Новини

Ukrainian Pharmaceutical Congress: фармацевтичний ринок України під час реформ

Новини

Ukrainian Pharmaceutical Congress: фармацевтичний ринок України під час реформ

02/04/2019

У березні пройшла наймасштабніша конференція у фарміндустрії, яку організували ЮК «Правовий Альянс» і консалтингова компанія ABSC. У конгресі взяли участь ТОП-менеджери, керівники маркетингових підрозділів та продакт-менеджери фармацевтичних компаній

Медична реформа та її перспективи

Головною темою першої панелі конгресу стали результати впровадження медичної реформи.

На початку 2019 р. завершився перший етап автоматизації медичних закладів. Медичні установи мали можливість на пільгових засадах реорганізовуватися у комунальні некомерційні підприємства. На сьогодні у парламенті зареєстровано законопроект № 9075, за яким передбачено продовження терміну спрощеної процедури реорганізації закладів ще на рік.

Присутні обговорили наслідки впровадження програми «Доступні ліки». Серед основних нововведень програми — впровадження з 1 квітня електронного рецепта. Їхньою беззаперечною перевагою є можливість отримання пацієнтом нового рецепта від свого лікаря в режимі онлайн. Олександр Жигінас, радник міністра охорони здоров’я України, виконавчий консультант НСЗУ, зауважив, що аптеки мають можливість відпускати ліки за електронними рецептами тільки після реєстрації в електронній системі охорони здоров’я.  Відповідно до звітів за цими договорами будуть здійснюватися виплати коштів аптекам два рази на місяць — 1-го і 16-го числа поточного місяця. Однак фахівці ринку застерігають про можливість затримки цих виплат, відкритим також залишається питання про розподіл бюджетних коштів на рецепти рівними частинами протягом місяця. Працівники державної влади запевняють, що цю проблему буде вирішено.

Народний депутат, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко у своєму виступі приділила увагу страхуванню медичної відповідальності і, зокрема, відсутності на законодавчому рівні визначення поняття «медична лікарська помилка». Професійна відповідальність лікарів повинна бути застрахована, аби можна було відокремити медичну помилку від недбалості. В Україні має з’явитись реєстр лікарських помилок. Оскільки на сьогодні вся відповідальність лежить на юридичних особах, а захист прав пацієнтів в Україні не забезпечений, запропоновано ввести індивідуальне ліцензування лікарів.

Фармацевтичне регулювання

Національний перелік основних лікарських засобів відкриває рівний і справедливий доступ пацієнтів до базового і ефективного лікування хвороб. На сьогодні до Нацпереліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, входить 427 МНН, з них 23 МНН беруть участь у програмі «Доступні ліки». Учасники другої панелі обговорили доцільність і можливість розширення Нацпереліку.

Значним досягненням експерти ринку вважають скасування граничної 10% надбавки для медичних виробів (обладнання), які закуповуються за бюджетні кошти. За словами учасників дискусії, ухвалення цього рішення надало можливість виробникам брати участь у тендерах на конкурентних засадах.

Особливу увагу присутніх було приділено боротьбі з антибіотикорезистентністю. Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, сказав: «Безконтрольний доступ до антибіотиків пов’язаний з проблемою безвідповідального самолікування. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 64% людей помилково вважають, що завдяки використанню антибіотиків вони можуть позбутися тих хвороб, у лікуванні яких вони не мають бути застосовані. Тому ця проблема потребує комплексного рішення». За його словами, на сьогодні випуск антибіотиків за рецептом є законодавчо врегульованим в Україні, але МОЗ буде ініціювати посилення відповідальності за відпуск рецептурних препаратів без рецепта.

Промоція і комплаєнс

Ділова етика регулює відносини між бізнесом і пацієнтом, які у правовій державі повинні відповідати принципам чесності, а також сумлінності з урахуванням вимог та бажань споживача. Це стосується перш за все промоції, яка має бути чесною, достовірною та корисною. Вага комплаєнсу в регулюванні фармацевтичного ринку України та стратегії розвитку бізнесу фармкомпаній постійно зростає. Успішна система управління комплаєнсом складається з таких елементів: корпоративна культура і турбота про позитивну репутацію; стандарти та контроль; моніторинг і оцінка ризиків; навчання та спілкування. Ефективним механізмом розвитку бізнесу, за умови дотримання вимог комплаєнсу, може бути співпраця з некомерційними організаціями.

Учасники третьої панелі приділили значну увагу захисту персональних даних. Особливе значення ця тема набуває через впровадження вимог Загального регламенту про захист даних (GDPR), який діє в межах Європейського Союзу та Європейської економічної зони. Всі бізнес-процеси, які пов’язані з опрацюванням персональних даних, мають бути побудовані за принципом «приватність за призначенням і за замовчуванням», тобто необхідно зберігати персональні дані та використовувати налаштування найвищого рівня приватності за замовчуванням.

Говорили експерти і про проект Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), пов’язаний з боротьбою з ухиленням від оподаткування та виведенням грошей в офшори (BEPS). З 1 січня 2017 р. Україна приєдналася до Програми розширеного співробітництва в рамках ОЕСР й взяла на себе зобов’язання імплементувати Мінімальний стандарт Плану дій BEPS, який передбачає обов’язкову реалізацію таких заходів: усунення шкідливих податкових практик або шкідливих пільгових режимів; удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення до них запропонованих правил запобігання зловживанню угодою; удосконалення чинних національних правових норм стосовно документації з трансфертного ціноутворення та майбутнього обміну інформацією; удосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом підвищення ефективності механізмів вирішення спорів.

Конкуренція на фармринку

Конкуренція — важливий елемент механізму саморегулювання ринкової економіки. Щоб фармринок працював більш ефективно, Антимонопольний комітет запропонував певну систему, яка стимулюватиме конкуренцію на фармацевтичному ринку. «Це свого роду набір «дорожніх знаків», щоб кожен учасник фармринку знав певні правила гри», — зазначила Олена Шевчук, представник АМКУ. Але у кожного гравця ринка залишається можливість звернутись до АМКУ за індивідуальними роз’ясненнями, оскільки фармацевтичний ринок є вельми специфічним, і важко забезпечити уніфікований підхід для кожного окремого випадку. Представники фармацевтичного бізнесу заявили, що хочуть і готові грати в правовому полі. але через те, що система весь час зазнає змін, важко зрозуміти правила регулювання ринку.

subscribe

Реформа: можливість чи загроза?

Сергій Іщенко, генеральний директор компанії Proxima Research, у своїй презентації наголосив, що на сьогодні держава забезпечує лише 12% потреби населення в лікарських засобах. Торік об’єм споживання лікарських засобів на фармринку України склав 3,1 млрд доларів, що становить 0,26% світового споживання. Український фармринок значно випереджає в темпах росту світовий ринок лікарських засобів — приріст ринку досяг +21,5% у національній валюті і +4,5% у натуральному вираженні.

Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк зазначив, що обмеженість бюджету вимагає бути прагматичними і розставляти пріоритети. Є високий ризик того, що лікарня, маючи тариф на пролікований випадок, буде зацікавлена в закупівлі більш дешевих ліків у більшому об’ємі. Звичайно, це дає можливість зростати продажам українських виробників, які завдяки прийнятній ціні забезпечують доступ громадян до лікування. Але й світові фармацевтичні компанії готові до співпраці з владою. Як сказав у своєму виступі Кокі Сато, генеральний директор компанії Takeda Ukraine, необхідно формувати умови, які надали б можливість громадянам України отримати доступ до інноваційних лікарських засобів. Усі учасники підкреслили важливість і необхідність діалогу між органами влади і гравцями ринку.

Керівник: нові виклики і можливості

Досвідом управління успішними компаніями поділилися: Євген Заїка, генеральний директор ACINO в Україні, регіональний директор ACINO в країнах СНД; Андрій Самойлович, генеральний директор «Сандоз Україна»; Тетяна Лукинюк, генеральний директор Red Bull в Україні та Білорусі.

Успіх підприємства значною мірою залежить від керівника компанії. Кваліфікований керівник завдяки правильній організації праці своїх підлеглих здатен значно просунути бізнес. Людина, яка займає керівну посаду, зобов’язана поєднувати в собі різні якості професійного та особистісного плану. Якості, що необхідні для посади генерального директора: дисципліна, готовність самостійно ухвалювати рішення і нести за них відповідальність, універсальність, комунікабельність, здатність бачити картину загалом. Чинниками успіху учасники панелі назвали вміння вчасно робити правильний вибір і реагувати на зміни, які відбуваються сьогодні.

Текст: “Фармацевт Практик”

Фото надані оргкомітетом Ukrainian Pharmaceutical Congress

“Фармацевт Практик” #4′ 2019

 

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ