Золотий фонд фармації
47 років — робочий стаж чернігівки Ніни Іванівни Савченко, провізора вищої категорії, яка ніколи не уявляла свого життя без улюбленої професії
Від санітарки — до провізора
Ніна Іванівна Савченко (фото Ігор Садовий)
Ніна Іванівна почала працювати санітаркою місцевої аптеки одразу після закінчення середньої школи у Чернігові. Цей цілодобовий аптечний заклад був одним з найбільших у місті, мав потужний виробничий відділ. Юна санітарка, яка до своїх обов’язків ставилася дуже відповідально, припала до душі досвідченим колегам, і вони порадили їй ближче придивитися до фармації як до свого майбутнього фаху. І дівчина, з надією на успіх, відважилася.
Спроб здобути спеціальну освіту було декілька. Щось не склалося у Житомирському медичному училищі. Під впливом подружки, яка налякала «страшними» викладачами Львівського медичного інституту, Ніна Савченко передумала складати другий вступний іспит. А от у Харкові «зірки зійшлися» — у 1960 р. вона стає першокурсницею стаціонарного відділення Харківського фармацевтичного інституту.
Навчалася із задоволенням, дисципліни давалися легко. Серед улюблених предметів — технологія виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки та фармакогнозія. Активна і діяльна, Ніна Савченко охоче співала у самодіяльному студентському хорі, мала і сольні виступи.
Контроль і порядок
Але сталося так, що впродовж довгого професійного шляху ліки своїми руками їй так і не вдалося виготовляти. Уже дипломованим фахівцем Ніна Савченко повернулася додому, бо отримала скерування у Чернігівське обласне аптекоуправління. Його очолював Л.Г. Карасик, людина, яка користувалася повагою серед чернігівських фармацевтів. І у нього були свої плани на молодого спеціаліста. Лише місяць Ніна Іванівна працювала асистентом у чернігівській аптеці, потім нетривало була на заміні у двох сільських аптеках області. А з вересня 1966 р. і до виходу на пенсію — у Чернігівському аптекоуправлінні.
Спершу фармінспектором — 13 років. Перевірка діяльності аптек, ціноутворення, дотримання технології і таксування ліків аптечного виготовлення — такими були основні напрямки її роботи.
Пізніше Ніну Савченко перевели у відділ фармацевтичної інформації. Каже, що проплакала три дні, адже сподівалася, що зможе повернутися в аптеку на виготовлення або за перший стіл. Але начальство (на той період Д.С. Волох) було невблаганним, мовляв, нам такий кваліфікований фахівець потрібніший.
Працівники відділу доносили інформацію про нові препарати до практичних лікарів обласних, міських і районних лікарень та поліклінік, розповідали про переваги, дію і дозування відомих ліків, регулярно брали участь у п’ятихвилинках у різних відділах стаціонару, оперативках облздороввідділу. І ця робота аж ніяк не нагадувала те, чим зараз займаються медичні представники фармацевтичних виробників.
Минуло ще трохи часу, і Ніну Іванівну знову переводять — у торговий відділ Чернігівського аптекоуправління. Обов’язків було надзвичайно багато — починаючи від формування заявок на лікарські засоби і закінчуючи їхнім розподілом в аптечні заклади області. А це при постійному дефіциті було ой як нелегко. Скажімо, дадуть 100 упаковок якогось засобу на область, на понад 200 аптек, і думай, як це справедливо розподілити. Брала у цьому процесі участь і комісія облздороввідділу, хоч по кілька ампул чи блістерів, але намагалися забезпечити всіх.
На пенсію Ніна Савченко пішла з оргвідділу Чернігівського аптекоуправління. Пригадує, що колектив був дружним і доброзичливим, один одного підтримували, і жодної конкуренції у її сьогоднішніх найгірших проявах. Працівники аптекоуправління регулярно проходили курси підвищення кваліфікації, передплачували і читали фахові фармацевтичні видання.
Проте Ніна Іванівна хоч на пенсію і вийшла, але вдома не засиділася. Ще на 6 років її запросили у торговий відділ чернігівської аптечної мережі «СНГ».
Якби раптом сьогодні знову покликали на роботу — не погодилася б. І не тому, що мені вже 80 (якраз на День фармацевта!), а тому, що все у фармації стало іншим. Яким саме, Ніні Іванівні розповідає невістка, також провізор. Але й згадати молодість наразі є з ким — ветеранів фармації Чернігівщини на свята збирає разом президент громадської організації «Чернігівська ліга фармацевтів» Людмила Федорова.
Лариса Дедишина
В статті використані фото з особистого архіву Н.І. Савченко
“Фармацевт Практик” #10′ 2019
