Постанова КМУ “Про затвердження Порядку видачі дозволу на проведення діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов’язана з використанням джерел неіонізуючого випромінювання” від 17.10.2013 № 761
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 жовтня 2013 р. № 761
Київ
Про затвердження Порядку видачі дозволу на проведення діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов’язана з використанням джерел неіонізуючого випромінювання
Відповідно до частини першої статті 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок видачі дозволу на проведення діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов’язана з використанням джерел неіонізуючого випромінювання, що додається.
Прем’єр-міністр України М.АЗАРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 жовтня 2013 р. № 761
ПОРЯДОК
видачі дозволу на проведення діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов’язана з використанням джерел неіонізуючого випромінювання
1. Цей Порядок визначає механізм видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання дозволу Держсанепідслужби на проведення діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах та організаціях, діяльність яких пов’язана з використанням джерел неіонізуючого випромінювання (далі – дозвіл).
2. Дозвіл видається за формою згідно з додатком.
3. Для отримання дозволу суб’єкт господарювання особисто або через уповноважену особу подає державному адміністратору заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1176 “Про затвердження форми заяви на одержання суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру” (Офіційний вісник України, 2005 р., № 49, ст. 3074), до якої додаються завірені підписом та печаткою заявника такі документи на паперових та електронних носіях:
договір оренди або інший документ, що підтверджує право використання відповідного майданчика (об’єкта) для розташування джерел неіонізуючого випромінювання;
інформація про технічні характеристики джерел неіонізуючого випромінювання або технічний паспорт зазначених джерел;
план-схема з позначенням місця розташування джерел неіонізуючого випромінювання;
протокол вимірювання рівня неіонізуючого випромінювання, що створюється джерелом неіонізуючого випромінювання, на яке видається дозвіл;
висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо ввезення, реалізації та використання сировини, продукції (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) іноземного виробництва в разі відсутності даних щодо їх безпечності для здоров’я населення.
Для отримання дозволу на проведення будь-яких діагностичних, експериментальних, випробувальних, вимірювальних робіт на підприємствах, в установах та організаціях з використанням джерел електромагнітного випромінювання також надаються розрахунки розподілу рівнів електромагнітного поля на території, що прилягає до джерела неіонізуючого випромінювання, з урахуванням технічних характеристик інших джерел неіонізуючого випромінювання, розташованих у радіусі до 200 метрів.
4. Розрахунки розподілу рівнів електромагнітного поля проводяться референс-центрами електромагнітних полів та інших фізичних факторів за методиками, затвердженими МОЗ, та оформляються у вигляді санітарного паспорта радіотехнічного об’єкта.
5. Рішення про видачу дозволу чи відмову в його видачі приймається протягом десяти робочих днів з дня подання заяви та документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку.
6. Рішення про відмову у видачі, переоформлення, видачу дубліката або анулювання дозволу приймається за наявності підстав, передбачених статтею 4-1 Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.
7. Дозвіл або письмове повідомлення про відмову у видачі дозволу оформляється у двох примірниках, кожний з яких засвідчується підписом керівника органу, що його видав, а в разі відсутності такого керівника – особою, яка виконує його обов’язки, і скріплюється печаткою зазначеного органу.
Один примірник дозволу або письмового повідомлення про відмову у видачі дозволу надається державному адміністраторові для його передачі суб’єкту господарювання в установленому законодавством порядку, а другий примірник разом з документами, зазначеними у пункті 3 цього Порядку, зберігається в органі, що його видав, протягом трьох років після закінчення строку дії дозволу.
8. Рішення про відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в установленому законом порядку.
9. Реєстрацію дозволів, узагальнення інформації про видані та анульовані дозволи і оприлюднення її в засобах масової інформації та на веб-сайті здійснює Держсанепідслужба.
Підготувала +Марія Морозова