День довкілля – день надії
17 квітня в Україні відзначали День довкілля
Песимістичний прогноз
Якщо за даними Світового банку чисельність населення світу в 1906 р. становила 3,031 млрд осіб, то у 2019 р. кількість людей сягнула 7,674 млрд.
Цікаво, що за прогнозними оцінками до 2050 р. мешканців планети Земля ще побільшає – орієнтовно до 9 млрд осіб, які переважно будуть мешкати у великих промислових містах. Загалом, у звіті групи експертів, замовленому Організацією Об’єднаних Націй на початку ХХІ ст., йдеться про вельми сумні речі: глобальна економіка виросте в чотири рази, при цьому попит на продовольство, чисту воду і сировину для будівництва та обігріву призведе до вичерпання природних ресурсів. Якщо не будуть внесені серйозні зміни в спосіб споживання людством природних ресурсів, почнуться масовий голод, гострий дефіцит чистої води та розгул природних лих. Кількість будівель, які будуть зведені в XXI ст., дорівнюватиме числу таких, що були побудовані за всю історію людства. Міста потонуть у стічних водах та нечистотах. Рівень моря підніметься, рибальський промисел зруйнується, коралові рифи загинуть, а по всій земній кулі пронесуться епідемії нових захворювань…
«Хворе» довкілля – хвора людина
Близько 20-25 % патології людини зумовлено несприятливим екологічним станом навколишнього середовища.
Екологічні чинники (забруднене атмосферне повітря та вода, радіація) можуть як спричиняти розвиток нових захворювань, так і ускладнювати перебіг вже наявних, через що відбувається постійне зростання загальної захворюваності, серцево-судинної, онкологічної, ендокринної патології, а також порушення репродуктивної функції, внутрішньоутробного розвитку плода. У дітей, які проживають в зонах екологічного лиха, можуть фіксувати вроджені вади розвитку, зниження коефіцієнту інтелекту (IQ), імунодефіцитні стани, захворювання респіраторного тракту, бронхіальну астму, нефропатії тощо.
На чашах терезів: «еко-апокаліпсіс» чи відродження?
На жаль, в Україні спостерігається сумна тенденція – замість пошуку конструктивних рішень екологічні проблеми накопичуються та консервуються.
Згідно з результатми досліджень, проведених українськими вченими, найбільшу шкоду навколишньому середовищу спричиняють такі сфери, як транспорт, промисловість та енергетика, функціонування яких супроводжується значними викидами у повітря небезпечних забруднюючих речовин, а також нераціональне сільське господарство, що зумовлює деградацію земельних ресурсів. Тому питання щодо впровадження природозберігаючих технологій у цих сферах життєдіяльності стоїть особливо гостро. Також занепокоєння викликає знищення лісів та проблема побутових відходів.
Вочевидь, День довкілля надає можливість в черговий раз привернути увагу керівництва країни та громадськості до екологічних проблем,осмислити роль людства у поточному стані речей та його можливості у тому, щоб змінити цю ситуацію на краще.
Тож будемо сподіватися, що екологічно чисті технології, скорочення бідності та інвестиції в освіту і охорону здоров’я разом із відповідальним та дбайливим ставленням до довкілля зможуть перетворити неухильний занепад в історію про надію.
Підготувала Олександра Демецька, канд. біол. наук
