УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від 8 квітня 2011 р. № 441/2011 “Питання Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань”
1. Затвердити Положення про Державну службу України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань (додається).
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк привести свої рішення у відповідність із цим Указом.
3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України
В. Янукович
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 8 квітня 2011 р. № 441/2011
ПОЛОЖЕННЯ
про Державну службу України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань
1. Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань (Держслужба України соцзахворювань) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони здоров’я України.
Держслужба України соцзахворювань входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.
2. Держслужба України соцзахворювань у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства охорони здоров’я України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра охорони здоров’я України.
3. Основними завданнями Держслужби України соцзахворювань є:
- внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
- реалізація державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.
4. Держслужба України соцзахворювань відповідно до покладених на неї завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру охорони здоров’я України для погодження і внесення їх у встановленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;
2) здійснює державний нагляд та контроль за додержанням законодавства у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
3) розробляє та організовує виконання загальнодержавних та інших програм у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
4) здійснює інформаційно-роз’яснювальну і консультативну роботу з попередження та протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
5) здійснює координацію інших державних органів у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;
6) здійснює моніторинг захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД та інші соціально небезпечні захворювання;
7) затверджує перелік державних і комунальних закладів охорони здоров’я, які здійснюють облік ВІЛ-інфікованих і хворих громадян України, іноземців і осіб без громадянства, які постійно проживають або на законних підставах тимчасово перебувають на території України, а також медичний нагляд за зазначеними особами;
8 ) затверджує програму навчання прийомних батьків догляду за дітьми, ураженими ВІЛ-інфекцією;
9) затверджує перелік спеціалізованих закладів охорони здоров’я та структурних підрозділів закладів охорони здоров’я, які здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну допомогу хворим на туберкульоз;
10) веде облік ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають або на законних підставах тимчасово перебувають на території України;
11) веде статистичний облік захворювань туберкульозом;
12) здійснює контроль за діяльністю акредитованих спеціальних лабораторій;
13) веде Національний реєстр донорів крові та її компонентів;
14) видає ліцензії на право провадження діяльності з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини;
15) веде державні реєстри ліцензіатів з переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів, діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини;
16) здійснює контроль за якістю крові та її компонентів;
17) виконує у межах повноважень функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Держслужби України соцзахворювань;
18) здійснює інші повноваження на основі та на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України.
5. Держслужба соцзахворювань України для виконання покладених на неї завдань має право:
1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців (за їх згодою), працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади;
2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;
3) скликати наради, створювати комісії та робочі групи;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, у тому числі урядовими, системами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами;
5) проводити перевірки стану додержання органами виконавчої влади, громадянами, підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, вносити пропозиції щодо усунення причин їх порушення.
6. Держслужба України соцзахворювань під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими органами виконавчої влади, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, з органами місцевого самоврядування, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, профспілками та організаціями роботодавців, а також підприємствами, установами, організаціями.
7. Держслужба України соцзахворювань у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я та доручень Міністра охорони здоров’я України видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються головою Держслужби України соцзахворювань.
8. Держслужбу України соцзахворювань очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра охорони здоров’я України (далі – Міністр), та звільняє з посади Президент України.
Голова Держслужби України соцзахворювань:
1) очолює Держслужбу України соцзахворювань, здійснює керівництво її діяльністю;
2) забезпечує виконання Держслужбою України соцзахворювань Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Міністерства охорони здоров’я України та доручень Міністра;
3) вносить на розгляд Міністра пропозиції щодо формування державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та розроблені Держслужбою соцзахворювань проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
4) затверджує за погодженням з Міністром схвалені на засіданні колегії річний план роботи Держслужби України соцзахворювань, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності відповідно до визначених завдань;
5) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи Держслужби України соцзахворювань та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держслужби України соцзахворювань, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
6) вносить Міністрові пропозиції щодо кандидатур на посади своїх заступників;
7) затверджує за погодженням з Міністром охорони здоров’я України структуру апарату Держслужби України соцзахворювань та положення про структурні підрозділи апарату Держслужби України соцзахворювань;
8 ) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Держслужби України соцзахворювань, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Держслужби України соцзахворювань;
9) затверджує розподіл обов’язків між своїми заступниками;
10) забезпечує взаємодію Держслужби України соцзахворювань із структурним підрозділом Міністерства охорони здоров’я України, визначеним Міністром відповідальним за взаємодію з Держслужбою України соцзахворювань;
11) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку обміну інформацією між Міністерством охорони здоров’я України і Держслужбою України соцзахворювань та вчасність її подання;
12) проводить особистий прийом громадян;
13) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держслужби України соцзахворювань;
14) представляє в установленому порядку Держслужбу України соцзахворювань у відносинах з іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями в Україні та за її межами;
15) дає у межах повноважень обов’язкові до виконання державними службовцями і працівниками апарату Держслужби України соцзахворювань доручення;
16) здійснює інші повноваження відповідно до законів та актів Президента України.
9. Голова Держслужби України соцзахворювань має двох заступників, у тому числі одного першого.
Першого заступника, заступника Голови Держслужби України соцзахворювань призначає на посади Президент України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Голови Держслужби України соцзахворювань, погоджених із Міністром.
Першого заступника, заступника Голови Держслужби України соцзахворювань звільняє з посад Президент України.
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держслужби України соцзахворювань, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держслужбі України соцзахворювань утворюється колегія у складі Голови Держслужби України соцзахворювань (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Держслужби України соцзахворювань (за посадою), визначених Міністром посадових осіб Міністерства охорони здоров’я України. У разі потреби до складу колегії можуть входити керівники структурних підрозділів Держслужби України соцзахворювань, а також у встановленому порядку інші особи.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держслужби України соцзахворювань.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держслужбі України соцзахворювань можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою Держслужби України соцзахворювань.
11. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держслужби України соцзахворювань затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура апарату Держслужби України соцзахворювань затверджується її Головою за погодженням із Міністром.
12. Держслужба України соцзахворювань є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України.
Штатний розпис, кошторис Держслужби України соцзахворювань затверджується її Головою за погодженням із Міністерством фінансів України.
Глава Адміністрації Президента України
С. Льовочкін