Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 400/2011
УКАЗ
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
від 6 квітня 2011 р. № 400/2011
«Про Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України»
1. Затвердити Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України (додається).
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк привести свої рішення у відповідність із цим Указом.
3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В. Янукович
Указом Президента України
ЗАТВЕРДЖЕНО
від 6 квітня 2011 р. № 400/2011
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну санітарно-епідеміологічну службу України
1. Державна санітарно-епідеміологічна служба України (Держсанепідслужба України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я України.
Держсанепідслужба України входить до системи органів виконавчої влади у галузі охорони здоров’я та утворюється для забезпечення реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
2. Держсанепідслужба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров’я України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра охорони здоров’я України.
3. Основними завданнями Держсанепідслужби України є:
- внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
- реалізація державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
4. Держсанепідслужба України відповідно до покладених на неї завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку подає їх Міністру охорони здоров’я України для погодження і внесення їх в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
2) реалізовує першочергові заходи щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;
3) здійснює санітарні заходи щодо охорони території України від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд і контроль у пунктах пропуску через державний кордон;
4) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами та громадянами, реалізацією ними санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів;
5) застосовує передбачені законодавством заходи для припинення порушення санітарного законодавства;
6) здійснює нагляд за дотриманням вимог санітарних норм у стандартах;
7) здійснює аналіз причин і умов погіршення санітарної та епідемічної ситуації, підготовку пропозицій щодо санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів і контроль за їх проведенням;
8 ) координує діяльність органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
9) здійснює контроль за дотриманням показників вмісту шкідливих для здоров’я людини речовин і інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, та моніторингу ефективності вжитих заходів з попередження і зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
10) здійснює контроль і нагляд за дотриманням вимог стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) нехарчової продукції;
11) видає дозволи, висновки, гігієнічні сертифікати, інші документи дозвільного характеру, передбачені законодавством;
12) проводить державний соціально-гігієнічний моніторинг, моніторинг атмосферного повітря, поверхневих вод суші й питної води, морських вод, мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей, озокериту, ропи лиманів і озер, ґрунтів, фізичних факторів у місцях відпочинку населення, у тому числі на природних територіях курортів, та моніторинг забруднення вод у районах водозаборів, які перебувають у зоні впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи;
13) проводить аналіз небезпечних для здоров’я людини факторів середовища життєдіяльності людини, виробничого середовища та організовує здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на усіх етапах виробництва та реалізації нехарчової продукції;
14) здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за застосуванням дезінфекційних засобів і проведенням дезінфекційних заходів;
15) погоджує санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи, що розробляються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, контролює їх здійснення;
16) проводить відбір зразків, вимірювання, випробування і дослідження з метою визначення впливу на стан здоров’я і життя людини повітря, води, ґрунту;
17) здійснює епідеміологічний нагляд за побічною дією імунобіологічних препаратів та їх епідеміологічною ефективністю;
18) проводить аналіз та оцінки ризику для здоров’я і життя людини, обґрунтування заходів з управління ризиком, обстеження, розслідування, лабораторні та інструментальні дослідження і випробування, а також санітарну, гігієнічну, токсикологічну, епідеміологічну та інші види оцінки середовища життєдіяльності людини, об’єктів, нехарчової продукції, робіт, послуг, проектної та нормативної документації і видає висновки щодо їх відповідності вимогам санітарних норм;
19) веде державний облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;
20) здійснює гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, дезінфекційних засобів, косметичних та лікарських засобів, які містять такі організми або отримані з їх використанням, ведення реєстрів висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, інших відповідних державних реєстрів, видає реєстраційні посвідчення (свідчення) передбачені законодавством;
21) визначає перелік організацій і установ, що здійснюють гігієнічну регламентацію небезпечних факторів;
22) проводить державну санітарно-епідеміологічну експертизу і видає висновки щодо відповідності об’єктів експертизи вимогам санітарного законодавства та обґрунтовує медичні вимоги щодо безпеки об’єкта для здоров’я та життя людини;
23) бере участь у проведенні атестації виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обороту неякісної та небезпечної продукції;
24) здійснює атестацію санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права на проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці;
25) бере участь в атестації робочих місць на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності;
26) проводить у межах повноважень експертизу безпеки ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання;
27) проводить експертизу умов виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення й утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів щодо безпеки для здоров’я населення й навколишнього природного середовища у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;
28) видає дозволи на проведення робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань;
29) веде облік даних про результати обов’язкових медичних оглядів працівників;
30) координує роботи з проведення гігієнічного виховання та навчання населення;
31) видає обов’язкові для виконання постанови, накази, розпорядження, висновки, приписи з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, організовує і контролює їх виконання;
32) вивчає, оцінює і прогнозує показники здоров’я населення залежно від стану середовища життєдіяльності, визначає фактори, що шкідливо впливають на стан здоров’я людини, аналізує причини та умови виникнення і поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей;
33) погоджує перелік установ, організацій, закладів, яким надається право проведення випробування продукції на відповідність вимогам безпеки для здоров’я;
34) погоджує державні стандарти, державні будівельні норми, технічні регламенти та інші нормативні документи на вироби, продукцію, сировину, технології, інші об’єкти середовища життєдіяльності у частині вимог щодо їх безпеки для здоров’я і життя людини;
35) подає в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в’їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території;
36) здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у розробленні проектів та укладенні міжнародних договорів України з питань безпеки для здоров’я і життя людини середовища життєдіяльності та забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів України;
37) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи, заклади та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ, закладів та організацій, що належать до сфери управління Держсанепідслужби України;
38) виконує у межах повноважень інші функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління;
39) формує державне замовлення на підготовку фахівців у відповідній сфері;
40) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на неї Президентом України.
5. Держсанепідслужба України з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням в апараті Держсанепідслужби України, на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, що належать до сфери її управління;
2) здійснює в установленому порядку добір кадрів в апарат Держсанепідслужби України та на керівні посади в її територіальних органах, на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, що належать до сфери її управління, формує в установленому порядку кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та працівників апарату Держсанепідслужби України та її територіальних органів;
3) контролює діяльність територіальних органів Держсанепідслужби України;
4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держсанепідслужби України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів;
5) організовує розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держсанепідслужби України, її територіальних органів, підприємств, установ, закладів та організацій, що належать до сфери її управління;
6) реалізує у межах своїх повноважень державну політику у сфері охорони державної таємниці та інформації з обмеженим доступом, що є власністю держави, здійснює в установленому порядку контроль за станом охорони та збереження такої інформації в апараті Держсанепідслужби України, її територіальних органах, на підприємствах, в установах, закладах та організаціях, що належать до сфери її управління;
7) забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
8 ) організовує ведення діловодства та архіву в апараті Держсанепідслужби України відповідно до встановлених правил;
9) бере участь разом з Національною академією наук України, Національною академією медичних наук України в організації та проведенні наукових досліджень з пріоритетних напрямів розвитку медичної науки у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.
6. Держсанепідслужба України для виконання покладених на неї завдань має право:
1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;
2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;
3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.
7. Держсанепідслужба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і на водному, залізничному, повітряному транспорті.
Керівники територіальних органів Держсанепідслужби України є головними державними санітарними лікарями на відповідній території, відповідному виді транспорту.
Керівники територіальних органів Держсанепідслужби України за погодженням із Головою Держсанепідслужби України можуть утворювати в межах граничної чисельності працівників Держсанепідслужби України і коштів, передбачених на її утримання, ліквідовувати, реорганізовувати структурні підрозділи апарату територіальних органів Держсанепідслужби України, які забезпечуватимуть здійснення повноважень Держсанепідслужби України у районах, містах, районах в місті та на об’єктах відповідних видів транспорту.
Керівники структурних підрозділів апарату територіальних органів Держсанепідслужби України, які забезпечуватимуть здійснення повноважень Держсанепідслужби України у районах, містах, районах в місті та на об’єктах відповідних видів транспорту, є головними державними санітарними лікарями на відповідній території, об’єкті транспорту.
8. Держсанепідслужба України у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями.
9. Держсанепідслужба України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я України та доручень Міністра охорони здоров’я України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписує Голова Держсанепідслужби України.
10. Держсанепідслужбу України очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра охорони здоров’я України, та звільняє з посади Президент України.
Голова Держсанепідслужби України за посадою є головним державним санітарним лікарем України.
Голова Держсанепідслужби України:
1) очолює Держсанепідслужбу України, здійснює керівництво її діяльністю;
2) забезпечує виконання Держсанепідслужбою України та її територіальними органами Конституції та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я України та доручень Міністра охорони здоров’я України;
3) вносить на розгляд Міністра охорони здоров’я України пропозиції щодо формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, розроблені Держсанепідслужбою України проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України, з питань, що належать до її компетенції;
4) затверджує за погодженням з Міністром охорони здоров’я України схвалені на засіданні колегії річний план роботи Держсанепідслужби України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності відповідно до визначених завдань;
5) звітує перед Міністром охорони здоров’я України про виконання річного плану роботи Держсанепідслужби України та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держсанепідслужби України, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
6) вносить Міністру охорони здоров’я України пропозиції щодо кандидатур на посади своїх заступників;
7) затверджує за погодженням з Міністром охорони здоров’я України структуру апарату Держсанепідслужби України, затверджує положення про структурні підрозділи апарату Держсанепідслужби України;
8 ) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром охорони здоров’я України керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держсанепідслужби України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців та працівників апарату Держсанепідслужби України;
9) вносить Міністру охорони здоров’я України пропозиції щодо утворення в межах граничної чисельності працівників Держсанепідслужби України і коштів, передбачених на її утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Держсанепідслужби України, які є юридичними особами, затверджує положення про них;
10) утворює в межах граничної чисельності працівників Держсанепідслужби України і коштів, передбачених на її утримання, ліквідовує, реорганізовує за погодженням з Міністром охорони здоров’я України та Кабінетом Міністрів України територіальні органи Держсанепідслужби України як структурні підрозділи апарату Держсанепідслужби України;
11) затверджує структуру та граничну чисельність працівників територіальних органів у межах граничної чисельності Держсанепідслужби України, а також їх штатний розпис і кошторис;
12) призначає на посади за погодженням з Міністром охорони здоров’я України та головами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє за погодженням з Міністром охорони здоров’я України з посад керівників територіальних органів Держсанепідслужби України, призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром охорони здоров’я України заступників керівників територіальних органів Держсанепідслужби України, погоджує призначення на посади керівників структурних підрозділів апарату територіальних органів Держсанепідслужби України, які забезпечуватимуть здійснення повноважень Держсанепідслужби України у районах, містах, районах в місті та на об’єктах відповідних видів транспорту;
13) скасовує рішення територіальних органів Держсанепідслужби України;
14) затверджує розподіл обов’язків між своїми заступниками;
15) забезпечує взаємодію Держсанепідслужби України із структурним підрозділом Міністерства охорони здоров’я України, визначеним Міністром охорони здоров’я України, відповідальним за взаємодію з Держсанепідслужбою України;
16) забезпечує дотримання встановленого Міністром охорони здоров’я України порядку обміну інформацією між Міністерством охорони здоров’я України і Держсанепідслужбою України та вчасність її подання;
17) проводить особистий прийом громадян;
18) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держсанепідслужби України;
19) представляє в установленому порядку Держсанепідслужбу України у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;
20) у межах повноважень дає обов’язкові для виконання державними службовцями і працівниками апарату Держсанепідслужби України та її територіальних органів доручення;
21) порушує в установленому порядку перед Міністром охорони здоров’я України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника та заступника Голови Держсанепідслужби України, притягає до дисциплінарної відповідальності інших працівників Держсанепідслужби України, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, які входять до сфери її управління, у разі неналежного виконання ними своїх обов’язків;
22) погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників державних санітарно-епідеміологічних служб центральних органів виконавчої влади у сфері оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, з питань виконання покарань, а також Державного управління справами, Служби безпеки України;
23) здійснює повноваження Головного державного санітарного лікаря України;
24) здійснює інші повноваження відповідно до законів та актів Президента України.
11. Голова Держсанепідслужби України має двох заступників, у тому числі одного першого. Перший заступник і заступник Голови Держсанепідслужби України є відповідно першим заступником і заступником Головного державного санітарного лікаря України.
Першого заступника, заступника Голови Держсанепідслужби України призначає на посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Держсанепідслужби України, погоджених із Міністром охорони здоров’я України. Першого заступника, заступника Голови Держсанепідслужби України звільняє з посад Президент України.
12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держсанепідслужби України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Держсанепідслужбі України утворюється колегія у складі Голови Держсанепідслужби України (голова колегії), першого заступника та заступника Держсанепідслужби України, керівників державних санітарно-епідеміологічних служб центральних органів виконавчої влади у сфері оборони, внутрішніх справ, охорони державного кордону, з питань виконання покарань, а також Державного управління справами, Служби безпеки України за посадою, визначених Міністром охорони здоров’я України посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України. У разі потреби до складу колегії Держсанепідслужби України можуть входити керівники структурних підрозділів Держсанепідслужби України, а також у встановленому порядку інші особи.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання наказу Держсанепідслужби України.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держсанепідслужбі України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова Держсанепідслужби України.
13. Граничну чисельність державних службовців та працівників Держсанепідслужби України затверджує Кабінет Міністрів України.
Структуру апарату Держсанепідслужби України затверджує Голова Держсанепідслужби України за погодженням із Міністром охорони здоров’я України.
Штатний розпис, кошторис Держсанепідслужби України затверджує Голова Держсанепідслужби України за погодженням із Міністерством фінансів України.
Держсанепідслужба України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.
| Глава Адміністрації Президента України | С. Льовочкін |
Вся інформація про лікарські засоби та їх застосування представлена для ознайомлення і не може вважатися настановою для самостійної діагностики та лікування. Інформація призначена виключно для медичних та фармацевтичних працівників.