Здобутки та перспективи системи лікування пацієнтів з цукровим діабетом в Україні
У Києві 16 січня пройшов перший цьогорічний Фармакоекономічний експертний форум «Доступ та забезпечення інсулінами пацієнтів з цукровим діабетом в Україні: нагальні проблеми та шляхи вирішення». Організаторами заходу виступили Міжнародна діабетична асоціація України та Київський благодійний фонд «Діабетик» за підтримки компанії Санофі в Україні
Людмила Петренко
Зібрання відкрила президент Міжнародної діабетичної асоціації України Людмила Петренко з коротким екскурсом в історію проблеми. Тему дня вона окреслила питанням реальності запуску реімбурсації з 1 березня 2015 року в масштабах усієї країни. Заступник міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Юрій Савко запевнив, що проект відповідної постанови «вже на підході».
На думку голови Київського благодійного фонду «Діабетик» Наталія Власенко за належної підтримки держави система реімбурсації буде ефективною, ліквідує адміністративні бар’єри в забезпеченні хворих інсуліном. Комплексний підхід включає також підвищення відповідальності пацієнтів за своє здоров’я.
Борис Маньковський
Борис Маньковський, член-кореспондент НАМН України, професор, д.м.н., завідувач кафедри діабетології КМАПО ім. П.Л.Шупика, голова Української діабетичної асоціації, зауважив, що у розвинутих країнах діабет як причина сліпоти вже відійшов на другий план: «Це зумовлено контролем епідемії, виявленням захворювання на ранніх стадіях і його профілактикою. У цьому плані я дуже радий, що ми нарешті виходимо на систему реімбурсації. Суть дуже проста: лікар призначає препарат інсуліну, який вважає необхідним, а пацієнт отримує його в аптеці безкоштовно». Зважаючи на складну економічну ситуацію в країні, пан Маньковський глибоко переконаний, що пацієнти не мають доплачувати за інсулін: «Середня пенсія становить 1500 грн., зарплатня – 3000 грн. Змушувати пацієнтів, які частіше за все отримують менше, доплачувати, мені здається, не етично». Також він виступив проти пропозиції переведення пацієнтів з одного виду інсуліну на інший, якщо вони не досягнули компенсації вуглеводного обміну протягом 6 місяців: «Я проти системи покарання пацієнтів. Якщо ми підемо таким шляхом, то можна дійти до того, що не треба лікувати хворого на рак легенів, якщо він палить, або пацієнта з інфарктом міокарда, якщо він мало рухався».
Микола Тронько
Микола Тронько, академік НАМН України, член кореспондент НАН України, д.м.н., завідувач кафедри ендокринології КМАПО ім.П.Л.Шупика, професор, президент Української діабетичної федерації, закликав підійти до впровадження нової системи аналітично та розподілити обов’язки. «Епіграфом цієї наради має бути фраза: “Хочемо як краще, аби тільки не вийшло як завжди”. Реімбурсація – у першу чергу засіб для підвищення ефективності допомоги діабетикам. Цей костюм треба приміряти на кожному регіоні України». Також він наголосив на необхідності вдосконалення єдиного реєстру хворих на цукровий діабет.
Жан-Поль Шоєр
Генеральний директор Санофі в Україні та Білорусі Жан-Поль Шоєр висловив готовність до обговорення цін на препарати інсуліну компанії Санофі та співпраці в цілому: «Реімбурсація діє в більшості країн Європи. ЇЇ введення – це довготривалий процес, але його треба провести, бо це добре для пацієнтів».
Ганс Северенс, професор Університету ім. Еразмуса Роттердамського, віце-президент Комітету з охорони здоров’я
Ганс Северенс
Нідерландів, представив короткий огляд досвіду різних країн Європи з реімбурсації. «Ідеальної системи немає, але запозичити щось корисне можна із кожної. Британський Національний інститут здоров’я і якості медичної допомоги (NICE) дає ретельні вказівки до налагодження системи лікування пацієнтів з діабетом, але Нідерланди підходять до них критично і не використовують беззастережно».
Головний ендокринолог Чернігівської області Любов Черв’якова розповіла про пілотний проект із введення реімбурсації в Чернігові, що триває вже 8 років. За її словами попередні державні закупівлі не проводяться, діє рецептурна система, за якої лікар без потреби не змінює пацієнту вид інсуліну, а рецепт залишається в аптеці для забезпечення звітності. «Нам вдалося досягти компенсації у 25% діабетиків. Але наша система може діяти лише за умови зберігання необхідного кадрового потенціалу спеціалістів-ендокринологів».
Про шестимісячний досвід реімбурсації в Кіровограді розповіла головний ендокринолог області Неля Чернявська. За такий короткий період система вже показала свої переваги, серед яких пан Маньковський виділив мінімізацію ургентних діабетичних станів.
Доповідачами на форумі також виступили народні депутати Святослав Ханенко (VII скликання) і Олег Мусій (VIII скликання), директор департаменту раціональної фармакотерапії та супроводження державної формулярної системи ДП «Державний експертний центр МОЗ України» Тетяна Думенко та заступник начальника Управління фармацевтичної діяльності МОЗ України Яніна Толкачова. Усі доповідачі підтримали введення системи реімбурсації в Україні.
Анастасія Дев’ятова
