Проект Закону про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні № 10121 від 24.02.2012
ПРОЕКТ
Вноситься
Кабінетом Міністрів України
ЮМ. АЗАРОВ
“ ” 2012 р.
Закон УкраЇни
Про виконання програм Глобального фонду для боротьби
із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні
Цей Закон визначає порядок виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією (далі — Глобальний фонд) в Україні.
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) авансовий платіж — частина гранту, що перераховується на рахунок основного реципієнта та основним реципієнтом на рахунки субреципієнтів для використання гранту;
2) грант — кошти Глобального фонду, що надаються основному реципієнту (основним реципієнтам) на безоплатній та безповоротній основі (безповоротна фінансова допомога) для здійснення цільових заходів у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу в Україні та є благодійною допомогою;
3) договір про надання гранту — договір, укладений між Глобальним фондом та основним реципієнтом з метою виконання програми (частини програми) Глобального фонду;
4) Національний координатор — Кабінет Міністрів України;
5) основний реципієнт — юридична особа (резидент), що відповідає вимогам, установленим Глобальним фондом, та визначена у заявці Національного координатора з метою виконання програми Глобального фонду;
6) програма Глобального фонду — комплекс цільових заходів у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, зазначених у договорі про надання гранту. Програми Глобального фонду виконуються на засадах благодійництва згідно із Законом України “Про благодійництво та благодійні організації”;
7) субгрант — частина гранту, що надається основним реципієнтом субреципієнту на безоплатній та безповоротній основі (безповоротна фінансова допомога) для здійснення цільових заходів у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу;
8 ) субреципієнт — визначена основним реципієнтом у порядку, встановленому Глобальним фондом, юридична особа (резидент), що бере участь у виконанні договору про надання гранту. Між основним реципієнтом та субреципієнтом укладається договір про надання субгранту.
Стаття 2. Державна підтримка програм Глобального фонду
1. Держава підтримує виконання програм Глобального фонду у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу.
2. Заходи, передбачені програмами Глобального фонду, враховуються під час розроблення державних цільових програм у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу.
Стаття 3. Національний координатор
1. Національний координатор:
сприяє узгодженій діяльності органів виконавчої влади, громадських та благодійних організацій, підприємств, установ та організацій у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу;
організовує подання національних заявок Глобальному фонду від України та контролює здійснення цільових заходів відповідно до програм Глобального фонду;
сприяє розвиткові ефективного партнерства та залученню до виконання програм Глобального фонду органів державної влади, підприємств, установ та організацій, зокрема громадських і благодійних, та донорів;
сприяє реалізації мультисекторального підходу до виконання програм, передбачених договорами про надання гранту, узгодженню напрямів та обсягів фінансової допомоги у сфері протидії туберкульозу та
ВІЛ-інфекції/СНІДу від різних донорів;
визначає основного реципієнта (основних реципієнтів) та здійснює нагляд за використанням гранту, включаючи оцінку діяльності основного реципієнта (основних реципієнтів), погоджує зміни до програм Глобального фонду.
Стаття 4. Отримання грантів
1. Гранти отримуються з метою здійснення заходів у сфері профілактики та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу на підставі заявки Національного координатора, схваленої Глобальним фондом.
2. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування або засновані ними підприємства, установи та організації, можуть виступати основними реципієнтами (субреципієнтами) грантів (субгрантів) та безоплатно одержувати від реципієнтів (субреципієнтів) послуги та майно, придбані за кошти гранту (субгранту).
3. Отримання грантів (субгрантів) органами державної влади не є фінансовим забезпеченням діяльності системи органів виконавчої влади у розумінні Законів України “Про джерела фінансування органів державної влади”, “Про центральні органи виконавчої влади” та здійснюється відповідно до цього Закону.
4. З метою отримання грантів (субгрантів) основні реципієнти (субреципієнти) відкривають у встановленому порядку в банках окремі спеціальні рахунки в іноземній та національній валюті.
5. У разі коли основним реципієнтом (субреципієнтом) є розпорядник бюджетних коштів, рахунки в національній валюті відкриваються в органах Державної казначейської служби.
6. Зарахування коштів в іноземній валюті на рахунки в іноземній валюті основних реципієнтів (субреципієнтів) здійснюється без ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.
7. Кошти в гривнях від продажу на міжбанківському валютному ринку іноземної валюти, отриманої як грант (субгрант), зараховуються на окремі спеціальні рахунки основного реципієнта (субреципієнта) в національній валюті.
Стаття 5. Використання гранту (субгранту)
1. Використання гранту здійснюється відповідно до договору про надання гранту.
2. Основний реципієнт може перерахувати згідно з договором про надання субгранту на рахунок субреципієнта частину гранту як авансовий платіж, зокрема в іноземній валюті.
3. Іноземна валюта, що зараховується на рахунок в іноземній валюті основного реципієнта (субреципієнта), не підлягає обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку і використовується виключно за цільовим призначенням.
4. Кошти в іноземній та національній валюті, отримані як грант (субгрант), що обліковуються на рахунках основного реципієнта (субреципієнта):
не підлягають арешту і примусовому списанню та/або стягненню уповноваженими на це органами;
використовуються виключно на цілі, визначені договором про надання гранту (субгранту), в тому числі для перерахування коштів субреципієнтам.
Відсотки, які нараховуються на залишки грантів (субгрантів) в іноземній та національній валюті, використовуються виключно основним реципієнтом (субреципієнтом) за цільовим призначенням.
5. Грант (субгрант), отриманий розпорядником бюджетних коштів, включається до спеціального фонду державного або місцевого бюджету і використовується з урахуванням положень бюджетного законодавства.
У разі отримання гранту (субгранту) розпорядник бюджетних коштів вносить у встановленому бюджетним законодавством порядку зміни до кошторису.
Грант (субгрант), отриманий органом державної влади, органом місцевого самоврядування або заснованим ним підприємством, установою чи організацією, спрямовується згідно з договором про надання гранту та рекомендаціями Глобального фонду на:
закупівлю товарів, робіт і послуг;
виплату заробітної плати (надбавок до заробітної плати) та/або винагороди працівникам та/або особам, які залучаються до виконання програми Глобального фонду (крім державних службовців), з урахуванням податків та зборів (обов’язкових платежів) і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачуються одночасно з виплатою заробітної плати);
компенсацію витрат, пов’язаних з відрядженням осіб, залучених до виконання договору про надання гранту (субгранту);
покриття адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням договору про надання гранту (субгранту);
покриття інших витрат, пов’язаних з виконанням договору про надання гранту (субгранту).
Витрати, пов’язані з відрядженням у межах України та за кордон осіб, залучених до виконання програми Глобального фонду, передбачаються договором про надання гранту (субгранту) і включають добові, проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і у зворотному напрямку, а також у місці відрядження (зокрема, з використанням орендованих транспортних засобів), вартість проживання та бронювання місць у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях.
Стаття 6. Закупівля товарів, робіт і послуг
1. Закупівля товарів, робіт і послуг, необхідних для виконання програм Глобального фонду, за рахунок грантів (субгрантів) здійснюється згідно з вимогами Глобального фонду у сфері управління закупівлями та постачанням, а також внутрішніми процедурами основних реципієнтів (субреципієнтів), що погоджені з Глобальним фондом.
2. Основні реципієнти та субреципієнти мають право передбачати у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг здійснення попередньої оплати.
Стаття 7. Звільнення від оподаткування
1. Операції з грантами (субгрантами), включаючи придбання (ввезення) товарів, робіт і послуг, що оплачуються за рахунок грантів (субгрантів) Глобального фонду, звільняються від оподаткування відповідно до податкового законодавства України та від сплати мита згідно із Законом України “Про Єдиний митний тариф”.
Стаття 8. Митне оформлення вантажів (товарів), оплачених за рахунок грантів (субгрантів)
1. Митне оформлення вантажів (товарів та/або предметів), оплачених за рахунок грантів (субгрантів), здійснюється митними органами без стягнення мита та плати за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, установленим для митних органів.
2. Оплачені за рахунок грантів (субгрантів) товари та/або предмети, що ввозяться на митну територію України, підлягають першочерговому безкоштовному декларуванню митним органам України з обов’язковим проставленням у товаросупровідних документах, вантажних митних деклараціях клейма “Продаж заборонено”, скріпленого печаткою митника.
3. Оплачені за рахунок грантів (субгрантів) товари та/або предмети, що ввозяться на митну територію України, підлягають відповідному санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному та екологічному контролю у встановленому законодавством порядку. Зазначені види контролю здійснюються безоплатно.
4. Державна прикордонна служба України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи, забезпечують першочергове проведення контролю вантажів, оплачених за рахунок грантів (субгрантів), під час перетинання державного кордону.
Стаття 9. Звітність та аудит
1. Основні реципієнти (субреципієнти) забезпечують цільове використання гранту (субгранту), складення фінансової звітності та проведення аудиту щодо використання грантів (субгрантів) відповідно до вимог договору про надання гранту (субгранту) та законодавства.
2. Контроль за цільовим та ефективним використанням грантів органами державної влади, органами місцевого самоврядування або заснованими ними підприємствами, установами та організаціями здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контрою, у порядку та строки, визначені в договорі про надання такого гранту (субгранту).
3. Бухгалтерський облік операцій, пов’язаних з використанням грантів (субгрантів), ведеться з урахуванням вимог, установлених законодавством для обліку благодійної допомоги, та згідно з договором про надання гранту (субгранту).
4. Документи бухгалтерського обліку, фінансової та бюджетної звітності зберігаються основним реципієнтом та субреципієнтами не менше ніж протягом трьох років з моменту останньої виплати, здійсненої відповідно до договору про надання гранту (субгранту).
Стаття 10. Моніторинг виконання програм Глобального фонду
1. Моніторинг виконання програм та використання грантів проводиться Національним координатором разом з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, і уповноваженими представниками Глобального фонду (за згодою) під час виконання програми (поточний моніторинг) і на заключному етапі її виконання (заключний моніторинг).
2. Для забезпечення поточного моніторингу основний реципієнт подає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань:
кожного півріччя картку моніторингу виконання програми за підсумками півріччя, підписану відповідальною особою та керівником основного реципієнта;
щорічний звіт про виконання програми.
Форма і строки подання зазначених картки та звіту встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, за погодженням з Національним координатором.
3. Для забезпечення проведення заключного моніторингу основний реципієнт подає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, підсумковий звіт відповідно до визначених у програмі критеріїв.
Неподання основним реципієнтом картки моніторингу виконання програми за підсумками півріччя та щорічного звіту про виконання програми вважається рівнозначним незадовільному виконанню програми.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, аналізує та подає Національному координатору висновки за результатами поточного та заключного моніторингу про:
досягнення очікуваних результатів;
вплив результатів виконання програми на розвиток галузі охорони здоров’я у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу у державі в цілому або відповідному регіоні;
пропозиції щодо подальшого виконання програми.
Національний координатор готує відповідні висновки, рекомендації та заходи щодо подальшого використання грантів.
Стаття 11. Відповідальність
Основні реципієнти (субреципієнти) несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору про надання гранту (субгранту) відповідно до закону.
Основні реципієнти відшкодовують Глобальному фонду збитки, пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням договору про надання гранту, в порядку та розмірах, передбачених договором та законодавством.
Основні реципієнти мають право зворотної вимоги (регресу) до осіб, винних у завданні таких збитків та утворенні заборгованості.
Стаття 12. Перехідні та прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.
2. До приведення національного законодавства у відповідність із цим Законом нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Внести зміни до таких законів України:
1) частину першу статті 19 Закону України “Про Єдиний митний тариф” (Відомості Верховної Ради України, 1992 p., № 19, ст. 259 із наступними змінами) доповнити підпунктом “ґ” такого змісту:
“ґ) товари та/або предмети, оплачені за рахунок грантів (субгрантів) відповідно до Закону України “Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні”.
У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів та/або предметів платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито та пеню у порядку і розмірах, визначених законом;”;
2) частину третю статті 2 Закону України “Про здійснення державних закупівель” (Відомості Верховної Ради України, 2010 p., № 33, ст. 471, № 35—36, ст. 491; із змінами, внесеними Законами України від 7 липня 2011 року № 3612-VI, від 8 липня 2011 року № 3681-VI і від 22 грудня 2011 року № 4220-VI) після абзацу дванадцятого доповнити новим абзацом такого змісту:
“товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється відповідно до Закону України “Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні”;”.
У зв’язку з цим абзаци тринадцятий — двадцять другий вважати відповідно абзацами чотирнадцятим — двадцять третім.
Голова
Верховної Ради України
Верховна Рада України
Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів подає в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховною Радою проект Закону України “Про виконання програм Глобального фонду для боротьби
із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні”.
Представлятиме проект Закону у Верховній Раді перший заступник Міністра охорони здоров’я Моісеєнко Раїса Олександрівна.
Додаток: 1. Текст законопроекту на 8 арк.
2. Проект постанови Верховної Ради на 1 арк.
3. Пояснювальна записка на 5 арк.
4. Порівняльна таблиця на 11 арк.
5. Текст зазначених документів в електронній формі.
Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ
Пояснювальна записка
до проекту Закону України
«Про здійснення програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом,
туберкульозом та малярією в Україні»
1. Обґрунтування необхідності прийняття акта
.Проект Закону України «Про здійснення програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» розроблено Міністерством охорони здоров’я України з метою забезпечення ефективності використання грантів Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (далі – Глобальний фонд) в Україні.
Глобальний фонд є міжнародним фінансовим закладом, який протягом останніх семи років надає Україні фінансову допомогу у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Протягом 2004 – 2009 років через громадську організацію «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД» було впроваджено програму «Подолання епідемії ВІЛ/СНІД в Україні», бюджет якої становив 98 млн. доларів США.
Програма сприяла впровадженню профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини з охопленням близько 20 тисяч ВІЛ позитивних вагітних та їх дітей; дозволила запровадити життєво необхідне лікування для хворих на ВІЛ-інфекцію з охопленням більше 6 тисяч осіб.
Завдяки цій програмі було запроваджено освітні програми з профілактики ВІЛ-інфекції у межах шкільного предмету «Основи здоров’я» (охоплено 3 млн. учнів 1-7 класів); підготовлено понад 13 тисяч вчителів; навчання за програмою «Школа проти СНІДу» пройшло більше 140 тис. учнів навчальних закладів.
Профілактичними програмами було охоплено більше 300 тисяч представників уразливих щодо інфікування ВІЛ груп населення.
Завдяки у т.ч. профілактичним заходам темпи приросту захворюваності на ВІЛ-інфекцію в державі вдалося зменшити у понад три рази (з 25 % у 2004 до 7% у 2008 році).
З серпня 2007 року впроваджується грант 6 раунду Глобального фонду з бюджетом 136 млн. доларів США.
Основними реципієнтами за цим грантом є дві громадські організації -«Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» та «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ».
Програма має переважно профілактичний напрям діяльності на роботу з уразливими щодо інфікування ВІЛ груп населення, а також містить компонент забезпечення доступу до лікування, надання психологічно-соціальної підтримки та догляду для людей, які живуть з ВІЛ.
З січня 2011 року розпочалася програма, направлена на протидію поширенню туберкульозу, яка впроваджуватиметься протягом 5 років через фонд Ріната Ахметова «Розвиток України». Бюджет – більше 92 млн доларів США.
Грант буде спрямований на розвиток сучасної мережі з лабораторної діагностики туберкульозу, підвищення якості медичних послуг щодо діагностики та лікування для уразливих груп населення, діагностику та лікування хворих на поєднанні з ВІЛ-інфекцією форми туберкульозу, розвиток інформаційної кампанії для соціальної мобілізації суспільства для боротьби із туберкульозом.
Таким чином, Глобальний фонд вже виділив для України кошти в обсязі 326 млн доларів, які державі не потрібно повертати. В умовах систематичного недофінансування заходів протидії туберкульозу та СНІДу ця допомога є суттєвою та відчутною.
При цьому впровадження грантів Глобального фонду систематично стикається з перепонами, обумовленими певними відмінностями національного законодавства від процедур Глобального фонду та міжнародної практики використання таких грантових коштів.
Так, кошти, які є благодійною допомогою для України, обкладаються податками (ПДВ) і в результаті охорона здоров’я втрачала всі ці роки 20 % коштів, а після прийняття Податкового кодексу може втратити 17%, які могли би бути спрямованими на реалізацію необхідних заходів, адже відповідно до Конституції України життя та здоров’я є найвищими цінностями в нашій державі.
Тривалий час витрачається на проведення процедур з визнання товарів, закуплених за гранти, гуманітарною допомогою.
Закупівля товарів, робіт і послуг державними організаціями має здійснюватись відповідно до Закону України «Про здіснення державних закупівель», процедури якого не відповідають вимогам Глобального фонду та міжнародної практики у сфері закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення, оскільки не враховують особливостей закупівель таких товарів, а процедури оскарження закупівель ставлять під загрозу своєчасність проведення закупівель відповідно до нагальних потреб охорони здоровя.
Глобальний фонд систематично звертає увагу на необхідність усунути проблемні питання, що підвищить ефективність використання грантової допомоги та результати в охороні здоров’я.
Політика Глобального фонду останніх років спрямована на підтримку розвитку саме державних систем боротьби із СНІДом та туберкульозом. Отримання гранту державною установою дозволить забезпечити комплексний підхід до розвитку різних елементів державної системи, спрямованої на боротьбу із СНІДом та туберкульозом в Україні.
Глобальним фондом по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією у грудні 2010 року прийнято заявку Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу на отримання Українським центром профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України статусу Основного реципієнта гранту Глобального Фонду.
Фінансування програми «Довгострокова система надання комплексних послуг з профілактики ВІЛ/СНІДу, лікування, догляду та підтримки серед груп найвищого ризику в Україні» за зазначеним грантом складатиме біля 300 млн. доларів США протягом 5 років.
Одним із основних напрямків даного гранту є посилення спроможності системи охорони здоров’я, що в умовах реформування стане суттєвою допомогою для розвитку мережі закладів охорони здоров’я та посилить її кадровий потенціал.
Профілактичний характер гранту спрямовуватиметься не лише на уразливі групи, а й на загальне населення через Міністерство освіти, науки, молоді та спорту, Міністерство соціальної політики, які визначені субреципієнтами гранту. Передбачається суттєве (більше 26 тисяч) охоплення лікуванням хворих на ВІЛ-інфекцію як у закладах загальної мережі, так і у пенітенціарній системі, де дана проблема набуває загрозливих ознак розвитку.
2. Мета і шляхи її досягнення
Прийняття законопроекту дозволить залучити в Україну на тривалий період додаткове джерело фінансування – кошти Глобального Фонду для подолання епідемії СНІДу, туберкульозу в Україні, враховуючи обмеження бюджетного фінансування в Україні.
Законопроектом визначається порядок здійснення програм Глобального фонду в Україні.
Так, законопроектом визначено загальні положення щодо порядку координації з боку держави здійснення програм Глобального фонду в Україні, щодо отримання та використання грантів Основними реципієнтами, звільнення від оподаткування та обкладання митом, порядку митного оформлення вантажів, оплачених за рахунок грантів, здійснення звітності та аудиту Основних реципієнтів, моніторингу стану реалізації програм Глобального фонду, відповідальності за цільове використання гранту.
У Перехідних та прикінцевих положеннях з метою забезпечення виконання закону та досягнення мети його прийняття пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо надання податкових пільг, до Закону України «Про Єдиний митний тариф» щодо звільнення від сплати мита та Закону України «Про здійснення держаних закупівель» в частині виключення з під сфери дії цього закону закупівель товарів, робіт і послуг, що здійснюються за рахунок грантів Глобального фонду.
3. Правові аспекти
У сфері відносин, що пропонується врегулювати законопроектом діють такі нормативно-правові акти: Закон України «Про здійснення державних закупівель», Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» , Податковий кодекс України.
Реалізація законопроекту у разі його прийняття передбачає внесення змін до Податкового кодексу України, Закону України «Про Єдиний митний тариф» та Закону України «Про здійснення державних закупівель».
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація Закону в разі його прийняття не потребуватиме додаткових фінансових витрат із Державного бюджету України.
В той же час, реалізація Закону дозволить отримати Україні додаткове джерело фінансування профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД у розмірі біля 300 млн. доларів США, що навіть перевищує обсяг бюджетного фінансування відповідно до Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки та в подальшому інші гранти Глобального Фонду.
5. Позиція заінтересованих органів
Проект Закону стосується інтересів Мінфіну, Мінекономрозвитку, МЗС, Мін’юсту та НБУ, а також таких центральних органів виконавчої влади як Державна податкова служба України, Державна митна служба України, Державна казначейська служба України та Державна фінансова інспекція України.
Мінекономрозвитку, МЗС за результатами повторного погодження погодили проект Закону без зауважень.
Зауваження Мінфіну враховано частково.
Державна податкова служба та Державна фінансова інспекція за результатами повторного погодження погодили проект Закону без зауважень.
Зауваження Державної казначейської служби враховано повністю.
Зауваження Державної митної служби враховано частково.
Зауваження НБУ враховано частково.
Зауваження Мін’юсту враховано частково.
6. Регіональний аспект
Проект закону не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
7. Запобігання корупції
У проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.
8. Громадське обговорення
Проект Закону України «Про здійснення програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» обговорено з громадськими організаціями – «Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні» та «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ», які є Основними реципієнтами грантів Глобального фонду. Надані пропозиції та зауваження враховано.
9. Позиція соціальних партнерів
Проект Закону України не стосується соціально-трудової сфери.
10. Оцінка регуляторного впливу
Проект Закону не є регуляторним актом
11. Прогноз результатів
Прийняття Закону України “Про здійснення програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні “, про проект якого йдеться, сприятиме належному правовому врегулюванню питань реалізації програм Глобального фонду в Україні, дозволить Україні отримати додаткове джерело фінансування профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД у розмірі біля 300 млн. доларів США, а в подальшому й інші гранти Глобального Фонду та досягти позитивних зрушень у боротьбі з епідемією СНІДу та туберкульозу в Україні.
Міністр охорони здоров’я України О.В. Аніщенко
«______» __________________ 2011 року
Порівняльна таблиця
до проекту Закону України
“ Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом,
туберкульозом та малярією в Україні ”
|
Зміст положення (норми) чинного законодавства |
Зміст положення (норми) запропонованого проекту |
|
Закон України “Про здійснення державних закупівель” |
|
| Стаття 2. Сфера застосування Закону…
3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
товари і послуги, пов’язані з розробленням дизайну,
послуги, закупівля яких здійснюється державними банками та банками, в капіталізації яких взяла участь держава, виключно для проведення ними банківських операцій відповідно до Закону України
товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”;
послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу; товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні;
електрична енергія, її постачання, передача та розподіл; природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання;
теплова енергія, її постачання та транспортування; послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення; послуги з медичного обслуговування населення, що надаються за договором, укладеним відповідно до Закону України “Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві”. |
Стаття 2. Сфера застосування Закону…
3. Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:
товари і послуги, пов’язані з розробленням дизайну,
послуги, закупівля яких здійснюється державними банками та банками, в капіталізації яких взяла участь держава, виключно для проведення ними банківських операцій відповідно до Закону України
товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України “Про державну таємницю”;
послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу; товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні;
електрична енергія, її постачання, передача та розподіл; природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання;
теплова енергія, її постачання та транспортування; послуги з централізованого опалення, водопостачання та водовідведення; послуги з медичного обслуговування населення, що надаються за договором, укладеним відповідно до Закону України “Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві”; товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється згідно із Законом України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні». |
|
Закон України “Про Єдиний митний тариф” |
|
| «Стаття 19. Звільнення від сплати митаВід сплати мита звільняються:а) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії (поломки) даних транспортних засобів; б) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, в) валюта України, іноземна валюта, цінні папери та г) товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України; д) товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними для використання як вироби або матеріали; ……»
|
«Стаття 19. Звільнення від сплати митаВід сплати мита звільняються:а) транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу та пасажирів, а також предмети матеріально-технічного постачання і спорядження, паливо, продовольство та інше майно, необхідні для їх нормальної експлуатації на час перебування в дорозі, в пунктах проміжної зупинки, або придбані за кордоном у зв’язку з ліквідацією аварії (поломки) даних транспортних засобів; б) предмети матеріально-технічного постачання та спорядження, паливо, сировина для промислової переробки, продовольство та інше майно, що вивозяться за межі митної території України для забезпечення виробничої діяльності українських та орендованих (зафрахтованих) українськими підприємствами і організаціями суден, в) валюта України, іноземна валюта, цінні папери та г) товари та інші предмети, що підлягають оберненню у власність держави у випадках, передбачених законами України; г-1) товари та інші предмети, оплачені за рахунок грантів (субгрантів) відповідно до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні». У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів (предметів) платник податку зобов’язаний сплатити ввізне мито та пеню у порядку і розмірах, визначених законом». д) товари та інші предмети, що стали в результаті пошкодження до пропуску їх через митний кордон України непридатними для використання як вироби або матеріали; …..» |
Заступник Міністра охорони здоров’я України О.К. Толстанов
“_____” ___________ 2012 р.
Подготовила +Мария Морозова