Як будуть забезпечені інсуліном хворі на цукровий діабет?
З 1 жовтня 2021 р. запроваджуються зміни у системі забезпечення інсулінами
Цукровий діабет (ЦД) – хронічне захворювання ендокринної системи, при якому підшлункова залоза не виробляє достатньої кількості інсуліну або ж організм не може його ефективно використовувати. Інсулін – це гормон, який забезпечує надходження глюкози в клітини організму. Брак інсуліну або порушення його взаємодії з клітинами призводить до гіперглікемії – стійкого підвищення вмісту глюкози в крові. ЦД – хвороба, яка є найбільш актуальною медико-соціальною проблемою, що призводить до інвалідизації (ампутація кінцівок, втрата зору, ниркова недостатність) та передчасної смертності, оскільки часто провокує розвиток серцево-судинних захворювань.
В Україні понад 200 тис. пацієнтів з інсулінозалежним ЦД, які пожиттєво потребують інсулінотерапії. Ін’єкції інсуліну вони повинні робити від двох до п’яти разів на день. Якщо вчасно не ввести препарат, рівень глюкози в крові підвищиться до небезпечної межі. У довгостроковій перспективі це призводить до тяжких ускладнень з боку серцево-судинної системи, нирок та зору.
З 1 жовтня 2021 р. в Україні єдиним платником за препарати інсуліну буде Національна служба здоров’я України (НСЗУ). Раніше за ліки сплачувала держава розподілом субвенцій до місцевих бюджетів у регіонах. Згідно з новою програмою реімбурсації інсулінів пацієнт повинен отримати від сімейного лікаря направлення до ендокринолога, який, своєю чергою, має скласти індивідуальний план лікування в електронній системі охорони здоров’я та виписати електронний рецепт на інсулін. За цим рецептом пацієнти можуть отримати інсуліни в аптеках, які уклали договір з НСЗУ.
— Система, коли пацієнт залежить від рішення місцевої влади та фінансової спроможності кожної області, є несправедливою, – говорить Дмитро Самофалов, тимчасово виконуючий обов’язки Голови НСЗУкраїни. – Наразі система охорони здоров’я вже готова до впровадження нового механізму реімбурсації інсулінів.
Президент Міжнародної діабетичної асоціації України Людмила Петренко висловила побоювання щодо введення нової системи:
— У регіонах не вистачає ендокринологів, тож пацієнти не зможуть відвідати лікаря і отримати план лікування, а з ним і рецепт на інсулін. Протоколи лікування не поновлені, і до початку 2022 р. вони не будуть розроблені і затверджені, що також заважатиме ендокринологам складати план лікування. До того ж електронний реєстр пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, раніше був єдиним, але з 1 жовтня почнуть працювати більше 12 електронних систем. На нашу думку, це ризик для захисту персональних даних пацієнтів та ефективної роботи лікарів.
— На сьогодні тільки у Києві інсулінотерапії потребують більше 15 тис. пацієнтів, але заповнені плани лікування лише у 20%, — розповідає Наталія Власенко, голова благодійного фонду «Діабетик». — Немає жодного шансу, що до 1 жовтня лікарі встигнуть заповнити усі плани лікування, а це означає, що значна частина пацієнтів не зможе отримати лікування. Якщо запуск механізму реімбурсації не перенесуть принаймні на 1 міс, то він буде запущений умовно. Крім того, хоча лікарі вчилися працювати з новою системою ще влітку, її фактично підключили тільки з 15 вересня. Тож практично лікарі не мали можливості вчасно заповнити плани лікування для усіх пацієнтів.
Валентина Очеретенко, голова Ради Української діабетичної федерації, попереджає, що в областях замало аптек уклали договори з НСЗУ на підключення до системи забезпечення інсулінами. Так, найменша кількість аптек, які уклали такі договори, у Кіровоградській (8 закладів), Волинській (9), Луганській та Чернігівській (по 11) областях.
— Вражає низький рівень поінформованості саме пацієнтів з ЦД, — говорить далі Валентина Очеретенко. — Більшість з них навіть не знають, як саме отримати електронний рецепт. Потрібно підписати декларацію із сімейним лікарем, отримати направлення до ендокринолога, який складе план лікування і внесе його до системи e-health, і тільки тоді пацієнт отримає електронний рецепт. У березні разом з НСЗУ ми розробили плакати з новим маршрутом отримання інсулінів, але жодного з них у поліклініці я так і не побачила. На мою думку, головним питанням має стати прийняття Національної програми за напрямком «цукровий діабет». У країнах, де такі програми працюють, ефективність використання бюджетних коштів вища, а результати лікування хворих на ЦД кращі.
Жанна Співак, канд. мед. наук, завідувачка ендокринологічного відділення Сумської обласної клінічної лікарні, голова групи експертів з ендокринології управління охорони здоров’я Сумської обласної державної адміністрації, підтвердила наявність проблеми щодо доступу пацієнтів до лікування через відсутність фахівців та внесення лікувальних планів у електронну систему внаслідок браку часу:
— Нова модель забезпечення інсулінами пацієнтів з ЦД у перспективі має спростити їхній шлях до отримання інсуліну. Але зараз є ризик, що пацієнти не зможуть вчасно відвідати ендокринолога та отримати електронний рецепт. Ми вважаємо, що потрібно від 1 до 3 міс для внесення всіх пацієнтів до електронної системи охорони здоров’я та отримання ними електронного рецепта на інсулін.
