АктуальноНовини

ЖИТИ СЬОГОДНІ: бізнес в нових реаліях 2021 року

19 травня 2021 р. відбулась маркетингова конференція фармацевтичної галузі, учасниками якої були керівники та провідні фахівці компаній- виробників лікарських засобів і медичних виробів, співробітники медичних лабораторій, представники профільних асоціацій та суспільних організацій, дослідницьких, консалтингових та сервісних компаній

Як живеш, фармринок?

2020 і 2021 рр. виявилися періодом випробування не тільки для фармацевтичної галузі, а й для економіки країн загалом. Пандемія COVID-19 внесла корективи в життя кожної людини.

З оглядом стану справ на фармацевтичному ринку України виступила генеральний директор компанії SMD Ірина Горлова. Криза, до якої призвела пандемія, на глобальному ринку позначилась дефіцитом AФI, затримкою поставок продукції, а також встановленням пріоритетів у її розподілі. Взаємозалежність країн у світовій економіці стала більш очевидною. В Україні карантинні заходи призвели до масового банкрутства малого та середнього бізнесу, зростання безробіття, втрати доходів або значного зменшення фінансових резервів домогосподарств. Результатом цього стало зниження купівельної спроможності населення. Загалом ВВП у 2020 р. знизився на 4%.

Відбулися зміни і у медичній галузі: велика кількість пацієнтів з хронічними захворюваннями не отримали належної діагностики та лікування, перевантаження системи охорони здоров’я змусило перепрофілювати клініки з метою створення додаткових місць для хворих на COVID, стала відчутною нестача медичного персоналу. Щодо просування медичної реформи, то держава стала важливою зацікавленою стороною та органом, що формує правила на фармацевтичному ринку. Її частка на ринку зросла на 29%. Відзначено загальний ріст державних закупівель до 72% у грошах (дол. США) та до 112% в упаковках.

Разом з тим у І кварталі 2021 р. обсяги продажу в роздрібному сегменті знизились на 13% у грошах (дол. США) порівняно з аналогічним періодом минулого року. На тлі загального падіння у роздрібній торгівлі зріс продаж харчових добавок (+4%). Це вітаміни та мінерали, БАР, пов’язані з COVID, антистресові препарати та засоби для покращання сну.

Що ж очікувати у 2021‒2022 рр.? Загальний ринок у 2021 р., за оптимістичним сценарієм, передбачає зростання. Однак роздрібна торгівля може опинитися в рецесії (рівне або негативне зростання), що призведе до погіршення доступності послуг для пацієнта. Очікується, що бюджетний сегмент буде стабільним або зростатиме повільніше, ніж у 2020 р. (зниження цін на ліки завдяки державним закупівлям та обмеженням бюджету, зростання частки генериків). Частка Rx-препаратів збільшиться до 77‒79%. Також до 36‒38% у грошах зросте частка локальних виробників. Песимістичний сценарій не виключає спаду, який залежатиме від загального стану економіки.

Бізнес в умовах карантину

Про виклики, з якими довелось стикнутись під час пандемії представникам вітчизняного та іноземного бізнесу, розповіли Михайло Пасічник, генеральний директор НВЦ «Борщагівський ХФЗ»; Раджив Гупта, СЕО «Кусум»; Борис Лабенський, генеральний директор «Штада Україна»; Олексій Бабич, генеральний директор «Медична лабораторія «Діла»; Павло Гриневич, генеральний директор «Медична клініка «Інновація».

Раджив Гупта розповів про стратегічний план, який було розроблено в компанії задля мінімізації негативних наслідків поширення COVID-19. Однією з найважливіших проблем пан Гупта вважає негативне ставлення у суспільстві до вакцинації. Заходи, що було розроблено в компанії «Кусум», допомогли збільшити частку людей, прихильних до вакцинації, з 20 до 80%.

Михайло Пасічник зауважив, що завдяки вжитим заходам «Борщагівський ХФЗ» не зупиняв виробництво ні на один день. Він розповів про наукові розробки компанії та дослідження ефективності кверцетину як засобу з    анти­оксидантною та ендотелійпротекторною дією у лікуванні пневмонії на тлі коронавірусної хвороби.

«Початок пандемії спровокував панічні настрої населення, ‒ сказав Олексій Бабич. ‒ Відсутність необхідної інформації про COVID-19 і його діагностику ускладнювалась тотальним дефіцитом реагентів і витратних матеріалів, а також браком виробничих площ. Запуск ПЛР-тестування і нових досліджень для діагностики стали основним викликом для компанії у 2020 р.» Спікер зауважив, що довелося стикнутися з новим викликом ‒ інформаційною пропагандою щодо якості лабораторного ринку і, зокрема, діагностики COVID-19. «Діла» сертифікувала свої лабораторії ISO 19185. Тепер кожний із 15 тис. тестів на місяць, що робляться в компанії, має відповідні документи.

Павло Гриневич розповів про важкі випробування, що випали на долю пацієнтів і лікарів у спеціалізованих клініках: «У пацієнта онкологічного профілю немає 2‒3 днів, аби з’ясувати, чи хворий він на COVID-19. Ми стикнулись із хибно-негативними результатами тестів, коли через кілька днів у стаціонарі пацієнт виявляється позитивним і наражає на небезпеку захворіти не тільки медичний персонал, але й інших хворих». На жаль, держава не надала допомоги таким пацієнтам. Клініка змушена була самотужки вирішувати цю проблему. Було відкрите відділення для хворих на COVID-19. Спікер поставив питання щодо доцільності телекомунікаційних методик для консультування таких хворих.

Розвиток медичних технологій

«На сучасному етапі розвитку людство використовує таку кількість ресурсів, що для подальшого існування наша планета не зможе задовольнити наші потреби. Вчені підсумували, що в найближчому майбутньому нам потрібно 2,6 такої планети як наша Земля, – говорить Костянтин Косяченко, президент громадської спілки «Українське агентство з оцінки технологій охорони здоров’я». – Тож сьогодні потрібно говорити про сталий розвиток , який дозволить задовольнити потреби сучасного покоління без шкоди для майбутніх. Основою сталого розвитку є економічні та екологічні інтереси суспільства. Порушення рівноваги між ними впливає на погіршення якості життя». Спікер зауважив, що забезпечення якості життя значною мірою залежить від якості медичних послуг. Він розповів присутнім про затвердження національної програми Нealth Тechnology Аssessments, як важливого політичного інструменту впливу на якість медичного обслуговування. Оцінка технологій охорони здоров’я – мультидисциплінарний процес впровадження наукових знань для обґрунтування  ефективних рішень в галузі охорони здоров’я. В якості прикладу ефективності НТА пан Косяченко навів приклад: «Приблизно 2,8 млрд. доларів США – вартість розробки вакцини проти кожного з 11 захворювань з переліку ВООЗ, що складають найбільші пандемічні загрози. Порівняно з витратами на пандемію внаслідок спалаху атипічної пневмонії у 2003 р. – 54 млрд. доларів США – інвестиції не видаються занадто великими. Що ж до втрат економік світу під час пандемії СOVID-19 мова йде вже про сотні трильйонів доларів».

Про впровадження оцінки медичних технологій на ринок лікарських засобів в Україні розповіла Піняжко Ореста, PhD, директор Департаменту оцінки медичних технологій ДП «Державний експертний центр МОЗ України». Вона розповіла присутнім про визначення цінності медичної технології та етапи її доступу на ринок. Окрему увагу спікер приділила етапам впровадження НТА в Україні, розробку дорожньої карти, яка була затверджена Постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення державної оцінки медичних технологій» від 23.12.2020 №1300.

Як змінилися українці за рік пандемії?

Наталія Бухалова, директор компанії UMG, поділилася результатами дослідження щодо таких змін. Вона відзначила більшу схильність наших громадян до депресії, тривожності та вплив карантину на зміну способу життя. Українці стали ретельніше стежити за гігієною (мити руки, користуватися антисептиками), більше їсти і вживати алкоголь. На жаль, звичка займатися спортом не з’явилася, навпаки, українці стали більше лінуватися. Ми менше дивимось політичні новини, прагнемо подорожей і робимо покупки онлайн. Наші громадяни надають перевагу домашньому і спортивному стилю в одязі, більше часу проводять з родиною та за період пандемії знайшли нові домашні захоплення.

«У 2020 р. приріст ринку е-commerce виріс на 41%, що вдвічі більше, ніж у Східній Європі», ‒ розповідає Юлія Клименюк, шеф-діджитал-менеджер мережі аптек «9-1-1». На сьогодні онлайн-покупцями є 55% українців. До речі, розширились вікові рамки таких покупців (75% з них становить вікова категорія 25‒54 роки). Найбільш відвідуваними сайтами є OLX, Rozetka, prom.ua. Лікарські засоби є третіми за частотою покупок онлайн (після продуктів харчування та одягу/взуття). Найшвидше відбувається приріст продажів дитячого харчування. Українці почали більше користуватись послугами доставки. За цей рік понад 32 тис. відправлень лікарських засобів було здійснено «Новою Поштою». За даними сайту Kabanchik.ua за час пандемії кількість замовлень на доставку ліків зросла на 300%. Щодо «портрету» покупця, то найчастіше покупки онлайн роблять люди, які мають роботу, а їхній дохід має середній рівень. Понад 85% покупок було зроблено зі смартфона. Можна сказати, що інтернет потіснив головного медіа ‒ телебачення. На сьогодні активними користувачами мережі є люди віком від 14 до 70 років.

Підготувала Наталія Малішевська