Другий „Аптечний саміт України”: у дискусіях народжується істина
З 6 по 8 грудня у Донецьку відбулася знакова подія для фармацевтичного ринку – Другий «Аптечний саміт України». Захід організувала «Аптечна професійна асоціація України» та виробнича компанія «Здорово». Його не змогли пропустити провідні фахівці фармацевтичної галузі, адже саміт – це своєрідний майданчик для спілкування, де можна обговорити актуальні проблеми галузі, налагодити ділові зв’язки та дізнатися про останні тенденції на фармацевтичному ринку України. Цьогорічний саміт запам’ятається учасникам гострими дискусіями, цікавими доповідями експертів та плідним неформальним спілкуванням.
Розпочався «Аптечний саміт України» з панельної дискусії «Регуляторна політика та аптечний сектор». На ній обговорювалися теми, які сьогодні турбують представників фармбізнесу. Зокрема, піднімалися гострі питання стосовно стратегії держави щодо галузі, стану проведення реформи охорони здоров’я, останніх змін та ініціатив у регулюванні фармацевтичного сектору, ціноутворення на лікарські засоби тощо. У дискусії взяв участь Олексій Соловйов, голова Державної служби України з лікарських засобів. Він зауважив, що попри те, що у економіці України немає найбільш регульованої сфери, ніж фармацевтична, сьогодні існує ряд проблем у галузі, які потрібно негайно вирішувати. І саме тому для органів влади важливе таке спілкування в рамках саміту.
– Такі дискусії – єдине місце, де можемо знайти відповіді на важливі питання, – наголосив він. – У свою чергу, тут я можу почути та побачити, чи важко учасникам ринку. Та найголовніше те, що тут ми можемо консолідувати свої зусилля разом з фармацевтичним бізнесом для забезпечення населення якісними та ефективними препаратами.
О. Соловйов поділився з представниками фармбізнесу відомостями про зміни у діяльності Державної служби України з лікарських засобів. За його словами, орган розвивається і зараз активно йде до впровадження європейських підходів у сфері контролю якості препаратів та ліцензійних вимог.
– На сьогодні можу сказати, що вимоги до виробництва лікарських засобів, відповідають європейському законодавству, – наголосив він. – Невелика статистика: зараз в Україні 117 виробників лікарських препаратів. 25 – у призупиненому стані, модернізують свою технологію, щоб відповідати стандартам.
Торкнувся О. Соловйов також теми, яка хвилює фамрбізнес – проведення перевірок Державною службою з лікарських засобів. Він розповів, що зараз діяльність органу на ринку активізувалося. Тут статистика говорить сама за себе: станом на 1 січня 2010 року у результаті перевірок було виявлено та утилізовано 230 тис неякісних, незареєстрованих чи неліцензованих лікарських засобів. За його словами, ефективність роботи цього державного органу цьогоріч зросла фактично у 10 разів. На підтвердження своїх слів він зазначив, що у нинішньому році вилучено лікарських засобів на суму близько 20 млн грн. Та головним завданням сьогодні є не збільшення виявлення порушень, а всебічний розвиток галузі. Голова Державної служби України з лікарських засобів заявив, що переймається долею вітчизняного виробництва.
– Будь-які регуляторні бар’єри для виробництва повинні дозволяти дихати вітчизняному виробнику, – наголосив він. – У наших підприємств широка географія експорту, і вони мають великий потенціал. Та спочатку нам потрібно «виростити курча».
Жвава полеміка під час дискусії розгорнулася щодо впровадження нових ліцензійних умова для аптек. Одні учасники критикували документ, інші – пропонували його доповнити новими положеннями. О.Соловйов, пояснюючи усі нюанси нових ліцензійних умов, зазначив, що розроблялися вони з урахуванням особливостей вітчизняної галузі.
– До нас надходили пропозиції запровадити систему аптек, як у Франції, – розповів він. – Там аптекою не може керувати людина без відповідної освіти. Та ми для нашого вітчизняного ринку обрали ліберальний варіант.
Чимало питань у представників фамрбізнесу виникало до Михайла Русинського, заступника голови АМКУ, який розповідав про політику комітету на фармацевтичному ринку. Він зазначив, що фармацевтичний ринок є конкурентоспроможнім, але останнім часом хвилює питання його концентрованості. АМКУ проаналізував ситуацію й виявив, що деякі гравці ринку мають змогу домовлятися, зокрема, на рівні оптових продаж. Нині питанню недобросовісної конкуренції приділятиметься більше уваги. Водночас М. Русинський заспокоїв учасників саміту, запевнивши, що діяльність АМКУ не матиме негативного впливу на галузь.
– Хочу також розвіяти побоювання учасників фармринку щодо даних, які ви надаєте – сказав він. – Так, ми отримуємо від вас комерційну інформацію, Але, пам’ятайте, що закон захищає її. Ви можете позначити свої відомості як дані з обмеженим доступом. І після цього ми будемо нести за них відповідальність.
М. Русинський також звернувся до учасників ринку з проханням відповідати на вимоги АМКУ, які вони отримують. У іншому випадку, комітет може накласти штраф – це регламентовано відповідними законодавчими нормами. Для комітету отримувати інформацію від гравців ринку вркай важливо. За словами М. Русинського, без таких даних важко робити правильні висновки під час аналізу правопорушень. Він також відзначив, що пріоритетною ціллю АМКУ є наведення порядку на фармацевтичному ринку.
– Наше завдання – не штрафувати, а попереджати порушення чинного законодавства, – наголосив він. – У зв’язку з цим ми навіть видали рекомендації аптечним закладам. АМКУ з повагою ставиться до усіх учасників ринку. Ми захищали і захищаємо ринок від недобросовісної конкуренції.
Після гострої дискусії з представниками регулюючих органів, гості «Аптечного саміту України» обговорили питання взаємовідносин аптеки з дистриб’ютором та виробником, аналізу фармринку. Сергій Ходос, директор ТОВ «Фрма-М» представив колегам аналіз рентабельності аптечного бізнесу в Україні. Він розглянув проблему, яка близька для більшості представників галузі: відсоток реалізованих аптеками упаковок відносно великий, а прибуток – ні.
– У результаті підрахунку виявлено, що рентабельність аптек знаходиться на рівні 1,02%, – сказав С. Ходос. – Для порівняння: у Росії у 2009-2011 роках лікарська рентабельність зменшилася у 2,5 рази та у середньому перебуває на рівні 0,8%. На українському ж ринку ситуація краща завдяки виробникам. «Собака зарита» у тому, що вони утримують роздрібну торгівлю за рахунок надання знижок. Але це також і тривожний сигнал. Адже аптека може не виживати через те, що їй з труднощами надаються знижки, мережі немає.
Директор ТОВ «Фра-М» також висловив свою позицію щодо можливого шляху вирішення проблеми через лімітування кількості аптек на певній території. На його думку, буде вкрай складно визначати, хто має право продавати препарати на конкретному місці. Такий варіант розвитку аптечної системи маловірогідний і через юридичний бік справи. Зокрема, лімітування кількості аптечних закладів суперечить антиконкурентому законодавству.
Погодилася з тим, що аптечний бізнес має низку невирішених проблем Ірина Ступакова, директор ТОВ «Система аптек «Лінда-фарм». У своєму виступі вона проаналізувала усі витрати аптек та спростувала поширену думку, що вони мають великі надприбутки. Результати дослідження показали, що аптечному бізнесу дуже важко сьогодні виживати.
– Часто аптеки виживають, бо фактично і мало-хто платить «білу» зарплатню своїм працівникам або не дотримується усіх ліцензійних умов, – зазначила І.Ступакова. – Також здешевлюють закупівлі за рахунок фальсифікату .
До обговорення цього наболілого питання приєднався Михайло Пасічник, президент ВГО «Аптечна професійна асоціація України». Адже він краще усіх розуміє проблеми аптекарського бізнесу.
– Нині ми співпрацюємо з МОЗ, щоб вирішити питання рентабельності аптек, – розповів М. Пасічник. – Потрібно, щоб аптека виживала не тільки за рахунок ліків. Але при цьому потрібно, щоб вона виконувала свою соціальну функцію. Ми не хочемо, щоб аптека переросла у магазин косметики.
Учасники «Аптечного саміту України» мали також можливість послухати провідних експертів, які проаналізували нинішній стан фармринку та зробили прогнози його розвитку. Так, Тимур Бондарєв, керуючий партнер «Arzinger», розповідав про юридичні аспекти передпродажної реструктуризації бізнесу. Зокрема, він пояснив, чому на практиці багато угод не завершуються успіхом.
– Серед причини того, чому на ринку нема угод – політична та економічна нестабільність, зарегульованість фармринку, – зазначив Т. Бондарєв. –У той же час, цьому сприяє відсутність етичних правил поведінки гравців, недосконалість захисту прав інтелектуальної власності, бюрократизація.
Експерт також повідомив, що нині на ринку одні з основних ризиків – рейдерські атаки, яких стає все більше, та неможливість отримати реальну вартість об’єкту у випадку його продажі. Однією з перепон до успіху є також неструктурованість самого бізнесу, саме тому Т. Бондарєв порадив представникам фармбізнесу проводити реструктуризацію. Також важливо приділяти увагу таким питанням, як визначення бізнес-моделі, діагностика поточного стану бізнесу.
Зі свого боку, Євген Живодерников, заступник генерального директора компанії «SMD» акцентував на необхідності реформування системи охорони здоров’я. Він переконаний, що саме воно може реально змінити ситуацію на фармацевтичному ринку. Та станеться це не раніше 2014 року.
Інший експерт, Сергій Іщенко, керівник компанії «Proxima Research» повідомив, що існує проблема у світлі девальвації гривні та зниженні купівельної спроможності.
– Існує вірогідність падіння ринку до -4%,- зазначив він. – Це реальна ситуація. Ми подивилися на об’єми ринку у доларах та упаковках, й побачили, що присутнє зниження темпів ринку. Відбулося досить серйозне падіння у трьох місяцях.
Залишається сподіватися, що не зовсім втішні прогнози щодо фармринку не стануть дійсністю. І цьому сприятимуть ті рішення, які були знайденні під час дискусій та обговорень на «Аптечному саміті України». На наступну таку зустріч представники фармацевтичного бізнесу приїжджатимуть для того, щоб більше ділитися своїми здобутками та досвідом, а не вирішувати ряд проблем й шукати шляхи виходу зі складних ситуацій.
Подробиці круглого столу з високопосадовцями можна прочитати на спеціальній сторінці аптечного саміту сайту “Фармацевт Практик”
