Захистити найбільш вразливих
5 травня – Міжнародний день боротьби за права осіб з інвалідністю
Рівень розвитку суспільства визначається ставленням до найменш захищених та найбільш вразливих його членів. До цієї категорії належать, зокрема, і люди з інвалідністю.
За даними Міністерства соціальної політики торік в Україні зареєстровано 2,7 млн осіб з інвалідністю, у тому числі 222,3 тис. з I групою, 900,8 тис. – з II групою, 1416 тис. – з III групою та 163,9 тис. дітей з інвалідністю.
Хто в нашій державі може отримати статус особи з інвалідністю?
Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особою з інвалідністю є людина зі стійким розладом функцій організму, які, взаємодіючи із навколишнім середовищем, можуть призводити до обмеження її життєдіяльності. Своєю чергою, це вимагає від держави створення належних умов для повноцінної реалізації такою особою своїх прав та гарантій, визначених чинним законодавством, та забезпечення її соціального захисту шляхом створення правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов.
У 2006 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила Конвенцію про права інвалідів. У цьому засадничому документі визначено основні принципи стосовно забезпечення прав інвалідів у різних сферах їхньої життєдіяльності.
Конвенцію ратифікувало більш як 180 держав світу, серед яких і Україна. Згідно із цією міжнародною угодою держави зобов’язані вживати заходів щодо створення умов для повного залучення інвалідів до усіх аспектів життя, а також сприяти максимальній реалізації їхніх фізичних, розумових, соціальних та професійних здібностей. Конвенція містить статті про забезпечення індивідуальної мобільності інвалідів, свободу вираження їхніх поглядів і переконань, доступ до інформації, недоторканність приватного життя, повагу, освіту, здоров’я та реабілітацію.
У рамках конвенції Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав своїх громадян – осіб з інвалідністю. Згідно зі статтею 9 цього документа держава повинна вживати належних заходів для надання їм безперешкодного доступу до фізичного оточення, транспорту, інформації та зв’язку, оскільки участь людей з інвалідністю в суспільно-значущих процесах неможлива без належного доступу до необхідних соціальних об’єктів.
У 2019 р. Генеральний секретар ООН закликав країни до реалізації стратегії в рамках виконання завдань соціальної інтеграції інвалідів на наступне десятиріччя.
Соціальний захист
Соціальний захист осіб з інвалідністю в Україні полягає у пенсійному забезпеченні, нарахуванні компенсаційної та державної допомоги, отриманні пільг та відповідних соціальних послуг, санаторно-курортному лікуванні, у тому числі встановленні опіки (піклування) або організації стороннього догляду, проведенні реабілітаційних заходів, забепеченні технічними та іншими засобами реабілітації, автотранспортом.
Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в різних сферах життя суспільства. Соціальний захист осіб з інвалідністю є складовою діяльності держави щодо забезпечення прав і можливостей інвалідів нарівні з іншими громадянами та полягає у нарахуванні пенсії, наданні державної допомоги, компенсаційних та інших виплат, пільг, соціальних послуг, здійсненні реабілітаційних заходів, встановленні опіки або забезпеченні стороннього догляду.
