Як жирні молочні продукти впливають на ризик цукрового діабету
І серед лікарів, і серед споживачів поширена думка, що нежирні молочні продукти корисніші для здоров’я, ніж жирні. Проте нещодавні дослідження показують [1], що в осіб з вищою концентрацією в крові біомаркерів молочного жиру нижчий ризик розвитку цукрового діабету 2-го типу
Молочні продукти містять кальцій та інші важливі для здоров’я речовин, але також вони багаті на насичені жири, які вважають шкідливими для серцево-судинної системи. Хоча на полицях магазинів вистачає знежирених молочних продуктів – йогуртів, сирків, напоїв, – але часто вони містять забагато цукру, щоб вважати їх здоровим харчуванням.
Дослідження надають суперечливу інформацію щодо впливу вживання жирних молочних продуктів на здоров’я є суперечливими. Так, з досліджень, опублікованих в 2016 р., випливає, що у відношенні ризику розвитку цукрового діабету 2-го типу [2] або серцево-судинних захворювань [3], немає особливої різниці між вживанням знежирених або жирних молочних продуктів.
Варто зазначити, що оцінка подібних впливів ускладнена через те, що дослідники зазвичай отримують відомості про харчування пацієнтів з їх власних слів. Але спогади людини про те, що вона їла та в якій кількості є вкрай неточними. Тому, щоб отримати об’єктивну інформацію про споживання молочних жирів, вчені скористалися з того, що наявність певних жирів у крові людини відображає рівень споживання нею молочного жиру.
Аналіз цих біомаркерів в кількох дослідженнях продемонстрував відсутність зв’язку між споживанням молочного жиру та підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань [4].
Читайте також: Чи безпечний молочний жир для серця та судин?
В 2014 р. було опубліковано результати дослідження, в якому було знайдено зворотній зв’язок між наявністю біомаркерів споживання молочного жиру та ризиком розвитку діабету 2-го типу. Інакше кажучи, чим більше було знайдено біомаркерів, тим нижчим у пацієнта був ризик захворіти на цукровий діабет 2-го типу [5].
В 2018 р. вийшла друком робота, що підтверджує цей висновок у великому дослідженні із залученням 64 тис. дорослих учасників із 16 країн. За більш ніж 15 тис. учасників спостереження проводилося протягом 20 років [1].
Автори роботи, втім, звертають увагу на те, що їх результати не стосуються інших джерел насичених жирів (м’ясо, сало). Крім того, біомаркери споживання молочного жиру не вказують на те, які саме продукти вживала людина – сир, масло, молоко, кисломолочні напої або ін.
Автори зазначають, що їх результати не є підставою для зміни існуючих рекомендацій із здорового харчування. Але вони впевнені, що необхідні подальші дослідження для визначення оптимальної дієти з фокусом не на окремі компоненти їжі, а на певні продукти, зокрема молочні.
Нагадаємо, що молоко, вжите разом з високовуглеводною кашею (злаковими пластівцями), знижує постпрандіальний рівень глюкози в крові краще, ніж вода.
- Imamura F, Fretts A, Marklund M et al. Fatty acid biomarkers of dairy fat consumption and incidence of type 2 diabetes: A pooled analysis of prospective cohort studies // PLoS Med, 2018, 15(10): e1002670. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1002670
- Gijsbers L, Ding EL, Malik VS et al. Consumption of dairy foods and diabetes incidence: a dose-response meta-analysis of observational studies //The American Journal of Clinical Nutrition, 2016, 103(4): 1111–1124. https://doi.org/10.3945/ajcn.115.123216
- Drouin-Chartier J-P, Côté JA, Labonté M-È et al. Comprehensive Review of the Impact of Dairy Foods and Dairy Fat on Cardiometabolic Risk // Advances in Nutrition, 2016, 7(6): 1041–1051. https://doi.org/10.3945/an.115.011619
- Chowdhury R, Warnakula S, Kunutsor S et al. Association of Dietary, Circulating, and Supplement Fatty Acids With Coronary Risk: A Systematic Review and Meta-analysis // Ann Intern Med., 2014, 160(6): 398-406. DOI: 10.7326/M13-1788
- Forouhi NG, Koulman A, Sharp SJ et al. Differences in the prospective association between individual plasma phospholipid saturated fatty acids and incident type 2 diabetes: the EPIC-InterAct case-cohort study // The Lancet, 2014, 2(10): 810-818DOI:https://doi.org/10.1016/S2213-8587(14)70146-9
