Дистанційна торгівля лікарськими засобами: якість, безпека, відповідальність
18 червня 2020 р. у прес-центрі ІА «Українські новини» відбулося засідання «круглого столу», на якому представники влади, регуляторних служб, громадських організацій, виробників лікарських засобів, дистриб’юторських компаній, власники аптечних мереж обговорили питання легалізації в законодавчому полі онлайн-торгівлі і поштової доставки лікарських препаратів
Донедавна інтернет-торгівля лікарськими засобами (ЛЗ) в Україні була заборонена чинним законодавством. Фактично аптеки, які мають ліцензію на роздрібну торгівлю ліками, мали право лише надавати онлайн-послуги, а саме: представляти асортимент, здійснювати бронювання та проводити онлайн-оплату. Але отримати ліки пацієнт мав лише з рук фармацевта безпосередньо в аптеці. Під час карантину була прийнята Постанова КМУ від 23.03.2020 р. № 220 (набрала чинності 11.04.2020), згідно з якою доставка ліків кінцевому споживачу дозволена суб’єктам, що мають ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, у тому числі із залученням операторів поштового зв’язку.
Ігор Червоненко, голова правління ГС «Аптечна професійна асоціація України», зазначив, що в умовах карантину, коли роботу громадського транспорту було припинено, такий захід був виправданий. Але доставку лікарськими засобами розпочали здійснювати не тільки ліцензіати, а й умовні сервіси, які діють в обхід закону. Доставка ліків споживачу відбувається із великою кількістю порушень. «Тиждень тому у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт щодо дистанційної торгівлі лікарськими засобами, який фактично копіює Постанову № 220. Онлайн-продажі — це вже здійснений факт, але він потребує законодавчого врегулювання», — впевнений І. Червоненко. Якщо зараз доставка ліків від виробника до кінцевого споживача є налагодженим процесом, де кожен представник ланцюга відповідає за ефективність і якість лікарських засобів, то із введенням в нього нових операторів контроль за здійсненням продажів стає неможливим.
Володимир Руденко, директор АПАУ, наголосив, що незаконну діяльність із реалізації та доставки лікарських засобів недобросовісні оператори розпочали ще до того, як постанова набрала чинності. Він навів приклади (продемонстрував чеки) реалізації рецептурних ліків, в тому числі термолабільних, через такі ресурси, на які дія Постанови № 220 не поширюється. «Всі посилаються на європейський досвід, але ніхто не говорить про те, що відповідними законодавчими актами там врегульовані вимоги до аптеки, сайту та кур’єра. Також в країнах ЄС інтернет-торгівля не поширюється на рецептурні ліки», — зазначив В. Руденко.
Владислав Онищенко, голова правління Споживачів медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, звернувся до присутніх із риторичним питанням: навіщо витрачатись на підготовку провізорів, якщо реалізацією ліків може здійснювати будь-хто? «Призначати лікарські засоби повинен лікар, але якщо людина сама визначила симптоми захворювання і «призначила» собі ліки, то відповідальність за своє здоров’я несе вона сама. Для цього існує спеціальний термін — «відповідальне самолікування». На сьогодні обов’язком провізора є фармацевтична опіка пацієнта під час відпуску лікарських засобів», — продовжив В. Онищенко. Він звернув увагу присутніх на те, що впровадження дистанційної торгівлі ніяк не позначиться на доступі до основних ліків, тому що до цього переліку належать рецептурні препарати, реалізація яких не підлягає під дію цієї постанови. На думку В.Онищенко, вітчизняне законодавство поки не готове до впровадження Директиви 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС від 6.11.2001 р., якою регулюються обіг лікарських засобів і діяльність аптек, зокрема інтернет-аптек. Більше того, стає нагальною потреба у збільшенні штату і фінансування Держлікслужби, яка повинна буде контролювати доставку лікарських засобів.
На вимоги щодо дистриб’юції лікарських засобів звернув увагу Ігор Топчій, генеральний директор компанії «БаДМ». Збереження якості можуть гарантувати лише сертифіковані оператори. Так, в компанії «БаДМ» її забезпечують близько 100 працівників: «Ми не боїмося конкуренції, але ми прагнемо рівних умов і вимог для всіх!»
Тетяна Котляр, голова ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «Фарм Україна», звернула увагу присутніх на те, що регулятор має контролювати тих, хто займається реалізацією лікарських засобів. Підроблені і незареєстровані ліки, контрафактна продукція — занадто високі ризики.
Роман Ісаєнко, голова Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, відзначив неможливість визначити що і як доставляють неліцензовані оператори. Це, своєю чергою, породжує відсутність відповідальності: «Куди скаржитись, якщо доставлено неякісні ліки? Хто буде відповідати за це? Законом це не врегульовано. Виникає багато можливостей ввести в оману пацієнта. Реалізація ліків має ґрунтуватись на трьох складових: якість, безпека і відповідальність».
Сергій Кузьміних, народний депутат, голова підкомітету з питань фармації і фармацевтичної діяльності Комітету ВРУ з питань здоров’я нації, медичної допомоги і медичного страхування, підбив підсумок засідання «круглого столу». Майбутнє —за інтернет-продажами. Потрібно проаналізувати позитивний і негативний досвід реалізації ліків під час карантину і розробити правила дистанційної торгівлі. Таку діяльність можуть здійснювати лише ліцензовані оператори.
“Фармацевт Практик”
