Наказ МОЗ України від 02.06.95 №98 “Про розвиток дитячої імунології в Україні”
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ № 98
02.06.95
м. Київ
Про розвиток дитячої імунології в Україні
Погіршення екологічної ситуації, пов’язане з Чорнобильською катастрофою, широким виробництвом хімічних речовин та забрудненням при цьому токсичними речовинами навколишнього середовища, застосуванням пестицидів в сільському господарстві, призвело до негативного впливу на організм дитини: пригнічення імунологічної реактивності, підвищення антигенної стимуляції та чутливості до інфекція, особливо вірусної природи, розвитку алергічних захрорювань, які завдають шкоди формуванню здоров’я майбутнього покоління.
Впровадження клінічної імунології у практику охорони здоров’я дітей є однією з найважливіших передумов для вирішення численних завдань сучасної педіатрії. .
Національною програмою імунопірофілактаки населення, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.93 №208, передбачається створення протягом 1993 – 1995 років науково-методичного центру дитячої імунології з мережею регіональних центрів.
Міністерство охорони здоров’я затвердило лікарську спеціальність -.дитяча імунологія. Створення дитячої імунології дозволить накопичити банк даних імунологічного здоров’я дітей в різних регіонах України, вивчити імунні порушення, що виявляються на сучасному етапі розвитку імунології, та розробити ефективні заходи для їх корекції та профілактики, вдосконалити реалізацію імунопрофілактики інфекційних захворювань.
Важливим є виявлення стану імунологічної реактивності дітей “груп ризику” (діти з аномаліями конституції, ті, які часто хворіють, тощо). Результати імунологічного обстеження дітей цих груп допоможуть у розробці системи лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження захворюваності та попередження хронізації патологічних процесів, обумовлених дисфункцією імунної системи дитини.
В Україні розпочато організацію мережі центрів клінічної імунології: міжвідомчий науково-дослідний центр імунології МОЗ України та Національної академії наук України на базі Київського НДІ урології та нефрології, Харківський центр дитячої імунології, проте системи, яка б забезпечувала потребу в цілеспрямованому обстеженні дітей з імунопатологією та змінами в імунному статусі, не створено.
З метою розвитку клінічної імунології в країні, формування імунологічної служби та вдосконалення спеціалізованої діагностичної та лікувально-профілактичної допомоги дітям.
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Структуру служби дитячої імунології України.
1.2. Структуру регіональних центрів дитячої імунології.
1.3. Положення про головного дитячого імунолога Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, регіовальиого центру управлінь охорони здоров’я виконкомів обласних, Київської, Севастопольської міських рад народних.депутатів.
1.4. Положення про Українській центр дитячої імунології.
1.5. Положення, про регіональний центр дитячої імунології з рекомендованою штатною структурою.
1.6. Положення про обласний центр дитячої імунології з рекомендованою штатною структурою.
1.7. Положення про міський центр дитячої ымунології з рекомендованою штатною структурою.
1.8. ПІоказання для дослідження ымунного статусу та клінічні ознаки ымунної недостатності у дітей.
1.9. Перелік науково-дослідних ынститутів, які надають консультативну та лікувально-дігагстичну допомогу дітям з патологією імунної системи.
1.10. Клінічні ознаки ымунологічної недостатності у дітей.
1.11. Норми витрат робочого часу в закладах служби дитячої імунології.
2. Пропонувати:
2.1. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я виконкомів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів.
2.1.1. До 01.07.95 року розробити заходи_шодо створення і розвитку на підвідомчих територіях служби дитячої Імунології.
2.1.2. При формуванні бюджету на охорону здоров’я передбачити необхідне фінансування на створення і розвиток служби дитячої імунології.
2.1.3. Організувати обласні (міські) центри дитячої імунології згідно з затвердженою структурою служби.
2.1.4. Ввести посаду головного позаштатного спеціаліста з дитячої імунології. Призначених керівників обласних (міських) Центрів дитячої імунології ввести до складу атестаційних комісій з педіатрії.
2.1.5. Забезпечити підготовку лікарів – дитячих імунологів на курсах спеціалізації і удосконалення.
2.1.6. Організувати навчання лікарів з актуальних питань дитячої імунології.
2.2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я виконкомів Донецької, Львівської, Одеської, Харківської, Дніпропетровської обласних Рад народних депутатів створити регіональні цеьнри дитячої імунології, роботу центрів організувати на договірних засадах.
3. Начальнику Головного управління медичної допомоги дітям і матерям Н.Г. Гойді.
3.1. Спільно з керівництвом Управління охорони здоров’я м. Києва протягом 1995 року передбачити створення Українського центру дитячої імунології на базі 1-ї клінічної дитячої лікарні м. Київа.
3.2. Систематично проводити наради дитячих клінічних імунологів та науково-практичні конференції з актуальних проблем і дитячої клінічної імунології.
4. Начальнику Головного управління учбових закладів і кадрів С.М. Белан:
4.1. Організувати протягом 1995 року післядипломну підготовку лікарів з спеціальностей – дитяча клінічна та лабораторна імунологія.
4.2. Включити до програми післядипломної підготовки лікарів-педіатрів всіх спеціальностей питання дитячої імунології.
5. Начальнику Головного управління економіки і медичного страхування В.І. Федоренку вирішити питання фінансування Українського центру дитячої імунології з урахуванням поетапного розвитку служби.
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Р.В. Богатирьову.
В.о. міністра А.М Сердюк
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1995 № 98
Структура служби дитячої імунології України
Імунологічна допомога дитячому населенню надається спеціалістами:
1) обласних, міських центрів дитячої імунології;
2) регіональних центрів дитячої імунології;
3) Українського центру дитячої імунології.
1. Обласні, міські центри дитячої імунології створюються на базі обласних, міських дитячих лікарень. Штати комплектуються лікарями та середнім медперсоналом, які пройшли спеціалізацію з лабораторної імунології. Структура центрів складається з трьох ланок – поліклінічної, лабораторної і стаціонарної.
2. Регіональні центри дитячої імунології створюються на базі дитячих обласних лікарень і покликані надавати спеціалізовану допомогу дитячому населенню в діагностиці, профілактиці і лікуванні захворювань, зумовлених структурними або функціональними порушеннями імунноі системи, координувати роботу обласних і міських центрів дитячої імунології регіону, здійснювати кваліфіковане медичне обстеження і проводити імунотропну терапію як в стаціонарних, так і амбулаторно-поліклінічних умовах.
3. Український центр дитячої імунології створюєтьсй на базі однієї з дитячих пікарень.
Примітка:
1. В обласних центрах, де організується регіональний центр дитячої імунології, обласний центр не створюється.
2. Існуючі Харківський та Львівський обласні центри дитячої імунології доцільно реорганізувати в регіональні.
Структура дитячої імунологічної служби в Україні.
| 1. Український центр дитячої імунології. |
| 2. Регіональні центри дитячої імунології. |
| 3. Обласні центри дитячої імунології. |
| 4.Міські центри дитячої імунології. |
До складу центрів входять:
| 1. Консультатигю-поліклінічне відділення. |
| 2. Лабораторно-діагностичне відділення. |
| 3. Клінічне відділення (відділення імунопатології стаціонару). |
| 4. Амбулаторно-поліклінічна ланка, кабінети імунопрофілакти центральних районних лікарень і міських дитячих поліклінік. |
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1995 № 98
Структура регіональних центрів дитячої імунології
| 1. Донецький регіональний центр дитячої імунології. |
|
|
| 2. Київський регіональний центр дитячої імунології (на базі республіканського) |
|
|
|
|
|
|
| Кримський регіональній центр дитячої імунології |
|
| 4. Львівський регіональний центр дитячої імунології |
|
|
|
|
|
|
|
| 5. Одеський регіональний центр дитячої імунології |
|
|
|
|
| 6. Харківський регіональний центр дитячої імунології |
|
|
|
| 7. Дніпропетровський регіональний центр дитячої імунологогії |
|
|
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1995 № 98
ПОЛОЖЕННЯ
про Головного дитячого імунолога Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, регіонального центру, управлінь охорони здоров’я виконкомів обласних, Київської і Севастпольскої міських Рад народних депутатів
1. Головний дитячий імунолог призначається наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я виконкомів обласних, Київської і Севастпольскої міських Рад народних депутатів із числа найбільш кваліфікованих спеціалістів з дитячої імунології.
2. Головний дитячий імунолог у своїй роботі керується даним Положенням, наказом і вказівками відповідних органів охорони здоров’я України.
3. Основні завдання головного дитячого імунолога:
- аналіз стану дитячої імунологічної служби, підготовка та внесення пропозицій щодо удосконалення їх роботи;
- координація роботи центрів дитячої імунології, здійснення контролю за виконанням покладених на них завдань та наданням їм необхідної консультативної і організаційно-методичної допомоги;
- участь у плануванні заходів удосконалення та підготовки кадрів дитячих імунологів;
- координація заходів, які проводятся центрами щодо профілактики, виявлення, диспансерізації і лікування дітей з проявами імунної недостатності;
- вивчення якості і надання медичної допомоги дітям з відхиленнями імунному статусі;
- вивчення, узагальнення і впровадження передового досвіду роботи з дитячої імунології;
- аналіз пропозицій, заяв і скарг з питань організації і діяльності служби дитяої імунології;
- вивчення потреб центрів дитячої імунології в апаратурі, реактивах, медикаментах.
4. Головний дитячий імунолог має право вносити пропозиції:
- з основних напрямів поточного та перспективного розвитку дитячої імунології у краіні (регіоні, області, місті) з урахуванням потреб населення, досягнень медичної науки і втілення їх в практику лікувально-профілактичних закладів;
- з організаційно-методичних і спеціальних питань профілактики, діагностики і лікування імунної недостатності у дітей;
- щодо проведення науково-практичних конференцій, нарад з питань дитячої імунології;
- з питань підготовки та удосконалення кваліфікації дитячих імунологів;
- у встановленому порядку користуватися статистичними та іншими матеріалами в органах охорони здоров’я для аналізу стану організації диітячої імунологічної служби.
5. Оплата праці Головного дитячого імунолога МОЗ України, Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, регіональних центрів, управлінь охорони здоров’я виконкомів обласних. Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів здійснюється на контрактній основі.
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1995 № 98
Положення про Український центр дитячої імунології
1. Загальні положення
1. Українській центр дитячої імунології створюється на базі однієї з клінічних дитячих лікарень м. Києва.
2. Центр у своїй діяльності керується законодавством України, а також нормативними актами МОЗ України.
3. Український центр дитячої імунології координує роботу регіональних. обласних і міських центрів дитячої імунології, забезпечує спеціалізовану консультативну і стаціонарну допомогу дітям з імунопатологією.
4. Центр здійснює науково-методичне керівництво з питань діагностики, лікування і профілактики імунодефіцитів у дітей в Україні і є базою підготовки дитячих імунологів
2. Основні завдання
1. Основними завданнями Центру є:
- надання діагностичної і лікувальної допомоги дітям, хворим на первинний імунодефіцит і системні захворювання;
- вивчення структури і епідеміологічний аналіз поширеності імунодефіцитів у дітей;
- розробка і впровадження нових сучасних методів імунологічної діагностики та імунологічного моніторингу імунодефіцитів і системних захворювань у дітей;
- надання консультативної допомоги дітям з імунопатологією;
- розробка методів лікування імунодефіцитів і системних захворювань у дітей;
- пренатальна діагностика внутрішньоутробних інфекцій і вроджених імунодефіцитів;
- розробка заходів щодо профілактики імунодефіцитів у дітей в Україні;
- створення нових препаратів і діагностичних тест-систем для діагностики імунодефіцитів і системних захворювань у дітей;
- розробка і впровадження методів пренатальної імунодіагностики і методів імунологічної діагностики порушень репродуктивної функції як основи розвитку імунодефіциту у дітей.
2. Для виконрчня вказаних завдань центр у своєму складі повинен мати:
- імунологічне відділення;
- лабораторний відділ імунології;
- кабінет імунології з маніпуляційною в поліклініці;
- організаційно-методичний кабінет.
3. Українському центру дитячої імунології надається право:
-
- координувати діяльність центрів дитячої імунології з питань вивчення теоретичних, практичних і організаційних аспектів діагностаки, лікування і профілактики імунодефіцитів;
-
- одержувати згідно з встановленим МОЗ України порядком інформацію, необхідну для вивчення стану імунологічної системи дітей в різних регіонах України;
-
- користуватися первинною медичною документацією лікувально-профілактичннх і санітарно-епідеміологічних закладів при вивчені стану захворюваності, діагностики, ефективності профілактичних і лікувальних закладів при імунопатології.
4. Штатна структура Українського центру дитячої імунологіі:
4.1. Адміністративний та організаційно-методичний відділ:
| Керівник Центру |
1 |
| Заступник керівника Центру |
1 |
| Медичний реєстратор |
2 |
| Разом |
4 |
4.2. Консультативно-поліклічічний відділ:
| Лікар – дитячий імунолог |
5 |
| Медсестра кабінету |
3 |
| Процедурна медсестра |
3 |
| Санітарка |
1 |
| Разом |
12 |
4.3. Лабораторно-діагностичний відділ:
| Лікар-лаборант |
10 |
| Лаборант |
15 |
| Санітарка |
3 |
| Разом |
28 |
4.4. Клінічний відділ (35 ліжок). Відділ створюється за принципами та діючими нормативами штатного розкладу сучасного інфекцінного відділення.
4.5. Відділ математичного аналізу та машинної обробки інформації з банком даних:
| Інженер-електронік |
1 |
| Інженер по технічному забезпеченню |
1 |
| Інженер-програміст |
1 |
| Оператор |
2 |
| Разом |
5 |
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1995 № 98
Положення
про регіональний центр дитячої імунології з рекомендованою штатною структурою
1. Загальні положення
1.1. Регіональний центр дитячої імунології (РЦДІ) організовується на базі обласних дитячих лікарень, забезпечує спеціалізовану ымунологічну допомогу та оцінку ымунного статусу дітей у встановленому регіоні
1.2. Діяльність регіонального центру дитячої ымунології здійснюється у взаємодії з іншими регіональними центрами, обласними та міськими центрами дитячої імунології під єдиним науково-методичним керівництвом Українського центру дитячої імунології
1.3. Обласна (міська) дитяча клінічна лікарня, на базі якої створюється регіональний центр дитячої імунології, здійснює його організаційно-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення, надає необхідні службові та лабораторні приміщення, виділяє співробітників відповідно до запропонованого штатного розкладу для проведення робіт з дитячої імунології.
1.4. Постачання Центру та придбання імпортного обладнання і реактивів здійснюється на загальних підставах, з урахуванням пріоритетності новоствореної служби.
1.5. Регіональний центр дитячої імунології керується своїй діяльності даним Положенням і нормативними документами МОЗ України.
2. Основні завдання
2.1. Забезпечення консультативною, діагностичною, лікувальною та профілактичною спеціалізованою допомогою дитячого населення регіону.
2.2. Організація робіт по визначенню стану імунного статусу дітей та динамічне спостереження за його зміною, як одного з інтегральних показників здоров’я дітей та медико-екологічного статусу регіону.
2.3. Забезпечення організації та проведення диспансерного спостереження хворих з встановленими формами імунопатології.
2.4. Розробка науково обгрунтованих прогнозів виникнення та поширеності в регіоні імунодефіцитних станів та розвитку різних форм імунопатології.
3. Функції.
3.1. У відповідності з покладеними завданнями регіональний центр дитячої імунології виконує фучкції:
- здійснює клініко-діагностичне та лабораторне обстеження дитячого населення;
- оцінює стан імунного статусу дитячих контингентів та проводить динамічне спостереження за його зміною;
- проводить імуномодулюючу терапію хьорим з встановленими формами імунопатології, а також оздоровчі та профілактичні заходи засобами імунокорекції дітям з дисфункцією імунної системи.
4. Права та обов’язки.
4.1. Регіональний центр дитячої імунології має право:
- розробляти та надавати у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення організаційно-функціональної структури центру, його кадрового, матеріально-технічного та методичного забезпечення;
- знайомитись зі станом робіт з клінічної імунології та вивчати його в лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установах регіону;
- направляти на консультації, а при необхідності – на стаціонарне обстеження та лікування хворих з неясними діагнозами, непідтвердженими лабораторно імунодефіцитними станами та іншими їх клінічними формами.
4.2. Регіональний центр дитячої імунології зобов’язаний:
- забезпечувати виконання завдань та функцій, встановлених даним “Положенням про Центр;
- забезпечити високий рівень клініко-діагностачної та профілактичної роботи з імунологічної допомоги дітям;
- мати відповідні штати, набір приміщень та обладнання для якісного проведення клініко-діагагностичної роботи та лабораторних досліджень;
- спрямовувати щорічно у встановлених порядку та формі в Український центр дитячої імунології плани та звіти про проведену роботу, результати досліджень, імунологічну характеристику регіону і її зміни.
5. Керівництво
5.1. Регіональний центр дитячої імунології очолює лікар-педіатр, який має спеціалізацію з дитячої імунології.
5.2. Реорганізація та ліквідація регіонального центру дитячої імунології здійснюється на підставі наказу управління охорони здоров’я за погодженням з Міністерством охорони здоров’я України.
6. Контроль за роботою та оцінку діяльності регіонального центру дитячої імунології здійснюють відповідні територіальні органи охорони здоров’я та Український центр дитячої імунології.
7. Структура регіонального центру дитячої імунології визначається у відповіддності з покладеними на нього завданнями та функціями і повинна складатись з консультатавно-поліклінічного, лабораторно-діагностичного та клінічного відділень.
8. Штатна структура регіонального центру дитячої імунології визначається у відповідності з покладеними на нього даним Положенням завданнями та функціями.
8.1. Адміністративний та організаційно-методичний відділ:
| Керівник Центру |
1 |
| Медичний реєстратор |
1 |
| Разом |
2 |
8.2. Консультативно-поліклінічний відділ:
| Лікар – дитячий імунолог |
2 |
| Медсестра кабінету |
2 |
| Процедурна медсестра |
1 |
| Санітарка |
1 |
| Разом |
6 |
8.3. Лабораторно-діагностичний відділ:
| Лікар-лаборант |
8 |
| Лаборант |
10 |
| Санітарка |
4 |
| Разом |
22 |
8.4. Клінічний відділ (30 ліжок). Відділ створюється за принципами та діючими нормативами штатного розкладу сучасного інфекційного відділення.
8.5. Відділ математичного аналізу та машинної обробки інформаціі з банком даних:
| Інженер-електронік |
1 |
| Інженер-програміст |
1 |
| Оператор |
2 |
| Разом |
4 |
Затвердхено наказом МОЗ України від 02.06.1995 р. № 98
Положення
про обласний центр дитячої імунології з рекомендованою штатною структурою
1. Загальні положення
1.1. Обласний центр дитячої імунології створюється у складі обласних лікарень, забезпечує спеціалізовану імунологічну допомогу та оцінку імунного статусу дітей області, консультативно-методичне керівництво профілактичною імунізацією дитячого населення.
1.2. Діяльність обласного центру дитячої імунології здійснюється у взаємодії з іншими обласними центрами, регіональними та Українським центром дитячої імунології.
1.3. Обласна датяча клінічна лікарня, на базі якої створюється обласний центр дитячої імунології, здійснює його організаційно-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення, надає необхідні службові та лабораторні приміщення, відповідно до передбаченого штатного розкладу виділяє співробітників для проведення робіт з дитячої імунології.
1.4. Відшкодування витрат обласному центру на обстеження дітей покладається на відповідні управління охорони здоров’я облвиконкомів.
1.5. Обласний центр дитячої імунології у своїй діяльност керується даним Положенням та нормативними документами МОЗ України.
2. Основні завдання
2.1. Забезпечення консультативної, діагностичної, лікувальної та профілактичної імунологічної допомоги дитячому населенню області.
2.2. Оцінка стану імунного статусу дітей та динамічне спостереження за його змінами в області.
2.3. Проведення диспансерного спостереження за хворими з встановленими формами імунопатології.
2.4. Створегня автоматизованої інформаційно-пошукової обласної підсистеми з відповідною базою даних, що формують вихідну інформацію для реєстру “імунодефіцит-імунопатологія”.
3. Функції обласного центру дитячої імунології
У відповідності з покладеними на нього завданнями обласний центр дитячої імунології виконує такі функції:
- проводить клініко-діагностичне та лабораторне обстеження дітей області;
- проводить імуномодулоючу терапію хворим із встановленими формами імунопатології, а також оздоровчі та профілактичні заходи за допомогою засобів імунокорекції дітям з дисфункцією імунної системи;
- проводить диспансерне спостереження за дітьми груп ризику з імунодефіцитним станом;
- бере участь в організації спеціалізованих санаторіїв-профілакторіїв для реабілітації функції імунної системи у дітей в межах свого регіону, санаторних відділень у складі діючих санаторіїв для проведення профілактичної імунокорекції;
- бере участь в організації в області спеціалізованих дитячих дошкільних закладів для дітей, які часто хворіють, з дисбалансом імунної системи із запізнілим розвитком імунної системи;
- надає консультативну допомогу дітям з дисфункцією імунної системи;
- бере участь у роботі обласної комісії по імунопрофілактиці та профілактиці поствакцинальних ускладнень та контролює роботу комісій по імунопрофілактиці та профілактиці поствакцинальних ускладнень дитячих лікувально-профілактичних закладів при вирішенні питань імунізації дітей з відхиленнями в імунній системі;
- координує проведення в області методичної роботи по підготовці профільних спеціалістів та лікарів дільничної мережі з питань дитячої імунології, інунопатології та імунопрофілактаки;
- проводить клініко-епідеміологічний аналіз захворюваності дітей з імунозалежними формами патології, розвитком імунодефіцитних та інших імунопатологічних станів.
4. Права та обов’язки
4.1. Обласний центр дитячої імунології має право.
- розробляти та подавати у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення організаційно-функціональної структури Центру;
- знайомитись зі станом робіт і вивчати його в лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних управліннях області;
- направляти в регіональний (Український) центр дитячої клінічної імунології дітей на консультації, а при необхідності і на стаціонарне обстеження та лікування хворих з неясними діагнозами з імунологічної патології.
4.2. Обласний центр дитячої імунології зобов’язаний:
- забезпечувати виконання завдань і функцій, встановлених даним Положенням про обласний центр дитячої імунології;
- забезпечувати високий рівень клініко-діагностичної та профілактичної роботи з імунологічної допомоги дітям;
- мати відповідні штати, обладнання для якісного проведення затвердженого обсягу клініко-діагностичної роботи та лабораторних досліджень;
- направляти щороку у встановленому порядку та за формою в Український (регіональний) центр дитячої імунології плани та звіти про проведену роботу, про результати обстежень імунологічного статусу дитячого населення області та його зміни в динаміці.
5. Керівництво
5.1. Обласний центр дитячої імунології очолює лікар-педіатр, який має спецілізацію з дитячої імунології.
5.2. Реорганізація та ліквідація обласного центру дитячої імунології здійснюється на підставі наказу Управління охорони здоров’я обласного виконкому.
6. Контроль за роботою та оцінку діяльності обласного центру дитячої імунології здійснюють обласні заклади та Український центр дитячої імунології МОЗ України.
7. Структура обласного центру дитячої імунології визначена у відповідності з покладеними на нього завданнями та функціями і має складатися з консультативно-поліклінічного, лаборатсрно-діагностичного та клінічного відділень.
8. Штатна структура обласного центру дитячої імунології.
Структура центру визначена у відповідності з покладеними на нього даним Положенням завданнями та функціями.
8.1. Адміністративний та організаційно-методичний відділ:
| Керівник Центру |
1 |
| Медичний реєстратор |
1 |
| Разом |
2 |
8.2. Консультатавно-поліклінічний відділ:
| Лікар-імунолог |
2 |
| Медична сестра |
2 |
| Санітарка |
1 |
| Разом |
5 |
8.3. Лабораторно-діагностичний відділ:
| Лікар-лаборант |
1 |
| Лаборант |
2 |
| Санітарка |
1 |
| Разом |
4 |
8.4. Клінічне відділення (20 ліжок) створюється за принципом та діючими нормативами штатного розкладу інфекційного відділення.
8.5. Відділ математичного аналізу та машинної обробки інформації з банком даних:
| Інженер з технічного обслуговування |
1 |
| Оператор |
1 |
| Разом |
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1999 № 98
Положення
про міський центр дитячої імунології з рекомендованою штатною структурою
1. Загальні положення
1.1. Міський центр дитячої імунології створюється у окладі міських багатопрофільних лікарень. Забезпечує спеціалізовану імунологічну допомогу та оцінку імунного статусу дітей міста, консультативно-методичне керівництво профілактичною імунізацією дитячого населення
1.2. Діяльність міського центру дитячої імунології здійснюється у взаємодії з обласним і регіональним центрами.
1.3. Міська дитяча лікарня, на базі якої створюється міський центр дитячої імунології, здійснює його організаційно-технічне, фінансове та інформаційне забезпечення, необхідні службові та лабораторні приміщення, виділяє співробітників у відповідності з поданим штатним розкладом для проведення робіт з дитячої імунології.
1.4. Відшкодування витрат міському центру для обстеження дітей покладається на Управління охорони здоров’я облвиконкому.
1.5. Міський центр дитячої імунології керується у своїй діяльності даним Положенням та нормативними документами МОЗ України.
2. Основні завдання
1. Забезпечення консультативною, діагностичною, лікувальною та профілактичною імунологічною допомогою дитячого населення міста.
2.2. Оцінка імун”ого статусу дітей та динамічне спостереження за його змінами в місті.
2.3. Проведення диспансерного спостереження за хворими з встановленими формами імунопатології.
З. Функції
У відповідності з покладеними на нього завданнями міський центр дитячої імунології здійснює такі функції:
- проводить клініко-діагностичні та лабораторні дослідження дітей міста;
- оцінює стан імунного статусу дитячих контингентів та проводить динамічне спостереження за ними;
- проводить імуномодулюючу терапію хворим з встановленими формами імунопатології, а також оздоровчі та профілактичні заходи за допомогою засобів імунокорекції дітям з дисфункцією імунної системи;
- проводить диспансерне спостереження за дітьми з групи ризику за імунодефіцитним станом;
- бере участь в організації в регіоні обслуговування спеціальних санаторіїв-профілакторіїв для реабілітації функцій імунної системи у дітей, санаторних відділень у складі діючих санаторіїв для проведення профілактичної інунокорекції;
- бере участь в організації в області спеціалізованих дитячих дошкільних закладів для дітей, які часто та тривало хворіють, з дисбалансом імунної системи, з запізнілим розвитком імунної системи;
- надає консультативну допомогу дітям з дисфункцією імунної системи;
- контролює роботу комісій по профілакіичному щепленню при дитячих лікувально-профілактичних закладах при вирішенні питань імунізації дітей з відхиленнями в імунній системі;
- проводив клініко-епідеміологічний аналіз захворюваності дітей з імунозалежними формами патології, розвитку імунодефіцитних та інших інунопатологічних станів.
4. Права та обов’язки
4.1. Міський центр дитячої імунології зобов’язаний:
- забезпечити виконання завдань та функцій, встановлених даним Положенням про центр;
- забезпечити високий рівень клініко-діагнстичної, профілактичної роботи з імунологічної допомоги дітям;
- мати відповідні штати, обладнання для якісного проведення клініко-діагностичної роботи та лабораторних досліджень;
- направляти щорічно за встановленим порядком та формою в обласний (регіональний) центр дитячої імунології звіти про проведену роботу, про результати обстежень, про стан імунологічного статусу дитячого населення міста та його зміни.
5. Керівництво
5.1. Міський центр дитячої імунології очолює його керівник – спеціаліст з дитячої імунології.
5.2. Контроль та оцінку діяльності міського центру дитячої імунології здійснює обласний (регіональний) центр дитячої імунології.
5.3. Реорганізація та ліквідація міського центру дитячої імунології здійснюються на підставі наказу управління охорони здоров’я міськвиконком.
6. Контроль та перевірка діяльності
6.1. Контроль за роботою та оцінку діяльності здійснюють відповідні міські та обласні заклади і Український центр дитячої імунології.
7. Структура міського центру дитячої імунології визначена у відповідності з покладеними на нього завданнями та функціями і має складатись з консультативно-поліклінічного, лабораторно-діагностичного та клінічного відділень.
Штатна структура міського центру дитячої імунології.
Структура центру визначається відповідно до покладених нього даним Положенням завдань та функцій.
1. Адміністративний та організаційно-методичний відділ:
| Керівник центру |
1 |
| Медичний регістратор |
1 |
| Разом |
2 |
2. Консультативно-поліклінічний відділ:
| Лікар-імунолог |
2 |
| Медична сестра |
2 |
| Санітарка |
1 |
| Разом |
5 |
3. Лабораторно-діагностичний відділ:
| Лікар-лаборант |
1 |
| Лаборант |
2 |
| Санітарка |
1 |
| Разом |
4 |
4. Клінічні відділення (10 ліжок) або фіксовані ліжка в одному з соматичних відділень.
Відділення створюється за принципом та діючими нормативами штатного розкладу сучасного боксованого інфекційного відділення.
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1995 № 98
ПОКАЗАННЯ
для дослідження імунного статусу та клінічні ознаки імунної недостатності у дітей
1. Детальне дослідження стану здоров’я.
2. Проведення диспансеризації (тести 1 рівня).
3. Генетичні дефекти імунної системи (первинні імунодефіцити).
4. Гострі і хронічні бактеріальні, вірусні і паразитарні інфекції (хвороба Боткіна, сепсис, хронічна пневмонія, лейшманіоз та ін.).
5. Аутоімунні захворювання (ревматизм, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак).
6. Шкірно-венеричні захворювання (контактний дерматит, пухирчатка, грибоподібний мікоз, сифіліс та ін.).
7. Тебуркульоз, лепра.
8. Алергійні захворювання (бронхіальна астма, полінози та ін.).
9. Злоякісні новоутворення (лейкоз, лімфогранулематоз, лімфосаркома та ін.).
10. Деякі нервові і психічні захворювання.
11. Обстеження хворих в ендокринологічних клініках.
12. Обстеження реципієнтів до і після трансплантації.
13. Контроль цитостатичноі, імунодепресивної та імуностимулюючої терапії.
14. Оцінка імунітету у хворих, які підлягають плановим хірургічним втручанням.
Зниження імунологічних показників стає перешкодою для хірургічної операції до проведення корекції імунітету. У випадках екстрених втручань за життєвими показаннями оцінка імунного статусу дозволить ефективно вести хворого в післяопераційному періоді і знизити кількість післяопераційних ускладнень. Контроль в післяопераційному періоді особливо важливий при ускладненнях бактеріальнини і вірусними інфекціями, коли з’являється необхідність застосування протибактгріальних та противірусних засобів.
15. Науково-практичні дослідження (вивчення нових типів впливу фізіотерапії, нових видів наркозу, дослідження нових препаратів маловивченої дії та ін.).
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1995 № 98
ПЕРЕЛІК
науково-дослідних інститутів, які надають консультативну та лікувально-діагностичну допомогу дітям з патологією імунної системи
|
1. |
Пульмонологія, фтизіатрія | Київский НДІ фтизіатрії та пульмонології, Український НДІ педіатрії, акушерства і гінекології |
|
2 |
Патологія обміну речовин | Український НДІ ендокринології і обміну речовин |
|
3 |
Неврологія, нейрохірургія | Київський НДІ нейрохірургії |
|
4 |
Онкологія | Український НДІ онкології та радіології |
|
5 |
Урологія, нефрологія, трансплантаційна імунологія, чоловіче безпліддя | Український НДІ урології та нефрології |
|
6 |
Ортопедія | Український НДІ травматології та ортопедії |
|
7 |
Інфекційні захворювання | Київський НДІ епідеміології та інфекційних захворювань |
|
8 |
Первинні імунодефіцити, імунна патологія дитячого віку, імунна патологія жіночого організму | Український НДІ педіатрії, акушерства і гінекології |
|
9 |
Гематологія | Київський НДІ гематології та переливання крові, Республіканський центр дитячої гематології |
|
10 |
ЛОР-патологія | Київський НДІ отоларінгології |
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1995 № 98
Клінічні ознаки імунологічної недостатності у дітей
А. Маркери імунологічної недостатності у дітей:
- атаксія у поєднанні з телеангіоектазією, плямами гіпердепігментації (синдром Луї-Бар);
- геморагічний синдром у поєднанні з екземою і тромбоцитопенією у хлопчиків (синдром Віскотта-Олдріча);
- конвульсивний синдром з гіпокальціємією, вадами розвитку лицевого скелета і серцево-судинної-системи, гіпоплазією тимуса (синдром ді Джорджа);
- спадкові ангіоневротичні набряки різної локалізації (недостатність СІ інгбтора естерази і компонента комплементу).
Б. Інфекційний синдром (хронічні рецидивуючі інфекції):
- бактеріальні інфекції шкіри і підшкірно-жирової клітковини (піодермії, фурункульоз, абсцеси, флегмони та ін.);
- грибкові ураження шкіри і слизових, кандидоз, паразитарні інвазії, герпетичні і вірусні висипки;
- афтозні, терапевтично резистентні стоматити в поєднанні з підвищеною чутливістю до ГРВІ;
- бронхіти хронічні, які часто повторюються з поодинокими пневмоніями в анамнезі;
- бронхіти з рідкими пневмоніями в поєднанні з гнійним синуситом, з періодичними гнійними лімфоденітами, лімфоаденомегалією;
- рецидивуючі пневмонії, хронічні бронхо- і плевропневмонії з безперервним перебігом;
- хронічні урогенітальні інфекції, пієлонефрити з частими загостреннями, (без аномалій розвитку сечовидільної системи);
- генералізовані інфекції: сепсис, рецидивуючі менінгоенцефаліти та ін. в поєднанні з перенесеними бактеріальними інфекціями іншої локалізації;
- гастроедтеропатія з діареєю неясної етіології і дизбактеріозом;
- ГРВІ більше 6 разів на рік без ускладнень або таких, що регулярно ускладнюються:
а) поодинокими пневмоніями і бронхітами без астматичного компонента;
б) гнійним середнім отитом, резистентним до антибактеріальної терапії у поєднанні з хронічним тонзилітом.
-
- тимомегалія II – III ступенів;
- раннє формування (до 1-1,5 років) гіпертрофії мигдаликів, аденоїдних вегетацій.
В. Алергічний синдром:
- атопічний дерматит (екзема, нейродерміт), розповсюджений ексудативний діатез у поєднанні з підвищеною чутливістю до ГРВІ;
- астматоїдний бронхіт (бронхіт з астматичним компонентом) частих ГРВІ, атопічна бронхіальна астма.
Г. Аутоімунний синдром:
- ревматгїдний артрит (моно- або в поєднанні з частими бронхитами, пневмоніями, ГРВІ);
- дерматоміозит, склеродермія в поєднанні з підвищеною чутлиівостю до ГРВІ, повторними бронхітами, пневмоніями.
Д. Імунопроліферативний синдром:
- гіперплазія всіх груп лімфовузлів з періодичними запальними процесами в них у поєднанні з повторними інфекціями іншої локалізації, з спленомегалією, із зазначенням в анамнезі на перенесений інфекційний мононуклеоз (характерні ознаки Х-зчепленого рецесивного синдрому);
- лімфома, лімфосаркома;
- гострий і хронічний лейкоз, лімфогранулематоз.
Затверджено наказом МОЗ України від 02.06.1999 № 98
Норми витрат робочого часу в закладах дитячої імунології
I. Лікар – дитячий імунолог:
- Прийом первинних хворих.
- Прийом повторних хворих.
- Пропагування знань імунології серед лікарів та населення.
За один робочий день (6 год. 30 хв.) лікар повинен прийняти первинних хворих (40 хв. на 1 хворого.) – 8, повторних хворих (30 хв. на 1 хворого) – 11.
II. Медична сестра:
Залучена до прийому хворих лікарем
III. Лікар-лаборант:
Проведення лабораторного клініко-імунологічного обстеження.
Лікар-лаборант повинен обстежити і видати висновок про результати обстеження:
1. Тести I порядку:
-
- за тиждень – 5 чол.;
- за рік – 260 чол.
2. Тести II порядку
-
-
- за тиждень – 10 чол.;
-
- за рік – 520 чол.
IV. Фельдшер-лаборант
Бере участь у проведенні тестів І і II порядків разом з лікарем.
Норми розроблені на підставі проведеного хронометражу робочого часу.
Додаток
до Положення про Український центр дитячої імунології
Перелік обов’язкових методів дослідження для Українського центру дитячої Імунології
1. Диференційований аналіз субпопуляцій лімфоцитів за допомогою двоколірної проточної цитофлюориметріі.
2 Аналіз експресії рецепторів головного комплексу гістосумісності рецепторів до інтерлейкіну-2, трансферину на субпопуляціях лімфоцитів.
3. Визначення активності природних клітин-клперів радіоізотопним і флюороімунним методами.
4. Реакція бластноі трансформації із застосуванням радіоізотопного методу.
5. Визначення хелперної активності лімфоцитів по синтезу імуноглобулінів in vitro.
6. Визначення активності Кон-А індукованих супресорів.
7. Імунохімічний аналіз біоптатів тканини.
8. Визначення класів і підкласів імуноглобулінів (Ig G1, Is G2, Ig G3, Ig G4 Ig A1, Ig A2, Ig M).
9. Визначення імуноглобуліну Е та алергенспецифічних антитіл імуноферментним методом.
10. Визначення фагоцитарної активності нейтрофілів і моноцитів методом проточної цитофлюориметрії.
11. Визначення рівня основних компонентів комплементу.
12. Визначення активності аденозиндезамінази, пуриннуклеозидфосфорилази, інших ферментів, пов’язаних з розвитком імунодефіциту у дітей.
13. Визначення продукції інтерлейкінів in vitro.
14. НLА-типування за I i II класами головного комплексу гістосумісності.
15. Діагностика вірусів герпесу, цитомегаловірусу, краснухи та інш.і методами імуноферментного аналізу і ДНК-гібридизації.
16. Визначення лізоциму і лактоферину в біологічних рідинах.
17. Визначення S-Ig a, Ig A, Ig G, Ig M в біологічних ріднинах.
18. Визначення циркулюючих імунних комплексів.
19. Визначення вірусних антигенів і антитіл до них сироваткового гепатиту В (HBs, HBc, Hbe).
20. Імунологічна діагностика СНІДу.
Додаток
до Положення про регіональний центр дитячої імунології
Перелік обов’язкових методів дослідження для регіонального центру дитячої імунології
1. Визначення абсолютного числа лімфоцитів у периферичній кров.
2. Тести Е-РОК і ЕАС-рок для визначення відносної і абсолютної кількості Т- і В- лімфоцитів крові.
3. Визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів основних класів (M, G, A, Е), SIg A.
4. Визначення фагоцитарної активності лейкоцитів. Оцінка різних етапів фагоцитозу і рецепторного апарату фагоцитів.
5. Визначення субпопуляцій регуляторних Т-лф. (Т-хелперів, Т-супресорів) і В-лф. із застосуванням моноклональних антитіл.
6. Оцінка проліферативної активності Т- і В- лімфоцитів і реакції бласттрансформації на різні мітогени.
7. Визначення рівня циркулюючих імунних комплексів.
8 Прямий тест визначення спонтанної міграції лейкоцигів і тест гальмування міграції лейкоцитів.
9. Оцінка функціональних властивостей імунорегуляторних клітин у тестах з КОН-А, ФГА та ін. мітогенами.
10. Проведення шкірних тестів для визначення гіперчутливості сповілненого та негайного типів на бактеріальні та небактеріальні алергени.
11. Оцінка синтезу Імуногло’булінів у культурі В-лімфоцитів.
12. Оцінка активності кілерних лімфоцитів (К- і ЕК- клітин).
13. Тести на оцінку найбільш вагомих медіаторів імунної системи, у тому числі на інтерлейкін-продукуючу здатність клітин.
14. Визначення різноманітних компонентів комплементу.
Додаток
до Положення про обласний та міський центр дитячої імунології
Перелік обов’язкових методів дослідження для обласних і міських центрів дитячої імунології
1. Визначення абсолютної кількості лімфоцитів у периіеричній крові та їх функціональної активності.
2. Тести Е- і ЕАС- розеткоутворення для визначення відносної і абсолютної кількості Т- и В- лимфоцитів.
3. Визначення субпопуляцій Т- лімфоцитів.
4. Визначення концентрації сироваткових імуноглобулінів основних класів (A, M, G).
5. Визначення фагоцитарної активності лейкоцитів.
6. Спонтанний та стимульований НСТ-тест.
7. Визначення рівня циркулюючих імунних комплексів.
8. Визначення концентрації секреторного Ig A.
9. Визначення комплементу.
Вся інформація про лікарські засоби та їх застосування представлена для ознайомлення і не може вважатися настановою для самостійної діагностики та лікування. Інформація призначена виключно для медичних та фармацевтичних працівників.