Вчені знайшли спосіб боротьби з хворобою Паркінсона
Лікування хвороби Паркінсона методом глибинної мозкової стимуляції може застосовуватися у лікуванні пацієнтів на більш ранніх стадіях захворювання, ніж вважалося раніше. Результати німецько-французького дослідження, яке провели в Університетській клініці Шлезвіг-Гольштейн. Ініціатори дослідження – доктор Гюнтер Дойшель, професор, директор клініки неврології Університетської клініки Шлезвіг-Гольштейн і професор Крістіан Альбрехт, директор Французької неврологічної асоціації. Дослідницька група спыльно з французькими фахівцями довела, що при виконанні глибинної мозкової стимуляції підвищується якість життя хворих на хворобу Паркінсона і нормалізуються моторні функції організму. Такі симптоми хвороби, як тремтіння, уповільнені рухи, згодом – порушення ковтальної та інших функцій виникають через ураження нервових клітин в певних відділах мозку (у мозковому ядрі). За допомогою магнітно-резонансної томографії та стереотаксичної нейронавігації електроди вводяться в глибинні структури головного мозку, якы відповідають за контроль над рухами.
Потім фахівцями виконується тестова стимуляція, під часі якої пацієнт повідомляє про свої відчуття, що виникають при різних параметрах стимуляції, після чого хворому імплантують підшкірні частини системи – конектори і генератор імпульсів (нейростимулятор). У післяопераційний період здійснюється програмування нейростимулятора і навчання пацієнта. Хворий може сам коректувати налаштування стимуляції (у межах, заданих лікарем) з огляду на власне самопочуття й особливості діяльності, якою займається. До сьогодні цей метод застосовувався тільки у лікуванні пацієнтів з тривалим анамнезом і розвинутоюя медикаментозною резистентністю (стійкістю організму до дії лікарських засобів). Але дослідження показали, що цей метод підходить всім пацієнтам з хворобою Паркінсона. Професор Гюнтер Дойшель зазначив важливість поліпшення якості життя, продовження ремісії і психологічної адаптації на ранніх стадіях захворювання. Молоді пацієнти легше за пацієнтів похилого вікупереносять оперативне втручання, післяопераційний період і адаптацію до мозкового кардіостимулятора. Після операції хворі можуть вести нормальний спосіб життя, працювати, планувати своє життя, що раніше було неможливо.
Материал подготовила +Екатерина Свириденко
