Примусова госпіталізація хворих на туберкульоз
МОЗ України інформує, що механізм примусової госпіталізації будуть застосовувати лише до хворих на заразні форми туберкульозу, які порушують лікарняний режим, відмовляються від лікування й становлять інфекційну загрозу для оточуючих. Ресурсна база дозволяє застосовувати метод примусової ізоляції хворих, щоб надати їм необхідну медичну допомоги з метою не допустити розповсюдження туберкульозу серед населення. Таку заяву зробила очільниця Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу й іншим соціально небезпечним захворюванням.
Голова Держслужби зазначає, що примусовий метод лікування дозволить подбати про безпеку здорових людей і допоможе успішно боротися з туберкульозом, адже це потребує відповідальності як з боку держави, так і з боку пацієнтів. Як передбачено у ст. 11 нової редакції Закону України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”, у випадках, коли хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі й під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, ставлячи під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, які мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих для запобігання поширенню туберкульозу.
Як відомо, в Україні лікування хворих на туберкульоз є безоплатним і доступним, крім того, є можливість отримати необхідну лікарської допомогу як в умовах стаціонарного, так і амбулаторного лікування. З хворими постійно працюють лікарі й психологи, щоб донести до них думку про необхідність добровільного обстеження й лікування. Роз’яснювальна роботи серед хворих допомагає їм зрозуміти важливість безперервного прийому препаратів, бо безвідповідальність може призвести до ускладнень захворювання, зокрема до розвитку резистентного (стійкого до ліків) туберкульозу й подальших незворотніх наслідків для життя хворого.
Слід знати, що заява до суду про примусову госпіталізацію чи про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається представником протитуберкульозного закладу, у якому здійснюється відповідне лікування цього хворого, протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму.
Рішення про примусову госпіталізацію хворого на заразні форми туберкульозу до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації приймається судом за місцем виявлення хворих або за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу й підлягає негайному виконанню. Також здійснюється примусова госпіталізація хворих на заразні форми туберкульозу, які страждають на психічні розлади, в установленому Законом порядку з урахуванням законодавства про психіатричну допомогу.
