Імунопрофілактика: українські реалії
Контроль над поширенням інфекційних хвороб можливий лише за умови проведення вакцинації з достатнім рівнем охоплення населення. В українському суспільстві останнім часом склалося негативне ставлення до імунопрофілактики. Про те, до яких наслідків може призвести відмова від вакцинації та як заохотити до неї, говорили спеціалісти управління охорони здоров’я КМДА на засіданні круглого стола „Організація імунопрофілактики в місті Києві”
Інфекційні хвороби посідають одне з перших місць у структурі захворюваності та смертності населення. Поки що єдиним найефективнішим методом боротьби з ними є використання високоякісних вакцин та формування колективного імунітету. Саме завдяки імунопрофілактиці припинено циркуляцію дикого поліовірусу у трьох регіонах світу, а це означає, попереджено понад 300 тисяч випадків захворювання на паралітичний поліомієліт, з них 30 тисяч – з летальним кінцем. Для України аналогічні показники становлять відповідно 3000 та 300. Окрім того, імунізація населення є економічно вигідною: за підрахунками спеціалістів, витрати на вакцинацію приблизно в 10 разів менші, ніж на лікування.
Валентина Залеська, перший заступник начальника Головного управління охорони здоров’я КМДА, розповідаючи про негативні наслідки недостатньої імунопрофілактики, пригадала ситуацію, що склалася в 90-х роках в Україні, коли через відмову від щеплень почалася епідемія дифтерії, під час якої захворіло 17 тисяч людей, а 630 – померло. Якби епідемія виникла нині, вона б „коштувала” державі близько 22,5 млн. грн.
– Науково доведено, – сказала В. Залеська, – що на певній території чи в країні санітарно-епідеміологічне благополуччя населення щодо тієї чи іншої інфекційної хвороби можливе, якщо щепленням охоплено не менше 95% населення. Ми можемо контролювати рівень захворюваності тільки тоді, коли вакцинація проводиться систематично, планово, згідно з нормативними документами.
На жаль, важливість імунопрофілактики розуміють далеко не всі пересічні громадяни. Щеплення в Україні – справа добровільна, й від нього можна відмовитися. Часто батьки не квапляться вакцинувати своїх дітей. Наталя Іоніцой, головний позаштатний спеціаліст Святошинського управління охорони здоров’я з питань дитячої імунології, пояснює це тим, що люди недостатньо поінформовані та подекуди налякані чутками та публікаціями у ЗМІ про негативні наслідки щеплення. У поліклініці з такими проводять роз’яснювальну роботу, ведеться моніторинг відмов.
– Завдяки збільшенню достовірної інформації, яку отримує населення, та роз’ясненню лікарів, батьки, які раніше відмовлялися вакцинувати дітей, тепер змінили своє ставлення до щеплення, – зазначила вона. – Медичні відводи від щеплення є і будуть, бо не всіх дітей за станом здоров’я можна вакцинувати. У таких випадках створюється комісія, згідно з висновками якої вакцинація відкладається. Відтермінування зазвичай тимчасове – від 1 до 6 місяців. Постійний медвідвід передбачено, скажімо, при хронічному гепатиті або онкологічних хворобах тощо.
Федір Лапій, головний позаштатний спеціаліст Головного управління охорони здоров’я КМДА з питань дитячої імунології, наголосив, що в Україні імунопрофілактика проводиться у правових рамках, тому щеплення можливе лише за поінформованою згодою громадян. Очікується прийняття законопроекту №8587, який дозволяє приймати у дитсадки дітей без довідки про щеплення. Ф. Лаптій також звернув увагу на те, що обов’язковість щеплення не слід сприймати як порушення прав людини. Наприклад, у США дітям без щеплень заборонено відвідувати дитячі садки, школи та коледжі. Таким чином суспільство захищає право більшості на здоров’я.
За даними ВООЗ, кількість відмов від щеплення у світі становить 2-3%, – зазначив Ф. Лаптій. – Через протипоказання вакцинації не підлягає близько 2% населення.
Ф. Лаптій зупинився на позитивних змінах у проведенні імунопрофілактики. Важливу роль у цьому відіграв наказ МОЗ України від 16.09.2011 р. № 595 „Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів”. За його словами, такого прогресивного документа не має жодна країна СНД.
– У наказі є важливе положення стосовно імунопрофілактики у дітей при порушенні календаря щеплень, – сказав він. – Є окремий розділ щодо відпуску громадянам імунобіологічних препаратів. Тепер купити вакцину можна за рецептом лікаря в аптеках, які мають відповідну ліцензію. Якщо батьки не хочуть, щоб їх дітей вакцинували препаратами, закупленими державою, вони можуть реалізувати право дитини на захист від інфекційних захворювань власним коштом.
Щорічне застосування вакцин рятує життя 3 млн дітей у світі, 35 тисяч з яких – українці. То ж батькам є над чим замислитися.
