Закон України “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” від 01.04.1998
Закон України
Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності
Дата набуття чинності:
1 квітня 1998 року
Закон визначає основні засади передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права комунальної власності у державну власність безоплатно або шляхом обміну.
Закон регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах або у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, а також об’єктів права комунальної власності у державну власність.
Передача у державну або комунальну власність об’єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.
Об’єктами передачі можуть бути:
– цілісні майнові комплекси підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів;
– нерухоме майно;
– інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;
– акції (частки, паї), що належать державі або суб’єктам права комунальної власності у майні господарських товариств;
– житловий фонд та інші об’єкти соціальної інфраструктури, які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.
Не можуть бути об’єктами передачі з державної у комунальну власність:
– підприємства, що провадять діяльність, пов’язану з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів;
– підприємства, діяльність яких пов’язана з виготовленням і реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, видобуванням бурштину, охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності;
– підприємства діяльність яких пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних, судово-психіатричних експертиз та розробленням, випробуванням, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками із будь-якою метою;
– казенні підприємства.
Передача об’єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням:
– Кабінету Міністрів України;
– органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій.
Передача об’єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, якщо інше не передбачено законом, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст – за наявності згоди районних або обласних рад.
Рішення щодо передачі об’єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст – за згодою районних або обласних рад.
Видатки, пов’язані з капітальним ремонтом об’єктів соціальної інфраструктури, що передаються в комунальну власність відшкодовуються з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджетів районів у містах та бюджетів місцевого самоврядування за рахунок коштів, передбачених у відповідних бюджетах на ці цілі, та пайової участі підприємств, господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у розмірі по 50 відсотків суми витрат, необхідних для проведення капітального ремонту цих об’єктів. Обсяг витрат визначається комісією з питань передачі об’єктів.
Видатки, пов’язані з утриманням об’єктів соціальної інфраструктури, відшкодовуються з відповідних місцевих бюджетів починаючи з бюджетного періоду, що настає за роком передачі їх у комунальну власність.
Закон наводить перелік об’єктів, які передаються безоплатно з державної у комунальну власність. До таких об’єктів відносяться:
– житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом);
– аеропорти цивільної та колишні аеропорти військової авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, за поданням Міністерства транспорту України та Міністерства оборони України;
– інші.
Вартість об’єктів передачі визначається за їх балансовою вартістю, а об’єктів незавершеного будівництва та акцій (часток, паїв) – відповідно до законодавства з питань оцінки об’єктів приватизації.
Передача підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об’єктів незавершеного будівництва – також з проектно-кошторисною документацією. Об’єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об’єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою.
Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії.
Право власності на об’єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.
Вся інформація про лікарські засоби та їх застосування представлена для ознайомлення і не може вважатися настановою для самостійної діагностики та лікування. Інформація призначена виключно для медичних та фармацевтичних працівників.