Львівських науковців навчали писати успішні гранти
19 березня 2018 у Львові компанія Clarivate Analytics, Програма імені Фулбрайта в Україні та Фонд The Power of International Education за підтримки Lviv Convention Bureau (Львівська міська рада) провели науковий семінар «Показники ефективної наукової діяльності науковця, установи і країни: публікації, наукові видання, гранти»
На семінарі прозвучали доповіді:«Класична бібліотека у перспективі сучасної науки: від точки творення до простору можливого» (Василь Кметь, к. іст. Н., Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка); «The structure of an academic paper and / or how to properly reference and cite works» (Софія Фаріон, стипендіат програми Фулбрайт в Україні); «Складові ефективної наукової діяльності і їхньої оцінки» (Ірина Тихонкова, к.біол. н., Clarivate Analytics); «Львів – місто чотирьох культур і їхній вплив на розвиток науки» (Роман Лесик, д. фарм. н., ЛНМУ ім. Данила Галицького); «Що таке успішний грант і як його написати» (Єгор Васецький, д. біол. н., Інститут Онкології Густава Русі, м. Париж, Франція); «Показники індивідуальної ефективності науковця» (Тетяна Борисова, заступник директора наукової бібліотеки НАУКМА);«Систематизація українських фахових журналів» (Юрій Васильків, с.н.с., канд. фіз.-мат. наук Iнститут фізичної оптики iменi О.Г. Влоха); «The Good, the Bad and the Ugly. Наукові видання. Як не помилитися з вибором. Процедура відбору до Web of Science Core Collection» (Ірина Тихонкова, к. біол. н., Clarivate Analytics).
Василь Кметь
У коментарі журналу «Фармацевт Практик» Ірина Тихонкова зазначила, що компанія Clarivate Analytics створена для того, щоб відбирати, аналізувати та надавати якісну інформацію для науковців, викладачів, видавців, бібліотекарів, медиків, працівників патентних відомств, фармринку, управлінців тощо. Це колишній підрозділ Thomson Reuters, який спеціалізується на питаннях науки та інтелектуальної власності. Медіакомпанія Thomson Reuters є творцем і розробником багатьох баз цитування за різними науковими напрямками. Корпорація – власник міжнародної платформи Web of Science, куди входять десятки інших, менших баз даних, що утворюють єдиний науковий медіапростір.
Роман Лесик, Ірина Тихонкова
Увесь цей складний механізм створений для того, щоб відстежувати тисячі наукових журналів, матеріалів, публікацій і праць, надавати до них доступ і реєструвати всі прецеденти цитування тієї чи іншої статті. Опублікувавши свої напрацювання в одній із внутрішніх баз даних Web of Science, науковці можуть бути впевнені, що з ними ознайомляться зацікавлені колеги у всьому світі, що, своєю чергою, відкриває перспективи для подальшої роботи, спільних досліджень і розвитку наукової кар’єри.
Софія Фаріон
– Я співпрацюю з українськими науковцями ще з часів СРСР, проте співпраця у рамках франко-українських проектів розпочалася 2005 р. Відтоді я регулярно приїжджаю в Україну. У 2011 р. це був європейський проект з молекулярної біології та генетики НАН України, а два роки тому ми організували у Львові спільну конференцію російсько-франко-українського консорціуму на тему захворювань людини, – зазначив Єгор Васецький. – На жаль, зустріти ім’я українського вченого у науковому журналі з високим імпакт-фактором можна не так часто. Для того, щоби публікуватися у високоцитованих виданнях, необхідний певний рівень праць і певний рівень фінансування. Добру наукову роботу зробити дешево практично неможливо.Натомість зустрічаються публікації українців, зроблені у співпраці із західними колегами, у середньоцитованих виданнях.
Єгор Васецький
За словами професора Романа Лесика, проведення такого типу семінарів є дуже важливим для вітчизняних науковців в контексті їх інтеграції у світовий академічний простір. Україна має сильні наукові традиції, проте складна економічна ситуація, пострадянські симптоми, певна самоізоляція дещо віддалили нас від світових стандартів, де важливими є високотехнологічні дослідження, прозора конкуренція за фінансування, академічна доброчесність, повноцінна міжнародна співпраця, якісне оприлюднення результатів наукових досліджень у валідних наукових виданнях, тощо. Власне ці аспекти були ключовими у сьогоднішньому науковому заході. З іншої сторони, такі проекти є гарною промоцією Львова як наукового центру нашої держави і добрим фундаментом для проведення академічних зустрічей (симпозіумів, конференцій) у нашому місті, яке має для того всі умови і унікальну інфраструктуру.
Текст: “Фармацевт Практик”
Фото: Ігор Садовий
