Щасливий лікар – щасливий пацієнт. Зв’язок існує!
Пам’ятаєте стару приказку про те, що лікар повинен лікувати навіть своїм виглядом? Так, впевнена, щаслива, гармонійна людина випромінює спокій і позитив, що неодмінно позначається на сприйнятті пацієнтом своєї хвороби, комплаєнсі і врешті-решт результатах терапії. А як оцінюють сьогодні лікарі якість свого життя?
Burnout syndrome – синдром вигорання
Сучасна людина кожного дня потерпає від стресів: політична ситуація, економічна нестабільність, соціальні потрясіння – знижують якість життя. Але серед усього населення планети є люди, професія яких сама по собі є стресогенним фактором. Однією з таких є робота лікаря, який відчуває постійний стрес через відповідальність за життя та здоров’я своїх пацієнтів. Фізичне і емоційне виснаження призводить до появи синдрому вигорання (burnout syndrome). ВООЗ визначає його як фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, що характеризується зниженням продуктивності праці та появою втоми, безсоння, підвищенню схильності до соматичних захворювань. Більше того, емоційне вигорання сприяє підвищенню вживання алкогольних напоїв або інших психоактивних речовин, що у багатьох випадках призводить до розвитку фізіологічної залежності та навіть суїциду.ВООЗ виділяє такі ознаки вигорання:
- почуття мотиваційного або фізичного виснаження;
- зростаюче психічне дистанціювання від професійних обов’язків або негативні емоції, цинізм по відношенню до професійних обов’язків;
- зниження продуктивності праці.
На 72-ому з’їзді Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я «емоційне вигорання» офіційно визнано хворобою і включено до МКХ-11, яка вступає в дію 1 січня 2022 року.
Читайте також: Синдром «професійного вигорання»: у сфері ризику — аптекарі
Під прицілом медичні працівники
Працівники системи охорони здоров’я досить часто стають жертвами синдрому вигорання. Передовсім це пов’язано з емоційним включенням і тривалим спілкуванням із пацієнтом. Серед медичних спеціальностей є галузі з високим ризиком розвитку вигорання: психіатрія, наркологія, геріатрія, неонатологія, паліативна допомога. Слід зазначити, що мова йде не тільки про лікарів, але й медичних сестер, які через професійні обов’язки подекуди мають більш тісну взаємодію із пацієнтами.
Емоційне вигорання суттєво впливає не тільки на особисте, але й професійне життя медичних працівників, що проявляється у неадекватному реагуванні на пацієнтів і колег, зниженні рівня емпатії, редукції професійних обов’язків, зниженні продуктивності праці. Погіршення якості медичної допомоги призводить до ятрогенних наслідків. Пацієнт з недовірою ставиться до медицини і лікування, що своєю чергою впливає на прихильність до терапії.
Олег Чабан: «До 75% медичних працівників по всьому світу стикаються з емоційним вигоранням»
У фокусі: допомога українським лікарям
Як своєчасно виявити у себе ознаки емоційного вигорання? Які вжити заходи? Ці та інші питання розглядалися на прес-конференції, що відбулась 9 липня 2020 року в інформаційному агентстві УНІАН.
– Проблема емоційного вигорання в сучасних умовах досягла вражаючого катастрофічного рівню. Особливо від цього синдрому потерпають медичні працівники, які опинилися зараз у епіцентрі пандемії, – сказав Олег Чабан, д-р мед. наук, професор, академік НАНВО України, лікар-психіатр вищої категорії, завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії НМУ імені О.О.Богомольця.
– Наслідки емоційного вигорання можуть бути досить серйозними, – провадить далі Антоніна Дорохіна, лікар-психолог НДСЛ «ОХМАТДИТ» МОЗ України, фахівець з громадського здоров’я, аспірант кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії НМУ ім. О.О.Богомольця. – За інформацією англійських дослідників, серед лікарів високий рівень тривоги мають 41% фахівців, а клінічно виражену депресію – 26%. Третина лікарів використовує медикаментозні засоби для корекції емоційної напруги. Ігнорування емоційного вигорання може призводити до виникнення психосоматичних захворювань, тож ми ризикуємо просто втратити таку цінну для нашого суспільства медичну ланку.
Особливу увагу під час прес-конференції було приділено значенню атмосфери у трудовому колективі, яка здатна впливати на поширення або навпаки скорочення проявів емоційного вигорання. Велику увагу приділили гендерному аспекту розвитку синдрому.
На заході було представлено методичні рекомендації з виявлення, запобігання та корекції синдрому професійного вигорання, призначеного на підтримку медичних спеціалістів.Автори посібника– професор Чабан О.З. та лікар-психолог Дорохіна А.О. Видання здійснено за підтримки швейцарської фармацевтичної компанії ACINO в Україні в рамках соціального проєкту «Твій безмежний світ».
Виходу методичних рекомендацій передував випуск серії відео лекцій зроблених провідним психіатром Олегом Чабаном про виплив та можливі наслідки ігнорування ознак синдрому емоційного вигорання. Посібник чітко структурований, містить відповіді на найпоширеніші питання: як виявити в себе синдром; як відрізнити втому, що потребує звичайного відпочинку, від синдрому вигорання; як виходити з цього стану; як йому запобігати тощо. У посібнику не тільки яскраво представлені рекомендації, але й містяться QR-коди з посиланнями на відео лекції. «Якщо бракує часу на читання, то витративши 2-3 хвилини можна почути на відповідь на конкретні запитання», – підкреслив професор Чабан.
Юлія Сульська, лікар-ендокринолог, канд. мед. наук, керівник медичного відділу швейцарської фармацевтичної компанії ACINO в Україні розповіла, що відеолекції з порадами провідного психіатра – це соціальна ініціатива компанії ACINO. В рамках проєкту «Твій безмежний світ» проходять навчальні заходів для лікарів, видаються методичні посібники для шкіл та батьків, а також відкриваються сенсорні кімнати і купується обладнання для підтримки реабілітаційних центрів для дітей з розладом аутистичного спектру (РАС).
– Сподіваємося, що презентований посібник, отримає широке визнання серед медичної спільноти та стане їй добрим помічником і радником, – говорить Юлія Сульська. – Емоційний добробут лікарів, стосується кожного. Тільки об’єднавши зусилля, ми зможемо побудувати небайдуже соціально відповідальне суспільство.
“Фармацевт Практик”
