Антибіотик може виявитися ефективним у лікуванні деменції
Аміноглікозидний антибіотик гентаміцин може виявитися ефективним у лікуванні одного з поширених типів деменції, спричинених точковою мутацією в одному з генів. Справа в тому, що гентаміцин допомагає нормально закінчити синтез білка, який у хворих передчасно припиняється через мутацію
Скронево-лобна деменція – це другий за поширенням тип деменції після тої, що пов’язана з хворобою Альцгемера. В 20% випадків скронево-лобну деменцію спричиняє мутація в гені білка програнуліну, функція якого не до кінця зрозуміла, але, скоріше за все, пов’язана з поглинанням та виділенням речовин клітиною. Точкова мутація, яка спричиняє деменцію, утворює стоп-кодон в середині гена програнуліну, в результаті чого білок не може бути повністю синтезований і не може виконувати своїх функцій.
Аміноглікозидні антибіотики пригнічують синтез білка у прокаріот, тоді як у еукаріот вони можуть допомогти рибосомі проскочити стоп-кодон та будувати поліпептидний ланцюг далі.
Вчені з Університету Кентуккі (США) провели експеримент* з клітинами нейробластоми миші, в які ввели мутантний ген програнуліну. В присутності гентаміцину та ще одного антибіотика із класу аміноглікозидів (G418) клітини синтезували повнорозмірний програнулін. При цьому ефект антибіотиків був дозозалежним: чим вища їх концентрація, тим більше синтезується нормального програнуліну. Вчені пересвідчилися, що синтезований таким чином проранулін потрапляє в ті самі ділянки клітини, де існує в нормі, але не можуть довести, що він повноцінно виконує свої функції, адже ці функції поки нез’ясовані.
Звичайно, стверджувати, що гентаміцин зможе забезпечити нормальний синтез програнуліну у людини з мутацією, поки зарано, але теоретично така можливість є. Деменція на сьогодні практично не піддається лікуванню, тому засіб, що може поліпшити стан пацієнтів нехай хоча б при одній конкретній мутації, можна буде вважати проривом.
* Kuang L, Hashimoto K, Huang EJ et al. Frontotemporal dementia nonsense mutation of progranulin rescued by aminoglycosides // Human Molecular Genetics, 08 January 2020, ddz280. https://doi.org/10.1093/hmg/ddz280
