Наказ від 27.12.2006 № 898 Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів…
| МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ |
| НАКАЗ | |
| 27.12.2006 | N 898 |
| м.Київ | |
| Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування |
Відповідно до Закону України “Про лікарські засоби”, постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 N 376 “Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)”, наказу МОЗ України від 26.08.2005 N 426 “Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2005 за N 1069/11349 (із змінами), наказу МОЗ України від 13.02.2006 N 66 “Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісію з питань етики”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за N 252/12126, Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 06.11.2001 N 2001/83 ЄС, Постанови Ради ЄС від 22.07.93 N 2309/93, а також з метою досягнення гармонізації з міжнародними стандартами здійснення фармакологічного нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування (додається).
2. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій та Головному управлінню охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації:
2.1. забезпечити виконання цього наказу;
2.2. включити регіональних представників служби фармакологічного нагляду ДП “Державний фармакологічний центр” МОЗ України (далі – Центр) до складу атестаційних комісій при підпорядкованих органах охорони здоров’я.
3. Директору Державного підприємства “Державний фармакологічний центр Міністерства охорони здоров’я України” Чумаку В. Т. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19.12.2000 N 347 “Про затвердження Інструкції про здійснення нагляду за побічними реакціями/діями лікарських засобів”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26.12.2000 за N 947/5168 (із змінами), та скасувати накази Міністерства охорони здоров’я України від 08.02.2001 N 51 “Про організацію подання інформації про побічну дію лікарських засобів” та від 16.07.2001 N 292 “Про удосконалення організації подання інформації про побічну реакцію лікарських засобів”.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Орду О. М.
|
Міністр |
Ю. В. Поляченко |
|
ПОГОДЖЕНО: |
|
|
В. о. Голови Державного комітету |
К. О. Ващенко |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО Зареєстровано |
ПОРЯДОК
здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
1. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до Закону України “Про лікарські засоби”, постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 N 376 “Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)”, наказу МОЗ України від 26.08.2005 N 426 “Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2005 за N 1069/11349 (із змінами), наказу МОЗ України від 13.02.2006 N 66 “Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісію з питань етики”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.03.2006 за N 252/12126, з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 06.11.2001 N 2001/83 ЄС, а також Постанови Ради ЄС від 22.07.93 N 2309/93 з питань фармакологічного нагляду.
1.2. Порядок встановлює основні вимоги щодо здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування.
При організації та здійсненні нагляду застосовуватимуться міжнародні стандарти.
1.3. Здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, покладено МОЗ України на Державне підприємство “Державний фармакологічний центр Міністерства охорони здоров’я України” (далі – Центр).
2. Визначення термінів
У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:
2.1. Відсутність ефективності лікарського засобу – відсутність сприятливої лікувальної дії препарату на перебіг і тривалість захворювання.
2.2. Виробник лікарського засобу – юридична особа, яка здійснює хоча б один з етапів виробництва лікарського засобу, включаючи пакування.
2.3. Дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування – фармакоепідеміологічне або клінічне дослідження, що проводиться виробником/власником реєстраційного посвідчення (або його уповноваженим представником) відповідно до умов видачі реєстраційного посвідчення з метою ідентифікації або кількісної оцінки щодо безпеки зареєстрованого лікарського засобу.
2.3.1. Фармакоепідеміологічне дослідження – дослідження ефективності та/або безпеки медичного застосування лікарського засобу, яке спрямоване на виявлення або підтвердження його клінічних, токсикологічних, фармакодинамічних та/або фармакокінетичних властивостей, притаманних йому побічних реакцій та взаємодії з іншими лікарськими засобами, яке може проводитись як неінтервенційне дослідження.
2.3.2. Неінтервенційне дослідження – дослідження, у якому лікарські засоби призначаються звичайним способом відповідно до умов, зазначених у реєстраційному досьє. Залучення пацієнта в групу з визначеним методом лікування в протоколі дослідження заздалегідь не передбачено, а призначення лікарського засобу диктується сучасною практикою та не залежить від рішення включити пацієнта у випробування. Не застосовують додаткових діагностичних або моніторингових процедур щодо пацієнтів, а для аналізу зібраних даних використовують епідеміологічні методи.
2.3.2.1. Дослідження “випадок-контроль” – вид фармакоепідеміологічного дослідження, яке проводиться на двох групах пацієнтів, в однієї з яких присутні конкретні ятрогенні захворювання чи побічні реакції, а в другої – немає подібних захворювань чи побічних реакцій, з метою виявлення кумулятивних ефектів при тривалому застосуванні лікарських засобів та серйозних побічних реакцій.
2.3.2.2. Когортне дослідження – вид фармакоепідеміологічного дослідження, при проведенні якого протягом певного часу ведеться спостереження за двома підібраними великими групами хворих, одна з яких отримує досліджуваний препарат, а друга – його не отримує, з метою виявлення побічних реакцій.
2.3.3. Клінічне дослідження – будь-яке дослідження за участю людини як досліджуваного, призначене для виявлення або підтвердження клінічних, фармакологічних та/або інших фармакодинамічних ефектів одного або декількох досліджуваних лікарських засобів, та/або виявлення побічних реакцій на один або декілька досліджуваних лікарських засобів, та/або для вивчення всмоктування, розподілу, метаболізму та виведення одного або кількох лікарських засобів з метою підтвердження його (їх) безпечності та/або ефективності.
2.4. Досліджуваний – пацієнт, який бере участь у клінічному дослідженні або у складі групи, якій призначають досліджуваний лікарський засіб, або у складі групи, якій призначають препарат порівняння.
2.5. Досліджуваний лікарський засіб – лікарська форма активної субстанції або плацебо, що визначається або використовується для порівняння у клінічних випробуваннях чи для отримання додаткової інформації про зареєстровану форму лікарського засобу.
2.6. Дослідник – лікар, який має відповідну наукову підготовку та досвід лікування пацієнтів. Дослідник несе відповідальність за проведення клінічного випробування чи дослідження з безпеки лікарського засобу у лікувально-профілактичному закладі. Якщо дослідження в одному лікувально-профілактичному закладі проводиться групою осіб, то дослідником є керівник дослідницької групи, який може називатися також відповідальним дослідником.
2.7. Заявник/власник реєстраційного посвідчення – юридична або фізична особа, яка несе відповідальність за ефективність, якість та безпеку лікарського засобу в порядку, визначеному чинним законодавством.
2.8. Звіт про випадки побічних реакцій при медичному застосуванні лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах (за формою, наведеною у додатку 3) – щорічний звіт про всі випадки побічних реакцій лікарських засобів складають та подають усі лікувально-профілактичні заклади охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя.
2.9. Звіт про дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування – надані в письмовій формі результати дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, та їх аналіз.
2.10. Інформація, яка ідентифікує випадок побічної реакції лікарського засобу – відомості про джерело отримання інформації, підозрюваний лікарський засіб, хворого, опис побічної реакції.
2.11. Карта-повідомлення про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні (за формою, наведеною у додатку 1) – форма, за якою лікарі всіх закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності повідомляють про будь-які випадки побічних реакцій лікарських засобів.
2.12. Мета-аналіз – метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, у якому використовується статистичний аналіз для інтеграції даних декількох незалежних досліджень з метою моніторингу лікарських засобів і побічних реакцій, зокрема тих, які виникають через тривалий період часу. При цьому враховуються всі медичні записи про хворого, зроблені протягом усього його життя з різних джерел інформації (лікарні, де він лікувався, пологового будинку, виписані рецепти тощо), що є підґрунтям для створення досьє пацієнта та наступного аналізу.
2.13. Міжнародна дата народження лікарського засобу – дата видачі заявнику першої ліцензії на продаж лікарського засобу у будь-якій країні світу.
2.14. Моніторинг рецептів – метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, оснований на обліку призначень препарату, коли за встановлений період часу визначається кількість зареєстрованих побічних реакцій і кількість хворих, які застосовували препарат, що дозволяє виявити взаємозв’язок між побічною реакцією і застосуванням лікарського засобу за допомогою обліку виписаних рецептів.
2.15. Моніторинг стаціонару(ів) – метод отримання інформації про побічні реакції лікарських засобів, який дозволяє визначити частоту побічних реакцій та виявити особливості взаємодії лікарських засобів у хворих одного чи декількох стаціонарів, коли протягом певного періоду часу під контролем знаходяться усі хворі стаціонару(ів), враховуються всі лікарські засоби, які призначаються, і усі підозрювані побічні реакції, які виникають.
2.16. Непередбачена побічна реакція – побічна реакція, характер або тяжкість якої не узгоджується з наявною інформацією про лікарський засіб (наприклад, з брошурою дослідника для незареєстрованого лікарського засобу або з листком-вкладишем/інструкцією для медичного застосування зареєстрованого лікарського засобу).
2.17. Передбачена побічна реакція – побічна реакція, характер або тяжкість якої узгоджується з наявною інформацією про лікарський засіб (наприклад, з брошурою дослідника для незареєстрованого лікарського засобу або з листком-вкладишем/інструкцією для медичного застосування зареєстрованого лікарського засобу).
2.18. Первинні документи – вихідні документи, дані і записи (наприклад, історії хвороби, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники досліджуваних або опитувальники, журнали видачі лікарських препаратів, роздруківки приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, мікрофіші, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та у відділенні інструментальної діагностики лікувально-профілактичних закладів, що беруть участь у дослідженні).
2.19. Підозрюваний лікарський засіб – лікарський засіб, при призначенні якого існує причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та його медичним застосуванням.
2.20. Побічна реакція – будь-яка небажана негативна реакція, яка виникає при застосуванні лікарських засобів у звичайних дозах, рекомендованих для профілактики, діагностики та лікування захворювань, або з метою модифікації фізіологічних функцій організму.
2.21. Повідомлення про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні – форма, за якою виробник/заявник повідомляє про будь-які серйозні побічні реакції при медичному застосуванні лікарського засобу його виробництва.
2.22. Представник – фізична чи юридична особа, яка має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє, за її дорученням.
2.23. Причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та медичним застосуванням лікарського засобу – ступінь, який визначається за певними критеріями та вказує на взаємопов’язаність реакції, що спостерігається, із застосуванням лікарського засобу.
2.23.1. Визначена побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, який включає також зміни лабораторних показників, що виникає під час приймання лікарського засобу, але не може бути пояснений наявністю існуючих захворювань і впливом інших факторів та хімічних речовин. Прояв регресує після відміни лікарського засобу і виникає при його повторному призначенні (якщо повторне призначення лікарського засобу можливе).
2.23.2. Імовірна побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, який включає також зміни лабораторних показників, що пов’язаний в часі з прийманням лікарського засобу, але не має відношення до супутніх захворювань або інших факторів та регресує після відміни лікарського засобу. Відповідь на повторне призначення лікарського засобу невідома.
2.23.3. Можлива побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, який включає також зміни лабораторних показників, що пов’язаний у часі з прийманням лікарського засобу, але який можна пояснити наявністю супутніх захворювань або застосуванням інших лікарських засобів чи хімічних речовин. Інформація про реакцію на відміну лікарського засобу неясна.
2.23.4. Сумнівна побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, який включає також зміни лабораторних показників, що виникає при відсутності чіткого зв’язку в часі з прийманням лікарського засобу. Присутні інші фактори (лікарські засоби, захворювання, хімічні речовини), які також можуть бути причиною виникнення побічної реакції.
2.23.5. Умовна побічна реакція – несприятливий клінічний прояв, а також зміни лабораторних показників, які важко оцінити. Необхідно отримати додаткові дані для оцінки або ці отримані дані у нинішній час аналізуються.
2.23.6. Побічна реакція, яка не підлягає класифікації – повідомлення про побічну реакцію не можна оцінити через недостатність інформації про побічну реакцію або вона суперечлива.
2.24. Протокол дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування – документ, який описує завдання, методологію, процедури, статистичні аспекти та організацію дослідження з безпекилікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, а також, як правило, раніше отримані дані щодо досліджуваного лікарського засобу та обґрунтування дослідження.
2.25. Регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування – письмовий звіт, який містить регулярно оновлювану інформацію з безпеки лікарського засобу.
2.26. Реєстраційне посвідчення – документ, який видається заявнику і є підставою для медичного застосування лікарського засобу в Україні.
2.27. Серйозна побічна реакція – будь-який несприятливий медичний прояв при застосуванні лікарського засобу (незалежно від дозування), який призводить до смерті, становить загрозу життю, вимагає госпіталізації або збільшення терміну госпіталізації, призводить до довготривалої або значної непрацездатності чи інвалідності, або є вродженою аномалією чи вадою розвитку.
2.28. Співвідношення “ризик/користь” – співвідношення кількісної та якісної оцінки виявлених факторів позитивного впливу лікарського засобу на серйозність та тяжкість перебігу захворювання у хворих та проявів відомих небезпечних властивостей лікарського засобу при його медичному застосуванні, які погіршують перебіг захворювання або є причиною розвитку нових шкідливих впливів лікарського засобу на організм та якість життя хворого.
2.28.1. Користь – сукупність ступенів позитивного впливу лікарського засобу на зменшення тяжкості перебігу або зниження вираженості симптомів захворювання та інтенсивності позитивної фармакологічної реакції на введення лікарського засобу та її тривалості.
2.28.2. Ризик – сукупність даних, підтверджених причинно-наслідковим зв’язком, щодо розвитку побічної реакції лікарського засобу внаслідок прояву небезпечних властивостей лікарського засобу та небезпечних факторів у когорті, яка застосовувала лікарський засіб.
2.29. Термінове повідомлення – це повідомлення про випадок серйозної (передбаченої або непередбаченої) побічної реакції лікарського засобу, що стався на території України, наслідком якого є смерть пацієнта.
2.30. Узагальнюючий звіт – письмовий звіт, який узагальнює інформацію з безпеки лікарського засобу, що міститься у двох або більше регулярно оновлюваних звітах з безпеки лікарського засобу.
2.31. Фармакологічний нагляд – державна система збору, наукової оцінки та контролю інформації про побічні реакції лікарських засобів в умовах їх звичайного застосування з метою прийняття відповідних регуляторних рішень щодо зареєстрованих в країні лікарських засобів.
2.32. Частота випадків побічної реакції лікарського засобу – співвідношення кількості пацієнтів, у яких в певний час виникла побічна реакція при застосуванні лікарського засобу до кількості пацієнтів, які в певний час застосовували цей лікарський засіб, виражене у відсотках.
2.32.1. Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу:
понад 10 % – дуже часті;
1 – 10 % – часті;
0,1 – 1 % – нечасті;
0,01 – 0,1 % – поодинокі;
менше 0,01 % – рідкісні.
3. Загальні принципи здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
3.1. Центр здійснює нагляд за побічними реакціями лікарських засобів, залучаючи лікарів усіх закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форм власності та виробників/заявників (або їх представників).
3.2. Центр отримує інформацію про побічні реакції лікарських засобів за допомогою спонтанних повідомлень, активного моніторингу стаціонарів, рецептурного моніторингу, мета-аналізу.
3.3. Центр уповноважує своїх регіональних представників організовувати та контролювати здійснення фармакологічного нагляду в Україні за підтримки керівників усіх ланок охорони здоров’я та лікарів закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форм власності, виробників/заявників (або їх представників), керівників та працівників Державної інспекції контролю якості лікарських засобів.
3.4. Керівники закладів охорони здоров’я, незалежно від підпорядкування та форм власності, повинні покласти відповідальність за збирання та подання до Центру інформації про побічні реакції лікарських засобів на заступника головного лікаря з лікувальної роботи або іншу відповідальну особу, яка має вищу медичну освіту.
3.5. Лікарі усіх закладів охорони здоров’я, незалежно від підпорядкування та форм власності, та виробники/заявники (або їх представники) повинні своєчасно подавати вірогідну інформацію про випадки побічних реакцій лікарських засобів до Центру.
3.6. Виробник/заявник (або його представник) повинен забезпечити функціонування належної системи збирання, оцінювання та подання до Центру вірогідної інформації про побічні реакції лікарських засобів, а також будь-яких інших даних, необхідних для оцінки ризику і користі при медичному застосуванні лікарського засобу, що є обов’язковою умовою знаходження лікарського засобу на фармацевтичному ринку України.
3.7. Центр здійснює контроль за виконанням даного Порядку та за вірогідністю інформації про побічні реакції лікарських засобів, отриманої від:
лікарів усіх закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форм власності шляхом перевірки первинної медичної документації, що зазначена у пункті 5.6;
виробників/заявників (або їх представників) шляхом перевірки належного функціонування системи збирання та подання інформації про побічні реакції лікарських засобів.
4. Джерела отримання та обмін інформацією про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
4.1. Інформація про побічні реакції лікарських засобів надходить до Центру від:
лікарів усіх закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності;
усіх закладів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності;
Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів;
виробників/заявників (або їх представників);
уповноважених міжнародних організацій (Всесвітня організація охорони здоров’я – далі – ВООЗ, Європейське співтовариство – далі – ЄС);
медичних інформаційних джерел та наукових видань;
організацій, які представляють інтереси споживачів лікарських засобів, дозволених до медичного застосування в Україні.
4.2. Центр надає інформацію про зареєстровані випадки побічних реакцій лікарських засобів:
4.2.1. Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів про всі серйозні побічні реакції лікарського засобу, що призвели до смерті хворого, а також про всі побічні реакції лікарських засобів у разі підозри на неналежну якість лікарського засобу із зазначенням підозрюваного лікарського засобу, виробника підозрюваного лікарського засобу, опису побічної реакції, наслідків побічної реакції – негайно, але не пізніше 48 годин з моменту отримання цієї інформації Центром.
4.2.2. Виробнику/заявнику (або його представнику) стосовно лікарських засобів, які він виробляє:
про всі серйозні побічні реакції лікарського засобу, які призвели до інвалідності, смерті хворого, аномалій розвитку плода, а також про серйозні непередбачені побічні реакції лікарського засобу із зазначенням підозрюваного лікарського засобу, ініціалів хворого, статі, віку, опису побічної реакції, показань до призначення підозрюваного лікарського засобу (діагнозу), супутньої фармакотерапії, засобів корекції проявів побічної реакції, даних анамнезу, наслідків побічної реакції – негайно, але не пізніше 48 годин з моменту отримання цієї інформації Центром;
про побічні реакції лікарського засобу при його перереєстрації в Україні із зазначенням загальної кількості побічних реакцій лікарського засобу, як серйозних, так і несерйозних – одноразово на вимогу, але не раніше, як за 1 рік до закінчення терміну діючого реєстраційного посвідчення;
про побічні реакції лікарського засобу для формування відповідних розділів регулярного звіту із зазначенням загальної кількості побічних реакцій лікарського засобу, як серйозних, так і несерйозних; розгорнутої інформації про серйозні та непередбачені несерйозні побічні реакції (підозрюваний лікарський засіб, ініціали хворого, опис побічної реакції, показань до призначення підозрюваного лікарського засобу (діагнозу), супутньої фармакотерапії, засобів корекції проявів побічної реакції, даних анамнезу, наслідків побічної реакції); загальної кількості системних проявів несерйозної побічної реакції – на його вимогу;
про побічні реакції лікарського засобу для надання реєстраційного досьє при реєстрації/перереєстрації в інших країнах – на його вимогу.
4.2.3. МОЗ України – на вимогу.
4.2.4. Уповноваженим міжнародним організаціям (ВООЗ, ЄС тощо) для внесення у міжнародну базу даних інформації про випадки побічних реакцій лікарських засобів.
5. Порядок подання лікарями інформації про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
5.1. Лікарі усіх закладів охорони здоров’я, незалежно від підпорядкування та форм власності, зобов’язані подавати до Центру інформацію про будь-які побічні реакції чи випадки відсутності ефективності лікарського засобу за формою, наведеною у додатку 1.
5.2. Карта-повідомлення про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні (далі – карта-повідомлення) заповнюється лікарем, згідно з вимогами, наведеними у додатку 2, та подається до Центру незалежно від способу оформлення. Ця карта-повідомлення може бути подана на паперовому чи електронному носії. Копія карти-повідомлення залишається у особи, відповідальної за збирання та подання до Центру інформації про побічні реакції лікарських засобів.
5.3. У разі розвитку несерйозної побічної реакції лікарського засобу чи/або відсутності ефективності при медичному застосуванні лікарського засобу та наявності причинно-наслідкового зв’язку з прийманням підозрюваного лікарського засобу лікар подає заповнену карту-повідомлення до Центру протягом 15 діб.
5.4. У разі розвитку серйозної побічної реакції лікарського засобу та наявності причинно-наслідкового зв’язку з прийманням підозрюваного лікарського засобу лікар подає заповнену карту-повідомлення до Центру протягом 48 годин.
5.4.1. У разі розвитку серйозної побічної реакції лікарського засобу, яка призвела до смерті хворого, лікар також одночасно повідомляє про це головного лікаря (або його заступника з лікувальної роботи). Далі головний лікар (або його заступник з лікувальної роботи) негайно передає телефонограму про цей випадок до територіальної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів та, відповідно за місцем розташування, до МОЗ Автономної Республіки Крим, управління охорони здоров’я обласної, Севастопольської міської державних адміністрацій чи Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації.
5.5. У разі розвитку серйозної побічної реакції лікарського засобу, при підозрі на неналежну якість лікарського засобу, за наявності причинно-наслідкового зв’язку з прийманням підозрюваного лікарського засобу лікар подає заповнену карту-повідомлення одночасно до Центру та до територіальної Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів протягом 48 годин.
5.6. Інформацію про побічні реакції лікарського засобу лікар повинен занести до первинної облікової медичної документації (“Медична карта амбулаторного хворого” (Форма N 025/о), “Статистичний талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів” (Форма N 025-2/о), “Талон амбулаторного пацієнта” (Форма 025-6/о), “Талон амбулаторного пацієнта” (Форма 025-7/о), затверджені наказом МОЗ України від 27.12.99 N 302; “Медична карта стаціонарного хворого” (Форма N 003/о), “Статистична карта хворого, який вибув із стаціонару” (Форма N 066/о), затверджені наказом МОЗ України від 26.07.99 N 184).
6. Порядок подання інформації про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, закладами охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності
6.1. Усі заклади охорони здоров’я незалежно від підпорядкування та форм власності складають та подають звіт про випадки побічних реакцій при медичному застосуванні лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах (далі – звіт) за формою, наведеною у додатку 3, у визначені цим Порядком терміни.
6.2. Звіт складається на основі копій заповнених форм карт-повідомлень про побічну реакцію та відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні та іншої первинної облікової медичної документації, зазначеної в п. 5.6, згідно з вимогами, наведеними у додатку 4.
6.3. Звіт подається до МОЗ Автономної Республіки Крим, усіх управлінь охорони здоров’я обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій та Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації – не пізніше 20 січня поточного року.
6.4. МОЗ Автономної Республіки Крим, усі управління охорони здоров’я обласних, Севастопольська міська державні адміністрації та Головне управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації подають звіт до Центру – не пізніше 30 січня поточного року.
7. Порядок подання виробником/заявником (або його представником) інформації про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
7.1. Виробник/заявник (або його представник) повинен подавати до Центру інформацію про побічні реакції лікарських засобів.
7.1.1. Виробник/заявник (або його представник) повинен надавати інформацію про всі випадки серйозної побічної реакції лікарського засобу, які були зафіксовані при його медичному застосуванні в Україні. Цю інформацію потрібно надавати згідно форми, наведеної у додатку 5 (“Повідомлення про побічну реакцію чи відсутність ефективності лікарського засобу при медичному застосуванні”, далі – повідомлення), або іншої форми, яка відповідає вимогам до складання повідомлення, наведеного у додатку 6, негайно, але не пізніше 15 днів з моменту отримання інформації, яка ідентифікує даний випадок. У разі, якщо 15-й день з моменту отримання інформації про серйозну побічну реакцію випадає на вихідний або святковий день, інформація повинна бути надана у перший після нього робочий день.
7.1.2. Виробник/заявник (або його представник) повинен подавати інформацію про всі випадки підозрюваної серйозної неочікуваної побічної реакції лікарського засобу, які призвели до смерті хворого та/або загрози життю пацієнта, та про всі підозрювані випадки передавання інфекції лікарським засобом, що були зафіксовані на території іншої країни і про які йому стало відомо. Повідомлення подається за формою, наведеною у додатку 5, або іншою формою, яка відповідає вимогам до повідомлення, наведеного у додатку 6, негайно, у термін, зазначений у підпункті 7.1.1 пункту 7.1.
7.1.3. Виробник/заявник (або його представник) на запит Центру повинен подавати звіти про всі інші ідентифіковані випадки побічної реакції лікарського засобу у вигляді переліку, який є складовою частиною регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
7.1.4. Звіти про випадки ідентифікованої побічної реакції лікарського засобу, які отримані від регуляторних органів у межах Європейського агентства з оцінки лікарських засобів, необхідно вносити до чергового регулярно оновлюваного звіту з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
7.1.5. Виробник/заявник (або його представник) повинен подавати інформацію про випадки відсутності ефективності лікарського засобу, які були зафіксовані при його медичному застосуванні в Україні і виникли при лікуванні:
життєво небезпечних станів;
невідкладних станів;
коли відсутність ефекту лікарського засобу може загрожувати життю людини.
Повідомлення подається за формою, наведеною у додатку 5, або іншою формою, яка відповідає вимогам до повідомлення, наведеного у додатку 6, негайно, у термін, зазначений у підпункті 7.1.1 пункту 7.1.
7.1.6. Виробник/заявник (або його представник) повинен надавати дані про всі інші ідентифіковані випадки відсутності ефективності лікарського засобу у регулярно оновлюваному звіті з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
7.1.7. Виробник/заявник (або його представник) повинен надавати інформацію, яка може призвести до змін в оцінці співвідношення ризик/користь, до Центру негайно.
7.2. Виробник/заявник (або його представник) повинен надавати до Центру регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування (далі – регулярний звіт), відповідно до структури, наведеної у додатку 7. Повний регулярний звіт подається українською або російською чи англійською мовою з періодичністю, зазначеною у пункті 7.3. У разі подання регулярного звіту англійською мовою розділи 3, 4 та 10 також подаються в перекладі українською або російською мовою. Розділ 9 регулярного звіту подається в перекладі українською або російською мовою у разі потреби, на вимогу Центру.
7.3. Регулярний звіт подається з такою періодичністю:
7.3.1. Після першої реєстрації в Україні, як першій країні світу, або з моменту міжнародної дати народження лікарського засобу:
один раз на 6 місяців – протягом перших 2 років після одержання реєстраційного посвідчення;
один раз на рік – протягом наступних 3 років;
далі – один раз на 5 років за умови знаходження лікарського засобу на фармацевтичному ринку в Україні;
негайно за запитом Центру.
7.4. Періодичність подання регулярного звіту може бути змінена при:
появі нових показань до призначення та нових шляхів введення, розробці нових лікарських форм, які відрізняються від вже зареєстрованих для активної субстанції;
видачі нової ліцензії на лікарський засіб, який має той самий якісний та кількісний склад діючих та допоміжних речовин, а також лікарську форму та шлях уведення, що раніше зареєстрований;
умові, якщо виробник/заявник (або його представник) виявив бажання надавати регулярний звіт частіше, ніж зазначено у підпункті 7.3.1 пункту 7.3.
7.5. При перереєстрації лікарського засобу в Україні виробник/заявник (або його представник) повинен подавати до Центру зведені дані про стан безпеки медичного застосування лікарського засобу в Україні за період дії останнього реєстраційного посвідчення за встановленою формою, наведеною у додатку 8, разом із регулярним звітом, який подається у вигляді:
останнього із регулярних звітів, що зазначені у підпункті 7.3.1 пункту 7.3;
єдиного регулярного звіту;
узагальнюючого звіту разом з регулярними звітами, на які є посилання.
7.6. Регулярний звіт складається для лікарського засобу, що містить одну активну субстанцію, а також для лікарського засобу, що містить комбінацію субстанцій.
7.7. Регулярний звіт повинен містити всю суттєву інформацію з безпеки медичного застосування лікарського засобу за звітний період. У регулярному звіті також повинна бути представлена інформація про виявлене зростання частоти побічних реакцій лікарського засобу, а також методи, за допомогою яких було визначене це зростання.
7.8. Дані про всі серйозні випадки побічної реакції лікарського засобу, які були зареєстровані не виробником/заявником (або його представником), подаються у складі регулярного звіту у вигляді зведених таблиць, починаючи з міжнародної дати народження лікарського засобу.
8. Порядок проведення досліджень з безпеки лікарських засобів, дозволених до медичного застосування, виробником/заявником (або його представником)
8.1. Дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування (далі – дослідження з безпеки), проводяться виробником/заявником (або його представником) за узгодженням із Центром у таких випадках:
для лікарського засобу з новою хімічною структурою або новим механізмом дії;
при наявній невизначеності відносно клінічної ефективності або токсичного ефекту у тварин;
у разі невизначеності відносно профілю безпеки лікарського засобу;
при необхідності ретельніше визначити кількість побічних реакцій, виявлених під час проведення клінічних випробувань, та обґрунтувати фактори ризику;
якщо лікарський засіб має високоспецифічну галузь застосування, що обумовлює необхідність спостереження спеціаліста.
8.2. Дослідження з безпеки може проводитися як:
клінічне дослідження – відповідно до наказу МОЗ України від 13.02.2006 N 66 “Про затвердження Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань і Типового положення про комісію з питань етики”, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.03.2006 N 252/12126;
фармакоепідеміологічне дослідження – у вигляді дослідження типу “випадок-контроль”, когортного дослідження відповідно до пункту 8.3.
8.3. Фармакоепідеміологічне дослідження проводиться у такому порядку:
8.3.1. Виробник/заявник (або його представник) складає протокол дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, відповідно до структури, наведеної у додатку 9, та надає його до Центру для узгодження у термін не пізніше, ніж за 1 місяць до запланованої дати проведення цього дослідження.
8.3.2. Дослідження з безпеки лікарського засобу може бути розпочате за наявності схвалення Центром протоколу дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
8.3.3. Протягом терміну до 10 робочих днів виробник/заявник (або його представник) надсилає до Центру повідомлення про початок дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, за формою, наведеною у додатку 10.
8.3.4. Протягом дослідження з безпеки лікарського засобу та після його закінчення, у разі необхідності, Центр може зробити запит у виробника/заявника (або його представника) будь-яких матеріалів цього дослідження з безпеки.
8.3.5. Виробник/заявник (або його представник) повинен повідомляти про всі випадки серйозної побічної реакції лікарського засобу, які були зареєстровані під час проведення дослідження з безпеки. Повідомлення надається за формою, наведеною у додатку 5, у термін, зазначений у підпункті 7.1.1 пункту 7.1. Інформація про всі випадки несерйозної побічної реакції лікарського засобу, які були зареєстровані під час проведення дослідження з безпеки, повинна бути узагальнена та внесена до звіту про проведення дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування.
8.3.6. Протягом 90 днів після закінчення дослідження з безпеки виробник/заявник (або його представник) надсилає до Центру повідомлення про завершення або тимчасове припинення дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, за формою, наведеною у додатку 11.
8.3.7. У разі дострокового завершення дослідження з безпеки виробник/заявник (або його представник) надсилає до Центру повідомлення про завершення або тимчасове припинення дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, за формою, наведеною у додатку 11, протягом 15 днів із зазначенням причин дострокового завершення цього дослідження з безпеки.
8.3.8. Виробник/заявник (або його представник) надає до Центру звіт про проведення дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, відповідно до структури, наведеної у додатку 12, у термін не пізніше, ніж через 6 місяців з моменту завершення цього дослідження з безпеки.
8.3.9. Центр проводить експертизу звіту про проведене дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, у термін – 90 днів.
8.3.10. Результати проведеного дослідження з безпеки публікуються у спеціалізованих медичних виданнях.
9. Аналіз та оцінка інформації про побічні реакції лікарських засобів, дозволених до медичного застосування
9.1. Центр систематизує та аналізує інформацію про побічні реакції лікарських засобів, яку він отримує відповідно до пункту 4.1 цього Порядку.
9.2. Центр проводить:
оцінку якості інформації;
кодування інформації;
виявлення інформації, що дублюється;
оцінку причинно-наслідкового зв’язку між клінічними проявами будь-якої побічної реакції та застосуванням підозрюваного лікарського засобу;
оцінку співвідношення “ризик/користь”.
9.3. За результатами аналізу та оцінки інформації про побічні реакції лікарських засобів Центр:
9.3.1. Надає пропозиції до МОЗ України щодо прийняття рішень стосовно:
повної або тимчасової заборони медичного застосування лікарського засобу в разі отримання термінового повідомлення, виявлення раніше невідомих небезпечних властивостей лікарського засобу, які призвели або можуть призвести до тяжких наслідків для здоров’я і життя людей внаслідок виникнення серйозної побічної реакції чи за результатами проведення дослідження з безпеки.
9.3.2. Рекомендує виробнику/заявнику (або його представнику):
внесення уточнень, доповнень або змін до Інструкції для медичного застосування лікарського засобу;
проведення досліджень з безпеки відповідно до пунктів 8.1.
9.4. Висновки Центру щодо подальшого медичного застосування лікарського(их) засобу(ів) можуть бути оскаржені, згідно з вимогами чинного законодавства України.
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 1 |
|
Назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, у сфері управління яких перебуває заклад _____________________________________________________ Найменування та місцезнаходження закладу ____________________ |
МЕДИЧНА ДОКУМЕНТАЦІЯ |
|
Форма первинної облікової документації |
|
|
КАРТА-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОБІЧНУ РЕАКЦІЮ (далі – ПР) ЧИ ВІДСУТНІСТЬ ЕФЕКТИВНОСТІ (далі – ВЕ) |
Вид повідомлення |
I. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПАЦІЄНТА
|
1. Ініціали пацієнта |
2. Номер історії хвороби/ амбулаторної карти |
3. Дата народження |
4. Вік, років |
5. Стать |
6. Наслідок ПР |
|||
|
видужування без наслідків |
видужування з наслідками |
|||||||
|
день |
місяць |
рік |
||||||
|
7. Клінічний діагноз (із зазначенням шифру за МКХ-10) |
8. Інша важлива інформація (дані анамнезу, дані лабораторно-інструментальних досліджень, алергологічний стан та ін.) |
|||||||
II. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПР/ВЕ
|
9. Початок ПР/ВЕ |
10. Закінчення ПР |
11. ПР триває |
13. Категорія ПР |
|
12. Опис ПР/Зазначення ВЕ ЛЗ |
смерть пацієнта /__/___/___/ |
||
III. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІДОЗРЮВАНИЙ ЛЗ (ПЛЗ), ВИРОБНИКА ПЛЗ
|
14. ПЛЗ (торгова назва, лікарська форма) |
15. Виробник, країна |
16. Номер серії |
|||
|
17. Показання для призначення |
18. Разова доза |
19. Кратність приймання |
20. Спосіб уведення |
21. Початок терапії ПЛЗ |
|
|
/___/___/___/ |
|||||
|
22. Чи отримував хворий ПЛЗ раніше? |
23. Якщо так, то які ПР виникали: |
||||
IV. ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУПУТНІ ЛЗ (за виключенням препаратів, які застосовувалися для корекції наслідків ПР)
|
24. Супутні ЛЗ (торгова назва, лікарська форма) |
25. Разова доза |
26. Кратність приймання |
27. Спосіб уведення |
28. Дата призначення (від/до) |
V. ЗАСОБИ КОРЕКЦІЇ ПР
|
Відміна ПЛЗ |
|
Повторне призначення ПЛЗ |
|
Зниження дози ПЛЗ (зазначити, на скільки): |
|
Корекцію ПР не проводили |
|
Відміна супутніх ЛЗ (зазначити, які) |
|
Медикаментозна терапія ПР (зазначити ЛЗ, дозовий режим, тривалість призначення): |
VI. ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИЙ ЗВ’ЯЗОК МІЖ КЛІНІЧНИМИ ПРОЯВАМИ ПР ТА ПЛЗ
|
визначений |
імовірний |
можливий |
сумнівний |
не підлягає класифікації |
VII. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПОВІДОМНИКА
|
29. П. І. Б. повідомника, тел./факс |
30. Назва та місцезнаходження лікувального закладу |
Дата заповнення _____________________ |
|
Підпис _____________________ |
||
|
Повідомлення заповнюється лікарем та надається за місцем знаходження: Україна, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, Державний фармакологічний центр МОЗ України, відділ фармакологічного нагляду; тел./факс: +38 044 286 7505 ; або електронною поштою – e-mail: [email protected] |
||
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 2 |
ВИМОГИ ДО ЗАПОВНЕННЯ КАРТИ-ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОБІЧНУ РЕАКЦІЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ* ПРИ МЕДИЧНОМУ ЗАСТОСУВАННІ (заповнює лікар)
____________
* Форма карти-повідомлення про підозрювану побічну реакцію (ПР) лікарського засобу (ЛЗ) при медичному застосуванні заповнюється лікарем.
I розділ. Інформація про пацієнта
1. Ініціали пацієнта.
Прізвище, ім’я та по батькові пацієнта зазначаються першими літерами: якщо повідомлення стосується лікарського засобу, який приймала вагітна жінка, а побічна реакція виникла у плода, то всі дані (за винятком побічної реакції) надаються про матір.
2. Номер історії хвороби/амбулаторної карти.
Указуються номер історії хвороби чи амбулаторної карти пацієнта.
3. Дата народження.
Зазначається день, місяць та рік народження пацієнта.
4. Вік, років.
Для пацієнтів віком від 3 років та старше – зазначаються роки (наприклад, 4 роки); для пацієнтів до 3 років – місяці (наприклад, 24 місяці); для пацієнтів віком до місяця – дні (наприклад, 5 днів).
5. Стать.
Позначається так: Ж або Ч. Якщо повідомлення стосується лікарського засобу, який приймала вагітна жінка, а побічна реакція виникла у плода, то всі дані (за винятком побічної реакції) надаються про матір із зазначенням триместру вагітності.
6. Наслідок побічної реакції.
Зазначаються відповідні позиції, наведені у пункті 6.
7. Клінічний діагноз (із зазначенням шифру за Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров’я десятого перегляду (далі – МКХ-10)).
Зазначається клінічний діагноз, з приводу якого призначався підозрюваний лікарський засіб, із відповідною рубрикацією за МКХ-10.
8. Інша важлива інформація (дані анамнезу, дані лабораторно-інструментальних досліджень, алергологічний стан та ін.).
Зазначаються дані, які можуть впливати на прояв побічної реакції, але безпосередньо з ним не пов’язані.
II розділ. Інформація про побічну реакцію / відсутність ефективності
9. Початок побічної реакції / відсутності ефективності лікарського засобу.
Зазначається день, місяць, рік виникнення побічної реакції. Повідомлення щодо вроджених аномалій плода супроводжується датою народження дитини або терміну вагітності, які зазначаються у пункті 9.
10. Закінчення побічної реакції.
Зазначається день, місяць, рік закінчення побічної реакції.
11. Побічна реакція триває.
Зазначається в разі, коли на момент подання повідомлення прояви побічної реакції ще тривають.
12. Опис побічної реакції / Зазначення відсутності ефективності лікарського засобу.
Детально описується побічна реакція, уключаючи безпосередній прояв побічної реакції, а також короткий опис усієї клінічної інформації, яка може стосуватися виявленої побічної реакції. По можливості, копії виписок з амбулаторної карти або історії хвороби додаються до карти.
13. Категорія побічної реакції.
Зазначаються відповідні позиції, наведені у пункті 13.
III розділ. Інформація про підозрюваний лікарський засіб, виробника підозрюваного лікарського засобу
14. Підозрюваний лікарський засіб (торгова назва, лікарська форма).
Указуються торгова назва підозрюваного лікарського засобу, який підозрюється у причетності до виникнення побічної реакції, його лікарська форма.
15. Виробник, країна.
Указується виробник підозрюваного лікарського засобу (повна назва), країна.
16. Номер серії.
Зазначається номер серії підозрюваного лікарського засобу.
17. Показання для призначення.
Зазначаються показання для призначення підозрюваного лікарського засобу.
18. Разова доза.
Указується разова доза підозрюваного лікарського засобу.
19. Кратність приймання.
Указується кратність приймання підозрюваного лікарського засобу.
20. Спосіб уведення.
Указується спосіб уведення підозрюваного лікарського засобу.
21. Початок терапії підозрюваним лікарським засобом.
Указується день, місяць та рік призначення підозрюваного лікарського засобу.
22. Чи отримував хворий підозрюваний лікарський засіб раніше?
Зазначаються відповідні позиції, наведені у пункті 22.
23. Якщо так, то які побічні реакції виникали.
Зазначаються відповідні позиції, наведені у пункті 23.
IV розділ. Інформація про супутні лікарські засоби (за виключенням препаратів, які застосовувалися для корекції наслідків побічної реакції).
24. Супутні лікарські засоби (торгова назва, лікарська форма).
Указується торгова назва супутніх лікарських засобів, які призначались, їх лікарська форма.
25. Разова доза.
Указується разова доза супутніх лікарських засобів.
26. Кратність приймання.
Указується кратність приймання супутніх лікарських засобів.
27. Спосіб уведення.
Указується спосіб уведення супутніх лікарських засобів.
28. Дата призначення (від/до).
Указується день, місяць та рік початку та закінчення призначення супутніх лікарських засобів.
V розділ. Засоби корекції побічної реакції.
Позначається необхідне з перелічених пунктів.
VI розділ. Причинно-наслідковий зв’язок між клінічними проявами побічної реакції та підозрюваним лікарським засобом.
Позначається необхідне з перелічених пунктів.
VII розділ. Інформація про повідомника.
29. Прізвище, ім’я, по батькові повідомника, телефон/факс.
Зазначається прізвище, ім’я, по батькові повідомника, контактний телефон, факс.
30. Назва та місцезнаходження лікувального закладу.
Зазначається назва та місцезнаходження лікувального закладу, де працює лікар.
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 3 |
Звітність
Звіт про випадки побічних реакцій при медичному застосуванні лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах
за 20__ рік
|
Подають |
Терміни подання |
Форма N 69 ЗАТВЕРДЖЕНО Річна |
||||||
|
1. Усі лікувально-профілактичні заклади, що перебувають у сфері управління МОЗ України, а також заклади охорони здоров’я іншого підпорядкування – Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров’я обласних державних адміністрацій, Головному управлінню охорони здоров’я Київської та Управлінню охорони здоров’я Севастопольської міських держадміністрацій |
20 січня 30 січня |
|||||||
|
Найменування організації – складача інформації |
||||||||
|
Місцезнаходження |
||||||||
|
Коди організації-складача |
||||||||
|
ЄДРПОУ |
території (КОАТУУ) |
виду економічної діяльності (КВЕД) |
форми власності (КФВ) |
організаційно-правової форми господарювання (КОПФГ) |
Міністерство іншого центрального органу виконавчої влади, якому підпорядкована організація – складач інформації (КОДУ) |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
Таблиця 1000 Випадки побічних реакцій при медичному застосуванні лікарських засобів у пацієнтів
|
N з/п |
Джерело надход- |
П. І. Б./ |
Вік |
Стать (Ч, Ж); термін вагітності |
Підоз- |
Системні прояви ПР ПЛЗ |
Основний клінічний та супутній діагнози (із зазначенням шифру за МКХ-10) |
Моно- |
Тривалість фарма- |
Відміна ПЛЗ |
Призначення додаткової фармакотерапії |
Наслідок ПР ЛЗ |
|||||||
|
так |
ні |
так |
ні |
так |
ні |
Видужання без наслідків |
Подовження госпіталізації |
Інше |
|||||||||||
|
так |
ні |
так |
ні |
||||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
|||||
|
Кількість штатних посад лікарів (усього) _________________ |
Керівник закладу ________________________________ |
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 4 |
ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ВИПАДКИ ПОБІЧНИХ РЕАКЦІЙ ПРИ МЕДИЧНОМУ ЗАСТОСУВАННІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДАХ
1. Указується порядковий номер.
2. Джерело надходження карти-повідомлення.
Указується джерело надходження карти-повідомлення (у разі, якщо це була дільнична лікарня, слід зазначати центральну районну лікарню, до якої вона належить).
3. П. І. Б./номер історії хвороби або амбулаторної карти.
Прізвище, ім’я, по батькові пацієнта зазначається першими літерами, наприклад: Коваль Олена Іванівна – К.О.І. Указується номер медичної карти стаціонарного хворого або амбулаторної карти.
4. Вік.
Указується вік пацієнта. Для пацієнтів віком від 3 років та старше – зазначаються роки (наприклад, 4 роки); для пацієнтів молодше 3 років – місяці (наприклад, 24 місяці); для пацієнтів віком до місяця – дні (наприклад, 5 днів).
5. Стать (Ч, Ж); термін вагітності.
Позначається так: Ж або Ч. Якщо повідомлення стосується лікарського засобу, який приймала вагітна жінка, а побічна реакція виникла у плода, то всі дані (за винятком побічної реакції) надаються про матір із зазначенням триместру вагітності.
6. Підозрюваний лікарський засіб (торгова назва, форма випуску, виробник, країна).
Вказуються торгова назва лікарського засобу, який підозрюється у причетності до виникнення побічної реакції, його форма випуску, виробник (повна назва), країна.
7. Системні прояви побічної реакції підозрюваного лікарського засобу.
Вказуються системні прояви побічної реакції лікарського засобу – негативні клінічні прояви, пов’язані з переважаючим або комбінованим впливом на функції органів травлення, шкіри, центральної нервової системи, серцево-судинної системи, системи дихання, сечовивідної, імунної та інших систем унаслідок призначення підозрюваного лікарського засобу або комбінацій лікарських засобів, що призводить до відповідного порушення життєдіяльності організму.
8. Основний клінічний та супутній діагнози (із зазначенням шифру за МКХ-10).
Указується основний клінічний та супутній діагнози пацієнта, у якого спостерігалася побічна реакція, із зазначенням шифру МКХ-10.
9. Монофармакотерапія.
Якщо був призначений тільки підозрюваний лікарський засіб – позначити так , якщо разом з підозрюваним лікарським засобом призначались ще й інші лікарські засоби – позначити ні .
10. Тривалість фармакотерапії (дні).
Указується термін приймання підозрюваного лікарського засобу до початку побічної реакції. Термін може визначатися у годинах, днях, тижнях, місяцях або роках. При виникненні побічної реакції після приймання однієї або декількох доз підозрюваного лікарського засобу зазначається режим дозування.
11. Відміна підозрюваного лікарського засобу.
Якщо підозрюваний лікарський засіб було відмінено – позначити так , а якщо підозрюваний лікарський засіб не відмінявся – позначити ні .
12. Призначення додаткової фармакотерапії.
Якщо для корекції стану пацієнта внаслідок розвитку побічної реакції лікарського засобу призначалась додаткова фармакотерапія – позначити так , якщо не призначалась – позначити ні .
Наслідок побічної реакції лікарського засобу:
13. Видужання без наслідків.
Якщо прояви побічної реакції у пацієнта зникли без наслідків – позначити так , якщо після відміни підозрюваного лікарського засобу чи/або призначення додаткової фармакотерапії спостерігаються залишкові прояви побічної реакції – позначити ні .
14. Подовження госпіталізації.
Якщо внаслідок розвитку побічної реакції термін госпіталізації пацієнта був подовжений чи/або розвиток побічної реакції призвів до госпіталізації пацієнта – позначити так , якщо внаслідок розвитку побічної реакції термін госпіталізації не подовжувався – позначити ні .
15. Інше.
Зазначається: віддалені прояви побічної реакції у пацієнта протягом року, смерть внаслідок побічної реакції, якщо побічна реакція стала причиною смерті дитини у вагітної жінки або будь-які інші, не зазначені вище наслідки побічної реакції.
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 5 |
|
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОБІЧНУ РЕАКЦІЮ (далі – ПР) ЧИ ВІДСУТНІСТЬ ЕФЕКТИВНОСТІ (далі – ВЕ) |
ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ N ВИПАДКУ _________ |
I. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПАЦІЄНТА ТА ПР
|
1. Ініціали пацієнта |
1.1. Країна |
2. Дата народження |
2.1. Вік, років |
3. Стать |
4 – 9 Категорія ПР смерть пацієнта /__/___/___/ |
||||||||||
|
день |
місяць |
рік |
|||||||||||||
|
10. Опис ПР (в тому числі дані лабораторно-інструментальних досліджень) / Зазначення ВЕ ЛЗ Коментар: |
|||||||||||||||
|
11. Початок ПР/ВЕ ЛЗ |
12. Закінчення ПР |
13. Наслідок ПР |
|||||||||||||
|
день |
місяць |
рік |
день |
місяць |
рік |
ПР триває |
видужання без наслідків |
видужання з наслідками |
|||||||
II. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІДОЗРЮВАНИЙ ЛЗ
|
14. Підозрюваний ЛЗ (торгова назва, лікарська форма) (далі – ПЛЗ) |
20. Відміна ПЛЗ |
|
|
15. Разова доза та кратність приймання ПЛЗ |
16. Спосіб введення |
|
|
21. Повторне призначення ПЛЗ |
||
|
17. Показання для призначення ПЛЗ |
||
|
22. Зниження дози ПЛЗ (зазначити на скільки): |
||
|
18. Дата призначення (від/до) ПЛЗ |
19. Тривалість терапії ПЛЗ |
|
III. ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУПУТНІ ЛЗ (за виключенням ЛЗ, які застосовувалися для корекції наслідків ПР). ДАНІ АНАМНЕЗУ
|
23. Супутні ЛЗ (торгова назва, лікарська форма, разова доза, кратність приймання, спосіб введення, дата призначення (від/до)) |
|
24. Інша важлива інформація, що має відношення до розвитку ПР (дані анамнезу життя, захворювання, алергічного стану, лабораторно-інструментальних досліджень тощо) |
IV. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВИРОБНИКА
|
25. Назва та місцезнаходження виробника |
26. Номер серії |
|
|
27. Дата отримання виробником даних про ПР /____/____/____/ |
28. Джерело надходження даних про ПР до виробника |
|
|
29. Дата заповнення повідомлення /____/____/____/ |
30. Підпис відповідальної особи (виробника) _________________ |
|
|
Повідомлення надсилається за місцем знаходження: Україна, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, Державний фармакологічний центр МОЗ України, відділ фармакологічного нагляду; тел./факс: +38 044 286-7505 (додатковий 2-34); e-mail: [email protected] |
||
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 6 |
ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОБІЧНУ РЕАКЦІЮ ЧИ ВІДСУТНІСТЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ ПРИ МЕДИЧНОМУ ЗАСТОСУВАННІ (заповнює виробник/заявник (або його представник))
I розділ. Інформація про пацієнта та побічну реакцію.
1. Ініціали пацієнта.
Прізвище, ім’я та по батькові пацієнта зазначається першими літерами: якщо повідомлення стосується ЛЗ, який приймала вагітна жінка, а побічна реакція виникла у плода, то всі дані (за винятком побічної реакції) надаються про матір.
1.1. Країна.
Країна, де виникла побічна реакція.
2. Дата народження.
Зазначається день, місяць та рік народження пацієнта.
2.1. Вік, років.
Для пацієнтів віком від 3 років та старше – зазначаються роки (наприклад, 4 роки); для пацієнтів до 3 років – місяці (наприклад, 24 місяці); для пацієнтів віком до місяця – дні (наприклад, 5 днів).
3. Стать.
Позначається так: Ж або Ч.
4 – 9. Категорія побічної реакції.
Зазначаються відповідні позиції.
10. Опис побічної реакції (в тому числі дані лабораторно-інструментальних досліджень) / Зазначення відсутності ефективності лікарського засобу.
Повний опис побічної реакції. Коментар, якщо необхідно (особливо, якщо оцінка зв’язку між побічною реакцією та підозрюваним лікарським засобом лікаря та виробника не співпадає).
11. Початок побічної реакції/відсутності ефективності лікарського засобу.
Зазначається день, місяць, рік виникнення побічної реакції.
12. Закінчення побічної реакції.
Зазначається день, місяць, рік закінчення побічної реакції.
13. Наслідок побічної реакції.
Зазначаються відповідні позиції, наведені у пункті 13.
II розділ. Інформація про підозрюваний лікарський засіб.
14. Підозрюваний лікарський засіб (торгова назва, лікарська форма).
Вказуються торгова назва лікарського засобу, який підозрюється у причетності до виникнення побічної реакції, його лікарська форма.
15. Разова доза та кратність приймання підозрюваного лікарського засобу.
Указується разова доза підозрюваного лікарського засобу.
16. Спосіб введення.
Указується спосіб введення підозрюваного лікарського засобу.
17. Показання для призначення.
Зазначаються показання для призначення підозрюваного лікарського засобу.
18. Дата призначення (від/до).
Указується дата початку терапії та дата закінчення терапії.
19. Тривалість терапії підозрюваним лікарським засобом.
Указується тривалість терапії.
20. Відміна підозрюваного лікарського засобу. Чи супроводжувалась відміна підозрюваного лікарського засобу зникненням побічної реакції?
Зазначаються відповідні позиції.
21. Повторне призначення підозрюваного лікарського засобу. Чи відмічено поновлення побічної реакції після повторного призначення підозрюваного лікарського засобу?
Зазначаються відповідні позиції.
22. Зниження дози підозрюваного лікарського засобу (зазначити на скільки). Чи відмічено поновлення побічної реакції після зниження дози підозрюваного лікарського засобу?
Зазначаються відповідні позиції.
III розділ. Інформація про супутні лікарські засоби (за виключенням лікарських засобів, які застосовувалися для корекції наслідків побічної реакції). ДАНІ АНАМНЕЗУ.
23. Супутні лікарські засоби (торгова назва, лікарська форма, разова доза, кратність приймання, спосіб введення, дата призначення (від/до).
Указується торгова назва супутніх лікарських засобів, які призначались, їхня лікарська форма, разова доза, кратність прийому, спосіб введення, дата призначення (від/до).
24. Інша важлива інформація, що має відношення до розвитку побічної реакції (дані анамнезу, попередня історія захворювання, алергічний стан, дані лабораторно-інструментальних досліджень тощо).
Указуються дані анамнезу, попередня історія захворювання, алергічний стан, дані лабораторно-інструментальних досліджень тощо.
IV розділ. Інформація про виробника.
25. Назва та місцезнаходження виробника.
Зазначається назва та місцезнаходження виробника підозрюваного лікарського засобу.
26. Номер серії.
Зазначається номер серії підозрюваного лікарського засобу.
27. Дата отримання виробником даних про побічну реакцію.
Зазначається дата, коли виробник отримав дані про побічну реакцію підозрюваного лікарського засобу (день, місяць, рік).
28.Джерело надходження даних про побічну реакцію до виробника.
Зазначаються відповідні пункти.
29. Дата заповнення повідомлення.
Зазначається дата, коли виробник заповнив повідомлення (день, місяць, рік).
30. Підпис відповідальної особи (виробника).
Ставиться підпис відповідальної особи.
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 7 |
СТРУКТУРА РЕГУЛЯРНО ОНОВЛЮВАНОГО ЗВІТУ З БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ, ДОЗВОЛЕНОГО ДО МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
I. Титульна сторінка
Порядковий номер
Регулярно оновлюваний звіт з безпеки лікарського засобу
(регулярний звіт)
Міжнародна назва(и), АТС: Код(и)
|
Торгова назва лікарського засобу |
Склад лікарського засобу |
Номер реєстраційного посвідчення (в Україні) |
Дата видачі реєстраційного посвідчення (в Україні) |
Власник реєстраційного посвідчення |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
СТАТУС ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ В УКРАЇНІ: Реєстрація/Перереєстрація
ПРОЦЕДУРА ЛІЦЕНЗУВАННЯ В ЄС: Централізована/взаємного визнання/національна
МІЖНАРОДНА ДАТА НАРОДЖЕННЯ (IBD): Дата
ЗВІТНИЙ ПЕРІОД: Від <Дата> – до <Дата>
ДАТА СКЛАДАННЯ ЗВІТУ: <Дата>
ТОМ: <Номер/Загальна кількість томів>
ІНША ІНФОРМАЦІЯ: <Інша пояснювальна інформація>
ПЕРІОД, ЯКИЙ БУДЕ ОХОПЛЕНИЙ НАСТУПНИМ ЗВІТОМ: Від <Дата> – до <Дата>
НАЙМЕНУВАННЯ І МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВЛАСНИКА РЕЄСТРАЦІЙНОГО ПОСВІДЧЕННЯ:
<Найменування>
<Місцезнаходження>
УПОВНОВАЖЕНА ОСОБА, ВІДПОВІДАЛЬНА ЗА ФАРМАКОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД (в тому числі в Україні), ДАНІ ДЛЯ КОНТАКТУ:
<П. І. Б.>
<місцезнаходження>
<номер телефону/факсу>
<електронна пошта>
ПІДПИС:
СПИСОК ДЛЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
|
Регуляторний орган |
Кількість примірників |
|
Державний фармакологічний центр МОЗ України |
II. Зміст звіту
Список скорочень (за необхідності)
1. Вступ
2. Положення щодо ліцензування препарату в країнах світу (у вигляді таблиці: назва країни, номер реєстраційного посвідчення, дата видачі торгової ліцензії та наступної перереєстрації; будь-яке обмеження умов ліцензії; показання для застосування; дата випуску препарату на ринок; торгова/і/ назва/и/).
3. Оновлені дані щодо заходів, прийнятих регуляторними органами або власником реєстраційного посвідчення з питань безпеки* (зупинення дії або анулювання торгової ліцензії; відмова в перереєстрації; обмеження при застосуванні; зміни дозового режиму; зміни показань до застосування; зміни в рецептурі та ін. Необхідно зазначити причини, пов’язані з безпекою, які спричинили прийняття відповідного рішення, надати необхідну документацію; надати копії відповідних повідомлень).
____________
* У разі, якщо регулярний звіт надано англійською мовою, то розділи 3, 4 та 10 повинні бути викладені українською або російською мовою. Розділ 9 регулярного звіту викладається українською або російською мовою у разі потреби, на вимогу Центру.
4. Зміни в наданій інформації з безпеки (надаються змінені дані з безпеки, які має виробник/заявник, стосовно протипоказань, застережень, побічних реакцій на лікарський засіб або тих, що обумовлені його взаємодією з іншими лікарськими засобами, які були внесені протягом звітного періоду, з обгрунтуванням та наданням змінених розділів. У разі, якщо існують суттєві розбіжності в Інструкції для медичного застосування/листку-вкладиші лікарського засобу та інформацією з безпеки лікарського засобу ЄС (чи офіційними переліками даних/інформаційними документами про лікарський засіб, що затверджені в Україні), виробник/заявник або його представник повинен підготувати короткий коментар з описом існуючих відмінностей і їх наслідків щодо до загальної оцінки безпеки із зазначенням запропонованих чи прийнятих заходів. Цей коментар потрібно надати у вигляді супроводжувального листа чи додатка до регулярного звіту.
5. Вплив лікарського засобу на пацієнта (надається оцінка кількості пацієнтів, які приймали цей препарат, а також метод, який використовувався для проведення цієї оцінки: ліжко-дні, кількість призначень або кількість одиниць дозування лікарського засобу тощо. У разі, якщо зазначені вище або точніші виміри відсутні, використовують показники об’ємів продажу препарату (упаковки, одиниці форми випуску або тоннаж). При неможливості проведення оцінки числа пацієнтів, необхідно надати відповідні пояснення та обґрунтування. Надається оцінка впливу лікарського засобу на пацієнта, а також метод, який використовувався для проведення цієї оцінки (частота розвитку побічних реакцій, які виникли при медичному застосуванні цього лікарського засобу тощо). У разі, якщо дані звіту вказують на імовірну проблему, слід надати повні дані з інших країн (зазначивши рекомендовані на місцях добові дози) або представити цю інформацію за іншими показниками (наприклад, за показами, лікарськими формами).
6. Представлення індивідуальних історій хвороби.
6.1. Загальні положення.
6.2. Випадки проявів побічних реакцій лікарського засобу, які представлені у вигляді переліків.
До переліку повинні вноситись дані для кожного пацієнта тільки один раз, незалежно від того, скільки термінів для опису побічної реакції наведено в повідомленні для даного випадку. У разі наведення більше ніж однієї реакції слід зазначити всі реакції, але випадок прояву побічної реакції повинен бути віднесений до переліку описування найбільш серйозної побічної реакції на лікарський засіб (симптом, діагноз) за вибором виробника/заявника (або його представника).
Спонтанні повідомлення про побічну реакцію лікарського засобу
а) отримані виробником (номер, який надав даному випадку виробник/заявник; країна, де зафіксований даний випадок; джерело повідомлення; вік та стать пацієнта; дозовий режим підозрюваного лікарського засобу; дата початку побічної реакції; дата початку та завершення терапії (тривалість лікування); опис реакції, що наведений у повідомленні; наслідок для пацієнта (наприклад, смерть, видужання, ускладнення); коментар (оцінка причинно-наслідкового зв’язку, якщо виробник не згоден із повідомлювачем; супутні лікарські засоби, які могли вплинути на розвиток побічної реакції; показання для призначення даного препарату; результати відміни/повторного призначення препарату тощо);
б) отримані регуляторними органами (наводяться дані щодо побічної реакції лікарського засобу, отримані Центром):
очікувані/неочікувані;
серйозні/несерйозні.
6.3. Аналіз переліків.
6.4. Зведені таблиці (підсумкові зведені дані для кожного з переліків випадків проявів побічних реакцій лікарського засобу вносять до зведених таблиць, де окремо зазначають серйозні та несерйозні реакції, зареєстровані та незареєстровані виробником/заявником. У разі недостатньої інформації для складання зведеної таблиці, дані викладають довільно).
6.5. Аналіз індивідуальних історій хвороби виробником/заявником (при необхідності).
7. Дослідження
7.1. Заново проаналізовані дослідження з безпеки (опис усіх досліджень, які містять важливу інформацію щодо безпеки, а також знову проаналізованих досліджень, які були проведені протягом звітного періоду, уключаючи дані епідеміологічних, токсикологічних або лабораторних досліджень).
7.2. Нові дослідження з безпеки (заплановані, ті, що розпочаті або тривають протягом звітного періоду).
7.3. Опубліковані дані про дослідження з безпеки.
8. Інша інформація.
8.1. Інформація щодо ефективності лікарського засобу.
8.2. Інформація, отримана пізніше.
9. Загальна оцінка безпеки.
Оновлена інформація щодо перерахованих нижче підрозділів:
9.1. У цьому підрозділі звіту виробник/заявник або його представник повинен надати стислий аналіз даних разом з проведеною оцінкою значущості даних, зібраних за цей період. Також потрібно проаналізувати зібрані дані про випадки проявів побічних реакцій і в першу чергу надати таку інформацію:
зміни в характеристиках зареєстрованих компанією побічних реакцій лікарського засобу (їх тяжкості, наслідків, цільової групи населення);
кількість серйозних незареєстрованих компанією (не зазначених в інструкції/листку-вкладиші для медичного застосування) побічних реакцій лікарського засобу;
кількість несерйозних незареєстрованих компанією (не зазначених в інструкції/листку-вкладиші для медичного застосування) побічних реакцій лікарського засобу;
кількість серйозних зареєстрованих компанією (зазначених в інструкції/листку-вкладиші для медичного застосування) побічних реакцій лікарського засобу;
кількість несерйозних зареєстрованих компанією (зазначених в інструкції/листку-вкладиші для медичного застосування) побічних реакцій лікарського засобу;
збільшення частоти повідомлень про зареєстровані компанією очікувані побічні реакції лікарського засобу, уключаючи коментарі з приводу того, чи можна вважати, що ці дані відображають суттєво важливі зміни щодо оцінки безпеки застосування лікарського засобу.
Наступні підрозділи повинні докладно висвітлювати будь-яку нову проблему, пов’язану з безпекою застосування лікарського засобу, з коментарями та оцінкою значущості нової інформації з таких питань:
9.2. Взаємодія лікарських засобів.
9.3. Випадки передозувань.
9.4. Випадки зловживання, помилкового, нераціонального застосування лікарського засобу.
9.5. Випадки застосування лікарського засобу в період вагітності та лактації.
9.6. Випадки застосування лікарського засобу в особливих групах пацієнтів (діти, старша вікова група, групи з порушенням функцій органів і систем).
9.7. Ефекти тривалого приймання лікарського засобу.
10. Висновок
У висновку потрібно:
зазначити, які дані з безпеки не відповідають раніше зібраним та посиланням з безпеки застосування лікарського засобу:
зазначити і обґрунтувати кожну рекомендовану чи розпочату дію;
зробити загальний висновок щодо безпеки лікарського засобу при медичному застосуванні за звітний період.
У разі прийняття рішення про внесення змін в Інструкцію для медичного застосування/листок-вкладиш лікарського засобу виробник/заявник або його представник повинен подати заявку на внесення змін одночасно з регулярним звітом, а якщо це є неможливим, надати графік подання цих документів.
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 8 |
ФОРМА НАДАННЯ ЗВЕДЕНИХ ДАНИХ ВИРОБНИКОМ/ЗАЯВНИКОМ (АБО ЙОГО ПРЕДСТАВНИКОМ) ПРО СТАН БЕЗПЕКИ МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ В УКРАЇНІ ЗА ПЕРІОД ДІЇ ОСТАННЬОГО РЕЄСТРАЦІЙНОГО ПОСВІДЧЕННЯ
|
Календарний рік (зазначаються календарні роки у хронологічному порядку) |
Кількість побічних реакцій: зазначається кількість та співвідношення серйозних/несерйозних побічних реакцій |
Обсяг продажу: зазначається кількість в одиницях форми випуску: таблетках, ампулах, флаконах тощо1 |
Показник частоти побічних реакцій лікарського засобу2 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Усього |
____________
1 3-тя колонка цієї форми заповнюється виробником/заявником (або його представником) у разі потреби, за вимогою Центру.
2 4-та колонка цієї форми розраховується виробником/заявником (або його представником), як зазначено в пункті 5 регулярного звіту. При визначенні показника частоти побічних реакцій лікарського засобу виробник/заявник (або його представник) може проводити такі розрахунки за даними стосовно об’єму продажів, отриманими від незалежних організацій, які займаються моніторингом ринку.
ВИСНОВОК. Повинен містити конкретні дані, аналіз необхідності внесення змін в інформацію щодо безпеки лікарського засобу (Інструкцію для медичного застосування, листок-вкладиш для пацієнта) і запропоновані з цього приводу виробником/заявником (або його представником) рекомендації тощо.
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 9 |
СТРУКТУРА ПРОТОКОЛУ ДОСЛІДЖЕННЯ З БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ, ДОЗВОЛЕНОГО ДО МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Протокол дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування (далі – дослідження), містить розділи, наведені нижче.
1. Загальні відомості
1.1. Назва дослідження, код, дата.
1.2. Назва досліджуваного лікарського засобу, форма випуску, назва виробника.
1.3. Інформація про виробника/заявника (або його представника), прізвище представника виробника/заявника (або його представника), відповідального за фармакологічний нагляд, їх місцезнаходження та контактні телефони.
1.4. Прізвище і посада особи, яка підписує протокол дослідження з боку виробника/заявника (або його представника).
1.5. Інформація про організацію, уповноважену виробником/заявником (або його представником) провести дослідження, а також її місцезнаходження та контактні телефони (якщо така призначається).
1.6. Прізвище, посада і підпис працівника Центру, з яким узгоджується протокол з боку Центру.
1.7. Прізвище, посада і підпис керівника дослідження (якщо такий призначається), який підписує протокол.
1.8. Назва(и) та місцезнаходження клінічних та діагностичних відділень і/або інших відділень лікувально-профілактичних закладів (далі – лікувальний заклад), де проводитиметься дослідження.
1.9. Прізвище(а) і посада(и) дослідника(ів) та/або відповідальних дослідників (якщо такі призначаються), контактний(і) телефон(и).
1.10. Основні етапи дослідження та графік їх проведення.
2. Мета і завдання дослідження
2.1. Мета повинна чітко визначати, що планується отримати за допомогою даного дослідження.
2.2. Завдання повинні визначати шляхи досягнення мети дослідження. Обґрунтування цих завдань повинно надати пояснення, як виконані завдання сприятимуть вирішенню проблем, що існують, та виконанню мети дослідження.
3. Обґрунтування дослідження
3.1. Назва та опис досліджуваного лікарського засобу (потрібно вказати склад лікарського засобу, його механізм дії, фармакокінетику, фармакодинаміку, показання для застосування, побічні дії, протипоказання, передозування, особливості застосування, особливості взаємодії з іншими лікарськими засобами, умови та термін зберігання).
3.2. Критичний огляд літературних джерел. Дані літератури потрібно викласти з погляду на оцінку проблеми, якій присвячене дане дослідження. Потрібно описати результати доклінічних досліджень (експерименти на культурах клітин, тканин, тваринах тощо), клінічних випробувань (на пацієнтах (добровольцях), раніше проведених фармакоепідеміологічних досліджень, важливих для даного дослідження.
3.3. Опис способів уведення, дозувань, схем і тривалості уведення досліджуваного лікарського засобу, які відповідають інформації, що міститься в Інструкції для медичного застосування.
3.4. Посилання на те, що дане дослідження проводитиметься з дотриманням протоколу.
3.5. Загальна характеристика досліджуваних пацієнтів. Зазначаються такі параметри: особи/групи досліджуваних пацієнтів (вік, стать), місце, період часу спостереження та критерії відбору (наприклад діагноз, з приводу якого застосовувався чи буде застосований досліджуваний лікарський засіб).
3.6. Посилання на публікації та інші джерела інформації, використані при плануванні та обґрунтуванні дослідження.
4. Дизайн дослідження
4.1. Опис виду/дизайну дослідження (наприклад, дослідження типу “випадок-контроль”, когортне дослідження); схематичне зображення методології, процедур та етапів дослідження. Повинно бути обґрунтовано, чому саме цей вид дизайну обрано для проведення дослідження.
4.2. Опис заходів, які дають змогу знизити/уникнути впливу систематичної помилки, яка пов’язана з ходом дослідження (наприклад, формування груп досліджуваних, у разі використання когортного (групового) дизайну чи “випадок-контроль”).
4.3. Основні й другорядні показники, що будуть використані в ході дослідження (наприклад, суб’єктивні відчуття досліджуваних, лабораторні показники, дані об’єктивних досліджень).
4.4. Перелік первинних документів, що будуть підґрунтям при проведенні дослідження (наприклад, повідомлення, опитувальні форми, анкети, журнали записів у лікувальних закладах чи їх відділеннях, історії хвороб чи виписки з них, амбулаторні карти, лабораторні записи, службові записки, щоденники досліджуваних або опитувальники, журнали видачі лікарських препаратів, роздруківки приладів, верифіковані та засвідчені копії або розшифровки фонограм, мікрофіши, фотографічні негативи, мікроплівки або магнітні носії, рентгенівські знімки, адміністративні документи, записи, що зберігаються в аптеці, лабораторії та у відділенні інструментальної діагностики).
4.5. Опис методів навчання дослідників для отримання даних дослідження. Описуються процедури попереднього тестування, навчання, тренування персоналу виконавців дослідження для отримання даних дослідження.
4.6. Опис методів збирання, аналізу та обробки інформації, отриманої протягом дослідження. Описуються методи/програми, які будуть використані для збирання, аналізу та статистичної обробки даних, отриманих при проведенні дослідження.
4.7. Методи формування досліджуваної популяції.
4.8. Загальна запланована тривалість дослідження та тривалості кожного етапу дослідження.
4.9. Опис умов припинення або переривання всього дослідження або його частини.
4.10. Зразок опитувальної форми для внесення основних та другорядних даних, що використовуються у ході дослідження.
5. Уключення і невключення досліджуваних у дослідження
5.1. Критерії уключення пацієнтів у дослідження (обумовлені показаннями до призначення досліджуваного лікарського засобу і не повинні їх перевищувати).
5.2. Критерії невключення пацієнтів у дослідження (обумовлені протипоказаннями до призначення досліджуваного лікарського засобу і не повинні їх перевищувати).
5.3. Критерії виключення пацієнтів із дослідження, а також процедури, що регламентують:
5.3.1. Обставини виключення пацієнта із дослідження.
6. Лікування пацієнтів
6.1. Для досліджуваної групи пацієнтів мають бути надані відомості про спосіб застосування досліджуваного лікарського засобу, його назву, дозу, схему, шляхи і способи введення.
7. Оцінка ефективності досліджуваного лікарського засобу
7.1. Перелік показників ефективності досліджуваного лікарського засобу, обумовлений його показаннями до застосування.
7.2. Методи оцінки і реєстрації показників ефективності.
8. Оцінка безпеки досліджуваного лікарського засобу
8.1. Перелік показників оцінки безпеки лікарського засобу, що використовуються у ході дослідження.
8.2. Перелік тих чинників, які можуть сприяти виникненню побічної реакції досліджуваного лікарського засобу (наприклад, взаємодія досліджуваного лікарського засобу з іншими лікарськими засобами, вплив хвороби, вплив медичних помилок) (якщо такі визначатимуться).
8.3. Методи оцінки і реєстрації показників безпеки лікарського засобу, що визначаються у ході дослідження.
8.4. Вимоги до звітності, процедури реєстрації і повідомлення про побічні реакції лікарського засобу при його медичному застосуванні, а також ті захворювання, що виникли чи були виявлені під час проведення дослідження.
8.5. Чіткі визначення можливих наслідків побічних реакцій лікарського засобу на здоров’я досліджуваних. Повинні бути зазначені можливі наслідки: смерть, інвалідність, аномалія розвитку плода, госпіталізація, подовження терміну госпіталізації, видужання з наслідками, видужання без наслідків чи інше.
8.6. Вид та об’єм медичної допомоги досліджуваним у разі виникнення побічних реакцій.
9. Статистика
9.1. Опис усіх методів статистичного опрацювання даних.
9.2. Ймовірна кількість досліджуваних, що буде включена у дослідження. У разі проведення дослідження у декількох медичних закладах кількість досліджуваних, що включаються у дослідження, указується для кожного медичного закладу окремо. Описується обґрунтування запланованого масштабу дослідження, а саме: обґрунтування зв’язку між завданнями/метою та масштабом запланованого дослідження (кількістю досліджуваних) відповідно до співвідношення виявлених побічних реакцій.
9.3. Процедури реєстрації даних, що не аналізуються, і фальсифікованих даних.
10. Прямий доступ до первинних даних/документації
10.1. Виробник/заявник (або його представник) повинен переконатися, що в протоколі дослідження або іншій письмовій угоді є вказівка про те, що дослідник/лікувальний заклад будуть надавати виробнику/заявнику (або його представнику) та Центру прямий доступ до первинних даних/документації, які стосуються даного дослідження.
11. Контроль і забезпечення якості дослідження
11.1. Описання процедур забезпечення контролю якості всіх етапів дослідження. Описуються механізми забезпечення якості та вірогідності даних, які аналізуються при проведенні дослідження (наприклад, надані сертифікати кваліфікації лабораторій, де проводилися дослідження; дані кваліфікації груп, що проводять дослідження; графік контрольних візитів виробника/заявника (або його представника) до дослідників дослідження тощо).
12. Методи захисту досліджуваних та дослідження
12.1. Опис методів захисту досліджуваних та дослідження. Опис інформації про те, чи зазнають пацієнти, які включені у дослідження, небезпеки під час дослідження, чи буде інформація щодо цих осіб, отримана протягом дослідження, конфіденційною. Опис обставин і гарантій про дослідження, за наявності яких ця інформація залишиться конфіденційною чи може бути надана організаціям, які не брали участі в цьому дослідженні, тільки у знеособленому вигляді.
13. Публікації
13.1. Обговорюються питання публікації даних, одержаних при проведенні даного дослідження.
14. Фінансування
14.1. Обговорюються питання фінансування, якщо вони не наведені в окремому договорі.
15. Додатки (якщо такі є).
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 10 |
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОЧАТОК ДОСЛІДЖЕННЯ З БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ, ДОЗВОЛЕНОГО ДО МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
|
Дата отримання |
Реєстраційний номер, наданий Державним фармакологічним центром МОЗ України (ДФЦ МОЗ України) |
Заповнюється виробником/заявником (або його представником)
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ З БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ, ДОЗВОЛЕНОГО ДО МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ (далі – дослідження з безпеки)
|
Кодовий номер протоколу, наданий виробником/заявником (або його представником) |
|
Повна назва дослідження з безпеки |
|
Дата погодження з ДФЦ МОЗ України: “_______”________”_______” (ДД/ММ/РР) |
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ВИРОБНИКА/ЗАЯВНИКА (АБО ЙОГО ПРЕДСТАВНИКА)
(відмітьте відповідні пункти)
|
Повідомлення про початок дослідження з безпеки в уповноважений орган |
|
виробник |
|
Початок дослідження з безпеки |
(ДД/ММ/РР) |
|
Укажіть лікувально-профілактичний заклад(и), де буде проведено(і) дослідження з безпеки назва місцезнаходження відповідальний дослідник або дослідники |
|
|
Я, що нижче підписався, цим підтверджую / підтверджую від особи виробника/заявника (або його представника), що надана вище інформація є вірною |
|
виробник/заявник (або його представник), що подає повідомлення про початок дослідження з безпеки в ДФЦ МОЗ України (як це вказано на першій сторінці): |
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 11 |
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ЗАВЕРШЕННЯ АБО ТИМЧАСОВЕ ПРИПИНЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ З БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ, ДОЗВОЛЕНОГО ДО МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
|
Дата отримання |
Реєстраційний номер, наданий Державним фармакологічним центром МОЗ України (ДФЦ МОЗ України) |
Заповнює виробник/заявник (або його представник)
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ З БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ, ДОЗВОЛЕНОГО ДО МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ (далі – дослідження з безпеки)
|
Кодований номер протоколу, наданий виробником/заявником (або його представником) |
|
Повна назва дослідження з безпеки |
|
Дата погодження з ДФЦ МОЗ України: “_______”________”_______” (ДД/ММ/РР) |
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ВИРОБНИКА/ЗАЯВНИКА (АБО ЙОГО ПРЕДСТАВНИКА)
(відмітьте відповідні пункти)
|
Повідомлення про початок дослідження з безпеки в уповноважений орган |
|
виробник |
|
Завершення або тимчасове припинення (необхідне зазначити) дослідження з безпеки |
“___”___”___” (ДД/ММ/РР) |
|
|
Чи є дане завершення дослідження з безпеки достроковим? |
Так о |
Ні о |
|
Чи це є тимчасовим зупиненням ходу дослідження з безпеки? |
Так о |
Ні о |
|
Якщо “так”, укажіть причину(и): дострокового завершення або його тимчасового призупинення дослідження з безпеки |
||
|
Стисло опишіть у додатку (у довільній формі): |
||
|
Я, що нижче підписався, цим підтверджую / підтверджую від особи виробника/заявника (або його представника), що надана вище інформація є вірною |
|
виробник/заявник (або його представник), що подає повідомлення про завершення або тимчасове припинення (необхідне зазначити) дослідження з безпеки в ДФЦ МОЗ України (як це вказано на першій сторінці): |
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
|
Додаток 12 |
СТРУКТУРА ЗВІТУ ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ З БЕЗПЕКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ, ДОЗВОЛЕНОГО ДО МЕДИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Структура звіту про дослідження з безпеки лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування (далі – дослідження), є узагальненою. Вона придатна для опису дослідження будь-якого терапевтичного, профілактичного або діагностичного засобу, проведеного на пацієнтах, у якій зібрано клінічний та статистичний опис, аналіз даних, які супроводжуються таблицями і рисунками в основному тексті або після нього. Крім того, у додатках надаються відомості про досліджуваних та детальна статистична інформація. Основні принципи складання звіту та його структуру можна використовувати для різних видів досліджень. Рекомендовано до структури звіту включати такі позиції.
1. Титульну сторінку:
Назва звіту; назва лікарського засобу; стислий опис дизайну, тривалості дослідження, дозування лікарського засобу, контингенту досліджуваних; ідентифікація протоколу; дата початку, дата закінчення дослідження; дата надання звіту. Назва виробника/заявника (або його представника); прізвище представника виробника/заявника (або його представника); прізвище і посада особи, яка підписує звіт з боку виробника/заявника (або його представника); інформація про організацію, уповноважену виробником/заявником (або його представником) провести дослідження, а також її місцезнаходження та контактні телефони (якщо така призначається); прізвище, посада і підпис особи, яка підписує звіт з боку Центру; прізвище, посада і підпис керівника дослідження (якщо такий призначається), який підписує звіт.
2. Адміністративна структура дослідження та дослідники (назва(и), місцезнаходження тих лікувальних закладів, де проводилося дослідження; прізвища, ім’я, по батькові дослідників, їх підписи та телефони для контакту).
3. Графік проведеного аудиту дослідження виробником/заявником (або його представником (дати, прізвище, ім’я, по батькові осіб з боку виробника/заявника (або його представника), які проводили аудит, та їх підписи).
4. Резюме (надається стислий опис дослідження з числовими даними для ілюстрації результатів).
5. Зміст звіту (включаючи перелік і розташування додатків, таблиць).
6. Перелік скорочень і визначення термінів.
7. Вступ (стислий опис проблеми, з якої проводилося дослідження. Ґрунтуючись на огляді літературних джерел та іншої інформації, стисло викладаються відомості щодо проблем безпеки застосування досліджуваного лікарського засобу).
8. Інформація про лікарський засіб (зазначається торгова назва, назва фармакотерапевтичної групи, склад лікарського засобу, форма випуску, його механізм дії, фармакодинаміка, фармакокінетика, показання для застосування, спосіб застосування та дози, побічна дія, протипоказання, передозування, особливості застосування, особливості взаємодії з іншими лікарськими засобами, умови та термін зберігання).
9. Мета та завдання дослідження.
10. План дослідження.
10.1. Опис дизайну дослідження; схематичне зображення методології, процедур та етапів дослідження.
10.2. Обґрунтування плану (дизайну) дослідження, у тому числі вибору досліджуваних груп.
10.3. Вибір досліджуваних:
критерії уключення;
критерії невключення;
виключення досліджуваних з дослідження;
методи формування досліджуваних груп (у разі використання когортного дизайну дослідження або “випадок-контроль”).
10.4. Лікування:
призначене лікування;
дози, спосіб та тривалість уведення досліджуваного лікарського засобу;
попередня і супутня терапія;
дотримання досліджуваними режиму лікування.
10.5. Використані статистичні методи.
10.6. Зміни щодо запланованого проведення дослідження або аналізу.
11. Оцінка ефективності досліджуваного лікарського засобу.
11.1. Показники, які аналізуються (разом з таблицями, рисунками).
11.2. Висновки щодо ефективності.
12. Оцінка безпеки досліджуваного лікарського засобу.
12.1. Значення і оцінка основних і другорядних показників безпеки досліджуваного лікарського засобу, що використовувалися при проведенні дослідження:
лабораторні чи інші діагностичні показники досліджуваних, які стосуються питань безпеки; значення і оцінка патологічно змінених лабораторних чи інших діагностичних показників;
параметри життєво важливих функцій організму, дані об’єктивного дослідження та інша інформація обстеження, яка стосується питань безпеки; її значення і оцінка;
суб’єктивні відчуття досліджуваних, які стосуються питань безпеки; їх значення і оцінка.
12.2. Побічні реакції:
стисле резюме щодо побічних реакцій;
аналіз виявлених побічних реакцій та їх вплив на досліджуваного: перелік серйозних (передбачених, непередбачених), несерйозних (передбачених, непередбачених) побічних реакцій (разом з таблицями, рисунками); оцінка таких наслідків побічних реакцій досліджуваного лікарського засобу, як: смерть, інвалідизація, аномалія розвитку плоду, госпіталізація, подовження терміну госпіталізації, видужання з наслідками, видужання без наслідків чи інше.
12.3. Значення і оцінка взаємодії досліджуваного лікарського засобу з іншими ліками, як причини виникнення побічних реакцій (якщо проводилося).
12.4. Значення і оцінка впливу хвороби на досліджуваний лікарський засіб, як причини виникненні побічних реакцій (якщо проводилося).
12.5. Значення і оцінка медичних помилок, як причини виникнення побічних реакцій (якщо проводилося).
12.6. Лікувальні заходи, що надавались досліджуваному в разі виникнення побічної реакції при застосуванні досліджуваного лікарського засобу (якщо такі надавались).
12.7. Висновки щодо безпеки.
13. Обговорення отриманих результатів дослідження.
14. Узагальнені висновки дослідження.
15. Таблиці, рисунки, графіки, на які надані посилання, але які не ввійшли до тексту.
15.1. Демографічні дані (рисунки, таблиці).
15.2. Дані щодо ефективності (з рисунками, таблицями).
15.3. Дані щодо безпеки (рисунки, таблиці).
16. Методи захисту досліджуваних та дослідження. (Зазначається інформація про те, чи зазнали досліджувані небезпеки під час дослідження, чи була інформація щодо цих осіб, отримана протягом дослідження, конфіденційною. Зазначаються обставини і гарантії про дослідження/досліджуваних, за наявності яких ця інформація залишалась конфіденційною чи могла бути надана організаціям, які не брали участі в цьому дослідженні).
17. Список літератури.
18. Додатки.
18.1. Інформація щодо дослідження:
протокол та поправки до протоколу;
перелік та характеристики дослідників;
підписи дослідника(ів) або керівника дослідження (якщо такий призначається);
сертифікати аудиту (якщо проводилися);
документація щодо статистичних методів;
публікації, що базуються на дослідженні;
важливі публікації, на які посилаються у даному звіті.
18.2. Перелік даних щодо досліджуваних:
дотримання режиму лікування досліджуваними;
дані щодо ефективності;
дані щодо безпеки (перелік побічних реакцій; перелік індивідуальних показників лабораторних досліджень у досліджуваних, якщо вимагає Центр).
18.3. Документація реєстрації усіх даних, які стосуються побічних реакцій лікарських засобів.
|
Директор ДП “Державний |
В. Т. Чумак |
Вся інформація про лікарські засоби та їх застосування представлена для ознайомлення і не може вважатися настановою для самостійної діагностики та лікування. Інформація призначена виключно для медичних та фармацевтичних працівників.