Астма — не вирок
Бронхіальна астма — хвороба цивілізації. В більшості країн із високим рівнем доходу частота цього захворювання сягає 5‒7%. Хвороба може маніфестувати в будь-якому віці, навіть у немовлят. У деяких країнах внаслідок особливих кліматичних умов цей показник навіть вищий: наприклад, у Новій Зеландії він складає 15%.
В Україні менше 1% населення хворіють на бронхіальну астму, але цей показник, на жаль, не є свідченням низького рівня захворюваності, а швидше вказує на недостатнє діагностування бронхіальної астми серед населення
— Не варто боятися діагнозу бронхіальної астми, тому що натепер цю хворобу дуже ефективно лікують, — говорить Людмила Яшина, д-р мед. наук, професор, завідувач відділенням діагностики, терапії та клінічної фармакології захворювань легень Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України. — Сучасні засоби дозволяють хворим контролювати свій стан здоров’я та вести звичайний спосіб життя. Найголовніше — усвідомити важливість своєчасного звертання до лікаря, необхідності регулярного медичного обстеження і ретельного виконання лікарських призначень.
Бронхіальна астма є хронічним захворюванням, в основі якого лежить запалення слизової оболонки бронхів або їхня підвищена подразливість. При бронхіальній астмі напад задухи може спричинити навіть незначний вміст речовин-забруднювачів (полютантів) у повітрі, тому її часто вважають ще й алергічним захворюванням.
— Напад зазвичай розвивається раптово. Він може виникнути під час фізичних навантажень (бігу, танців) або через вірусну інфекцію. Також бронхіальну астму можуть провокувати куріння, холодне або забруднене повітря, значний емоційний вплив, важкі умови на виробництві, — коментує Людмила Олександрівна. — Характерною особливістю бронхіальної астми є нічні напади, особливо перед світанком, що проявляються утрудненим диханням і супроводжуються шумом та хрипами. Основна небезпека полягає в тому, що на ранніх стадіях захворювання напад минає самостійно, тому люди зазвичай не звертають на це уваги. Якщо не звернутися до лікаря і не розпочати вчасно лікування, запалення бронхів прогресує, підвищується гіперреактивність легень, що призводить до зниження їхньої функції. У легенях розвиваються необоротні зміни, які потребують проведення більш об’ємної, комплексної терапії із застосуванням більшої кількості стероїдів. Тому рання діагностика та своєчасне призначення лікування є запорукою успіху.
Якщо ще 30 років тому бронхіальну астму вважали ледве не смертельним вироком і використовували тільки засоби «швидкої допомоги», які сприяли купіруванню нападів ядухи, то наразі застосовують комплексну терапію, яка допомагає запобігати їхньому розвитку. На сьогодні лікування бронхіальної астми спрямоване на покращання бронхіальної прохідності та подолання запалення в дихальних шляхах, що є характерним для цього захворювання. До того ж сучасні ліки не спричиняють побічних ефектів, таких як ендокринні порушення та ожиріння, що виникали після використання системних кортикостероїдів та нівелювали лікувальний ефект. Важливою складовою успіху є продовження лікування, оскільки бронхіальна астма — це хронічне захворювання, що потребує постійної уваги пацієнта.
— Якщо пацієнт припиняє терапію, то напади знову повертаються, і вже наступного разу для його купірування потрібна більш «важка» терапія чи навіть реанімаційні заходи, — зазначає проф. Яшина. — Головне — своєчасно звернутися до лікаря, зробити обстеження, ретельно виконувати лікарські призначення та ні в якому разі самостійно не припиняти лікування. Бронхіальну астму не можна вилікувати, але її перебіг можна контролювати. Якщо вона буде під контролем, пацієнт може жити нормальним життям: працювати, навчатись, займатися спортом, спокійно спати вночі та уникати більшості нападів захворювання.
