Створено рентгенівський апарат, здатний надавати детальніше зображення при меншому опромінюванні пацієнта
Група розробників із Массачусетського технологічного інституту (США) на чолі з Шуо Ченом (Shuo Chen) і Луїсом Веласкесом-Гарсія (Luis Velásquez-García) створили рентген-систему, що використовує когерентні пучки рентгенівських променів не з одиничного джерела, а з масиву мікронно-точкових джерел. Це радикально відрізняє їх установку від звичної і значно підвищує роздільну здатність апарату. У випробуваннях на оці трупа завдяки цій техніці вдалося без введення будь-яких речовин всередину досліджуваного органу детально “побачити” кришталик, рогівку й інші структури ока.
Техпроцес виготовлення мікроджерел випромінювання схожий на той, який застосовується в радіоелектроніці, а тому не потребує створення нового виробничого обладнання. Використовуючи пошарове парофазне осадження матеріалу і подальше виборче травлення поверхні, розробники створили набір тонких крихітних наноголок, здатних випускати електрони. Але це лише перша частина пристрою: електрони від голок потрапляють на пластинку, яка потім випромінює рентгенівські промені саме в тих точках, де в неї вдарили електрони. Таким чином від тієї ж пластинки вдається отримати випромінювання зовсім іншого характеру. Крім того, нова установка повністю електронна, на відміну від сьогоднішніх термоіонних рентгенівських апаратів, тому не потребує попереднього прогрівання, що додатково скорочує дозу рентгенівського випромінювання, яку одержує пацієнт.
Дослідники підкреслюють, що досі вони використовували тільки першу версію катода, але вже працюють над новою, сучаснішою. З її допомогою вчені розраховують отримати зображення, доступне сьогодні тільки потоку рентгенівських частинок від прискорювача – дуже дорогого великого фізичного прискорювача, зауважує пан Веласкес-Гарсія.
Такі прискорювачі вже використовувалися для експериментальної діагностики; з їх допомогою можна знайти ракову пухлину навіть на ранній стадії розвитку. Величезну користь вони могли б принести і при аналізі звичайних травм. Але наразі впровадженню цієї техніки заважають захмарна ціна і гігантські розміри, тож хочеться вірити, що відтепер все зміниться, тому що розробка фахівців МТІ не тільки
набагато дешевша, але і потенційно мініатюрна. Нинішній дослідний пристрій використовує вакуумну камеру розмірами приблизно 20×20 см, але, за словами винахідників, до моменту виходу на ринок апарат значно зменшиться в розмірах.
За матеріалами Compulenta
Материал подготовила +Екатерина Свириденко
