Стратегія реформ в галузі медицини: публічне обговорення триває
Стратегічні напрямки реформування української системи охорони здоров’я, які останні п’ять місяців розробляла Стратегічна дорадча група, увійшли до Програми дій Уряду, яка сьогодні була затверджена Парламентом.
Паралельно Стратегія реформ в галузі медицини публічно обговорюється в експертному колі та громадському секторі, зокрема серед пацієнтських організацій.
Проект реформи розроблявся Стратегічною дорадчою групою з питань реформування системи охорони здоров’я при Міністерстві охорони здоров’я за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». До складу робочої групи входить і нинішній Міністр охорони здоров’я України Олександр Квіташвілі.
«В Україні люди вимагають змін, і вже у 2015 році повинні зробити рішучі кроки, аби розпочати їх. Такий підхід у країнах Східної Європи довів свою ефективність, — каже Александр Квіташвілі, — Тому ми негайно розпочнемо реформу управління медичною галуззю, щойно депутати Верховної Ради України ухвалять Програму дій Уряду».
«Це перший прецедент, коли впливові експерти, лікарі та пацієнти, за участю найбільших міжнародних організацій, розробили Стратегію реформування системи охорони здоров’я, яку будуть впроваджувати в державі, — каже Ольга Стефанишина, виконавчий директор БФ «Пацієнти України», голова секретаріату Стратегічної дорадчої групи, — вкрай важливо, щоб це був публічний та відкритий процес. Саме пацієнт відчує на собі зміни в системі. І тому ми влаштували сьогодні широке обговорення з пацієнтським колом, де кожен може висловити свою думку і дати рекомендації».
За словами авторів проекту, в основі реформи лежать лібералізація ринку медичних послуг, зменшення зарегульованості галузі, запровадження ефективного механізму перерозподілу державних коштів, спрямованого на оплату послуг для пацієнта, а не утримання медичних будівель (сьогодні 75% державних коштів витрачається на утримання самих медичних будівель та лікарняних ліжок). Після реформування галузі ці гроші витрачатимуться на оплату послуг лікарів, що означає втілення принципу «гроші йдуть за пацієнтом».
Одним з важливих кроків в проекті реформи є трансформація мережі медичних закладів, які в Україні розташовані нерівномірно. Наша країна є лідером рейтингів за кількістю ліжок на душу населення: в Європі в середньому 500 на 100 тис осіб, в Україні – 950.
Експерти пропонують автономізацію медичних закладів, що дозволить зняти з держави тягар з оплати комунальних послуг та допоможе залучити інвестиції в цю галузь. Крім того, це дозволить у природний спосіб привести кількість лікарень у відповідність з реальними потребами людей в допомозі. Вивільнені бюджетні кошти пропонується використати для розширення доступу населення з сільських регіонів до сучасних районних лікарень, зокрема, через побудову доріг та транспорт.
В селах, де проживає на сьогодні 30% населення України, працюватимуть сімейні лікарі — як приватні підприємці. Оплата їх роботи здійснюватиметься за змішаною системою. Громада зможе контролювати якість роботи та оплату праці лікаря, та матиме право в разі потреби розривати з ним угоду.
Зараз проект реформи перебуває на стадії громадського обговорення, до якого можуть долучитися не лише експерти галузі та лікарі, але й усі охочі. Обговорення триватимуть до кінця січня 2015 року і пройдуть як в Києві, так і в регіонах.
Нагадаємо, що Стратегічна дорадча група була обрана МОЗ на початку серпня цього року на конкурсній основі. Її завдання – розробка бачення медичної реформи в Україні на довгострокову перспективу. До групи ввійшли 12 міжнародних та українських фахівців:
1. Олег Петренко (Україна), перший заступник генерального директора приватної багатопрофільної клініки «Оберіг», радник міністра охорони здоров’я у 2005-2007.
2. Олександр Квіташвілі, міністр праці, охорони здоров’я та соціальної політики Грузії у 2008-2010, міжнародний консультант з питань втілення соціальної, освітньої та гуманітарної політики.
3. Ігор Яковенко (Україна), позаштатний радник Світового Банку з питань фінансування охорони здоров’я, заступник міністра охорони здоров’я України у 2008-2010.
4. Роберт Єйтс (Велика Британія), старший економіст з охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я, експерт з питань універсального доступу до медичної допомоги.
5. Тихомир Стріцреп (Хорватія), міжнародний консультант з фінансування охорони здоров’я з досвідом в країнах центральної та східної Європи (Хорватія, Чорногорія, Вірменія, Казахстан, Україна).
6. Микола Проданчук (Україна), директор Наукового центру превентивної токсикології, харчової і хімічної безпеки академіка Л.І.Медведя.
7. Антоніо Дюран (Іспанія), міжнародний консультант з організації та політики в сфері охорони здоров’я з великим досвідом роботи в країнах центральної та східної Європи (Хорватія, Україна, Болгарія).
8. Роман Фіщук (Україна), лікар-отоларинголог, магістр з бізнес-адміністрування в охороні здоров’я.
9. Тетяна Думенко (Україна), директор департаменту раціональної фармакотерапії та супроводження державної формулярної системи Державного експертного центру МОЗ України, уповноважена щодо представництва МОЗ України у Центрі Співпраці ВООЗ з питань ціноутворення та реімбурсації лікарських засобів.
10. Аїн Аавіксу (Естонія), консультант з питань електронної охорони здоров’я, керівник групи впровадження системи електронної охорони здоров’я Естонії.
11. Володимир Курпіта (Україна), медичний спеціаліст Бюро ВООЗ в Україні (2005-2008 рр.), виконавчий директор Всеукраїнської Мережі ЛЖВ (2008-2014рр.), розробник та укладач низки національних протоколів лікування та нових систем моніторингу та управління медичними препаратами (АРТ), керівник Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань (2014 р.)
12. Андрій Гук (Україна), експерт з громадського здоров’я та організації системи охорони здоров’я з великим досвідом реалізації міжнародних проектів в Україні.
Прес-служба МОЗ України
На фото: засідання Стратегічної дорадчої групи (джерело https://healthsag.org.ua/)
