Бізнес та освіта: партнерство заради майбутнього
24 жовтня 2014 р. відбувся II Національний форум «Бізнес і університети: трансформація освіти», організатором якого виступила Лабораторія «Бізнес і університети» Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» в Україні
Практики партнерства
Держава, що прагне прогресу, має бути головним інвестором для вищої освіти. Але чи можливо розраховувати тільки на державні кошти? Одним з джерел фінансування для вищих навчальних закладів (ВНЗ) можуть стати приватні компанії. Ця практика широко використовується в усьому світі. Чим університети приваблюють бізнес? Жан-Юг Шоша, почесний професор факультету економічних наук і управління Університету Ліон-2 (Франція), член Міжнародного інституту статистики, почесний доктор Харківського національного економічного університету, координатор європейського проекту Tempus Sucido, експерт Start-up центру First Capital, вважає, що, співпрацюючи з ВНЗ, бізнес має змогу не тільки впливати на рівень підготовки майбутніх фахівців, але й отримує доступ до наукових програм. «Науковці зацікавлені в комерціалізації своїх розробок, а бізнес — у нових ідеях», — підтримує думку Олександр Романко, старший науковий співробітник компанії IBM Canada, професор Університету Торонто (Канада).
Представники компаній ведуть бізнес-школи при ВНЗ, влаштовують для студентів майстер-класи і проходження практики. Але найбільш цікавим є залучення до наукових досліджень, нових проектів і конкурсів не тільки викладачів, але й студентів. Створення інтелектуального та інноваційного простору, бізнес-інкубаторів, що підтримують Start-up проекти, є важливою складовою співпраці. «У виграші є всі. Університети мають змогу комерціалізувати свої наукові ідеї, компанії отримають аутсорсинг проектів, держава — впровадження інновацій і нові робочі місця, — говорить Анна Потапова, директор компанії «Мелексіс — Україна». — Треба відкрити двері між бізнесом та університетами».
Покоління Y
Сучасна молодь відрізняється від попередніх поколінь, тому і підхід до неї повинен бути іншим. Ютта Румп із Інституту зайнятості та можливостей працевлаштування (Німеччина) виявила деякі ознаки покоління Y: вони прагнуть до реалізації не тільки в роботі, але й в особистому житті; робота має бути збалансованою, осмисленою, приносити радість і узгоджуватись з особистою життєвою концепцією. Чи підтримує молоде покоління українців загальносвітову тенденцію?
Лабораторія «Бізнес і університети» Центру «Розвиток корпоративної соціальної відповідальності» протягом травня — липня 2014 р. провела опитування серед українських студентів з метою визначити фактори, що впливають на формування бренду роботодавця, привабливого для студентів. Ольга Янковська, координатор освітніх програм, представила деякі результати. Так, українці більш інфантильні — майже 77% студентів вважають, що перше місце роботи їм повинна забезпечити держава. Під час пошуку роботи перевагу вони надають здебільшого сайтам з працевлаштування (53% респондентів). На вибір впливають в першу чергу відгуки про умови праці (майже 46%), рейтинг роботодавця (більше ніж 38%), існування спеціальних програм для студентів (35%). Серед не фінансових критеріїв зазначені: можливість зробити кар’єру (89%), оформлення за законодавством (88%), можливість для навчання і розвитку (85%), наявність соціального пакета (70%), гнучкий графік роботи (44%). Загалом дослідження показало, що хоч розвиток молодого покоління відбувається відповідно до світових тенденцій, але українцям більш притаманна пасивність — лише 10% серед студентів боролися за стипендії і 27% — брали участь у конкурсах.
Свобода потребує відповідальності
Чи залежить кар’єра молодого фахівця від рівня освіти? На жаль, в нашій країні ці поняття не знаходяться у прямій залежності одне від одного. Молода людина, закінчивши ВНЗ, не має кваліфікації і рівня знань, які є достатніми для роботи. В чому полягає причина? На думку Віктора Огнев’юка, ректора Київського університету ім. Бориса Грінченка, головна причина полягає в тому, що наша освіта існує переважно сама для себе. Відірваність ВНЗ від практичної діяльності, їх недостатнє залучення до світових наукових розробок, слабка матеріально-технічна база, інертність — основні причини проблем.
Новий закон України «Про вищу освіту», прийнятий ВР України 1 липня 2014 р., повинен змінити ситуацію. Він надає можливості для створення нової моделі, яка надасть більшої самостійності університетам, сприятиме підвищенню якості навчання та розвитку науки у ВНЗ. Крім того, як зазначає Лілія Гриневич, голова комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, новий закон дає можливість для відпрацювання механізмів взаємодії між бізнесом і освітніми закладами: «Це допоможе врахувати побажання роботодавця щодо рівня кваліфікації молодого фахівця». Але в представників бізнесу, на жаль, не такі райдужні погляди на цей процес. Родіон Колишко, директор департаменту трудового потенціалу та корпоративної соціальної відповідальності Федерації роботодавців України, наголошує, що бізнес досі не має стимулів для залучення до навчального процесу. Більше того, середній і малий бізнес взагалі відсторонені від цього процесу.
Треба зазначити також, що рівень готовності університетів до імплементації закону дуже різний. Інна Совсун, перший заступник міністра освіти і науки, наголошує, що державні ВНЗ переважно інертні, не готові до швидких змін, а приватні — не мають достатнього наукового потенціалу. Впровадження нового закону ускладнено низкою нормативно-правових актів, прийнятих у попередні роки, які на сьогодні суперечать букві закону. «Ми не маємо часу для очікування, — говорить Лілія Гриневич. — Вважаємо, що акти, які застаріли, можна буде скасувати під час першої фази імплементації закону».
Освіта фахівців фармгалузі
Залучення бізнесу до підготовки фахівців у галузі охорони здоров’я має дуже важливе значення. Фармбізнес характеризується такими особливостями, як висока відповідальність кожного працівника та середовище, яке швидко змінюється. Тому дуже важливим є не тільки фахова підготовка молоді, але й її мобільність, готовність до змін, прагнення до самовдосконалення. Провідні вітчизняні та іноземні компанії намагаються підтримувати ВНЗ (підготовка методичних рекомендацій, спеціалізованих тестів, проведення конференцій і олімпіад), а найбільш далекоглядні мають окремі програми по роботі із студентами і молодими фахівцями. Вже багато років поспіль такі фармкомпанії беруть участь в організації практики, стажування, проведенні олімпіад та ярмарок вакансій, днів кар’єри. Все це дозволяє їм не просто запросити на роботу кращих, а й виховати фахівця для себе. Така робота дається взнаки. Знання бренду роботодавця корелює з рівнем залучення бізнес-структур до навчального процесу.
“Фармацевт Практик” #11′ 2014
