Новий коронавірус: як не дати кривій захворюваності підскочити вгору?
Перші випадки захворювання, спричиненого новим коронавірусом SARS-CoV-2 та пізніше названого COVID-19, були зафіксовані в грудні 2019 р. в м. Ухань в Китаї. З того часу інфекція поширилася вже більше ніж на 160 країн, кількість підтверджених випадків перевищила 190 тис., число смертельних швидко наближається до 8 тис.
Поки в січні-лютому вірус вирував у Китаї, пересічні європейці не надто звертали на нього увагу, але не минуло й місяця, як SARSCoV-2 завітав і до них. На даний час в Європі щоденно реєструють більше випадків, ніж в Китаї в розпал епідемії. На сьогодні найгірша ситуація склалася в Італії, де, незважаючи на жорсткі карантинні заходи, навантаження на заклади охорони здоров’я значно перевищує їхні ресурси. Вчені ще розбираються, чому все пішло так погано, але, схоже, обмежувальні заходи були вжиті трохи запізно або населення їх не надто ретельно дотримувалося. Поширення вірусу SARS-CoV-2 відбувається якийсь час непомітно, поступово, але раптом ситуація вибухає — кількість хворих збільшується експоненціально, кожного наступного дня нових випадків у рази більше, ніж попереднього, тому принципове значення має введення жорстких карантинних заходів та їх дотримання (!) ще до того, як переповняться лікарні.
На початковій стадії захворювання COVID-19, спричинене новим коронавірусом, має такі самі симптоми, як інші ГРВІ: кашель, біль у горлі, риніт, гарячка, сухий кашель, чхання, біль у груднині та утруднене дихання; у деяких випадках — діарея або кон’юнктивіт. Визначити, що збудником є коронавірус SARS-CoV-2, можуть тільки спеціальні тести. Проконсультуйтесь із сімейним лікарем щодо можливості тестування
В усій цій історії на сьогодні маємо одну гарну новину — Китаю вдалося впоратися зі спалахом, принаймні на якийсь час. Ми маємо приклад успішної боротьби і бачимо, що вона вимагає агресивних заходів: загального карантину, масових тестувань на коронавірус та ізоляції не лише хворих, а й тих, хто близько контактував з ними.
Вивчення графіків захворюваності на COVID-19 у Китаї показує, що введення жорстких заходів, коли закривають на в’їзд-виїзд цілі міста, дало результат майже одразу. Є також наочні приклади
східних країн, які вдало стримують поширення коронавірусу SARSCoV-2: Тайвань, Сингапур, Таїланд та Гонконг у 2003 р. пережили епідемію SARS, вони добре засвоїли урок і належно підготувалися. Миттєве реагування на перші ж випадки інфекції дозволило їм стримати епідемію — не дати кривій захворюваності експоненційно рвонули вгору, як це відбулося в Італії, Ірані, Франції, Іспанії та ще в низці країн. Слід визнати, що в багатьох європейських демократіях населення важче сприймає будь-які обмеження власної свободи, ніж в східних країнах, і тривалий час у тій самій Італії карантинні заборони звучали не як жорстке СТОП, а як «громадянам не рекомендовано». Французькі чиновники також стурбовані через те, що населення ігнорує обмеження, продовжує гуляти та юрмитися, ніби нічого не сталося. Це той випадок, коли за легковажність одних людей можуть заплатити інші, ті в кого є високий ризик не пережити зараження SARS-CoV-2.
На сьогодні не існує ані вакцини, ані специфічного лікування проти нової короновірусної інфекції. Отже, особливого значення набуває профілактика. Щоб захистити себе та оточуючих від інфекції SARS-CoV-2, необхідно:
– часто і ретельно мити руки водою із милом
– не торкатися брудними руками очей, носа чи рота
– уникати тісного контакту з хворими людьми (не наближатися ближче ніж на 1,5 м)
– залишатися вдома, якщо захворіли
– чхати та кашляти у згин ліктя або прикривати рот і ніс серветками
– дезінфікувати поверхні
– у разі хвороби повідомити свого сімейного лікаря
– ретельно дотримуватися всіх карантинних заходів
Наявні статистичні дані свідчать, що 80% інфекцій SARS-CoV-2 є легкими або безсимптомними, 20% — тяжкими, причому близько 3% з них є критичними, тобто потребують штучної вентиляції легень (ШВЛ). Потреба у ШВЛ у пацієнта триває не одну добу, тому, якщо кількість інфікованих в місті швидко зростає, то дуже скоро ШВЛ не зможуть отримати всі, хто її потребує. Отже, випустивши ситуацію з-під контролю, національна система охорони здоров’я не впорається із навантаженням, і лікарі стануть перед вибором, який наразі мають їхні італійські колеги: кому з пацієнтів, що потребують ШВЛ, відмовити в ній. Результати поточних досліджень засвідчують,
що старший вік і наявні супутні захворювання, такі як цукровий діабет та серцево-судинна патологія, підвищують ризик розвитку важкої інфекції.
На сьогодні зрозуміло, що повністю уникнути поширення інфекції SARS-CoV-2 в Україні неможливо, але ми повинні докласти максимальних зусиль, аби крива росту захворюваності не рвонула вертикально вгору, щоб навантаження на медичні заклади було помірним та рівномірним. А для цього треба чітко дотримуватися обмежувальних та карантинних заходів, профілактичних мір та максимально намагатися убезпечити від зараження людей похилого віку — тих, у кого найвищий ризик розвитку тяжких ускладнень.
Читайте також: Затверджено стандарт фармацевтичної допомоги «COVID-19»
Підготувала Тетяна Ткаченко
“Фармацевт Практик” #3′ 2020
