Обговорення законопроекту щодо внесення змін до Закону «Про лікарські засоби»: позиція АПАУ
21 вересня 2018 р. за ініціативи депутатів Верховної Ради України відбувся круглий стіл, на якому обговорювався резонансний законопроект щодо нових правил ведення аптечного бізнесу (проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами» від 12 липня 2018 р. № 8591).
На обговоренні були присутні ініціатори законопроекту народні депутати України Ірина Сисоєнко, Олександра Кужель, Андрій Шипко, які наголосили, що його прийняття дозволить закріпити європейські стандарти на аптечному ринку, що в свою чергу покращить цінову і фізичну доступність ліків для українців.
В заході взяли участь представники Аптечної професійної асоціації України – голова правління ГС АПАУ Ігор Червоненко, директор асоціації Володимир Руденко та юрист Наталія Петрівська.
Як зазначено в прес-релізі АПАУ, ініціатори законопроекту ігнорують думку представників аптечних мереж. Зокрема, Ігор Червоненко у своєму виступі зазначив, що законопроект в такому вигляді, як нині, приймати неможливо, адже він несе не зменшення цін, а суттєві ризики щодо ведення професійної діяльності власників аптек та аптечних мереж, суттєво обмежує коло осіб, які можуть займатися таким видом діяльності, встановлює освітні цензи та нерівні умови для суб’єктів різних форм власності (див. apau.org.ua).
Також голова правління ГС АПАУ зазначив, що монополій аптечних мереж, на які посилаються автори законопроекту, наразі в Україні немає. Тобто об’єкт для монополізації на роздрібному ринку ліків відсутній. До речі, у більшості європейських країн немає суттєвих обмежень щодо відкриття чи заснування аптек. Кожна країна самостійно визначає порядок створення та відкриття аптечних закладів. Законопроект №8591 встановлює ж нерівні умови діяльності для приватних, державних чи комунальних підприємств, що заборонено Господарським кодексом України.
Також Ігор Червоненко відмітив, що роздрібна націнка на основні лікарські засоби є регульованою, в той час як ціни виробника державою взагалі не контролюються, крім програми «Доступні ліки». Найбільший вплив на ціноутворення на лікарські засоби має саме виробник, а не аптека. І це чітко видно на прикладі програми «Доступні ліки», де саме виробники знижували свої ціни до 60 відсотків (див. moz.gov.ua).
Щодо укладання маркетингових договорів, на чому нині акцентують свою увагу ініціатори законопроекту та виробники. На думку виступаючого, це питання наразі заполітизоване . Адже вплив таких договорів на формування роздрібної ціни абсолютно не відповідає дійсності, так як він не значний і становить не більше 5-7% від обороту аптек.
Незрозумілий також територіальний принцип розміщення аптек. На якій відстані аптеки розміщуватимуться одна від одної, хто вимірюватиме цю відстань?
Виходячи з усього сказаного, Ігор Червоненко наголосив на тому, що даний законопроект не має дійсної мети стосовно захисту прав споживачів та забезпечення належної конкуренції. У свою чергу він запропонував привести до відповідності з Конституцією України обговорюваний законопроект. Зазначив, що аптечні мережі можуть нести додаткові соціальні функції, відкриваючи аптеки в сільській місцевості та забезпечувати такий вид діяльності як відпуск наркотичних та сильнодіючих лікарських засобів. Ще одна озвучена пропозиція – ввести референтне ціноутворення на Національний перелік основних лікарських засобів, що дійсно забезпечить здешевлення багатьох необхідних препаратів. Наразі Національний перелік основних лікарських засобів, базується на рекомендаціях ВООЗ та налічує 377 МНН (4953 торгових назв). Його сумарна частина становить майже 25% від загальної реалізації лікарських засобів в Україні у натуральному вираженні. Обов’язковим є і встановлення касових апаратів для всіх суб’єктів господарювання та опрацювання питання введення належної аптечної практики.
У своєму виступі директор ГС АПАУ Володимир Руденко зазначив, що у запрошенні на круглий стіл від народного депутата України Ірини Сисоєнко зазначено, що «Виробники, як іноземні, так і вітчизняні, організовують рекламні кампанії, аптечні мережі та оптові компанії впроваджують маркетингові договори… Враховуючи, що формування ціноутворення лікарських засобів залежить від всіх учасників фармацевтичного ринку, пропонується обговорити шляхи вирішення зазначеної проблеми високої вартості ліків в Україні на законодавчому рівні». Тож не зовсім зрозуміло, чому обговорюється на круглому столі питання виключно однієї ланки цього ланцюжка, а саме аптек і аптечних мереж. Адже всім відомо, хто має найбільший вплив на ціну лікарських засобів.
Також директор АПАУ акцентував увагу на діяльності аптек , які займаються виробництвом лікарських засобів. Він зазначив, що наразі в нашій державі не визначено скільки аптек з таким видом діяльності є необхідними. Відкритим лишається і питання щодо необхідної кількості препаратів аптечних виробників для пацієнтів.
Володимир Руденко торкнувся питань наявності ПДВ в розмірі 20% на аптечне виробництво, коли на всі інші ліки ставка зазначеного податку становить 7%, також відсутності достатнього асортименту субстанцій, які необхідні для виготовлення лікарських засобів, та необхідності дозволу держави щодо закупівель таких ліків за бюджетні кошти (наразі це заборонено).
Юрист АПАУ Наталія Петрівська проінформувала, що АМКУ вже досліджував вищезазначені питання та надав свої рекомендації, а саме вважає за необхідне: запровадження референтного ціноутворення на найнеобхідніші лікарські засоби з метою підвищення їх доступності та поступового переходу до референтного ціноутворення на всі лікарські засоби, що реалізуються на території України, з відкритими реєстрами цін на них; запровадження положень про електронні реєстри пацієнтів за видами захворювань, які лікуються за кошти державного (місцевих) бюджетів; поступового переходу від наявної системи державного регулювання вартості найнеобхідніших лікарських засобів (шляхом встановлення граничного рівня оптово-відпускної та роздрібної надбавки) до впровадження системи реімбурсації; зміни моделі надання медичної допомоги через запровадження загальнообов’язкового соціального медичного страхування; введення терміна «медична послуга» в нормативно-правову базу у сферах охорони здоров’я та фармації з метою можливості впровадження медичного страхування; встановлення прозорих відносин у сфері промоції та маркетингу лікарських засобів з урахуванням європейського досвіду тощо.
Від інших учасників круглого столу, зокрема тих, які представляли виробників лікарських засобів та професійні асоціації, також були надані пропозиції щодо законопроекту.
МОЗ України підтримає законопроект 8591 після його доопрацювання.
Джерело: прес-служба АПАУ
Фото: apau.org.ua
