Наказ від 19.12.1997 № 359 “Про подальше удосконалення атестації лікарів”
| МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ |
| НАКАЗ | |
| 19.12.1997 | N 359 |
| м.Київ | |
| Про подальше удосконалення атестації лікарів |
Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства охорони здоров’я України
від 10 травня 2000 року N 101,
від 14 вересня 2000 року N 218,
від 16 жовтня 2002 року N 373,
від 19 травня 2003 року N 221,
від 6 липня 2005 року N 333,
від 21 лютого 2006 року N 76
З метою подальшого удосконалення атестації лікарів НАКАЗУЮ:
1. Затвердити:
1.1. Положення про порядок проведення атестації лікарів (додається).
1.2. Номенклатуру лікарських спеціальностей (додається).
2. Начальникам головних управлінь і управлінь Міністерства охорони здоров’я України, Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головним державним санітарним лікарям областей, міст Києва та Севастополя, керівникам установ, закладів і організацій республіканського підпорядкування переглянути до 1 лютого 1998 року склад атестаційних комісій.
3. Головному управлінню закладів освіти, ректорам вищих медичних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації, що мають факультети післядипломної освіти, та ректорам закладів післядипломної освіти:
3.1. Організувати протягом 1998 року передатестаційні цикли за спеціальностями згідно з номенклатурою лікарських спеціальностей.
4. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 21.11.91 N 168 “Про подальше удосконалення атестації лікарів” зі змінами і доповненнями до нього (накази МОЗ України від 09.06.93 N 130, від 01.06.95 N 97, від 19.02.96 N 32) вважати таким, що втратив чинність.
5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Міністра Богатирьову Р. В.
|
Міністр |
А. М. Сердюк |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
||
|
Зареєстровано |
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок проведення атестації лікарів
1. Загальні положення
1.1. Атестація лікарів проводиться з метою підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи, раціональнішої розстановки кадрів фахівців з урахуванням їх професійної майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є важливою формою морального та матеріального стимулювання, спрямована на удосконалення діяльності закладів охорони здоров’я щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.
1.2. Основним завданням атестації є визначення рівня професійної підготовки лікарів, оцінка трудової діяльності, можливості подальшого використання спеціалістів, підвищення їх кваліфікації.
1.3. Встановлюються такі види атестації:
– атестація на визначення знань і практичних навиків з
присвоєнням (підтвердженням) звання “лікар-спеціаліст”;
– атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії;
– атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.
1.4. Атестація на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання “лікар-спеціаліст” проводиться в комісіях, що створюються при вищих медичних закладах освіти 3-4-го рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти.
1.5. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться комісіями, що створюються при Міністерстві охорони здоров’я України (Центральна атестаційна комісія), Міністерстві охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, санітарно-епідеміологічних станціях Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, Центральній санітарно-епідеміологічній станції на водному транспорті, Центральній санітарно-епідеміологічній станції на залізничному транспорті.
(пункт 1.5 із змінами, внесеними згідно з наказами
Міністерства охорони здоров’я України від 14.09.2000 р. N 218,
від 16.10.2002 р. N 373)
1.6. Атестаційні комісії при Міністерстві охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, санітарно-епідеміологічних станціях Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя проводять атестацію лікарів безпосередньо підпорядкованих закладів охорони здоров’я та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення дезінфекційних, дезінсекційних, дератизаційних робіт (крім робіт на об’єктах ветеринарного контролю), з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, і лікарів, які працюють за наймом у суб’єктів господарювання, що зареєстровані в установленому порядку як юридичні особи.
(абзац перший пункту 1.6 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.2003 р. N 221)
Атестаційна комісія при Центральній санітарно-епідеміологічній станції на водному транспорті проводить атестацію лікарів санітарно-епідеміологічних станцій басейнів і портів.
(пункт 1.6 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 14.09.2000 р. N 218,
у зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім)
Атестаційна комісія при Центральній санітарно-епідеміологічній станції на залізничному транспорті проводить атестацію лікарів санітарно-епідеміологічних станцій залізниць, лінійних санітарно-епідеміологічних станцій та відділів Центральної санітарно-епідеміологічної станції на залізничному транспорті.
(пункт 1.6 доповнено новим абзацом третім згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 16.10.2002 р. N 373,
у зв’язку з цим абзац третій вважати абзацом четвертим)
Лікарі, які працюють у закладах охорони здоров’я, підпорядкованих відомствам, що не мають своїх атестаційних комісій, проходять атестацію з додержанням вимог цього Положення в атестаційних комісіях системи Міністерства охорони здоров’я України.
1.7. Центральна атестаційна комісія:
1.7.1. Проводить атестацію керівників, штатних та позаштатних головних спеціалістів Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, санітарно-епідеміологічних станцій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, керівників і спеціалістів закладів охорони здоров’я, підпорядкованих МОЗ України.
У Центральній атестаційній комісії атестуються відповідно до профілю клінічної та санітарно-епідеміологічної роботи наукові та науково-педагогічні працівники вищих медичних закладів освіти 3-4-го рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних медичних установ, які у встановленому порядку допущені до лікарської діяльності згідно з цим Положенням.
1.7.2. Вирішує питання легалізації посвідчень про наявність кваліфікаційних категорій, виданих за межами України.
1.7.3. Розглядає скарги на рішення атестаційних комісій на місцях з питань присвоєння кваліфікаційних категорій.
1.7.4. Здійснює методичне керівництво роботою атестаційних комісій в Україні.
1.8. Члени атестаційної комісії входять до її складу на добровільних засадах.
У проведенні атестацій повинні брати участь не менше 2/3 кількості членів комісії. Рішення ухвалюється більшістю голосів присутніх. При рівності голосів голос голови комісії є вирішальним.
1.9. Засідання атестаційних комісій проводяться не рідше одного разу в квартал згідно зі щорічним графіком, який затверджується перед початком нового календарного року керівником закладу освіти або органу охорони здоров’я, при яких створені комісії.
Атестаційна комісія веде протоколи своїх засідань. Протоколи та документи атестованих підлягають зберіганню в установленому порядку.
1.10. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться за бажанням лікаря. Лікарі, які протягом року після закінчення 5-річного строку з моменту попередньої атестації не виявили бажання і не подали документи на чергову атестацію, крім випадків, передбачених п. 4.2 цього Положення, та лікарі, яким за рішенням атестаційної комісії відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, підлягають атестації на визначення знань та практичних навиків з підтвердженням звання “лікар-спеціаліст” після проходження стажування.
Особи, яким присвоєна кваліфікаційна категорія, проходять атестацію на її підтвердження не рідше одного разу в п’ять років.
За бажанням спеціаліста атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії може бути проведена і через менший строк, але не раніше ніж через один рік з моменту попередньої атестації.
1.11. У разі виявлення істотних недоліків у роботі лікаря керівник органу чи закладу охорони здоров’я може направити подання в атестаційну комісію про зняття кваліфікаційної категорії чи про відмову в підтвердженні звання лікаря-спеціаліста, незалежно від строку присвоєння (підтвердження) категорії чи звання. Подання розглядається в комісії у порядку, зазначеному нижче, але без попереднього проходження передатестаційного циклу і подання звіту про професійну діяльність за останні три роки роботи.
2. АТЕСТАЦІЯ НА ВИЗНАЧЕННЯ ЗНАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ НАВИКІВ З ПРИСВОЄННЯМ (ПІДТВЕРДЖЕННЯМ) ЗВАННЯ “ЛІКАР-СПЕЦІАЛІСТ”
2.1. Атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі або аспірантурі з цієї спеціальності, якщо останні ще не мають сертифіката лікаря-спеціаліста з даного фаху, а також особи, які у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 25.12.92 N 195, допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки.
Зазначена атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охорони здоров’я, що відповідає цій спеціальності, або здійсненню медичної практики за цією спеціальністю на підприємницьких засадах.
Абзац третій пункту 2.1 виключено
(згідно з наказом Міністерства охорони
здоров’я України від 19.05.2003 р. N 221)
Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, та особи, які своєчасно не пройшли атестацію на кваліфікаційну категорію або яким відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, не можуть займатися лікарською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження стажування у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 17.03.93 N 48.
2.2. Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста, добирається і затверджується ректором вищого медичного закладу освіти, де проводиться підготовка або перепідготовка лікарів.
Голова комісії призначається із числа висококваліфікованих спеціалістів наказом Міністерства охорони здоров’я України.
До складу атестаційної комісії на правах членів входять: проректор з лікувальної роботи вищого медичного закладу освіти (закладу післядипломної освіти), декан відповідного факультету або його заступник, завідуючі кафедрами, професори або доценти профільних кафедр, спеціалісти органів (закладів) охорони здоров’я, професори і доценти інших закладів освіти, працівники науково-дослідних інститутів, представники профспілкових органів, асоціацій лікарів тощо.
2.3. Для атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста у комісію, не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання, подаються такі документи:
– письмова заява;
– копії дипломів про освіту та інші документи, що в установленому порядку дають право займати конкретну лікарську посаду;
– заповнений атестаційний листок встановленого зразка (додаток 1).
У комісію можуть бути представлені також інші матеріали, що характеризують підготовку та практичну діяльність особи, яка атестується.
2.4. Атестацію на визначення знань та практичних навиків проводять за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей, та з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик лікарів-спеціалістів, які затверджуються Міністерством охорони здоров’я України.
Лікарем-спеціалістом однієї із спеціальностей, що передбачена Номенклатурою, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, магістратуру, клінічну ординатуру або аспірантуру з цієї спеціальності і має сертифікат лікаря-спеціаліста, а також особи, які в установленому порядку допущені до лікарської діяльності, пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки та мають необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики та лікування хворих.
2.5. За результатами атестації на визначення знань та практичних навиків комісія приймає такі рішення: присвоїти або відмовити у присвоєнні, підтвердити або відмовити у підтвердженні звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності.
При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови комісії.
Результати атестації доводяться до відома атестованого одразу після закінчення засідання комісії.
2.6. Протокол з рішенням атестаційної комісії про присвоєння (підтвердження) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності затверджується у десятиденний строк наказом по закладу освіти, при якому створена комісія.
2.7. Особі, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків присвоєно (підтверджено) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, закладом освіти видається сертифікат встановленого зразка (додаток 2), а якій відмовлено в цьому – витяг із протоколу засідання комісії, завірений закладом освіти, – не пізніше трьох днів з моменту затвердження протоколу засідання комісії.
2.8. Рішення атестаційної комісії, за яким особі відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути оскаржено поданням заяви до Міністерства охорони здоров’я України у двотижневий строк з моменту видачі витягу з протоколу засідання комісії, завіреного закладом освіти.
У таких випадках звільнення особи з посади лікаря-інтерна (стажиста) затримується до прийняття Міністерством відповідного рішення.
2.9. Особа, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути прийнята на роботу, за її згодою, на посаду середнього медичного працівника.
3. АТЕСТАЦІЯ НА ПРИСВОЄННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ
3.1. До атестації на присвоєння кваліфікаційних категорій допускаються лікарі спеціалісти за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей, які працюють за сертифікатом лікаря-спеціаліста та закінчили протягом року перед атестацією передатестаційний цикл в закладі післядипломної освіти або на факультеті післядипломної освіти.
Від передатестаційного циклу звільняються науково-педагогічні працівники кафедр закладів післядипломної освіти і факультетів післядипломної освіти, якщо вони атестуються за профілем кафедри. Ці спеціалісти складають тільки передатестаційний іспит.
Лікарі-спеціалісти, які закінчили навчання в клінічній ординатурі чи аспірантурі і мають необхідний стаж практичної роботи за даною спеціальністю, допускаються протягом року після закінчення навчання до атестації на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії без проходження передатестаційного циклу. Передатестаційний іспит вони складають перед закінченням навчання на кафедрах закладів післядипломної освіти, факультетів післядипломної освіти, на яких створені екзаменаційні комісії за відповідним фахом.
3.2. Комплектування передатестаційних циклів проводиться відповідно до щорічної потреби закладів охорони здоров’я у навчанні лікарів, які підлягають атестації.
Видача путівок на передатестаційний цикл проводиться закладом післядипломної освіти або факультетом післядипломної освіти відповідно до поданням органу охорони здоров’я або за особистою заявою лікаря-спеціаліста.
3.3. Після закінчення передатестаційного циклу екзаменаційною комісією, яка створюється на відповідній кафедрі, проводиться іспит. Лікарям, які успішно склали іспит, закладом освіти видається свідоцтво встановленого зразка (додаток 3) з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.
Лікарі, які отримали незадовільну оцінку на іспиті, після передатестаційного циклу допускаються до складання повторного іспиту тільки після закінчення нового передатестаційного циклу в порядку, встановленому Положенням, затвердженим наказом МОЗ України від 18.05.94 N 73.
3.4. Лікарі, які бажають пройти атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії, подають необхідні документи в територіальну атестаційну комісію не пізніш як за два місяці до початку її роботи.
В атестаційну комісію подаються: заява лікаря, звіт про професійну діяльність за останні три роки, затверджений керівником установи, в якій лікар працює, копії дипломів, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста або посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії, якщо таке було видано раніше, свідоцтво закладу освіти або факультету удосконалення лікарів про складання іспиту після закінчення передатестаційного циклу, заповнений атестаційний листок.
Лікарі, які змінювали місце роботи за останні 3 роки, подають звіти також з попередніх місць роботи, затверджені керівниками цих закладів, при цьому загальний термін перерв у роботі має не перевищувати 3 місяців.
(абзац третій пункту 3.4 в редакції наказу Міністерства
охорони здоров’я України від 19.05.2003 р. N 221)
3.5. У звіті, який лікар готує у довільній формі обсягом не більше 20 сторінок друкованого тексту, викладаються основні функції та особливості його професійної діяльності, показники роботи, передбачені статистичними формами, їх аналіз тощо.
Атестаційною комісією звіт лікаря направляється на рецензію висококваліфікованим спеціалістам.
3.6. Атестаційна комісія виносить своє рішення про присвоєння лікарю-спеціалісту кваліфікаційної категорії на підставі рецензії на звіт, документів, поданих відповідно до п. 3.4 та співбесіди зі спеціалістом.
Встановлювати категорії, що вище ніж рекомендовані закладом освіти або факультетом післядипломної освіти, комісії не дозволяється.
3.7. Кваліфікація лікарів-спеціалістів визначається атестаційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями:
ДРУГА КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ
присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше п’яти років, які мають необхідну за програмою теоретичну та практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих.
Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, друга кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше трьох років.
ПЕРША КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ
присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше семи років, які мають необхідну за програмою теоретичну та практичну підготовку за своєю та за суміжними спеціальностями, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих.
Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, перша кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше п’яти років.
ВИЩА КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ
присвоюється лікарям-спеціалістам, які мають стаж роботи з даної спеціальності не менше 10 років і високу теоретичну та практичну професійну підготовку згідно з програмою, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих за своєю та суміжними спеціальностями.
Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, вища кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше семи років.
3.8. При присвоєнні кваліфікаційних категорій рекомендується дотримуватися послідовності: друга, перша, вища.
3.9. До стажу роботи за спеціальністю для атестації на кваліфікаційну категорію зараховуються період роботи, навчання в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі і аспірантурі за цією спеціальністю.
Робота в органах охорони здоров’я, служба у Збройних Силах та інших військових формуваннях зараховується до стажу роботи за будь-якою спеціальністю. Підприємницька діяльність за однією із лікарських спеціальностей, що підтверджується відповідними документами, зараховується до стажу роботи з цієї спеціальності.
(абзац другий пункту 3.9 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.2003 р. N 221)
3.10. Лікарям організаторам охорони здоров’я до стажу роботи за спеціальністю “Організація і управління охороною здоров’я” зараховується період навчання в клінічній ординатурі і аспірантурі за будь-якою спеціальністю.
Лікарям, призначеним на посади керівників закладів охорони здоров’я та їх заступників, кваліфікаційна категорія за спеціальністю “Організація і управління охороною здоров’я” може бути присвоєна після трьох років роботи на цих посадах з урахуванням стажу роботи та кваліфікаційної категорії з лікарської спеціальності, з якої спеціаліст мав відповідну підготовку.
(пункт 3.10 доповнено абзацом другим згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.2003 р. N 221)
3.11. Лікарям за спеціальністю “Медицина невідкладних станів” до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи лікарем швидкої медичної допомоги, лікарем-терапевтом, лікарем-педіатром, лікарем-хірургом, лікарем – акушером-гінекологом та лікарем-анестезіологом.
Лікарям, які працюють на посадах дитячих спеціалістів, зараховується стаж роботи за цими спеціальностями у лікувально-профілактичних закладах для дорослих і навпаки.
Лікарям, які працюють за спеціальністю “Психіатрія”, до стажу роботи для проходження атестації зараховується період роботи за спеціальностями “Наркологія”, “Психотерапія”, “Судово-психіатрична експертиза” і навпаки.
Лікарям за спеціальністю “Трансфузіологія” до стажу роботи для проходження атестації з цієї спеціальності зараховується період роботи лікарем-хірургом станції (відділення) переливання крові, лікарем-анестезіологом.
До стажу роботи для атестації за спеціальностями “Гастроентерологія”, “Дієтологія”, “Кардіологія”, “Ревматологія”, “Нефрологія”, “Пульмонологія”, “Підліткова терапія”, “Геріатрія” зараховується період роботи за спеціальністю “Терапія”.
До стажу роботи за спеціальностями “Неонатологія”, “Дитяча гастроентерологія”, “Дитяча кардіоревматологія”, “Дитяча пульмонологія” і “Дитяча нефрологія” зараховується період роботи за спеціальністю “Педіатрія”.
До стажу роботи для атестації за спеціальностями “Судово-медична гістологія”, “Судово-медична імунологія”, “Судово-медична криміналістика”, “Судово-медична цитологія”, “Судово-медична токсикологія” зараховується період роботи за спеціальністю “Судово-медична експертиза”.
До стажу роботи для атестації за спеціальностями “Рентгенологія”, “Ультразвукова діагностика”, “Радіонуклідна діагностика”, “Променева терапія” зараховується період роботи за спеціальністю “Радіологія”.
До стажу роботи для атестації за спеціальністю “Загальна практика – сімейна медицина” зараховується період роботи за спеціальностями “Педіатрія”, “Терапія”, “Підліткова терапія”, “Медицина невідкладних станів”.
(пункт 3.11 доповнено абзацом дев’ятим згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 10.05.2000 р. N 101)
Період роботи на посадах лікарів-стоматологів до 1996 року зараховується до стажу роботи для атестації за спеціальностями “Терапевтична стоматологія”, “Хірургічна стоматологія”, “Дитяча стоматологія”.
(пункт 3.11 доповнено абзацом десятим згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.2003 р. N 221)
Лікарям, призначеним на посади лікарів загальної практики – сімейних лікарів, кваліфікаційна категорія за спеціальністю “Загальна практика – сімейна медицина” може бути присвоєна після трьох років роботи на цій посаді з урахуванням стажу роботи та кваліфікаційної категорії за лікарськими спеціальностями: “Терапія”, “Підліткова терапія”, “Педіатрія”, “Медицина невідкладних станів” та “Суднова медицина”.
(пункт 3.11 доповнено абзацом одинадцятим згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.2003 р. N 221)
3.12. До стажу роботи для проходження атестації за спеціальностями “Дезінфекційна справа”, “Паразитологія”, “Бактеріологія”, “Вірусологія”, “Лабораторна імунологія” зараховується період роботи за спеціальністю “Епідеміологія”.
3.13. До стажу роботи для проходження атестації за спеціальністю “Гігієна праці”, “Гігієна харчування”, “Гігієна дітей і підлітків”, “Комунальна гігієна”, “Радіаційна гігієна” зараховується період роботи за спеціальністю “Загальна гігієна”.
3.14. Атестація лікарів може проводитись за спеціальностями як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
3.15. Лікарі, які працюють в органах охорони здоров’я, комітетах профспілки працівників охорони здоров’я, Товариства Червоного Хреста, лікарі комітетів профспілок інших галузей можуть атестуватися за спеціальністю “Організація і управління охороною здоров’я”, а також за іншими спеціальностями, якщо вони працюють за сумісництвом у закладах охорони здоров’я.
(пункт 3.15 із змінами, внесеними згідно з наказом
Міністерства охорони здоров’я України від 19.05.2003 р. N 221)
3.16. Особливий склад атестаційних комісій затверджується наказом органу охорони здоров’я, при якому вони створюються.
До складу атестаційної комісії входять: керівні працівники, головні спеціалісти Міністерства, управлінь охорони здоров’я, представники відповідних профспілкових органів, асоціацій лікарів, керівники закладів охорони здоров’я, науково-педагогічні працівники закладів освіти, науково-дослідних інститутів тощо.
3.17. За результатами атестації на присвоєння кваліфікаційної категорії комісія приймає такі рішення: присвоїти кваліфікаційну категорію або відмовити у присвоєнні кваліфікаційної категорії з конкретної лікарської спеціальності.
У разі відмови у присвоєнні кваліфікаційної категорії, на яку претендує лікар, комісія може підтвердити раніше присвоєну категорію чи понизити її.
Якщо атестація відбулася позачергово, час наступної атестації встановлюється у новий п’ятирічний термін.
3.18. Протокол з рішенням комісії про присвоєння кваліфікаційної категорії затверджується наказом по органу охорони здоров’я, при якому створена комісія, в десятиденний строк з дня атестації.
3.19. Лікарям, яким присвоєно (змінено) кваліфікаційну категорію, органом охорони здоров’я, при якому створена атестаційна комісія, видається посвідчення затвердженого зразка (додаток 4), а тим, кому підтверджено попередню присвоєну категорію, – ставиться відповідна відмітка у раніше виданому посвідченні або видається нове посвідчення, якщо відсутнє місце для відміток у попередньому посвідченні, у двотижневий строк з дня атестації.
Особам, яким відмовлено у присвоєнні другої кваліфікаційної категорії, видається витяг із протоколу засідання комісії, завірений органом охорони здоров’я у двотижневий строк з дня атестації.
3.20. При незгоді лікаря з результатом атестації він може оскаржити рішення атестаційної комісії, подавши відповідну заяву до Центральної атестаційної комісії в місячний строк з дня видачі (продовження) посвідчення або витягу із протоколу засідання комісії.
Рішення Центральної комісії є остаточним.
4. АТЕСТАЦІЯ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ КАТЕГОРІЇ
4.1. Атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії підлягають (за бажанням) особи, яким присвоєні кваліфікаційні категорії, в строк до 5 років з дня попередньої атестації.
4.2. Від атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії звільняються вагітні жінки та особи, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною, згідно з чинним законодавством. Термін їх чергової атестації відповідно переноситься.
У випадку виробничої необхідності або з інших об’єктивних причин термін атестації лікарів на підтвердження кваліфікаційної категорії може бути перенесено наказом по органу охорони здоров’я, де має атестуватися лікар на строк не більше одного року.
4.3. Перед атестацією на підтвердження кваліфікаційної категорії лікарі проходять передатестаційний цикл в закладах післядипломної освіти або на факультетах післядипломної освіти і складають іспит згідно з Положенням, затвердженим наказом МОЗ України від 18.05.94 N 73.
У випадках, коли кваліфікація лікаря не викликає сумнівів у членів комісії, атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії може проводитися за рішенням атестаційної комісії без проходження передатестаційного циклу.
4.4. Місце проходження атестації лікарів-спеціалістів на підтвердження кваліфікаційної категорії та перелік документів, які подаються для її проходження, зазначено в пп. 1.6, 1.7, 3.4, 3.5 даного Положення.
4.5. За результатами атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії комісія приймає такі рішення: підтвердити кваліфікаційну категорію з конкретної лікарської спеціальності або відмовити у підтвердженні категорії.
У разі відмови у підтвердженні кваліфікаційної категорії комісія виносить рішення про її зниження чи зняття.
4.6. При підтвердженні лікарем кваліфікаційної категорії в посвідченні ставиться відповідна відмітка або видається нове посвідчення, коли у попередньому не залишилось місця для відміток.
Лікарям, яким за наслідками атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії змінено кваліфікаційну категорію, видаються нові посвідчення, а тим, кому відмовлено у підтвердженні другої категорії, – витяг із протоколу засідання комісії, завірений органом охорони здоров’я у двотижневий строк з дня атестації.
4.7. Рішення атестаційної комісії про відмову у підтвердженні кваліфікаційної категорії (або про її зниження чи зняття) у десятиденний строк доводиться до відома адміністрації за місцем роботи атестованого.
4.8. Оскарження рішення атестаційної комісії про зниження чи зняття кваліфікаційної категорії проводиться у порядку, передбаченому п. 3.20 даного Положення.
|
Додаток 1 |
АТЕСТАЦІЙНИЙ ЛИСТОК
1. Прізвище, ім'я, по батькові ___________________________________
2. Рік народження ________________________________________________
3. Освіта ________________________________________________________
(назва закладу освіти, факультет,
__________________________________________________________________
рік закінчення)
4. Місце роботи __________________________________________________
5. Займана посада на час атестації _______________________________
__________________________________________________________________
6. Удосконалення за спеціальністю (де, коли, тривалість)
а)
б)
в)
г)
д)
7. Стаж роботи за спеціальністю __________________________________
8. Наукові праці, винаходи, рацпропозиції ________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Рішення атестаційної комісії:
Атестаційна комісія при __________________________________________
(назва органу охорони здоров'я
__________________________________________________________________
або закладу освіти)
вирішила присвоїти гр. ___________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
(звання лікаря-спеціаліста, назва категорії)
за спеціальністю _________________________________________________
(назва спеціальності
__________________________________________________________________
згідно з номенклатурою)
Голова комісії (підпис)
Члени комісії (підпис)
"___"__________ ____________ р.
|
Додаток 2 |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Місце для СЕРТИФІКАТ N ________
фотографії лікаря-спеціаліста
М.П.
Видано _____________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
про те, що він (вона) ________________ атестувався (лась) на
(дата)
визначення знань та практичних навиків в атестаційній комісії
при ______________________________________________________________
(назва закладу освіти)
і наказом по _____________________________________________________
(назва закладу освіти)
від "___"_________________ р. N _________
йому (їй) присвоєно (підтверджено) звання лікаря-спеціаліста за
спеціальністю
__________________________________________________________________
(назва спеціальності згідно з номенклатурою)
Дійсний до "____"_____________ ______ р.
Голова атестаційної комісії
(підпис)
Керівник закладу освіти
(підпис)
М.П.
|
Додаток 3 |
СВІДОЦТВО N _______
про складання іспиту зі спеціальності після проведення передатестаційного циклу
_____________________________________________________
(назва спеціальності згідно з номенклатурою)
Назва закладу освіти, факультету, кафедри, де складався
іспит: ___________________________________________________________
__________________________________________________________________
Екзаменувався _______________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)
__________________________________________________________________
Рекомендується присвоїти ____________________________________
(прізвище, ім'я,
__________________________________________________________________
по батькові)
рівень кваліфікаційної категорії ______
__________________________________________________________________
(спеціальність згідно з номенклатурою)
Керівник закладу освіти
(підпис)
Завідуючий кафедрою
(підпис)
М.П.
|
Додаток 4 |
ПОСВІДЧЕННЯ N ______
Місце для Видано ___________________________________
фотографії (прізвище,
__________________________________________
ім'я, по батькові)
М.П.
про те, що _____________________ 19__ р. він (вона) проходив(ла)
атестацію в атестаційній комісії при _____________________________
__________________________________________________________________
(назва органу охорони здоров'я)
і наказом по _____________________________________________________
(назва органу охорони здоров'я)
від ____ ________ 19___ р. N _________ йому (їй) присвоєна
(змінена) кваліфікаційна категорія зі спеціальності ______________
__________________________________________________________________
(назва спеціальності згідно з номенклатурою)
__________________________________________________________________
(категорія)
Голова атестаційної комісії (підпис)
Керівник органу охорони здоров'я (підпис)
М.П.
Дійсне до "___"__________ ______ р.
Продовжено до "___"___________ ______ р.
Наказом по ___________________________________
(назва органу охорони здоров'я)
від "___"___________________ р. N _____
Голова атестаційної комісії (підпис)
Керівник органу охорони здоров'я (підпис)
____________
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
||
|
Зареєстровано |
НОМЕНКЛАТУРА ЛІКАРСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
Із змінами і доповненнями, внесеними
наказами Міністерства охорони здоров’я України
від 6 липня 2005 року N 333,
від 21 лютого 2006 року N 76
(дію попередньої редакції Номенклатури відновлено у зв’язку з втратою чинності
наказом Міністерства охорони здоров’я України від 6 липня 2005 року N 333)
1. Авіаційна та космічна медицина
2. Акушерство і гінекологія
3. Алергологія
4. Анестезіологія
5. Бактеріологія
6. Вірусологія
7. Гастроентерологія
8. Гематологія
9. Генетика лабораторна
10. Генетика медична
11. Геріатрія
12. Гігіена дітей та підлітків
13. Гігієна праці
14. Гігієна харчування
15. Дезінфекційна справа
16. Дерматовенерологія
17. Дитяча алергологія
18. Дитяча анестезіологія
19. Дитяча гастоентерологія
20. Дитяча гематологія
21. Дитяча гінекологія
22. Дитяча дерматовенерологія
23. Дитяча ендокринологія
24. Дитяча імунологія
25. Дитяча кардіоревматологія
26. Дитяча неврологія
27. Дитяча нефрологія
28. Дитяча онкологія
29. Дитяча ортопедія і травматологія
30. Дитяча отоларингологія
31. Дитяча офтальмологія
32. Дитяча патологічна анатомія
33. Дитяча психіатрія
34. Дитяча пульмонологія
35. Дитяча стоматологія
36. Дитяча урологія
37. Дитяча фтизіатрія
38. Дитяча хірургія
39. Дитячі інфекційні хвороби
40. Дієтологія
41. Ендокринологія
42. Ендоскопія
43. Епідеміологія
44. Загальна гігієна
45. Загальна практика – сімейна медицина
46. Імунологія
47. Інфекційні хвороби
48. Кардіологія
49. Клінічна біохімія
50. Клінічна імунологія
51. Клінічна лабораторна діагностика
52. Комбустіологія
53. Комунальна гігієна
54. Лабораторна імунологія
55. Лабораторні дослідження факторів навколишнього середовища
56. Лабораторні дослідження фізичних факторів навколишнього середовища
57. Лабораторні дослідження хімічних факторів навколишнього середовища
58. Лікувальна фізкультура
59. Лікувальна фізкультура і спортивна медицина
60. Медицина невідкладних станів
61. Медична психологія
62. Мікробіологія і вірусологія
63. Наркологія
64. Народна та нетрадиційна медицина
65. Неврологія
66. Нейрохірургія
67. Неонатологія
68. Нефрологія
69. Онкогінекологія
70. Онкологія
71. Онкоотоларингологія
72. Онкохірургія
73. Організація і управління охороною здоров’я
74. Ортодонтія
75. Ортопедична стоматологія
76. Ортопедія і травматологія
77. Отоларингологія
78. Офтальмологія
79. Паразитологія
80. Патологічна анатомія
81. Педіатрія
82. Підліткова терапія
83. Проктологія
84. Променева терапія
85. Професійна патологія
86. Психіатрія
87. Психотерапія
88. Психофізіологія
89. Пульмонологія
90. Радіаційна гігієна
91. Радіологія
92. Радіонуклідна діагностика
93. Ревматологія
94. Рентгенологія
95. Рефлексотерапія
96. Санологія
97. Сексопатологія
98. Спортивна медицина
99. Стоматологія
100. Судинна хірургія
101. Суднова медицина
102. Судово-медична гістологія
103. Судово-медична експертиза
104. Судово-медична імунологія
105. Судово-медична криміналістика
106. Судово-медична токсикологія
107. Судово-медична цитологія
108. Судово-психіатрична експертиза
109. Сурдологія
110. Терапевтична стоматологія
111. Терапія
112. Токсикологія
113. Торакальна хірургія
114. Трансплантологія
115. Трансфузіологія
116. Ультразвукова діагностика
117. Урологія
118. Фізіотерапія
119. Фтизіатрія
120. Функціональна діагностика
121. Хірургічна стоматологія
122. Хірургія
123. Хірургія серця і магістральних судин.
(Номенклатура в редакції наказу Міністерства
охорони здоров’я України від 06.07.2005 р. N 333)
|
(дію попередньої редакції Номенклатури відновлено у зв’язку з втратою чинності наказом Міністерства охорони здоров’я України від 06.07.2005 р. N 333 згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.02.2006 р. N 76) |
Вся інформація про лікарські засоби та їх застосування представлена для ознайомлення і не може вважатися настановою для самостійної діагностики та лікування. Інформація призначена виключно для медичних та фармацевтичних працівників.