Постанова КМУ від 20.12.2006 № 1766 “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження”
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 20 грудня 2006 р. N 1766
Київ
від 20 грудня 2006 р. N 1766
Київ
Про затвердження Порядку декларування
митної вартості товарів, які переміщуються
через митний кордон України, та подання
відомостей для її підтвердження
митної вартості товарів, які переміщуються
через митний кордон України, та подання
відомостей для її підтвердження
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 713 ( 713-2007-п ) від 12.05.2007 N 767 ( 767-2009-п ) від 24.07.2009 N 1071 ( 1071-2009-п ) від 30.09.2009 N 1016 ( 1016-2011-п ) від 05.10.2011 }
Відповідно до статей 262 і 264 Митного кодексу України ( 92-15 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, що додається.
2. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 р. N 1375 ( 1375-2003-п ) “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України” (Офіційний вісник України, 2003 р., N 35, ст. 1908);
постанову Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. N 409 ( 409-2004-п ) “Про внесення змін до Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України” (Офіційний вісник України, 2004 р., N 13, ст. 895);
пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. N 864 ( 864-2005-п ) “Про зупинення дії, внесення зміни та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2005 р., N 36, ст. 2194).
3. Ця постанова набирає чинності через 30 днів після опублікування.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
|
Інд. 27
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 грудня 2006 р. N 1766
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 грудня 2006 р. N 1766
ПОРЯДОК
декларування митної вартості товарів, які
переміщуються через митний кордон України,
та подання відомостей для її підтвердження
декларування митної вартості товарів, які
переміщуються через митний кордон України,
та подання відомостей для її підтвердження
{ У тексті Порядку слово “Держмитслужбою” замінено словом “Мінфіном” згідно з Постановою КМ N 1016 ( 1016-2011-п ) від 05.10.2011 }
1. Цей Порядок визначає умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (далі – товари), подання декларантом відомостей для її підтвердження.
2. У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
визначення митної вартості товарів – сукупність дій, які вчиняються декларантом та/або митним органом з метою визначення вартості товарів відповідно до положень Митного кодексу України ( 92-15 ) та інших нормативно-правових актів;
гарантія уповноваженого банку – документ про зобов’язання банку щодо сплати належних податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахованих на різницю між визначеною митним органом та заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Інші терміни вживаються в значенні, наведеному у статтях 1 і 259 Митного кодексу України ( 92-15 ).
3. Митна вартість товарів та метод її визначення декларуються під час митного оформлення таких товарів шляхом подання декларації митної вартості.
4. Декларація митної вартості подається в усіх випадках митного оформлення товарів, крім:
переміщення через митний кордон України партії товарів, митна вартість якої не перевищує еквівалент 5 тис. євро;
заявлення товарів у митний режим переробки на митній території України;
заявлення товарів в інший митний режим, відповідно до якого товари не підлягають обкладенню податками і зборами;
митного оформлення товарів, які відповідно до законодавства підлягають обкладенню тільки митними зборами;
ввезення за одним договором (контрактом), від одного відправника (експортера), на адресу одного одержувача (імпортера) ідентичних товарів, щодо яких митним органом приймалося рішення про визначення їх митної вартості у разі, коли така вартість залишається незмінною;
переміщення товарів підприємствами, щодо яких застосовується спрощений режим митного контролю та митного оформлення або режим найбільшого сприяння.
У зазначених випадках декларант може подавати декларацію митної вартості за власним бажанням.
Декларація митної вартості подається обов’язково у разі:
коли покупець та продавець пов’язані між собою;
коли покупець сплачує прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів роялті та ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті;
сплати відповідної частини виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання на митній території України оцінюваних товарів, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця.
5. Для заявлення митної вартості товарів, визначеної за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відповідно до статті 267 Митного кодексу України ( 92-15 ) подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 1.
Для заявлення митної вартості товарів, визначеної із застосуванням одного з передбачених статтями 268-273 Митного кодексу України ( 92-15 ) методів визначення такої вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість) та резервного подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 2.
Для заявлення митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються) з митної території України та на які встановлено вивізне, антидемпінгове, компенсаційне чи спеціальні види мита, подається декларація митної вартості за формою згідно з додатком 3.
Декларація митної вартості подається на паперовому та електронному носіях разом з вантажною митною декларацією.
Порядок заповнення декларації митної вартості встановлюється Мінфіном.
6. Декларант заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці.
Посадова особа митного органу, яка проводить перевірку заповнення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта вписувати будь-які дані до граф декларації, що повинні заповнюватися декларантом, вносити до них зміни, доповнення чи виправлення.
Декларант може вносити зміни (доповнення, виправлення) до декларації митної вартості, крім граф з вартісними показниками.
Зміни (доповнення, виправлення) засвідчуються підписом та печаткою декларанта.
7. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов’язаний подати:
зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;
рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;
банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);
пакувальні листи;
копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
{ Абзац восьмий пункту 7 виключено на підставі Постанови КМ N 1071 ( 1071-2009-п ) від 30.09.2009 }
8. Для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України ( 92-15 ) включаються до ціни товару, декларант зобов’язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також:
або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
або довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства;
або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
9. Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів у разі, коли продавець та покупець пов’язані між собою, декларант подає за наявності митному органові:
бухгалтерські та банківські документи покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;
документи, що підтверджують участь продавця у здійсненні розподілу прибутку, одержаного від провадження діяльності покупцем, якщо продавець є власником акцій або частини статутного капіталу покупця;
довідку про відсутність у покупця фінансових зобов’язань перед продавцем, які прямо чи опосередковано стосуються купівлі-продажу оцінюваних товарів;
бухгалтерські документи виробника, що підтверджують вартість товарів;
довідку про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
10. Відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об’єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України (92-15 ).
Декларант має право на доведення у передбачений законодавством строк митному органові правильності визначення ним митної вартості товарів.
11. Для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов’язаний подати додаткові документи.
Посадова особа митного органу у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.
Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі “Для відміток митного органу”.
Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися:
договір з третіми особами, що пов’язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця;
рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов’язаних з виконанням умов договору (контракту);
відповідна бухгалтерська документація;
ліцензійний чи авторський договір (контракт);
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми – виробника товару;
калькуляція фірми – виробника товару;
копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, – копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; { Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1071 ( 1071-2009-п ) від 30.09.2009 }
{ Абзац дванадцятий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ N 767 ( 767-2009-п ) від 24.07.2009 }
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;
сертифікат про походження товару;
відомості про якісні характеристики товару;
інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
12. Документи, що подаються декларантом, оформляються з дотриманням таких вимог:
зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), рахунок-проформа повинні містити необхідну інформацію та бути належним чином оформлені;
копії повинні бути доброякісними та придатними для використання;
листи підприємств повинні мати необхідні реквізити (назва підприємства, його адреса, номер телефону, вихідний номер і дата відправлення);
бухгалтерські документи засвідчуються підписом керівника і головного бухгалтера підприємства, що скріплюються печаткою підприємства.
Довідки, висновки та інші документи, що стосуються вартісних та якісних характеристик товару, повинні містити реквізити організації, що їх видала, підписи відповідних посадових осіб та печатки.
Копії документів засвідчуються написом “Копія. Згідно з оригіналом”, підписом та печаткою декларанта.
У випадках, передбачених статтею 77 Митного кодексу України ( 92-15 ), декларант подає переклад державною мовою документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Перелік та реквізити з аркушів документів, дату їх подання та своє прізвище декларант власноручно зазначає на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості, засвідчує їх підписом, що скріплюється печаткою.
13. Декларант зобов’язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.
У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
14. Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
15. У випадках, передбачених статтею 264 Митного кодексу України ( 92-15 ), декларант має право звернутися до митного органу із заявою про випуск товарів, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку.
Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку встановлюється Мінфіном.
16. На підставі рішення митного органу про визначення митної вартості товарів зазначена вартість перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, установленим Національним банком України на день прийняття вантажної митної декларації для оформлення.
17. Рішення про визначення митної вартості товарів може бути оскаржено декларантом до митного органу вищого рівня та/або суду.
18. Митний орган вищого рівня розглядає скаргу щодо прийняття рішення про визначення митної вартості товарів на підставі поданих декларантом документів, зокрема пояснення митного органу стосовно того, як ним було визначено таку вартість. Повідомлення митного органу вищого рівня з обґрунтуванням рішення, прийнятого за зазначеною скаргою, надсилається декларанту та відповідному митному органові. Таке повідомлення містить інформацію про те, що декларант має право оскаржити зазначене рішення в судовому порядку.
19. За заявлення в декларації митної вартості недостовірних відомостей та подання митному органові документів з такими відомостями декларант несе відповідальність згідно із законодавством.
Вся інформація про лікарські засоби та їх застосування представлена для ознайомлення і не може вважатися настановою для самостійної діагностики та лікування. Інформація призначена виключно для медичних та фармацевтичних працівників.