Лихоманка Ебола: ВООЗ посилює протиепідемічні заходи

9 лютого 2014 р в африканський Гвінеї було зафіксовано спалах лихоманки Ебола – рідкісної хвороби, яка втім всім добре відома через важкість перебігу, високу смертність та відсутність специфічних методів лікування та профілактики. Смертність від лихоманки Ебола складає від 25 до 90% в залежності від штаму-збудника. За півроку недуга забрала життя більше 700 осіб з Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне, ще 1323 були інфіковані. Серед тих, хто заразився небезпечним вірусом – лікар із США, який кілька днів тому повернувся до Америки на лікування.

У зв’язку з тим, що досі прийнятих протиепідемічних заходів виявилося недостатньо, 31 липня 2014 р Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) запустила масштабну програму з протидії лихоманці Ебола. На програму було виділено 100 млн доларів США.

«Масштаб спалаху лихоманки Ебола та загрози, які він несе, потребують від ВООЗ, Гвінеї, Ліберії та Сьєрра-Леоне підвищити рівень відповідальності. Країни вже визначили те, чого вони потребують для боротьби з інфекцією, а ВООЗ, в свою чергу, звернеться по допомогу до міжнародної спільноти», – заявила голова ВООЗ Маргарет Чен.

Про вірус Ебола читайте Прокляття з берегів Ебола 

Програма протидії лихоманці Ебола передбачає спрямування в регіон додатково кількох сотень лікарів, епідеміологів, спеціалістів із соціальної мобілізації, логістики, управління інформацією. Наразі там вже працюють сотні спеціалістів, зокрема 120 співробітників ВООЗ, але цих сил не вистачає. Головне завдання програми – зупинити розповсюдження захворювання, не допустити його потрапляння в інші країни.

В Сьєрра-Леоне через лихоманку Єбола введено надзвичайний стан на 2-3 місяці; для забезпечення карантину будуть задіяні збройні сили, а для виявлення нових випадків спеціальними медичними командами будуть здійснюватися обходи всіх помешкань. Ліберія також прийняла надзвичайні заходи в боротьбі з лихоманкою.

***

Лихоманку Ебола викликає вірус, який передається від людини людині при прямому контакті з кров’ю, виділеннями, органами інфікованої особи. Природний резервуар вірусу Ебола, тобто місце перебування між спалахами – організм лісних тварин, в першу чергу, кажанів. Для лихоманки Ебола характерні несподіване підвищення температури, загальна слабкість, біль у м’язах, горлі, головний біль. Часто спостерігаються блювота, діарея, висипи на шкірі, порушення функцій нирок та печінки, в деяких випадках – як внутрішні, так і зовнішні кровотечі. На сьогодні не існує ефективних методів лікування геморагічної лихоманки Ебола. Лікарі можуть тільки намагатися полегшити симптоми під час хвороби.