Читайте в «Фармацевт Практик» #9′ 2016
Для вітчизняних аптек напис «We speak English» ( «Ми розмовляємо англійською») є великою рідкістю. Можна було б припустити, що володіння іноземною мовою – як мінімум на розмовному 
рівні – щось само собою зрозуміле. Однак нещодавня ситуація в одній зі столичних аптек розвіяла всі сумніви – четверо (!) ПЕРВОСТОЛЬНИКІВ не могли зрозуміти англомовного відвідувача, який просив засіб від сонячних опіків. Вивчення вакансій для фармацевтів/провізорів підтверджує цю невтішну тенденцію: переважна більшість роботодавців не вимагають від претендентів знання англійської мови. Чому працівникам аптек все ж таки важливо знати іноземну мову? Чому бажаною є саме англійська? Які переваги дає фармацевтам і провізорам знання англійської мови? Читайте в статті «Англійська для фармацевта»
До Всесвітнього дня серця, що відмічають 29 вересня – матеріал про Вінницький регіональний 
клінічний лікувально-діагностичний центр серцево-судинної патології, де в червні цього року було вперше проведено операцію на відкритому серці. Цей комунальний заклад є провідною медичною установою з лікування хворих кардіологічного профілю Вінницької області. Він створений два роки тому та вже увійшов до трійки українських лідерів щодо надання інтервенційної допомоги при гострому коронарному синдромі, виконання первинних перкутанних втручань, загальної кількості проведених стентувань, а також щодо темпів розвитку серед 43 аналогічних центрів України. Читайте про лікарів та пацієнтів Центру, міжнародне співробітництво та перспективи закладу у «великій кардіохірургії» в статті «Бережіть своє серце».
Чергова цікавезна стаття в рубриці «Анатомічні подорожі» – про найзагадковіший орган імунної системи. Тимус, або вилочкова залоза, аж до середньовіччя вважався одним із претендентів на роль тілесного вмістилища душі. В наші дні найдивовижнішою особливістю цього органу називають його схильність до раннього старіння та повної деградації з віком. Чому так відбувається? Якщо дорослі можуть обходитися без цієї залози, то навіщо вона потрібна дітям?
Процес пошуку нових більш ефективних ліків у наш час здійснюється великими науковими колективами, що складаються з біологів, фармакологів, лікарів та хіміків. З огляду на це виникла необхідність у 
створенні «перекладача» біохімічної та фармакологічної інформації на мову структурних формул. Таку роль взяла на себе під-дисципліна органічної хімії, що сформувалася останніми десятиріччями й отримала назву «медична хімія». Про завдання медичної хімії та стратегію їх досягнення, про «сполуку-лідера», його оптимізацію та розробку лікарського засобу, а також про переваги раціонального драг-дизайну перед класичним читайте в статті «Унікальний “перекладач”».
Читайте ці та інші цікаві матеріали в наступному номері, #9‘ 2016, журналу «Фармацевт Практик»! Це ювілейний – 150! – випуск нашого журналу, з чим вітаємо і Вас, шановні читачі, і всіх любих колег, які беруть участь у створенні видання!
