йогурт, сметана з низьким вмістом жиру), калій, магній, вітаміни та мікроелементи, харчові волокна (овочі, фрукти, зеленина, цільнозерновий хліб). Слід обмежити вживання продуктів, що містять тваринні жири; зовсім відмовитися від трансжирів (кондитерські вироби промислового виготовлення, маргарин, спред, майонез, фаст-фуд), а також солодких газованих напоїв;
- обмежити вживання алкогольних напоїв (менше 30 г на добу для чоловіків і 20 г на добу для жінок у перерахунку на чистий алкоголь);
- відмова від куріння — один із найефективніших способів зниження ризику серцево-судинних недуг в цілому.
Дієтичне харчування при гіпертонічній хворобі
— Мета дієти при артеріальній гіпертензії — сприяти покращанню функцій серцево-судинної системи при одночасному щадному режимі роботи органів травлення і нирок, нормалізація обміну речовин, — пояснює професор Тарас Ганич, завідувач кафедри факультетської терапії медичного факультету Ужгородського національного університету.
Артеріальна гіпертензія більше не проявляється ніякими симптомами, але вражає життєво важливі органи, так звані органи-мішені — головний мозок, серце, кровоносні судини, сітківку ока, нирки
Людям зі стабільно підвищеним артеріальним тиском рекомендована дієта зі зниженим вмістом білків: 90–100 г (65% тваринних), жирів — 65–75 г (30% рослинних), вуглеводів — 300 г (60–80% цукру) на добу.
Режим харчування: 5–6 разів на день відносно рівномірними порціями. 
Необхідно обмежити вживання продуктів, які збуджують нервову систему, і кухонної солі (до 1–2 г на добу), а також вільної рідини — до 1 л.
Способи приготування їжі: варіння, тушкування, запікання. Їжу слід готувати без солі. Досолювати доцільно вже готову страву. Температура страв має бути звичайною.
Не рекомендовані: всі важкостравні продукти і готові страви, продукти, які збуджують центральну нервову систему, порушують діяльність серця і подразнюють нирки: буженина, оселедець, копчена і солена риба, маринади, міцні бульйони, тваринні жири, готові кондитерські вироби, шоколад, міцні чай і кава, алкогольні напої.
Лариса Дедишина
Фото: Ігор Садовий
“Фармацевт Практик” #5′ 2017
