Що думають українці про вітчизняну медицину? Дані дослідження «Індекс здоров’я. Україна»-2018
21 грудня 2018 р. в Києві відбулася презентація цьогорічних результатів дослідження «Індекс здоров’я. Україна», започаткованого Міжнародним фондом «Відродження», Київським міжнародним інститутом соціології та Школою охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія». Мета дослідження – визначення фактичного рівня задоволеності громадян України медичною допомогою, а також їхнього досвіду і поведінки у питаннях, що пов’язані із здоров’ям. Дослідження проводиться третій рік поспіль і дозволяє простежити зміни у досвіді, сприйнятті і ставленні українців до окремих складових медичної реформи.
У 2018 р. загальноукраїнське значення Індексу Здоров’я склало 62,2 бали (2017 року – 62). До його параметрів, окрім задоволеності медичною допомогою, звернення до лікаря та попередження хвороб, витрат на ліки та відмова від звернення до лікаря через відсутність коштів, входять також: вакцинація дітей, знання симптомів інсульту, самооцінка стану здоров’я, наявність надлишкової ваги або ожиріння.
Амбулаторна ланка
За даними дослідження, у 2018 р. висока вартість лікування стала фінансовим бар’єром для звернення по амбулаторну медичну допомогу для 17% опитаних (2017 – 22,9%, 2016 – 24,6%). В цілому по Україні 76% громадян задоволені дільничним терапевтом / сімейним лікарем (2017 – 73%). Найменше задоволених – у Сумській (37%) та Кіровоградській (54%) областях, найбільше – у Волинській (96%) і Харківській (91%) областях; схожий розподіл по областях спостерігався і минулого року.
У 2017 р. в Україні запровадили програму «Доступні ліки», яка, серед іншого, мала на меті забезпечити хворих на гіпертонічну хворобу ліками з доведеною ефективністю. Дані опитування 2018 р. показують, що програмою «Доступні ліки» скористалося близько 40% хворих на гіпертонію (у 2017 р. таких було менше 21%).
Середнє значення витрат на ліки протягом останніх 30 днів – 572 грн (2017 року – 570 грн), причому найбільше коштів витрачають жителі Тернопільщини (1103 грн) і Полтавщини (1029 грн), найменше – Херсонщини (356 грн.) та Дніпропетровщини (364 грн.). Варто відзначити різке падіння цього показника на Дніпропетровщині у порівнянні з 2017 роком (тоді він складав 883 грн).
Стаціонарна ланка
На запитання до тих респондентів, хто був госпіталізований, «Наскільки Вам і Вашій родині було складно знайти кошти для того, щоб покрити всі витрати (формальні і неформальні), пов’язані з цим стаціонарним лікуванням: неможливо, складно чи нескладно?» 48% відповіли, що їм було складно або неможливо знайти кошти. Для порівняння, в 2017 та 2016 рр. значення неспроможності оплати були дещо вищими — 60% та 58% відповідно. Тобто загалом у 2018 р. фінансова доступність стаціонарної медичної допомоги дещо покращилася. Хоча деякі верстви населення мають витрати, що перевищують їхній місячний дохід: сумарні витрати за госпіталізацію протягом останніх 30 днів були значним фінансовим тягарем для пацієнтів, оскільки становили 110% доходів їхніх домогосподарств за місяць (53% — в 2017 р.).
На запитання «За останні 12 місяців скільки разів Ви були хворі й потребували стаціонарного лікування, але не були госпіталізовані взагалі через брак коштів?» у 2018 р. 9% респондентів відповіли, що відмовилися від госпіталізації, тоді як у 2017 й у 2016 рр. — 12% та 32% відповідно. Тож фінансовий тягар при споживанні стаціонарної допомоги став менший протягом останніх трьох років.
Найбільш проблематичним аспектом стаціонарного лікування є «забезпеченість ліками»: у 2018 р. 66% оцінюють її як «погану». В цілому ж по Україні, 56% опитаних респондентів задоволені медичною допомогою в стаціонарі. Найменше задоволених – у Сумській (28%) та Хмельницькій (29%) областях, найбільше – у Херсонській (86%) і Харківській (78%) областях.
«Дослідження «Індекс здоров’я. Україна» є унікальним джерелом даних, адже вже три роки поспіль системно моніторить ставлення, досвід і поведінку користувачів медичної допомоги та тих, хто нею не користується. Ці дані не лише ілюструють те, яким чином імплементація медичної реформи у різних регіонах позначається на споживачах медичної допомоги, а й допомагають ухвалювати обґрунтовані рішення усім, хто долучається до формування політик у сфері охорони здоров’я на національному та місцевому рівнях», – зазначила Вікторія Тимошевська, директор Програмної ініціативи «Громадське Здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження».
Як проводилося дослідження
Польовий етап дослідження проведено Київським міжнародним інститутом соціології у співпраці з Фондом «Соціальні індикатори» завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження» протягом червня-липня 2018 р. Вибірка, розроблена для дослідження, є випадковою та репрезентативною для дорослого (18 років та старше) населення України в цілому та кожної з 24 областей України та м. Києва. У Донецькій та Луганській областях дослідженням охоплені лише території, підконтрольні Уряду України. У результаті польового етапу було зібрано 10 194 опитувальники й опитано принаймні 400 респондентів у кожній області. Опитувальник дослідження узгоджувався міжнародною Науковою радою проекту. У 2018 р. дослідження проводилося за підтримки Спільного зі Світовим банком проекту МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».
Про проект «Індекс здоров’я. Україна» ви можете детально дізнатися на сайті health-index.com.ua та на сторінці проекту в мережі Фейсбук facebook.com/HealthIndex.Ukraine
