Фармосвіта за кордоном
Головною умовою вступу до фармацевтичних вищих навчальних закладів у країнах Європи є повна 11–13-літня освіта, здобута в загальноосвітній школі
Середня освіта та абітурієнти
Так, у Бельгії необхідно закінчити шкільну дванадцятилітку. Всі, хто отримав шкільний атестат, автоматично мають право навчатися у фармацевтичних ВИШах без обмежень. У Данії також дванадцятилітня середня освіта. Оскільки бажаючих вступати до фармацевтичних вищих навчальних закладів утричі більше, аніж країна потребує таких спеціалістів, для абітурієнтів запроваджено вступний конкурс. На конкурсній основі приймають три чверті студентів. До уваги береться високий середній бал атестату та, зокрема, високі оцінки з хімії, фізики і математики. Для зарахування решти студентів зважають на їхній досвід роботи, соціальні фактори, період очікування вступу (неодноразові наполегливі, але невдалі спроби складання вступних іспитів).
Читайте также: Фармобразование и аптечная деятельность во Франции
Для того щоби приєднатися до когорти студентів фармацевтичних ВИШів у Німеччині, німецьким школярам належить закінчити 13-літній шкільний курс навчання. Конкурс при вступі до фармацевтичних вищих навчальних закладів становить близько трьох осіб на місце. На перший курс зараховують 60% абітурієнтів на основі конкурсу атестатів, тобто за загальним балом. У 40% випадків головну роль відіграють ті самі чинники, що й у Данії, а також має значення рівень доходів абітурієнта.
Іспанські учні навчаються у школі 11 років. Потім ще рік іде на передуніверситетську освіту за заздалегідь обраною спеціалізацією — мистецтво, біологічний напрямок, технології. Молодь, яка у прагне вивчати фармацію, обирає біомедичну спеціалізацію. Наприкінці підготовчого курсу проводиться підсумковий іспит. Потім — загальні вступні екзамени у вищі навчальні заклади, успішно які складають близько 80% абітурієнтів. Кількість місць на фармацевтичні факультети щорічно визначає Комітет, до складу якого входять представники Міністерства охорони здоров’я і вищого навчального закладу. Як правило, кількість місць відповідає кількості абітурієнтів.
В Італії діє 13-літнє шкільне навчання. У випускному класі учні спеціалізуються за різними напрямками, проте вибір спеціалізації не впливає на вибір вищої освіти. Зазвичай шкільний атестат дає можливість його власнику здобути фармацевтичну освіту без будь-яких обмежень.
В Португалії потрібно закінчити 12- річний шкільний курс. Під час останніх років навчання проводиться спеціалізація за різними напрямками науки і мистецтва, однак вона також не впливає на вибір подальшої вищої освіти. При зарахуванні у вищі навчальні заклади беруть до уваги шкільні оцінки за останні три роки. Проте при вступі на фармацевтичні факультети вирішальними є результати вступних іспитів з хімії та біології. Ліміт місць узгоджується з Міністерством охорони здоров’я.
У Великій Британії залежно від регіону країни тривалість навчання у середній школі складає 12–13 років. Спеціалізація, обрана у випускних класах, впливає на подальший вибір вищої освіти. Прийом до фармацевтичного ВИШу проводиться на основі конкурсу атестатів, при цьому особливу увагу приділяють оцінкам з хімії. Кількість місць обмежена відповідно до ресурсів конкретного навчального закладу (розмір площ, кількість викладачів тощо).
Структура і організація фармацевтичної освіти
У Бельгії на фармацевтичних факультетах кожен щорічний курс завершується екзаменом. Існують ще додаткові проміжні екзамени, які проводять протягом року. Впродовж першого року навчання студенти вивчають загальні теоретичні дисципліни. З другого року відбувається концентрація на деяких фармацевтичних аспектах. Наприкінці другого року навчання студенти складають іспити на проміжний диплом. Спеціальні фармацевтичні знання викладають на 3–5-х курсах, кожен з яких також закінчується екзаменами.
Читайте также: Как самостоятельно выучить иностранный язык
У Данії контроль знань шляхом проведення екзаменів здійснюють наприкінці кожного курсу. В останні півроку навчання впроваджується спеціалізована програма з правом напівфакультативного (вибіркового) вивчення деяких предметів.
При вивченні фармації у Німеччині курс з кожного предмету навчальної програми зазвичай завершується проведенням тесту або колоквіуму. Першу частину екзаменів з базових фармацевтичних дисциплін студенти складають після 2-го курсу навчання. Спеціальні фармацевтичні дисципліни викладаються на 3–4-х курсах, які теж закінчуються підсумковими екзаменами. Остаточні екзамени (третя частина) студенти складають після останнього курсу навчання і потім проходять виробничу практику.
В Іспанії мінімальний курс фармацевтичного навчання складає 5 років, мінімальна кількість годин навчальної програми — 3 тис. Обов’язковий курс становить близько 55% загальної кількості год. Відповідно до вибору вищого навчального закладу наступні 35% год розподіляються між додатковими обов’язковими дисциплінами і різноманітними факультативами. На самостійне навчання відпущено 10% год. Студенти, які прослухали обов’язкові і факультативні предмети і успішно завершили виробничу практику, отримують диплом про вищу освіту.
У Люксембурзі після закінчення першого курсу і успішного складання екзамену можна продовжувати навчання в навчальних закладах інших країн.
В Португалії студенти-фармацевти екзамени складають двічі на рік, наприкінці кожного семестру. При цьому особлива увага приділяється аптечній справі (у міських і лікарняних аптеках), аптечному виробництву і клінічному аналізу.
Програми фармацевтичних вищих навчальних закладів Великої Британії узгоджує і затверджує Королівське фармацевтичне товариство. У різних навчальних закладах вони можуть відрізнятися, але схожі основною частиною. Екзамени проводяться кожного семестру або щороку. Наприкінці останнього курсу відбуваються заключні іспити. Після проходження виробничої практики проводиться кваліфікаційний іспит з фармації, що автоматично дає право на членство в Королівському фармацевтичному товаристві Великої Британії і отримання реєстраційного звання фармацевта.
Підготувала Лариса Дедишина
За матеріалами https://uchebnikionline.ru/
“Фармацевт Практик” #1′ 2016
