Вакцинний Саміт 2019
Вакцин-контрольовані захворювання: від індивідуального захисту до поліпшення громадського здоров’я
28 листопада 2019 року в Києві відбувся Вакцинний Саміт з міжнародною участю, присвячений актуальним питанням вакцинації і вдосконалення профілактичної роботи в боротьбі з інфекційними захворюваннями. Захід, який проходив за підтримки компанії GSK Україна, об’єднав провідних міжнародних експертів у галузі імунізації, представників наукових установ, імунологів, сімейних лікарів, педіатрів і неонатологів. Саміт проводився в режимі прямої веб-трансляції, тому отримати інформацію про останні досягнення світової науки в галузі імунізації мали змогу медичні фахівці з будь-якого населеного пункту на території України. Крім того, було організовано телеміст,і до дискусії у Києві долучилися фахівці з Харкова, Миколаєва, Херсона, Кривого Рогу, Дніпра, Вінниці, Полтави та Львова.
Імунізація визнана одним із найбільш успішних та економічно ефективних заходів профілактики вакцин-контрольованих захворювань. Більший вплив справляє лише використання чистої питної води. Навіть застосування антибактеріальних препаратів не впливає так суттєво на зниження рівня смертності, як вакцинація [i]. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), завдяки імунізації щорічно у світі вдається попередити від 2 до 3 мільйонів смертей, а якщо ситуація з глобальним охопленням вакцинацією покращиться, то вдасться врятувати ще 1,5 мільйона життів на рік. Сьогодні вакцини захищають людство від 31 захворювання, зокрема таких небезпечних, як дифтерія, поліомієліт, правець, пневмонія, рак шийки матки, гепатит В, кір, краснуха, кашлюк, вітряна віспа (вітрянка) та інші [ii]. Попереджаючи випадки захворювання, імунізація також дозволяє обмежити зростання антибіотикорезистентності – явища, котре набуває масштабу глобальної загрози здоров’ю та безпеці людства [iii]. Так, наприклад, глобально вакцинація дітей до 5 років проти пневмококових захворювань може призвести до скорочення на 47% використання антибіотиків при лікуванні пневмонії, викликаної Streptococcus pneumoniae [iv].
Незважаючи на серйозні зусилля, які докладаються світовою спільнотою для підвищення рівня охоплення вакцинацією, досі близько 19,4 млн дітей у світі у віці до 1 року або взагалі не вакциновані, або отримали не всі рекомендовані дози тієї чи іншої вакцини. Згідно з даними ВООЗ, до кінця 2018 року глобальний рівень охоплення імунізацією проти кору (2 дози вакцини) склав лише 69%, пневмококової інфекції – 47%, ротавірусу –35% [v]. В умовах глобалізації та масового переміщення населення такі вкрай низькі показники свідчать про високу загрозу спалахів небезпечних захворювань. Так сталося в Європейському регіоні ВООЗ, де за 2018 рік було зафіксовано понад 83 540 випадків захворювання на кір і 74 випадки смерті від цього вакцин-контрольованого захворювання. Найбільш небезпечна ситуація із захворюваністю на кір спостерігається в Україні, де протягом 2018 року було зареєстровано 53 218 випадків (у 16 з них захворювання призвело до смерті). Найбільші спалахи кору і зараз продовжують відбуватися в нашій країні, – у 2019 році понад 70% випадків захворювань в Європейському регіоні ВООЗ реєструється в Україні [vi]. За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, загалом з літа 2017 року на кір захворіло понад 115 000 українців, 41 з них померли [vii].
ВООЗ зазначає, що країни, на території яких відбуваються подібні спалахи захворювань, останніми роками стикаються з цілою низкою проблем, зокрема зі стагнацією загального охоплення плановою імунізацією, низьким охопленням щепленнями на національному рівні або серед деяких груп населення, а також із недостатнім рівнем імунного захисту людей похилого віку [viii].
Експерти підкреслюють, що в Україні загалом спостерігаються критично низькі показники охоплення дітей у віці до 1 року первинним вакцинальним комплексом (кількістю доз вакцини, необхідною для створення базового імунітету). За даними Центру Громадського здоров’я МОЗ України станом на 1 січня 2019 року, 3 дози вакцини проти гепатиту В в Україні отримали 65,2% дітей у віці до 1 року, проти поліомієліту – 69,2%, кашлюку, дифтерії та правця – 67,5 %, гемофільної інфекції типу b – 57,7% [ix]. Водночас до кінця 2018 року охоплення дітей у світі до 1 року 3 дозами вакцини проти кашлюку-дифтерії-правця (АКДП) склало 86%, проти гепатиту В – 84% (а в регіоні для країн Західної частини Тихого океану досягає 90%), проти гемофільної інфекції типу b – 72% [x].
Головною причиною розвитку загрозливої ситуації стало різке загальнонаціональне зниження охоплення імунізацією в Україні в попередні роки, пов’язане з недовірою населення до вакцинації. Це призвело до того, що велика кількість дітей в Україні піддається небезпечним захворюванням, які можна попередити вакцинацією.
У 2019 році однією з 10 головних глобальних загроз у сфері охорони здоров’я ВООЗ назвав недовіру до вакцин. На думку організації, відмова від вакцинації, здатна розвернути досягнутий медичний прогрес назад і спровокувати спалахи багатьох украй небезпечних вакцин-контрольованих захворювань [xi].
Cьогодні надзвичайно важливою і недооціненою медико-соціальною проблемою є вітряна віспа (вітрянка), оскільки за цього захворювання можливий розвиток ускладнень, зумовлених як прямою дією вірусу, так і приєднанням бактеріальної інфекції. За рівнем економічних втрат, заподіяних інфекцією та її ускладненнями, вітряна віспа посідає третє місце після гострих респіраторних та кишкових інфекцій [xii]. За оцінками ВООЗ, щорічно у світі реєструється близько 140 мільйонів випадків вітряної віспи, у 4,2 мільйона випадків спостерігаються важкі ускладнення, 4200 людей гинуть [xiii]. З огляду на те, що вітряна віспа є значною загрозою для суспільної охорони здоров’я, ВООЗ виступає з рекомендаціями щодо планової імунізації дітей проти цього захворювання. Наприклад, у США [xiv], Канаді [xv], Німеччині [xvi], –загалом у 40 країнах світу на сьогодні вакцинація проти вітряної віспи входить у програму масової вакцинації.
Учасники «Вакцинного Саміту 2019» одноголосно відзначили, що першим кроком для подолання ситуації, що склалася,та відновлення довіри до імунізації має бути об’єднання зусиль медичної спільноти, держави і громадськості для розвінчання міфів про вакцинацію шляхом надання суспільству достовірної, науково обґрунтованої інформації.
Селім Бадур, професор, директор GSK Вакцини з питань науки і громадського здоров’я, Бельгія, розповів учасникам саміту про важливість вакцинації від вітряної віспи.
Вірус Varicella zoster (VZV) викликає два різних, але пов’язаних між собою захворювання – вітряну віспу у дітей і підлітків та оперізуючий герпес (оперізуючий лишай) у дорослих.
Існує помилкова думка, що вітрянка є легкою дитячою інфекцією, яка не представляє загрози для здоров’я. Однак після перенесеного захворювання вірус нікуди не зникає, а зберігається в клітинах нервової системи. З віком через зниження імунітету вірус може повторно активуватися і спровокувати виникнення оперізуючого герпесу. Обидва ці захворювання можуть стати причиною серйозних ускладнень, пов’язаних зі значними медичними, індивідуальними, соціальними та економічними навантаженнями [xvii].
Найбільшу загрозу вірус вітряної віспи складає для дітей у віці 4-5 років. Вітрянка передається повітряно-крапельним шляхом, при цьому вірус може переноситися навіть на сотні метрів, залишаючись активним. Тому значна кількість дітей, а також дорослих, які раніше не хворіли, потрапляють до зони ризику. Водночас до перших висипань може минути до 3 тижнів, а хворий буде заражати оточуючих за 1-2 дні до появи висипу і протягом 5 днів після появи останнього елемента висипань. При спілкуванні з хворим у нещепленої людини зараження настає практично стовідсотково.
Вітрянка – складне для імунітету захворювання і загрожує серйозними ускладненнями. Найбільш небезпечними є пневмонія і вірусний енцефаліт (важке захворювання нервової системи), а найбільш поширеними – бактеріальні інфекції шкіри й гострий середній отит. Тому забезпечити малюкові дитинство без вітрянки – означає зробити вагомий внесок в його здоров’я на все життя.
Епідеміологічні дані демонструють, що вакцинація проти вітряної віспи має високу ефективність вже після першої дози та пов’язана зі значним зниженням захворюваності і зменшенням використання ресурсів охорони здоров’я [xviii].
Однак у 9-14% дітей, які отримали 1 дозу вакцини, відзначається неповна ефективність. Одна доза вакцини викликає імунну відповідь, але не приводить до формування захисного рівня антитіл (серопротекціі) у значної кількості вакцинованих [xix]. Оптимальний захист від вітряної віспи будь-якого ступеня тяжкості забезпечує введення 2 доз вакцини.
За результатами десятирічного спостереження за здоровими дітьми, які отримували 1 або 2 дози вакцини Варілрікс у США [xx], введення однієї або двох доз вакцини приводить до довгострокового захисту від більшості випадків захворювання. 2-дозова схема застосування виявилася значно ефективнішою від 1 дози, – розповів професор Селім Бадур. – Так, 2 дози вакцини для профілактики вітряної віспи виробництва GSK забезпечують високу (95,4%) ефективність, меншу тяжкість перебігу захворювання, високу і тривалу імунну відповідь до 10 років [xxi].
Резюмуючи дані, професор підкреслив, що вакцинацію проти вітряної віспи слід рекомендувати усім здоровим дітям, усім сприйнятливим дорослим, а також тим, хто регулярно контактує зі сприйнятливими людьми.
Мартін Ота, професор, медичний директор GSK Вакцини з питань науки, клінічних досліджень і громадського здоров’я, Бельгія, у своєму виступі в межах саміту зупинився на питанні важливості вакцинації від пневмококової інфекції.
Пневмокок є найпоширенішою причиною захворювань у дітей 2-5 років, які відвідують дитячий садок. Передається бактерія повітряно-крапельним шляхом при чханні і кашлі або контактно, наприклад, через іграшки, чашки та інші побутові предмети. Тому вже в перші 2-3 місяці перебування дитини в дитячому закладі ризик отиту і пневмонії зростає у 2-3 рази, пропорційно до кількості дітей у групі і тривалості перебування дитини в дитячому садку.
Пневмокок викликає інфекційно-запальний процес в горлі, легенях, бронхах, спричиняє отити, синусити, менінгіти, сепсис і запалення суглобів. Щорічно у світі кожні 40 секунд внаслідок інвазивного пневмококового захворювання (ІПЗ) гине 1 дитина у віці до 5 років, 500 тис. дітей у світі гинуть від ІПЗ щорічно[xxii]. Пневмококові захворювання посідають перше місце за смертністю у дітей до 5 років у світі серед вакцин-контрольованих захворювань.
Згідно з результатами рандомізованого клінічного дослідження FinIP, у якому взяло участь 47 369 дітей віком до 2 років, пневмококова кон’югована вакцина (Синфлорикс) виробництва компанії GSK продемонструвала високу клінічну ефективність (93-100%) у попередженні інвазивних пнемококових захворювань[xxiii]. Вакцина ефективно попереджає хвороби у дітей у віці до 5 років[xxiv]. Вакцинація зменшує кількість випадків інвазивного пневмококового захворювання, позагоспітальної пневмонії і гострого середнього отиту (ГСО)[xxv].
Вакцина Синфлорикс виробництва GSK, застосовується для захисту дітей у віці від 1,5 місяців життя до 5 років і попереджає розвиток інвазивних пневмококових захворювань (менінгіту, сепсису), пневмонії, гострих середніх отитів. Ефективність та безпечність вакцини були вивчені в понад 80 клінічних дослідженнях. Вакцина зареєстрована в 130 країнах світу [xxvi]. Крім того, Сифнлорикс є основою Національних програм імунізації, зокрема в таких країнах, як Фінляндія, Швеція, Нідерланди, Нова Зеландія, Бразилія, Італія, Канада.
Доповідач зазначив, що загальний вплив тієї чи іншої пневмококової кон’югованої вакцини (ПКВ) на ІПЗ, ГСО або пневмонію не може бути передбачений виключно на основі серотипів, що входять до складу вакцини [xxvii]. Одночасне використання вакцини Синфлорикс і ПКВ13 у межах програми імунізації дітей у Швеції забезпечило унікальну можливість порівняти дію двох вакцин. Дослідження не виявило статистично значущої різниці щодо загального впливу на зниження захворюваності на ІПЗ між цими вакцинами, попри кількість серотипів. Тобто реальні дані підтвердили співставність ефективності вакцини Синфлорикс і ПКВ13 [xxviii].
Резюмуючи наведені дані, Мартін Ота акцентував увагу на тому, що Синфлорикс забезпечує високий рівень захисту від пневмококової інфекції [xxix], її використання підтримується рекомендаціями незалежних міжнародних організацій (наприклад, радою Експертів ВООЗ та технічною консультативною групою ПООЗ) і багатьма національнимита місцевими органами охорони здоров’я, кількість яких постійно зростає.
Учасники «Вакцинного Саміту 2019» одноголосно відзначили важливість упровадження програм масової імунізації серед всіх вікових груп для формування популяційного імунітету і максимального захисту від вакцин-контрольованих інфекцій, що є запорукою епідеміологічного благополуччя країни.
Джерело: ГлаксоСмітКляйн Фармасьютікалс Україна. Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників.
[i]Plotkin SL & Plotkin SA. Chapter 1 in Plotkin SA et al. Vaccines. 6th Edition, Elsevier Saunders, 2012.
[ii]WHO, 2019.Immunization coverage. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/immunization-coverage
[iii] WHO, 2017. Infographics: #VaccinesWork. https://www.who.int/campaigns/immunization-week/2017/infographic/ru/
[v]WHO, 2019.Immunization coverage.https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/immunization-coverage
[vi]WHO, 2019.Measles – European Region.https://www.who.int/csr/don/06-may-2019-measles-euro/en/
[vii] Центр громадського здоров’я МОЗ України. 11 листопада 2019. https://phc.org.ua/news/dani-zakhvoryuvanosti-na-kir-3110-06112019
[viii]WHO, 2019.Measles – European Region.https://www.who.int/csr/don/06-may-2019-measles-euro/ru/
[ix]Центр громадського здоров’я МОЗ України. 2019. Охопленнящепленнями. https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/okhoplennya-scheplennyami
[x]WHO, 2019.Immunization coverage. https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/immunization-coverage
[xi] WHO, 2019. Ten threats to global health in 2019. https://www.who.int/emergencies/ten-threats-to-global-health-in-2019
[xii] Popesku C.P. Complication of varicella in unvaccinated children from Romania, 2002-2013 / C.P. Popesku, E. Ceausu // Pediatr. Infect. Dis. – 2016. – Vol. 35, N 2. – P. 211-212.
[xiii]WHO, 2014. Varicella and herpes zoster vaccines: WHO position paper, June 2014. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/242227/WER8925_265-287.PDF
[xiv]CDC, 2019. Immunization Shedules. https://www.cdc.gov/vaccines/schedules/hcp/imz/child-adolescent.html
[xv] Government of Canada, 2019. Provincial and Territorial Immunization Information.https://www.canada.ca/en/public-health/services/provincial-territorial-immunization-information.html
[xvi]BZgA, 2019.Impfempfehlungen. https://www.impfen-info.de/impfempfehlungen/
[xvii]Gater A et al. BMC Public Health 2015;15:193; Banz K et al. Eur J Health Econ 2004; 5:46–53
[xviii]Khandaker G et al. Arch Dis Child 2011; 96(5): 453–6
[xix]WHO SAGE April 2014 ; 2. Arvin et al The Pediatric Infectious Disease Journal • Volume 25, Number 6, June 2006
[xx]Kuter B et al. Pediatr Infect Dis J 2004; 23: 132–7
[xxi]Povey M et al. Lancet Infect Dis. 2019;19:287-297
[xxii]Pneumococcal vaccines.WHO position paper – 2012. Wkly Epidemiol Rec. 2012; 87(14):129–144
[xxiii]Palmu A.A., Jokinen J., Borys D. et al. Effectiveness of the ten-valent pneumococcal Haemophilus influenza protein D conjugate vaccine (PHiD-CV10) against invasive pneumococcal disease: a cluster randomized trial. Lancet. 2013; 381 (9862): 214-222
[xxiv]World Health Organization (WHO). Wkly Epidemiol Rec. 2012;87:129-144
[xxv]GlaxoSmithKline. Worldwide registration status. Data on File 2016N306242_00; November 2016
[xxvi]GlaxoSmithKline. Data on File 2015N263374_00; November 2015
[xxvii] Hausdorff, et al. Expert Rev Vaccines. 2015;14(3):413-428
[xxviii] Naucler P, et al. Clin Infect Dis. 2017;65(11):1780-1790 and supplementary material
