Проект наказу МОЗ України “Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я України”
НАКАЗ
N
м.Київ
Інформаційне повідомлення
Проект наказу МОЗ України “Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я України”
Пояснювальна записка
Аналіз регуляторного впливу
Міністерство охорони здоров’я України повідомляє про проведення публічного громадського обговорення проекту Наказу МОЗ України “Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я України” (далі – проект Наказу).
Дата оприлюднення: 24 грудня 2012 року.
Проект Наказу розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/ua/portal/mtpc_publicdiscussion/ ) та урядовому веб-сайті “Громадянське суспільство і влада” ( https://civic.kmu.gov.ua ) в рубриці “Консультації з громадськістю”.
Всі соціальні групи населення та заінтересовані сторони мають право надання пропозицій та зауважень будь-яким із нижчезазначених способів:
письмові пропозиції та зауваження за адресою: 04655, м. Київ, Московський проспект 19, ДУ “Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи” МОЗ України (“Укрмедпатентінформ”).
адреса для електронного листування: [email protected]
контактний номер телефону для надання консультацій: 
(044) 428-37-22, Мислицький Олесь Валентинович.
Пропозиції та зауваження подаються в довільній формі.
Строк подання пропозицій та зауважень – з 24 грудня 2012 року по 25 січня 2013 року (до 17 години 00 хвилин).
Відповідальна особа: Мислицький Олесь Валентинович (заступник директора ДУ “Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України”).
Результати публічного обговорення проекту Наказу будуть опубліковані на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України не пізніше ніж через два тижні після закінчення публічного громадського обговорення.
Директор Департаменту інформаційно-організаційного та документального забезпечення Ю. Сіденко
Про затвердження Концепції
інформатизації сфери охорони здоров’я
З метою застосування інформаційних технологій у сфері охорони здоров’я, розвитку інформаційного суспільства в Україні, керуючись законами України “Про Концепцію Національної програми інформатизації”, “Про національну програму інформатизації” та Положенням про Міністерство охорони здоров’я, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2012 року № 467,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Концепцію інформатизації сфери охорони здоров’я, що додається.
2. Департаменту інформаційно-організаційного та документального забезпечення (Сіденко Ю. Г.) спільно із Департаментом економіки та ресурсного забезпечення (Дуда В. П.):
2.1. Розробити проект завдань Програми інформатизації сфери охорони здоров’я на 2013 – 2015 роки;
2.2. Розробити проект завдань Програми інформатизації сфери охорони здоров’я на 2013 рік;
2.3. Забезпечення погодження проектів завдань Програми інформатизації сфери охорони здоров’я на 2013 – 2015 роки та завдань Програми інформатизації сфери охорони здоров’я на 2013 рік до 01 березня 2013 року.
3. Уважати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 липня 2008 року № 409 “Про затвердження Концепції галузевої програми “Електронна система реєстрації та обміну медичною інформацією між закладами, установами і організаціями охорони здоров’я”.
4. Юридичному управлінню (Пивоваров А. А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України у встановленому законодавством порядку.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра керівника апарату Богачева Р. М.
Віце-прем’єр-міністр України
Міністр Р. Богатирьова
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
У Програмі економічних реформ на 2010 2014 роки “Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженої Указом Президента України від 27 квітня 2011 року № 504, визначено, що головною метою реформування системи охорони здоров’я є впровадження нових організаційно-правових та фінансово-економічних механізмів (насамперед, страхової медицини), що спрямовані на підвищення ефективності та доступності медичного обслуговування населення. Однією з першочергових умов досягнення зазначеної мети є інформатизація сфери охорони здоров’я України, у відповідно до Закону України “Про Національну програму інформатизації”.
Інформатизація сфери охорони здоров’я України – процес забезпечення інформаційних потреб громадян, фахівців, закладів, установ та організацій, державних та місцевих органів управління, інших фізичних та юридичних осіб у сфері охорони здоров’я охорони здоров’я на основі застосування засобів інформатизації. Інформатизація сфери охорони здоров’я України об’єднує організаційний, науково-технічний, економічний, соціальний та інші ресурси в єдину систему.
Інформаційний простір сфери охорони здоров’я України – сукупність інформаційних ресурсів та засобів інформатизації у сфері охорони здоров’я України, реалізованих за єдиними принципами.
Метою інформатизації сфери охорони здоров’я України є підвищення якості, своєчасності та доступності медичної допомоги населенню та забезпечення більш ефективного управління сферою охорони здоров’я України за допомогою організації розвинутого та ефективного інформаційного простору сфери охорони здоров’я України та інтеграція його до національних та світових інформаційних систем для.
Наведені у цій Концепції терміни та поняття вживаються в значеннях, визначених Законом України “Про Національну програму інформатизації”.
2. ІСНУЮЧИЙ СТАН ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
В останні роки досягнуто суттєвих результатів у побудові інформаційного простору сфери охорони здоров’я України:
– здійснено та впроваджено локальні розробки;
– накопичено значний обсяг практичної, статистичної та довідкової інформації;
– напрацьовано досвід організації інформаційних та телекомунікаційних систем;
– є приклади впровадження галузевих електронних реєстрів певних категорій хворих, локальних електронних реєстрів пацієнтів, інформаційно-аналітичних систем управління екстреною медичною допомогою, реєстрів та баз даних статистичного та довідникового спрямування тощо.
Разом з тим існує низка проблем, вирішення яких необхідне для успішної реалізації заходів з інформатизації сфери охорони здоров’я України:
2.1. Інформаційний простір сфери охорони здоров’я України є дуже фрагментованим та децентралізованим, що спричинено відсутністю єдиної стратегії та правил його розвитку.
2.2. Проблеми існуючих інформаційних ресурсів та засобів інформатизації:
– відсутність повного обсягу технічної документації, необхідної для їх нормальної експлуатації та розвитку;
– використання різних програмних платформ, що значною мірою унеможливлює обмін інформацією між ними;
– відсутність єдиної технічної стратегії в сфері охорони здоров’я України, реалізованої шляхом створення системи керівних документів щодо розробки, впровадження та експлуатації інформаційних ресурсів та інформаційних технологій;
– недостатньо регламентовані джерела наповнення інформаційних ресурсів даними та відсутній єдиний контроль за коректністю, адекватністю, повнотою, безнадлишковістю та актуальністю цих даних;
– відсутність кваліфікованого персоналу, необхідного для нормальної експлуатації програмно-апаратних засобів.
2.3. Проблеми існуючих вузлів зберігання інформації (сервери, дата-центри):
– застаріле технічне оснащення;
– відсутність регламентів резервного копіювання інформації, що може спричинити її безповоротну втрату;
– потребує впровадження комплексна система захисту інформації;
– неефективне географічне розміщення таких вузлів, що ускладнює їх адміністрування.
2.4. Проблеми систем передачі інформації:
– низька розподільна здатність більшості використовуваних каналів зв’язку;
2.5. Інформаційні медичні ресурси:
– відсутність розгалуженої системи спеціалізованих медичних інформаційних ресурсів, спроможних забезпечити легкий доступ до публічної та довідкової інформації;
– відсутність спеціалізованих соціальних інформаційних ресурсів медичної спільноти.
2.6. Нормативна документація:
– відсутність повного обсягу галузевої нормативної документації щодо порядку розроблення, впровадження, експлуатації інформаційних ресурсів та засобів інформатизації, а також їх технічних характеристик;
– відсутність адаптованих інформаційних медичних стандартів;
– відсутність формалізованих критеріїв визначення економічної ефективності впровадження та експлуатації інформаційних ресурсів та засобів інформатизації;
З аналогічною проблематикою стикалися майже всі розвинені країни на шляху інформатизації та створення відкритого інформаційного суспільства. У світі існує достатній досвід їх вирішення. Опрацювання цього досвіду провідними профільними фахівцями України дозволило визначити шляхи вирішення наведених проблем у сфері охорони здоров’я України та сформулювати їх в цій Концепції.
3. НАПРЯМИ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Для досягнення мети цієї Концепції інформатизація сфери охорони здоров’я має відбуватися за наступними стратегічними напрямами:
3.1. Створення нормативної документації, що визначає уніфіковані вимоги до розробки, впровадження та експлуатації програмно-апаратного забезпечення, інформаційних ресурсів, а також порядку взаємодії суб’єктів інформатизації сфери охорони здоров’я.
3.2. Створення та оптимізація роботи наступних груп інформаційних ресурсів:
– стратегічних інформаційних підсистем сфери охорони здоров’я України, структурованих щодо: пацієнтів, ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я, медичних кадрів, ринку лікарських засобів та виробів медичного призначення;
– спеціалізованих інформаційних ресурсів медичної спільноти;
– інших спеціалізованих медичних ресурсів (довідкова, статистична інформація, державні реєстри тощо);
– відкритих інформаційних ресурсів, що забезпечать безперешкодний доступ громадян до публічної медичної та медико-соціальної інформації.
3.3. Упровадження та інтеграція прикладних інформаційних систем, насамперед, систем електронного документообігу, автоматичних систем управління службою екстреної медичної допомоги, відеоконферецзв’язку, телемедичних систем тощо.
3.4. Сприяння розвитку матеріально-технічного забезпечення інформатизації сфери охорони здоров’я України, зокрема, каналів зв’язку, вузлів зберігання інформації (серверні вузли та дата-центри), автоматизованих робочих місць тощо.
3.5. Удосконалення методів та реалізація заходів щодо забезпечення захисту інформації відповідно до діючого законодавства України.
3.6. Інтеграція до спеціалізованих національних та глобальних інформаційних систем.
3.7. Організація навчання роботі із засобами інформатизації.
4. ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Організація розвинутого та ефективного, інтегрованого до національних та світових інформаційних систем, інформаційного простору сфери охорони здоров’я України вимагає послідовного дотримання чітких, прозорих та однорідних принципів, визначальними серед яких мають бути:
4.1. Інформатизація сфери охорони здоров’я України здійснюється відповідно до Законів України “Про Концепцію Національної програми інформатизації”, “Про захист персональних даних” та “Про Національну програму інформатизації”, інших нормативно-правових актів з інформатизації, програм та проектів інформатизації органів місцевого самоврядування.
4.2. Інформатизація має здійснюватися згідно з єдиною державною технічною та організаційною політикою, що забезпечується відповідною керівною документацією, яка визначає уніфіковані вимоги до розробки, впровадження та експлуатації програмно-апаратного забезпечення, інформаційних ресурсів, а також порядку їх взаємодії на принципах системності, комплексності та узгодженості.
4.3. Консолідоване зберігання інформації в структурованій мережі акредитованих вузлів зберігання інформації, пов’язаних єдиною системою керування даними.
4.4. Організація структури всіх інформаційних систем, що входять до інформаційного простору сфери охорони здоров’я України, повинна реалізовуватися за єдиною взаємопов’язаною архітектурою.
4.5. Вибір програмних продуктів та обладнання, необхідних для формування та розвитку інформаційного простору сфери охорони здоров’я України, за умови їх відповідності вимогам керівної документації, що забезпечує реалізацію єдиної технічної та організаційної політики у сфері інформатизації.
4.6. Забезпечення наступних основних функцій, що мають бути реалізовані засобами інформатизації у сфері охорони здоров’я України:
прогнозування потреб у медичній допомозі;
достовірне планування проведення профілактичних заходів;
оцінка ефективності використання коштів для надання медичної допомоги населенню;
моніторинг обігу лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичної техніки;
контроль за дотриманням норм законодавства у сфері ліцензування, сертифікації, акредитації;
підтримка управління якістю надання медичної допомоги населенню;
підтримка прийняття лікарських рішень;
забезпечення взаємодії між закладами, установами та організаціями охорони здоров’я;
інформаційна підтримка адміністративно-господарської діяльності закладів охорони здоров’я.
4.7. Суворе дотримання вимог до організації захисту інформації при її обробці, згідно з діючим законодавством України.
Дотримання таких принципів надає змогу сформувати ефективний однорідний інформаційний простір сфери охорони здоров’я України.
Організація розвинутого та ефективного, інтегрованого до національних та світових інформаційних систем, інформаційного простору сфери охорони здоров’я України потребує здійснення певних заходів, етапність, повний перелік, порядок та послідовність реалізації яких визначаються Завданнями з інформатизації.
5. ОЧІКУВАНИЙ ЕФЕКТ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Інформатизація сфери охорони здоров’я України забезпечить оптимізацію та інтенсифікацію використання ресурсів сфери охорони здоров’я України, підвищення якості, доступності та своєчасності медичної допомоги, підтримку прийняття ефективних управлінських рішень стосовно функціонування та розвитку сфери охорони здоров’я України, усунення підґрунтя для корупційних дій у сфері охорони здоров’я України, недобросовісної конкуренції та необґрунтованого завищення цін з боку учасників ринку, завдяки відкритому доступу населення до медико-соціальної інформації та державному контролю ринку лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичної техніки та медичних послуг.
У свою чергу, вищезазначене буде мати суттєвий ефект у всіх сферах суспільного життя, насамперед:
5.1. Соціальний ефект:
– загальне поліпшення стану здоров’я населення, демографічних показників;
– задоволення населення станом медичного обслуговування.
5.2. Економічний ефект:
– зниження собівартості медичної продукції та послуг;
– підвищення ефективності бюджетних витрат;
– підвищення ефективності діяльності медичних працівників за рахунок зниження рівня адміністративного навантаження та можливості оперативного доступу до ресурсів інформаційного простору сфери охорони здоров’я України.
Здійснення інформатизації надасть можливість:
на державному та регіональному рівнях:
створити єдину інформаційно-аналітичну систему моніторингу за станом здоров’я населення України та ефективністю функціонування сфери охорони здоров’я України;
на відомчому рівні:
створити інформаційно-аналітичну систему контролю за показниками індикаторів якості медичного обслуговування населення, ефективністю використання коштів для надання медичної допомоги, обігом лікарських засобів, медичної техніки, виробів медичного призначення;
впровадити автоматизовану систему управління оптимізацією ресурсного забезпечення сфери охорони здоров’я України;
на рівні працівника сфери охорони здоров’я України:
мати доступ до повної та достовірної медичної інформації про пацієнта, підтримки прийняття лікарських рішень;
на рівні кожного громадянина України:
отримати якісну та своєчасну лікувально-профілактичну допомогу; мати доступ до персональної та публічної медичної інформації.
Всі складові ефекту інформатизації сфери охорони здоров’я України спричинені динамічним розвитком суспільних відносин завдяки можливості швидкого доступу до надвеликих обсягів інформації.
Заступник Міністра О.К.Толстанов
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
Проект Наказу Міністерства охорони здоров’я України “Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я” (далі – проект Наказу) підготовлено у зв’язку з необхідністю виконання Законів України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” та “Про Національну програму інформатизації”.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою прийняття проекту Наказу є створення інформаційного простору сфери охорони здоров’я України для обліку стану здоров’я громадян України (далі – Інформаційний простір) на основі автоматизованої реєстрації пацієнтів у лікувальних установах, збору даних профілактичних обстежень з метою подальшого використання в статистичних, аналітичних та експертних системах; створення системи дистанційного консультування та діагностики на основі комп’ютерних мереж, що об’єднують великі лікувальні та наукові заклади.
3. Правові аспекти
У цій сфері правового регулювання діють Закони України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” та “Про Національну програму інформатизації”, Порядок формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2001 року № 1702.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття Наказу Міністерства охорони здоров’я України “Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я” не потребує додаткових фінансових та інших матеріальних витрат.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект Концепції потребує погодження із Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації України, місцевими органами самоврядування, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України.
6. Регіональний аспект
Проект Наказу не стосується розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
7. Запобігання корупції
У проекті Наказу відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Проект Наказу не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.
8. Громадське обговорення
З метою отримання зауважень та пропозицій громадськості проект Наказу розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України (https://moz.gov.ua/ua/portal/mtpc_publicdiscussion/) та урядовому веб-сайті “Громадянське суспільство і влада” (https://civic.kmu.gov.ua) в рубриці “Консультації з громадськістю”.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Наказу не стосується соціально-трудової сфери.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект Наказу, спрямований на інформатизацію сфери охорони здоров’я, є регуляторним актом відповідно до Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути фактори, що зумовлюють неможливість виконання (робіт) з інформатизації сфери охорони здоров’я (зокрема, введення надзвичайного стану, припинення бюджетного фінансування) або такі, що змінять статус, завдання або функції Міністерства охорони здоров’я України (реорганізація, зміни чинного законодавства).
Позитивно на дію цього регуляторного акту може вплинути подальший розвиток співпраці Міністерства охорони здоров’я України щодо інформатизації сфери охорони здоров’я із іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я комунальної та приватної форм власності, профспілками, організаціями работодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
11. Прогноз результатів
З прийняттям проекту Наказу буде започатковано формування нормативно-правової бази щодо інформатизації сфери охорони здоров’я України, створення Інформаційного простору сфери охорони здоров’я України.
Заступник Міністра – керівник апаратаР.М.Богачев
1. Проблема, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання
Опис проблеми:
Відповідно до Законів України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” та “Про Національну програму інформатизації” головними завданнями з інформатизації сфери охорони здоров’я є створення інформаційного простору сфери охорони здоров’я України для обліку стану здоров’я громадян України (далі – Інформаційний простір) на основі автоматизованої реєстрації пацієнтів у лікувальних установах, збору даних профілактичних обстежень з метою подальшого використання в статистичних, аналітичних та експертних системах; створення системи дистанційного консультування та діагностики на основі комп’ютерних мереж, що об’єднують великі лікувальні та наукові заклади.
Загальна ситуація щодо інформатизації у сфері охорони здоров’я на сьогодні не може бути визнана задовільною: відсутні єдина політика та правила створення Інформаційного простору, технічна документація, необхідна для його нормальної експлуатації та розвитку; використовуються різні програмні платформи, що унеможливлює обмін інформацією між елементами Інформаційного простору; відсутня єдина технічна політики в сфері охорони здоров’я України; мають місце недостовірні джерела наповнення багатьох інформаційних ресурсів даними; відсутній кваліфікований персонал, необхідний для нормальної експлуатації програмно-апаратних засобів; має місце моральна та фізична застарілість програмно-апаратних засобів сфери охорони здоров’я.
З огляду на вищезазначене, виникла необхідність прийняття Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я, яка, згідно пункту 4 Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2001 року № 1702, включає в себе аналіз стану інформатизації та пріоритетних напрямів розвитку сфери охорони здоров’я, визначає головну мету, завдання, пріоритетні напрями інформатизації сфери охорони здоров’я, принципи формування і виконання, заходів організаційного забезпечення виконання програми інформатизації сфери охорони здоров’я, очікувані результати у сфері інформатизації та їх впливу на розвиток сфери охорони здоров’я.
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2001 року № 1702, галузева програма і проект інформатизації розробляється міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади та складається з концепції, завдань на три роки, завдань (робіт) на наступний бюджетний рік і паспорта.
З огляду на вищезазначене, Міністерством охорони здоров’я України розроблено проект наказу “Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я” (далі – Проект наказу).
Обґрунтування необхідності державного регулювання та неможливості розв’язання проблеми за допомогою чинного регулювання.
Зазначена проблема не може бути вирішена за допомогою чинного регулювання, тому що на сьогоднішній день відсутня нормативно-правова база щодо виконання Національної програми інформатизації у сфері охорони здоров’я України.
2. Цілі державного регулювання
Виконання законів України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” та “Про Національну програму інформатизації”, створення Інформаційного простору.
3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення визначених цілей.
Під час розробки Проекту наказу було розглянуто такі альтернативні способи досягнення визначення цілей:
1. Залишення існуючої на даний момент ситуації без змін.
Відсутність нормативно-правової бази інформатизації сфери охорони здоров’я робить неможливим розробку Інформаційного простору та виконання Законів України “Про Концепцію Національної програми інформатизації” та “Про Національну програму інформатизації”.
Таким чином, запровадження такої альтернативи неможливе.
2. Запровадження Проекту наказу.
Запровадження Проекту наказу дозволить розв’язати визначену проблему в цілому, а саме: розробити, узгодити та затвердити програму і проекти сфери охорони здоров’я, визначити джерела фінансування програми і проектів сфери охорони здоров’я, виконавців окремих завдань програми, періодично формувати фінансову та статистичну звітність щодо виконання галузевої програми і проекту інформатизації, що призведе до організації Інформаційного простору та виконання Національної програми інформатизації у сфері охорони здоров’я.
4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми
Механізм дії регуляторного акту
Для досягнення визначених цілей Проектом наказу передбачено: створення нормативної документації, яка визначає уніфіковані вимоги до розробки, впровадження та експлуатації програмно-апаратного забезпечення, інформаційних ресурсів, а також порядку взаємодії суб’єктів інформатизації, впровадження та інтеграція прикладних інформаційних систем, насамперед: систем електронного документообігу, автоматичних систем управління службою екстреної медичної допомоги, відеоконферецзв’язку, телемедичних систем, інформаційних ресурсів сфери охорони здоров’я України, структурованих щодо: пацієнтів, ресурсного забезпечення закладів охорони здоров’я, медичних кадрів, ринку лікарських засобів та виробів медичного призначення, сприяння розвитку матеріально-технічного забезпечення інформатизації сфери охорони здоров’я України, вдосконалення методів та реалізація заходів із забезпечення захисту інформації, у відповідності до діючого законодавства України, інтеграція Інформаційного простору до спеціалізованих національних та глобальних інформаційних систем.
Організаційні заходи для впровадження регулювання.
Для впровадження цього регуляторного акта необхідно здійснити наступні організаційні заходи:
забезпечення інформування громадськості шляхом оприлюднення Проекту наказу на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України;
розробка та подальша реалізація, на основі положень Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я, проектів завдань (робіт) з інформатизації сфери охорони здоров’я;
визначення заходів щодо відстеження результативності наказу “Про затвердження Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я”.
5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта.
Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта
На дію цього регуляторного акта негативно можуть вплинути фактори, що зумовлюють неможливість виконання (робіт) з інформатизації сфери охорони здоров’я (зокрема, введення надзвичайного стану, припинення бюджетного фінансування) або такі, що змінять статус, завдання або функції Міністерства охорони здоров’я України (реорганізація, зміни чинного законодавства).
Позитивно на дію цього регуляторного акту може вплинути подальший розвиток співпраці Міністерства охорони здоров’я України щодо інформатизації сфери охорони здоров’я із іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, закладами охорони здоров’я комунальної та приватної форм власності, профспілками, організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій.
Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта
Прийняття регуляторного акту не потрібує додаткових витрат з державного бюджету.
6. Очікувані результати від прийняття регуляторного акта
Таблиця вигод та витрат
| Вигоди | Витрати |
| У сфері держави | |
| створення єдиної інформаційно-аналітичної системи контролю за станом здоров’я населення України та ефективністю функціонування сфери охорони здоров’я України | Відсутні |
| У сфері суб’єктів господарювання | |
| створення інформаційно-аналітичної системи контролю за показниками індикаторів якості функціонування сфери охорони здоров’я України, ефективністю використання коштів на надання медичної допомоги населенню, обігом лікарських засобів, медичної техніки, виробів медичного призначення; впровадження автоматизованої системи управління оптимізацією ресурсного забезпечення сфери охорони здоров’я України. | Витрати відсутні |
| У сфері громадян | |
| отримання якісної та своєчасної лікувально-профілактичної допомоги; доступу до персональної та публічної медичної інформації; можливості контролю відповідності обраного лікування стандартам надання медичної допомоги. | Витрати громадян відсутні |
Таким чином, упровадження цього регуляторного акта буде мати значні соціальні та економічні вигоди.
7. Строк дії регуляторного акту
Строк дії регуляторного акта – постійно з дня опублікування.
Оскільки необхідність виконання положень регуляторного акта є постійною, строк його чинності не обмежується.
8. Показники результативності регуляторного акта
Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта після набрання ним чинності визначені в розділі “Очікуваний ефект інформатизації сфери охорони здоров’я України” Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я.
Для відстеження результативності регуляторного акта, з огляду на визначені цілі державного регулювання, обрано такі показники:
статистичні (щорічно):
кількість розроблених завдань з інформатизації сфери охорони здоров’я;
кількість реалізованих завдань з інформатизації сфери охорони здоров’я;
відношення кількості реалізованих завдань з інформатизації сфери охорони здоров’я до кількості розроблених завдань з інформатизації сфери охорони здоров’я (у відсотках);
соціологічні:
задоволеність працівників сфери охорони здоров’я станом інформатизації сфери охорони здоров’я;
задоволеність населення України станом інформатизації сфери охорони здоров’я;
задоволеність працівників сфери управління охорони здоров’я станом інформатизації сфери охорони здоров’я.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта
Базове відстеження результативності вищезазначеного регуляторного акта буде здійснюватися до дня набрання чинності цим актом шляхом збору пропозицій та зауважень і їх аналізу.
Повторне відстеження планується здійснити через рік після набрання чинності регуляторним актом. З огляду на показники результативності, визначені в попередньому розділі, відстеження результативності здійснюватиметься статистичним та соціологічним методами.
Періодичні відстеження планується здійснювати раз на три роки з дня виконання заходів щодо повторного відстеження для подальшого вдосконалення Концепції інформатизації сфери охорони здоров’я.
Заступник Міністра – керівник апарату Р. Богачев
Підготувала +Марія Морозова
