ЛЮДИНА І ПОГОДА
Від погоди і стану атмосфери так чи інакше залежить життя всього живого на нашій планеті. Осінні зміни температури і вологості повітря, освітленості та атмосферного тиску, електромагнітні коливання можуть спричиняти у людини не тільки відчуття легкого дискомфорту, але й важкі патологічні стани
«Будь особливо уважним при зміні погоди, в цей період уникай кровопускань, припікання і не берися за скальпель»
Гіппократ
Метеочутливість – не міф
Про те, що людина чутлива до змін погоди, було відомо вже тисячі років тому. Існує безліч різних проявів метеочутливості. Так, одним стає погано перед дощем: починає боліти голова, виникають слабкість і нудота. Негода може спричинити у них безсоння, нервозність, депресію, загальну слабкість. Однак всі симптоми зникають, варто тільки сонечку знову засяяти на небі. Інші страждають від підвищеної вологості повітря. Сирість в першу чергу «б’є» по суглобах: важко дається кожен рух, порушується мобільність кінцівок. Життя третіх перетворюється на пекло при підвищенні атмосферного тиску. Наближення фронту високого тиску неодмінно означає для них нудоту, сильний головний біль, порушення зору, підвищення тривожності, безсоння і депресію. Крім того, у ці періоди збільшується число інфарктів міокарда і самогубств. Коли ж фронт високого тиску проходить, частішають випадки ангіни, артриту і кольок.
Про свою чутливість до погодних примх не раз заявляли відомі люди. Наприклад, французький філософ-просвітитель Дені Дідро часто повторював, що при сильному шквалистому вітрі його розум немов затуманюється. Італійський драматург Вітторіо Альфьєрі стверджував: «Я – як барометр. Мої духовні сили ростуть і падають разом з атмосферним тиском. Сильні екваторіальні вітри взагалі ледь не позбавляють мене розуму». Вольтер в холодну пору впадав у депресію, а німецький композитор Ріхард Вагнер з нетерпінням чекав появи променів сонця, щоб нарешті закінчити партитуру опери «Парсіфаль». У дощову або снігову погоду ніколи не брався за перо німецький поет Генріх Гейне – він просто не міг працювати. Холод і вогкість вибивали з колії навіть Наполеона, тому він вимагав опалювати свій кабінет навіть влітку.
В даний час факти впливу атмосферних явищ на людину цілеспрямовано вивчають вчені різних спеціальностей – від лікарів до експертів з теорії катастроф.
Легке нездужання чи смертельна небезпека?
Метеопатія є проявом порушення адаптації організму до змін у навколишньому середовищі. Вчені вважають, що метеочутливість безпосередньо пов’язана з вегетативною дисфункцією. Всі механізми впливу погоди на здоров’я і психічний стан людини ще не розкриті – необхідно врахувати вплив занадто великої кількості чинників, встановити безліч причинно-наслідкових зв’язків. Відомо, що реакцію організму на погоду обумовлюють вік, стать, зріст, маса тіла, статура людини, її темперамент, психотип (особливості характеру), харчування тощо. До підвищення метеочутливості призводять надмірна маса тіла, а також гормональні зміни в період статевого дозрівання, вагітності, клімаксу.
Статистика свідчить, що в розвинених країнах приблизно у третини чоловіків і майже у половини жінок відзначають підвищену чутливість до зміни погодних умов. У більшості молодих і практично здорових людей метеопатичні реакції зазвичай проявляються легким нездужанням. Однак метеочутливість нерідко є супутником різних хронічних захворювань, в першу чергу легеневих і серцево-судинних. У пацієнтів з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця при зміні погодних умов порушуються компенсаторні реакції, що, своєю чергою, може призвести до загострення хронічних захворювань і розвитку таких важких ускладнень, як гіпертонічний криз, інфаркт міокарда, гостре порушення мозкового кровообігу та інсульт. Метеочутливість поширена серед хворих на бронхіальну астму, а зниження атмосферного тиску, температури і відносної вологості повітря може спричинити загострення захворювання.
Як показав статистичний аналіз, за похмурої погоди спостерігають підвищення показників систолічного і діастолічного артеріального тиску і загальне погіршення самопочуття як у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, так і у здорових осіб. Результати досліджень показали, що частота виникнення інсульту та інфаркту міокарда досягає піку в холодну пору року. Низька температура повітря також сприячиняє підвищення частоти порушень коронарного кровообігу, особливо у людей літнього віку. Порушення гемостазу можливо не тільки в зимовий період, але й в спеку.
Медична метеорологічна служба Німеччини, вивчивши 2,3 млн летальних випадків за 5 років, виявила: при різкому похолоданні або, навпаки, настанні спеки, їхня ймовірність підвищується в 10 разів. Причому таку закономірність виявлено не тільки щодо смертей в результаті різних захворювань, але також самогубств і нещасних випадків. Що стосується останніх, то вельми несподівані результати були отримані при вивченні фактів ДТП на європейських трасах. Виявилося, що кількість аварій різко збільшується не в дощ і туман, а коли дуже жарко або холодно. При термічному перевантаженні число дорожніх пригод збільшується на 20%
Чи не менше неприємностей людині може доставити зміна кліматичного поясу під час подорожей. Більшості з нас знайомі неприємні симптоми акліматизації. Наприклад, приїхавши на морське узбережжя, житель середньої смуги день-два може страждати від головного болю, відчувати слабкість і запаморочення. Особливо гострою проблема адаптації є під час авіаперельотів, коли протягом декількох годин людина з помірного клімату потрапляє в тропіки. У такій ситуації організму непросто пристосуватися до різкої зміни умов навколишнього середовища.
Важливо відзначити, що навіть на фоні правильного лікування основного захворювання погіршення погодних умов або зміна кліматичного поясу може спровокувати різке погіршення стану здоров’я у деяких хворих. Тому пошук засобів, здатних зменшити вираженість метеопатій і попередити розвиток небезпечних ускладнень, є вельми актуальним.
Як не залежати від погоди
Для здорових людей важливими заходами, спрямованими на зниження метеочутливості, є неспецифічне тренування організму: активний відпочинок, помірні фізичні навантаження, загартовування, контрастні температурні впливи та інші процедури. Також допомогти організму в процесі адаптації до умов навколишнього середовища можуть вітамінно-мінеральні комплекси і адаптогени рослинного походження (настоянка женьшеню, елеутерококу, плоди лимонника тощо).
Пацієнтам з тенденцією до загострення при зміні погодних умов доцільно стежити за календарем метео- та геомагнітної обстановки і заздалегідь вживати необідних заходів.
Найбільш універсальним засобом профілактики і лікування метеотропних реакцій є препарати з комплексним механізмом дії, здатні послабити прояв практично всіх симптомів метеочутливості. Особливий інтерес викликають оригінальні лікарські засоби на основі рослинних екстрактів. Практично не маючи побічних ефектів, ці препарати попереджають і зменшують вираженість таких симптомів, як сонливість, запаморочення, коливання артеріального тиску, нудота, слабкість, головний біль, зниження концентрації уваги, загальне нездужання, біль у суглобах, які виникають при зміні погодних умов, у разі проходження атмосферного фронту, а також внаслідок зміни кліматичного поясу. Крім того, справляючи профілактичну і лікувальну дію при вегетативних порушеннях, комплексні фітопрепарати усувають неприємні симптоми при захитуванні в різних видах транспорту.
Погана переносимість поїздок в транспорті може проявлятися нудотою, запамороченням, головним болем, а також блюванням, зниженням артеріального тиску, погіршенням загального самопочуття. Захитування обумовлено тривалим подразненням вестибулярного апарату, а також впливом на вегетативну нервову систему імпульсів, що виникають за таких умов
Олександра Демецька, канд. біол. наук
