Лікарські засобиСтатті

Ультиматум мігрені

28/11/2017

Якщо наша вимога до мігрені рішуча і категорична — не турбувати! — маємо повне право висунути їй ультиматум (лат. ultimatum — доведене до кінця)

5 питань, які повинен поставити провізор

За даними ВООЗ, мігрень визнана третім (14,4%) серед найбільш поширених захворювань серед чоловіків і жінок [1]. Від мігрені потерпає 30–38% населення планети, а 75–80% людей хоч б и один раз перенесли її напад. Жінки хворіють частіше, аніж чоловіки, у cпіввідношенні приблизно 3:1 [2].

У діагностиці мігрені велику роль відіграють анкети, шкали непрацездатності, щоденники головного болю, які допомагають визначити характер, інтенсивність і частоту нападів, виявити провокуючі чинники і оцінити результати лікування [3]. Для того аби впевнитися, що відвідувача аптеки дійсно турбує мігрень, та порекомендувати йому ефективний безрецептурний лікарський засіб, працівник першого столу повинен поставити йому кілька важливих запитань. А саме:

  • чи контролюєте ви свій артеріальний тиск?
  • чи не пов’язаний головний біль із травмою або прийомом якихось препаратів?
  • які характер, локалізація та інтенсивність цього болю?
  • супроводжується головний біль нудотою чи блюванням?
  • супроводжується головний біль непереносимістю яскравого світла та гучних звуків?

Отримавши позитивні відповіді на ці запитання, з великою вірогідністю можна стверджувати, що у пацієнта дійсно мігрень.

Форми мігрені

Мігрень — захворювання нервової системи з пароксизмальним перебігом, яке проявляється нападами сильного головного болю однобічного характеру (гемікранія), здебільшого в лобно-скроневій ділянці. Зазвичай біль супроводжується нудотою, блюванням, непереносимістю яскравого світла (фотофобія) і голосних звуків (фонофобія). Після нападу людина почувається сонливою і млявою.

Як правило, мігрень виникає у віці від 10 до 20 років. Рання поява захворювання та його хронічна форма негативно впливають на різні аспекти життя пацієнта: стосунки в сім’ї, кар’єрне зростання, працездатність. Поза тим, вона може бути причиною непрацездатності та значних економічних витрат, пов’язаних з діагностикою та лікуванням мігрені [4].

Відповідно до сучасної міжнародної класифікації головного болю виділяють дві основні форми мігрені. Це мігрень без аури, від якої потерпають близько 80% хворих, і мігрень з аурою, або класична асоційована мігрень, яка виникає лише у 15% дорослих. Разом з тим існує декілька інших рідкісних форм захворювання, на які сукупно страждають близько 5% хворих. Це базилярна, геміплегічна, офтальмоплегічна, ретинальна і посттравматична мігрень [5].

Різоптан: лікування мігрені, доведене до кінця

При помірно важкій інтенсивності болю, коли порушення повсякденної активності виникає протягом більш як 6 днів упродовж 3 місяців [6], від нападу мігрені швидко та ефективно позбавлять триптани — група препаратів, які були спеціально розроблені для лікування мігрені.

Оскільки застосування анальгетиків чи НПЗП при мігрені не лише не вирішує проблему, але й поглиблює її, адже біль повертається з новою силою, не варто розпочинати лікування з цих засобів [7].

Європейська федерація з вивчення головного болю рекомендує застосовувати триптани як препарати першої лінії терапії при виражених та помірних симптомах мігрені. Вони зумовлюють найбільшу задоволеність пацієнтів від лікування (83,1%) порівняно з такою у разі застосування інших засобів (32,2%) [8]. Триптани ефективні у будь-якій фазі нападу, проте найкращий результат можна отримати, застосовуючи їх при перших ознаках ймовірного нападу.

Ефективність триптанів забезпечує специфічний механізм дії, що ґрунтується на трьох основних властивостях: здатності з’єднуватися з рецепторами судинної сітки та звужувати мозкові судини; блокувати виникнення болю на рівні рецепторів трійчастого нерва, що забезпечує іннервацію голови і обличчя; впливати на інші симптоми мігрені — нудоту, блювання, звуко- і світлобоязнь.

Водночас доведено, що ризатриптан більш ефективний, ніж суматриптан, золмітриптан та ерготамін/кофеїн [9].

Застосувавши Різоптан, мігрені не залишиться іншого виходу, ніж прийняти наш ультиматум!

Література

  1. GlobalBurdenofDiseaseStudy, 2010.
  2. Мурашко Н.К, Чуприна Г.М. Мігрень: етіологія, патогенез, клініка, сучасні підходи до медикаментозного лікування. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
  3. Корешкина М.И. Современные аспекты диагностики и лечения мигрени // Неврология, нейропсихиатрия, психосоматика. — 2013.
  4. Киреев И.В., Рябова О.А., Бакуменко М.Г. и др. Современные аспекты фармакотерапии мигрени. — Национальный фармацевтический университет (г. Харьков), Харьковская городская студенческая больница.
  5. Наказ МОЗ України від 17.08.07 № 487 «Про затвердження клінічного протоколу надання медичної допомоги хворим на мігрень».
  6. Садоха К.А. Мигрень: классификация, диагностика, лечение. Кафедра неврологии и нейрохирургии Белорусской медицинской академии последипломного образования. — Минск, 2015.
  7. Steiner T. J. et al. European Headache Federation; LiftingtheBurden: The Global Campaignto Reduce the Burdenof Headache disordersin primary care. J Headache pain.—2007; 8 Suppl 1: S3–47.
  8. Lantéri-Minet M., Massiou H., Romatet, S., Barba A., Lucas C., Allaf B. An Instrumentto Assess Patient Perceptions of Satisfaction With Acute Migraine Treatment (EXPERT Study). Headache. — 2011;51:590–601.
  9. Christie S., Gobel H., Mateos V. et al. (2003) Crossover comparison of efficacy and preference.

Р. П. МОЗ України: №UA/15160/01/01, Наказ МОЗ України від 18.05.2016 №453.

Повна інформація знаходиться в інструкціях для медичного застосування препаратів. Інформація для медичних і фармацевтичних працівників, для розміщення в спеціалізованих виданнях для медичних установ та лікарів, і для розповсюдження на семінарах, конференціях, симпозіумах з медичної тематики.

“Фармацевт Практик” #11′ 2017

ПЕРЕДПЛАТА
КУПИТИ КНИГИ