Читайте в «Фармацевт Практик» #1′ 2016
Минав другий рік реорганізації Держлікслужби… Постанова КМУ № 442 від 10 вересня 2014 р. “Про оптимізацію 
системи центральних органів виконавчої влади” та, зокрема, злиття Держлікслужби України і Держслужби України з контролю за наркотиками поставили перед контролюючими органами у сфері фармації нові виклики. Відтоді минуло більше року, проте процес реорганізації і досі далекий від логічного завершення. Чого очікувати працівникам найважливішого фармацевтичного контролюючого органу, які вже стомилися від невизначеності та незатребуваності своїх знань і досвіду? Яких змін потребує Держлікслужба насамперед? Про це розмірковує начальник Держлікслужби у Рівненській області Сергій Лебедь в матеріалі “Держлікслужба: на порозі змін”
Ефективність реформування системи охорони здоров’я безпосередньо пов’язана із правовим режимом об’єктів патентування, ноу-хау і комерційної інформації, який буде закладено в спеціальне законодавство в сфері не лише інтелектуальної власності, але й суміжних галузей, зокрема у фармацевтичне законодавство. У той же час представники пацієнтських асоціацій, міжурядових організацій, зокрема Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні та фахівці НДІ інтелектуальної власності НАПрН України висловлюють занепокоєння щодо низки положень проекту Закону України “Про лікарські засоби”. Різні точки зору на проблемні положення – в нашому матеріалі “Реформування законодавства в сфері фармації: чи можливо уникнути спекуляцій?”
Історія відкриття вітаміну С нерозривно пов’язана з “хворобою мореплавців” – цингою. У середні віки вона була справжнім лихом 
затяжних воєн і хрестових походів, а також загрожувала смертю жителям областей, які страждають від неврожаю. Хвороба проявлялась загальною слабкістю і кровотечею ясен, внаслідок чого випадали зуби, з’являлися висип і крововиливи на шкірі. Згодом було встановлено, що «винуватцем» цинги був вітамін С, а точніше, його дефіцит в організмі. Однак тільки в 1933 р німецький біохімік Ф. Міхеель та угорський вчений А. Сент-Дьордь встановили формулу вітаміну, виділеного з лимонів, і назвали його аскорбіновою кислотою. У рубриці “Азбука вітамінів” читайте всю правду про вітамін С
Поява замінників цукру значною мірою була зумовлена необхідністю оптимізувати харчування як здорових людей, так і тих, хто страждають на певні захворювання, перш за все на цукровий діабет. Існує ціла низка замінників цукру синтетичного і рослинного походження. Звичайно, кожен з них має свої позитивні й негативні сторони, але об’єктивно оцінити їх у багатьох випадках буває досить складно через різні викривлення й дезінформацію, що виникають під час боротьби конкурентів за ринок. Певною мірою не став виключенням у цьому плані й широко відомий в усьому світі замінник цукру аспартам. Все найцікавіше про аспартам читайте в статті “‘Заручник’ у боротьбі за ринок”
Ось уже п’ятий рік поспіль у передостанню неділю січня за ініціативою Міжнародної федерації лижного спорту (FIS) відзначається Міжнародний день зимових видів спорту або Всесвітній день снігу. У цей день відбуваються «снігові фестивалі», у програмах яких ― дорослі і дитячі змагання на ковзанах, лижах і сноубордах. За словами очільників Міжнародної федерації лижного спорту, цей день дасть усім можливість насолодитися снігом, познайомитися з кимось, пірнути у світле майбутнє зимових видів спорту, які будуть сприйматися не тільки як спорт, але й як розвага. “Сучасні діти нерідко дивляться у майбутнє з песимізмом, і ми сподіваємося, що зможемо показати їм, скільки задоволення можна отримати завдяки снігу, і вести при цьому здоровий, безпечний і екологічний спосіб життя”, ― запевняють організатори святкувань. Всесвітній день зимових видів спорту є другим кроком у реалізації програми FIS “Виведемо дітей на сніг”. Про те, як правильно привчати дітей до зимових видів спорту, читайте в статті “Усі — на сніг!”
Читайте ці та інші цікаві матеріали в першому номері, #1′ 2016, журналу “Фармацевт Практик”!
