Реімбурсація інсулінів: підсумки пілотного проекту
В Україні офіційно зареєстровано майже 1,3 млн хворих на цукровий діабет, понад 200 тис. пацієнтів є інсулінзалежними. Вважається, що реальна кількість хворих на діабет у 2-3 рази вища через велику кількість недіагностованих пацієнтів. Так, тільки у 2017 році виявлено майже 104 тис. нових випадків захворювання. З 2017 року в Україні діє пілотний проект реімбурсації інсулінів, а також електронний реєстр пацієнтів.
До 2017 року закупівлі інсулінів здійснювались шляхом проведення непрозорих тендерів за паперовими списками пацієнтів, тому формування потреби було неточним. Номенклатура закупівель могла стати предметом маніпуляцій, а ціни суттєво відрізнятися в залежності від регіону. Поставки лікарських засобів відбувались нерегулярно, до того ж був відсутній реальний механізм контролю.
— Пілотний проект дозволив створити реальний електронний реєстр пацієнтів, хворих на цукровий діабет, — говорить Ірина Кондрацька, канд.мед.наук, доцент, завідувач кафедри діабетології НМАПО ім. П.Л. Шупіка, член експертної групи МОЗ України з ендокринології. — Він запрацював навіть раніше, ніж e-Health. Це дозволило нам відкинути необґрунтовані закупівлі. Реєстр дозволяє ефективно контролювати кількість пацієнтів на обліку, фактичну наявність через регулярні огляди, відслідковувати ефективність лікування (рівень компенсації), ускладнення, а також контролювати, які саме інсуліни призначає лікар, формувати потребу не раз на рік, а динамічно. Аналіз роботи програми показав, що найчастішими ускладненнями цукрового діабету є ампутації, а не інфаркти і інсульти. Це говорить про те, що ми не досягаємо мети — компенсації діабету.
Тетяна Думенко, канд.мед.наук, директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України» розповіла про складності із розробкою реєстру: «Наразі ДЕЦ опікувався адміністрацією реєстру пацієнтів та його вдосконаленням. Наша головна мета — захистити персональні дані пацієнтів. Крім того, ДЕЦ проводили розрахунки вартості інсулінів, завдяки чому вже на старті програми ми змогли досягти зниження їх вартості на 15%. Один раз на півроку ми проводимо перерахунок ціни. Звісно, є коливання цін, але воно значно нижче від ринкових».
— У минулому лікар мав виконувати не притаманну йому функцію — формувати заявку на поставку інсулінів. — пояснює Вікторія Стаховська, канд. мед. наук, експерт за напрямом «Ендокринологія» Управління охорони здоров’я Житомирської ОДА. — Ендокринолог видавав пацієнту препарат інсуліну виключно з того переліку, який був у наявності в холодильнику. Через те, що процес закупівлі довготривалий, інсуліни починали поступати у медичний заклад тільки у другому півріччі. Для забезпечення хворих лікар повинен був формувати заявку «із запасом». Наша область першою відгукнулася на пропозицію щодо участі у пілотному проекті, ще у 2014 році. На нас відпрацьовувались нові механізми, вдосконалювалась система. Тепер лікарю не потрібно зберігати інсуліни у кабінеті. Широкий перелік препаратів інсуліну наявний в аптеках за місцем проживання кожного пацієнта. Конфіденційність даних висока, кожен лікар заходить у базу під своїм унікальним номером. Більше того, можна аналізувати роботу лікарів, їх призначення. На жаль, сьогодні фінансування ще не є достатнім.
Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський звернув увагу, що забезпечити якісним інсуліном хворих на цукровий діабет — завдання держави: «Пілотним проектом передбачено, що держава і місцева влада виступають у якості співплатників. Завдяки запровадженню електронного реєстру пацієнтів і держава і місцева влада мають надійні дані для ефективного планування бюджету. Цього року державним бюджетом передбачено 841 млн.грн на відшкодування інсулінів».
— Хоча всі регіони України сьогодні знаходяться в однаковому становищі стосовно виділення коштів, — зазначає Людмила Петренко, президент Міжнародної діабетичної асоціації України, — але фінансування цього року виконано лише на 20%. Тому через нестачу фінансів у регіонах знову постає питання проведення тендерів, що підвищує ризик появи нових корупційних схем.
Наприкінці брифінгу, що проходив в Українському кризовому центрі, Шехназ Караденіз, голова Міжнародної діабетичної асоціації Європи сказала:
— Через діабет системи охорони здоров’я всіх країн відчувають велике навантаження. Україна зробила надзвичайно важливий крок вперед у боротьбі з діабетом. Це чудовий початок. Доступ до необхідних медикаментів дозволить ефективно лікувати хворих, контролювати перебіг захворювання і знижувати ризик серйозних ускладнень. Однак слід зазначити, що 90% хворих на діабет не потребують інсуліну, тому на наступному етапі слід зробити кроки щодо компенсації вартості глюкометрів і тест-смужок, які дозволять краще контролювати перебіг захворювання. Аналіз результатів програми передбачає також перегляд стандартів лікування і більш реалістичних підходів щодо результатів лікування.
Наталія Малішевська
