Як ставляться українці до вакцинації?
За даними опитування, проведеного мобільним додатком Gradus у партнерстві з фармацевтичною компанією «Санофі» в Україні лише третина українців позитивно ставляться до вакцинації. Серед них – найбільше киян та мешканців західних областей
Опитування, яке проходило напередодні Всесвітнього тижня імунізації, показало загалом негативне ставлення українців до щеплень. Як зазначили респонденти, пов’язано це, в першу чергу, із ризиком розвитку побічних ефектів. Вирішальним при прийнятті рішення щодо імунізації є наявність якісної вакцини (44,3%) та усвідомлення загрози хвороби (32,4%). Пандемія COVID-19 спонукала 21,7% опитаних більш ретельно вивчати питання імунізації від небезпечних інфекційних захворювань, та негативно вплинуло на 16,5% респондентів.
Однак понад 60% українців довіряють вакцинам європейських виробників, а також тим, що рекомендовані міжнародними організаціями охорони здоров’я (ВООЗ, ЮНІСЕФ). Водночас за власні кошти готові вакцинуватись здебільшого молоді люди у віці від 18 до 24 років (53,7%) та мешканці столиці (58,1%). Жителі центральних та південних областей надають перевагу вакцинації за державний кошт (65,9% та 69,3% відповідно).
Опитування показало, що майже половина українців (45,9%) не знають що таке ревакцинація. Лише 35% українців роблять щеплення від дифтерії та правця кожні 10 років. Більш ніж половина опитаних (60,8%) стверджують, що не проходять ревакцинацію через відсутність належного інформування населення. Зокрема найвищий показник необізнаності про ревакцинацію у південних і східних регіонах країни (63,1% та 62,7%) та серед людей віком 45-50 років (69,6%).
– Більшість щеплень робиться у віці до півтора року. Це так звана первинна вакцинація, – говорить Ірина Волошина, д-р мед. наук, професор кафедри сімейної медицини, терапії, кардіології та неврології ФПО ЗДМУ. – У 6 років робиться ревакцинація від дифтерії та правця, поліомієліту і вводиться друга доза вакцини від кору, паротиту та краснухи (КПК). Остання ревакцинація у дитячому віці робиться від поліомієліту — у 14 років, від дифтерії та правця — у 16. Дорослим рекомендовано робити повторні щеплення від дифтерії і правця кожні 10 років, а також вакцинуватись проти окремих хвороб, якщо вони не отримали захист від них у дитинстві.
Більшість жителів країні вважають, що до офіційного національного календаря щеплень в першу чергу потрібно додати вакцини від таких хвороб: гепатиту А (48,9%), менінгококової інфекції (35,2%) та грипу (34,9%). Найбільшу стурбованість питанням включення вакцини від менінгококової інфекції до календаря щеплень продемонстрували киянки, чоловіки ж більш переймаються включенням щеплень від гепатиту А. До слова, щеплення від менінгококової інфекції є обов’язковим для неповнолітніх громадян США та країн Європи.
